Постановление суда № 138911017, 12.08.2026, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер: 343/1815/26

Номер провадження: 1-кс/343/321/26

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

12 серпня 2026 року м. Долина

Слідчий суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , із участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області в режимі відеоконференції з прокурором клопотання слідчої СВ віділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, яке внесене 18.02.2026 в ЄРДР за № 62026240030002089, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Долина, жителя АДРЕСА_1 , який проходив військову службу за мобілізацією в Збройних Силах України на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 у військовому званні солдат, раніше судимого,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченому ч. 5 ст. 407 КК України,

за участю: слідчої СВ віділення поліції №1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано - Франківській області - ОСОБА_3 ,

прокурора Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону - ОСОБА_5 ,

підозрюваного - ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

слідча слідчого відділення відділення поліції № 1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 60 днів .

В обґрунтування клопотання слідча зазначає, що 31.08.2025 ОСОБА_4 , відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», призвано на військову службу за призовом під час мобілізації до лав Збройних Сил України.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 31.08.2025 № 251 солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу на всі види забезпечення даної військової частини та призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Проходячи військову службу в Збройних Силах України, солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і Законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Згідно із п.п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні з 05 год 30 хв 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб на всій території України.

Надалі строк дії введеного на території України воєнного стану неодноразово продовжувався Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та триває на даний час.

Таке рішення було ухвалено у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Про введення в дію воєнного стану солдату ОСОБА_4 достеменно було відомо, оскільки Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 оголошено за допомогою засобів масової інформації та доведено до населення країни.

Однак солдат ОСОБА_4 , будучи обізнаним із вище зазначеними вимогами законодавства, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин, в умовах воєнного стану, 08.09.2025 самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та незаконно, без поважних причин, перебуває поза її розташуванням, цим самим проводив час на власний розсуд не пов`язуючи його із виконанням службових обов`язків по даний час.

Таким чином, солдат ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Указана підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.02.2026, наказом командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування» від 19.09.2025 № 13111, витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.08.2025 №251, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 11.08.2026, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 11.08.2026, протоколом затримання ОСОБА_4 відповідно до вимог абз. 6 (10) ч.1 ст. 615 КПК України від 11.08.2026, повідомленням про підозру у вчиненні злочину ОСОБА_4 від 11.08.2026, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 11.08.2026, в яких він відмовився від дачі показів відповідно до ст. 63 Конституції України.

11 серпня 2026 року ОСОБА_4 затримано відповідно до вимог абз. 6 (10) ч. 1 ст. 615 КПК України. Підставою для затримання підозрюваного слугувало те, що виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який, відповідно до Кримінального кодексу України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Підозрюваний ОСОБА_4 раніше судимий, востаннє 31.01.2019 Долинським районним судом Івано-Франківської області за ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 121 КК України та йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років, звільнений умовно-достроково 29.07.2022, відбутий строк покарання складає 1 рік 9 місяців 16 днів. Тобто судимість ОСОБА_4 у встановленому законом порядку не знята і не погашена. Він неодружений, офіційно ніде не працює, на утримані нікого не має.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1, 3, 4 ст. 177 КПК України, зокрема: підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом впливу на свідків, переховування від органів досудового розслідування і суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у зв`язку з чим виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується тим, що підозрюваний, розуміючи ступінь тяжкості інкримінваного йому злочину, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування;

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний може вплинути на свідків, яким відомі факти його незаконного перебування за місцем проживання, що підтверджує факт його самовільного залишення військової частини та проведення часу на власний розсуд, що фактично створить умови для здійснення впливу на свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій.

ОСОБА_4 11.08.2026 о 08.18 годин був затриманий на підставі п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України, що підтверджується протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину (а.п. 55-58), а о 08.16 годин 11.08.2026 йому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України (а.п. 48-50).

Копія клопотання та матеріалів про застосування запобіжного заходу отримана ОСОБА_4 12.08.2026 о 07.30 год (а.п. 73).

В судовому засіданні слідча підтримала подане клопотання та просила його задовольнити з підстав наведених у ньому.

Прокурор, який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, клопотання підтримав, зазначив, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , обгрунтував наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, зіславшись на викладені в клопотанні обставини.

Підозрюваний заперечив проти обрання відносно нього запобіжного заходу, вказавши, що він змушений був покинути військову частину у зв`язку з важкою хворобою матері, на що не зважало військове командування. Його мати померла через 5 днів після його повернення додому. На військову службу не повернувся через несправедливе ставлення до нього, а також стан свого здоров`я та необхідність повторно пройти ВЛК, але шляхом ретельного його обстеження, оскільки після перенесеної ним операції він потребує постійної дієти, а також приймає ліки. Весь час перебував дома, за місцем реєстрації, працював, тобто він не вчиняв жодних дій з метою переховування, як і не впливав на свідків. Просив обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Захисник підозрюваного підтримав позицію свого підзахисного, вказавши, що останній не зможе пройти необхідні обстеження та отримати лікування в умовах тримання під вартою. Також просив врахувати його майновий стан: відсутність родичів та близьких осіб, які б могли внести за нього заставу, та офіційного місця роботи.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Розділ ІІ Кримінально процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього Кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно із ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити зазначені дії (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Запобіжні заходи під час досудового розслідування можуть застосовуватися до особи, яка набула процесуального статусу підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК України, повідомлено про підозру; особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення; або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).

