Решение № 138910085, 11.08.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/3677/26

(2/199/4303/26)

РІШЕННЯ

Іменем України

11.08.2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Мацак А.О., розглянувши у порядку спрощеного провадження в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з нього заборгованості за кредитними договорами в сумі 63077,00 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що 20.04.2025 року відповідач уклав кредитний договір № 9046639 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», відповідно до якого кошти надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної карти. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором, станом на 16.07.2024 року, відповідач має заборгованість у розмірі 43250,00 грн.

18.09.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 18092025, у відповідності до умов якого товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» передає товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому Права Вимоги, а товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Мілоан» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Оскільки позичальник не виконав взяті на себе зобов`язання, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було вимушено звернутися до суду з даним позовом для стягнення заборгованості в розмірі 26200,00 грн., з яких: 10000,00 грн. тіло кредиту, 11200,00 грн. сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 5000,00 грн. неустойка (штраф, пеня) в примусовому порядку.

Крім того, 26.04.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір надання коштів у кредит №8945734.

27.03.2025 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27/03/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників № 15 від 24.09.2025 р. до Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025 р. ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 20185,00 грн., з яких: 5000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 4322,00 грн. сума заборгованості за відсотками, 10000,00 грн. неустойка, 862,50 грн. комісія на надання кредиту.

Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за договором надання коштів у кредит №8945734 в розмірі 20185,00 грн.

Також, 13.10.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 7882666, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит, відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та строки встановлені договором. Товариство свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі та надало відповідачу кошти в розмірі визначеному умовами договору. Відповідач у свою чергу не виконав умови кредитного договору.

20.02.2026 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 20022026/4, у відповідності до умов якого ТОВ ««Сіроко Фінанс» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 20.02.2026 року до Договору факторингу № 20022026/4 від 20.02.2026 року до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 16692,00 грн., з яких: 5200 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 15,08 грн сума заборгованості за відсотками, 1076,92 грн сума заборгованості за комісією, 10400 грн. за пенею. Відповідач не виконав свого обов`язку за договором позики, після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості. Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 7882666 від 13.10.2025 року в сумі 16692,00 грн.

Ухвалою судді від 01 квітня 2026 року відкрито провадження по даній справі.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався.

Дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.04.2025 року відповідач уклав кредитний договір № 9046639 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», відповідно до якого кошти надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної карти. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором, станом на 16.07.2024 року, відповідач має заборгованість у розмірі 43250,00 грн.

18.09.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 18092025, у відповідності до умов якого товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» передає товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому Права Вимоги, а товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Мілоан» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Оскільки позичальник не виконав взяті на себе зобов`язання, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було вимушено звернутися до суду з даним позовом для стягнення заборгованості в розмірі 26200,00 грн., з яких: 10000,00 грн. тіло кредиту, 11200,00 грн. сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 5000,00 грн. неустойка (штраф, пеня) в примусовому порядку.

Крім того, 26.04.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір надання коштів у кредит №8945734.

27.03.2025 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27/03/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників № 15 від 24.09.2025 р. до Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025 р. ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 20185,00 грн., з яких: 5000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 4322,00 грн. сума заборгованості за відсотками, 10000,00 грн. неустойка, 862,50 грн. комісія на надання кредиту.

Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за договором надання коштів у кредит №8945734 в розмірі 20185,00 грн.

Також, 13.10.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 7882666, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит, відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та строки встановлені договором. Товариство свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі та надало відповідачу кошти в розмірі визначеному умовами договору. Відповідач у свою чергу не виконав умови кредитного договору.

20.02.2026 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 20022026/4, у відповідності до умов якого ТОВ ««Сіроко Фінанс» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 20.02.2026 року до Договору факторингу № 20022026/4 від 20.02.2026 року до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 16692,00 грн., з яких: 5200 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 15,08 грн сума заборгованості за відсотками, 1076,92 грн сума заборгованості за комісією, 10400 грн. за пенею. Відповідач не виконав свого обов`язку за договором позики, після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості. Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 7882666 від 13.10.2025 року в сумі 16692,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 512 Цивільного кодексу України передбачає, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частинами першою, другою статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору невстановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Суб`єкт електронної комерції - суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти(оферти)однією стороною та її прийняття (акцепту)другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №9046639 по тілу кредиту в розмірі 10000 грн.; заборгованість за кредитним договором № 8945734 по тілу кредиту в розмірі 5000,00 грн., комісію за надання кредиту в розмірі 862,50 грн., заборгованість по відсоткам в розмірі 4322,50 грн.; заборгованість за договором позики № 788266 по тілу кредиту в розмірі 5200,00 грн., заборгованість по відсоткам 15,08 грн., комісію 1076,92 грн.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача неустойки по кредитному договору № 9046639 в розмірі 5000,00 грн., неустойки по кредитному договору № 8945734 в розмірі 10000,00 грн., пені в розмірі 10400,00 грн. по договору позики № 7882666, то суд враховує, що договір укладено під час дії воєнного стану, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України

Так, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Також, не є правомірною вимога позивача про стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредиту по кредитному договору № 9046639 в розмірі 11200,00 грн., оскільки у Постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку. З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Оскільки з наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача установлено, що позивачем нараховано відповідачеві до сплати комісію за обслуговування кредиту, проте не зазначено, які саме дії банку входять в таке обслуговування, підстав для задоволення позову в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача комісії суд не вбачає.

Вирішуючи відповідно до вимог ст.141 ЦПК України питання розподілу судових витрат, з урахуванням результату розгляду справи, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 3328,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12,81, 133,141, 144,263-265,274-279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) заборгованість за кредитним договором №9046639 по тілу кредиту в розмірі 10000 грн.; заборгованість за кредитним договором № 8945734 по тілу кредиту в розмірі 5000,00 грн., комісію за надання кредиту в розмірі 862,50 грн., заборгованість по відсоткам в розмірі 4322,50 грн.; заборгованість за договором позики № 788266 по тілу кредиту в розмірі 5200,00 грн., заборгованість по відсоткам 15,08 грн., комісію 1076,92 грн., а також суму сплаченого судового збору в розмірі 3328,00 гривень, а всього 29 805 (двадцять дев`ять тисяч вісімсот п`ять) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня оголошення судового рішення апеляційної скарги.

Суддя В.В. Руденко?