Решение № 138909825, 11.08.2026, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/936/25

Провадження № 2/702/624/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2026 м.Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Барської Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Карабань З. І.,

представник позивача, відповідач не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань м. Монастирище цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі по тексту ТОВ «Діджи Фінанс», позивач) звернулося до суду з вимогою до відповідача ОСОБА_2 та просить стягнути заборгованість за кредитним Договором №4462692 від 21.07.2021 в сумі 23447,67 грн., сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначає, що 21.07.2021 в особистому кабінеті на сайті товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» відповідач ОСОБА_2 подала заявку на отримання кредиту №4462692.

Згідно із поданою заявкою, шляхом використання одноразового пароля, між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_2 укладений кредитний договір про споживчий кредит. На підставі платіжного документа відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 5500,00 грн.

11.11.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладений договір відступлення права вимоги №12Т, згідно умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №4462692 від 21.07.2021 перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс».

За твердженням представника позивача, ОСОБА_2 свої зобов`язання за укладеним з первісним кредитором договором належним чином не виконала і заборгувала позивачу 23447,67,00 грн, з яких борг за кредитом складає 5225,00 грн., борг за відсотками 17672,67 грн., а борг за комісійними винагородами 550,00 грн.

Постановленою 13.10.2025 ухвалою суддя Монастирищенського районного суду Черкаської області прийняла позовну заяву до розгляду, відкрила у справі спрощене позовне провадження з викликом сторін і надала відповідачу термін на подання відзиву на заявлену вимогу.

Постановленою 08.12.2025 ухвалою суд визнав обов`язковою явка представника позивача у судове засідання з вирішення спору.

Ухвалою суду від 24.04.2026 суд витребував в АТ «Державний Ощадний Банк України» відомості про емітування електронного платіжного засобу на ім`я ОСОБА_2 та про рух грошових коштів за відкритим до платіжної картки з маскою № НОМЕР_1 рахунком.

11.08.2026 суд уточнив особу відповідача та постановив ухвалу про вирішення спірних правовідносин ТОВ «Діджи фінанс» з відповідачем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), оскільки 10.01.2025 відповідач зареєструвала шлюб та змінила прізвище на « ОСОБА_3 ».

Представник позивача Виссал В.В. для участі в розгляді справи не з`явився, клопотав про вирішення спірних правовідносин за його відсутності (а.с.168).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялась за її зареєстрованим місцем проживання. Однак поштове відправлення повернуте адресату з відміткою про відсутність відповідача за цією адресою. Жодних заяв чи клопотань від відповідача не надходило, правом на надання відзиву на позов вона не скористалась.

Надіслану судову повістку про виклик до суду на 17.03.2026 відповідач отримала 24.02.2026(а.с.127), але у призначене на 10 год. 00 хв. 17.03.3036 судове засідання не з`явилася.

Зважаючи на відсутність визначених ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи, суд постановив ухвалу про вирішення спірних правовідносин без участі представника позивача та відповідача, які, будучи належним чином інформованими про час та місце судового засідання, до суду не з`явилися.

Оскільки відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України справа розглядається без участі сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснюється.

Дослідивши додані до позову та витребувані судом докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, суд вирішив таке.

Суд встановив, що 21.07.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 укладений Договір про споживчий кредит №4462692, за умовами якого кредитодавець в особі ТОВ «Мілоан» взяв на себе обов`язок на умовах, визначених цим Договором, на строк, визначений його пунктом 1.3, надати позичальнику в особі ОСОБА_2 грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній п.1.2 Договору, а позичальник - повернути кредит, сплатити комісію за його надання та проценти за користування ним в установлений п.1.4. Договору термін, а також виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконання зобов`язань найманого працівника (п.1.1. Договору).

Сума (загальний розмір) кредиту становить 5500,00 гривень у валюті українські гривні (п.1.2.). Кредит надається строком на 30 днів з 21.07.2021 (п.1.3.).

Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) - 20.08.2021(п.1.4).

Згідно умов цього Договору комісія за надання кредиту становить 550,00 грн.; проценти за користування кредитом 2062,50,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування ним; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування ним (п.1.5.1, 1.5.2, 1.6).

Загальні витрати позичальника за кредитом складають 2612,50 грн в грошовому виразі, та 11,215.00 відсотків річних у процентному значенні. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом, становить 8112.50 грн (п. 1.5 Договору).

Умовами Кредитного договору передбачена видача кредитних коштів позичальнику безготівково, шляхом переказу коштів на картковий рахунок (п.2.1. Договору).

Сторони правочину погодили, що продовження вказаного у п.1.3 Договору строку кредитування може відбуватися на пільгових або на стандартних (базових) умовах.