Витягом з ЄРДР встановлено, що досудове слідство у кримінальному провадженні № 62026240030002089 розпочате 18.02.2026 (а.п. 8). ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, що підтверджується письмовим повідомленням про підозру з відміткою останнього про його отримання 11.08.2026 о 08.16 год (а.п. 48-50).

Отже, відповідно до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Згідно зі ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom»).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, перевіряючи обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на її обґрунтованість, підтверджується долученими до матеріалів клопотання, а саме: наказом командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування» від 19.09.2025 № 13111, актом службового розслідування, доповіддю про факт самовільного залишення військової частини, довідкою ВЛК №2025-0830-1522-3784-3 від 30.08.2025, витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.08.2025 №251, копією військового квитка серії НОМЕР_2 , протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 11.08.2026, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 11.08.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Стосовно ризиків кримінального провадження слідчий суддя вважає за потрібне зазначити таке.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій, які можуть зашкодити кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Як зазначила слідча в поданому клопотанні, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може: перешкоджати кримінальному провадженню шляхом впливу на свідків, переховування від органів досудового розслідування і суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Заявлені ризики заслуговують на увагу.

Слідчий суддя бере до уваги той факт, що ризик переховування від органів досудового розслідування і можливе ув`язнення в майбутньому у перспективі робить цей ризик достатньо високим.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість покарання у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. А відтак ризик втечі для нього може бути менш небезпечним, ніж призначене покарання і його відбування, а тому існує ризик, пердбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, яким відомі факти його незаконного перебування за місцем проживання, що підтверджує факт його самовільного залишення військової частини та проведення часу на власний розсуд, йому відомі їх дані, місце проживання, що фактично створює умови для здійснення впливу на таких, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій, або ж шляхом вмовлянь, викликання жалю.

Ризик незаконного впливу вказаних осіб об`єктивізується також з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні. Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Також підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки, розуміючи ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування.

Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності додаткові обставини.

Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує вік підозрюваного, стан здоров`я, майновий стан, його особу, те, що він не має стійких соціальних зв`язків, судимий.

Вирішуючи дане клопотання, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 - 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, наявність яких встановлено під час досудового розслідування та які доведені в судовому засіданні, не відпали, а тому в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено можливість обрання зазначеного запобіжного заходу, він є здатним забезпечити дієвість даного кримінального провадження.

При викладених обставинах слідчий суддя доходить висновку про наявність підстав вважати, що застосування підозрюваному ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Дані обставини є істотними та такими, що виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів

Водночас, суд застосовує заставу відносно підозрюваного ОСОБА_4 як альтернативний запобіжний захід та визначає її, враховуючи вимоги п. 2 ч. 1 ст. 182 КПК України, у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133120,00 грн. На думку слідчого судді, зазначений розмір застави зможе бути внесений підозрюваним ОСОБА_4 або заставодавцем та зможе забезпечити виконання ним покладених на нього обов`язків і запобігти існуючим ризикам.

Слідчий суддя також вважає за необхідне у разі внесення підозрюваним ОСОБА_4 застави, покласти на нього обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді за кожною вимогою;

- не відлучатися із м. Долина Калуського району Івано Франківської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді;

- утримуватися від спілкування зі свідками;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На підставі викладеного, ст. ст. 176-178, 179, 183, 184, 193, 194, 197, 198 КПК України, керуючись ст. 196, 309 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

клопотання слідчої СВ відділення поліції №1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано- Франківській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному 18.02.2026 в ЄРДР за № 62026240030002089, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_4 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 08 годин 18 хвилин 11 серпня 2026 року.

Строк дії ухвали про застування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 закінчується о 08 годин 18 хвилин 09 жовтня 2026 року.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснювати в УВП №12 м. Івано-Франківськ.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 133120,00 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень, що становить 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такі реквізити: одержувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано - Франківській області, код - 26289647, банк одержувача - ДКСУ м. Київ, р/р (IBAN) - UA158201720355259002000002265.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали до 09 жовтня 2026 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді за кожною вимогою;

- не відлучатися із м. Долина Калуського району Івано Франківської області без дозволу слдічого, прокурора, слідчого судді;

- утримуватися від спілкування зі свідками;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Івано - Франківська установа виконання покарань № 12», м. Івано - Франківськ.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону - ОСОБА_5 .

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка утримується під вартою, - з дня її вручення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1