Постановление суда № 138911330, 07.08.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/3130/24

1-кп/405/140/24

УХВАЛА

07 серпня 2026 року Подільський районний суд міста Кропивницького у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисників обвинувачених адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький в режимі відеоконференції у кримінальному провадженні № 12023120000000562 у відношенні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 255-1, ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 307 КК України, клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу,

встановив:

В провадженні Подільського районного суду м. Кропивницького на стадії судового розгляду перебуває кримінальне провадження № 12023120000000562 у відношенні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 255-1, ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 307 КК України.

03.08.2026 на адресу суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з покладенням, зокрема обов`язку носіння електронного засобу контролю. В обґрунтування поданого клопотання обвинувачений ОСОБА_6 з посиланням на практику Європейського суду з прав людини зазначає, що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані на підтвердження його вірогідної поведінки в контексті ризику переховування від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, незаконного впливу на свідків, а також вчинення інших кримінальних правопорушень, що, на його думку, є підставою для зміни у відношенні нього запобіжного заходу на більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою. Крім того, в судовому засіданні зазначив, що під час тривалого судового розгляду не встановлено жодних фактів його причетності до інкримінованих йому подій. Вказав на наявність у нього постійного місця проживання, де він характеризується позитивно, дружини та двох малолітніх дітей, тобто соціальних зв`язків, наміру продовжити працювати ФОП разом з дружиною, що вказує на наявність постійного джерела доходу.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання свого підзахисного із зазначених останнім підстав.

Прокурор в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки на сьогоднішній день не перестали існувати і не зменшилися встановлені під застосування та в подальшому продовження у відношенні обвинуваченого ОСОБА_6 ризики. Доводи обвинуваченого щодо наявності у нього соціальних зв`язків вже неодноразово були предметом розгляду та оцінки як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції. Будь-яких інших нових обставин, які б не розглядалися судом раніше, обвинуваченим не наведено.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримала клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 .

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов висновків про таке.

Частиною 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Так, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки (п. 5 ч. 2 ст.183 КПК України).

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого (ч. 2 ст. 255-1 КК України) та тяжкого (ч. 2 ст. 307 КК України) злочинів, за які кримінальним законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від дев`яти до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої та на строк від шести до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, відповідно.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03.04.2024 року у відношенні ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою по 25.05.2024, строк дії якого в подальшому неодноразово продовжувався.

Ухвалою Подільського районного суду м. Кропивницького від 26.06.2026 дію запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_6 продовжено по 24.08.2026 включно.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 13.07.2026 апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишено без задоволення, а ухвалу Подільського районного суду м. Кропивницького від 26.06.2025, якою стосовно ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою по 24.08.2026 включно залишено без змін.

Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Право звернення обвинуваченого до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу регламентовано положеннями ст. 201 КПК України.

При цьому, підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 судом не встановлено, оскільки на момент розгляду даного клопотанням обвинуваченим не наведено нових обставин, які б не існували на час розгляду слідчим суддею клопотання щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та в подальшому не розглядалися судом під час вирішення питання щодо продовження строку дії вказаного запобіжного заходу, в тому числі під час розгляду апеляційних скарг судом апеляційної інстанції

На даній стадії судового розгляду залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_6 , якому інкриміновано вчинення злочинів проти громадської безпеки, що виразилося у встановленні або поширенні злочинного впливу та у сфері обігу наркотичних засобів за попередньою змовою групою осіб, опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження з огляду на тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватими у інкримінованих злочинах, та беручи до уваги те, що останній має незняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, офіційно не працевлаштований, тобто офіційного та постійного джерела доходу не має, а отже може ухилитися від суду та не виконувати його процесуальні рішення (ризик переховування), вчинити інше кримінальне правопорушення, а також незаконно впливати на свідків і потерпілих, які ще не допитані судом.

При цьому, тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання обвинуваченого винуватим у інкримінованому злочині, сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного (обвинуваченого) переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001, в якій зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

За таких обставин, ризик впливу свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Тобто, не будучи обмеженим у вільному спілкуванні із свідками по справі, обвинувачений може здійснити вплив на свідків, з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі.

Відсутність у обвинуваченого постійного законного джерела доходу може спонукати останнього до вчинення інших кримінальних правопорушень, що свідчить про наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.

Крім того, стороною захисту не надано доказів наявності у обвинуваченого ОСОБА_6 достатніх стримуючих факторів у поведінці, які гарантуватимуть його виправлення під час застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою.

За сукупності таких обставин судом не встановлено підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу, а тому у задоволенні його клопотання слід відмовити.

Також, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка є частиною національного законодавства України, та зазначає, що утримання під вартою не є передумовою покарання у виді позбавлення волі, але при збереженні розумної підозри відносно затриманої особи у скоєні злочину є умовою законності та відповідає реальним вимогам суспільного інтересу.

Доводи сторони захисту на користь обвинуваченого у даному випадку не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпеченні виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобіганні процесуальних ризиків. Тобто в даному випадку наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 194, 197, 201, 331, 369 КПК України, суд

постановив:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу відмовити.

Ухвала набирає законної сили після її оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Подільського районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_8