Пунктом 2.3.1.1 Договору №4462692 визначено, що позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством (далі - Правила), що розміщені на веб-сайті товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) за посиланням https://miloan.ua/s/documents і є невід`ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту є такими: на 3 дні зі сплатою комісії в розмірі 3% від поточного залишку кредиту; на 7 днів зі сплатою комісії в розмірі 5% від поточного залишку кредиту; на 15 днів зі сплатою комісії в розмірі 10% від поточного залишку кредиту.

Пунктом 2.3.1.2 Договору №4462692 сторони правочину дійшли згоди про те, що позичальник може збільшити строк кредитування, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів.

Із п.2.4.1 Договору №4462692 суд встановив, що позичальник зобов`язується повернути кредитодавцеві кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну, передбаченого 1.4 Договору, а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду, на який продовжений строк кредитування.

Крім того, досліджуючи п.6.1, 6.5 Договору №4462692, суд встановив, що цей правочин укладений в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця та доступний, зокрема, на сайті ТОВ «Мілоан» та/або відповідному мобільному додатку чи іншому засобі, і прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Титульна сторінка Договору №4462692 містить відомості про його підписання представником ТОВ «Мілоан» Коршиковим С. І. о 15 год 35 хв 21.07.2021 (а.с.41).

Досліджені довідка з ІТС ТОВ «Мілоан» про надсилання одноразового ідентифікатора на телефонний номер НОМЕР_3 , хронологія вчинення дій, інформація з електронного файлу та відомості АТ «Державний Ощадний Банк України» про те, що фінансовим номером телефону відповідача є номер НОМЕР_3 , підтверджують факт підписання відповідачем Кредитного договору одноразовим ідентифікатором j91981.

Разом із Договором №4462692 відповідач, на виконання умов п. 6.3 означеного правочину погодилася із графіком платежів, як додатком №1 до Договору №4732705, та даними паспорта споживчого кредиту №4462692, як додатком №2 до Договору №4462692 (а.с.50-52).

Анкета-заява на кредит №4462692 від 21.07.2021 містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачем ОСОБА_2 у ТОВ «Мілоан» (а.с.17, 18).

Дослідженням платіжного доручення 51780708 від 21.07.2021 суд встановив, що ТОВ «Мілоан» на карту маска карти № НОМЕР_4 перерахувало ОСОБА_2 5500,00 гривень із призначенням платежу - «Кошти згідно договору 4462692» (а.с.60).

Відповідно до датованих 15.05.2026 відомостей АТ «Ощадбанк» №46/12-11/69102/2026, наданих на вимогу суду, в установі АТ «Ощадбанк» на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) відкритий банківський рахунок, до якого емітована банківська платіжна картка № НОМЕР_1 . Номер телефону НОМЕР_3 міститься в анкетних відповідача даних та є її фінансовим номером. Також надана банком виписка з рахунку відповідача підтверджує зарахування 22.07.2021 5500,00 грн. (а.с.156-159).

Досліджуючи складену ТОВ «Мілоан» відомість про щоденні нарахування та погашення ОСОБА_2 за Кредитним договором №4462692 суд встановив, що кредит в розмірі 5500,00 гривень наданий 21.07.2021, комісія за надання кредиту нарахована 21.07.2021 в розмірі 550,00 гривень, нарахування процентів здійснювалось з 22.07.2021.

Станом на 26.10.2021 первісним кредитором відповідачу нарахований борг в загальній сумі 23447,67,00 грн., із них заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 5225,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами - 17672,67 грн; заборгованість за комісією 550,00 гривень.

Проценти за користування кредитними коштами первісний кредитор розраховував відповідно до такого:

- з 22.07.2021 по 20.08.2021 згідно з п.1.5.2. Договору - 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування ним, що складає 68,75 грн. за кожен день користування кредитом;

- з 21.08.2021 по 27.08.2021 згідно з п.1.5.2., 2.3.1.1 - 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування ним, що складає 65,31 грн. за кожен день користування кредитом, враховуючи пролонгацію Договору на 7 днів відповідно до п. 2.3.1.1 Договору;

- з 28.07.2021 по 26.10.2021 згідно з п.1.6, 2.3.1.2. Договору - на стандартних (базових) умовах - 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування ним, що складає 261,25 грн. за кожен день користування кредитом, враховуючи пролонгацію Договору на 60 днів відповідно до п. 2.3.1.2 Договору (а.с.22, 23).

Окрім наведеного, виготовлена первісним кредитором відомість підтверджує сплату відповідачем 20.08.2021 первісному кредитору 1072,00 гривень, з яких останній 275,00 грн. врахував як комісію за пролонгацію Договору, 275,00 гривень на погашення зобов`язання за тілом кредиту та 522,00 грн. як проценти за користування кредитом (а.с.22).

11.11.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладений Договір факторингу №12Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан», як клієнт, зобов`язується відступити ТОВ «Діджи Фінанс», як фактору, права вимоги, зазначені у відповідному реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (а. с. 25-33).

Право вимоги переходить до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовної заборгованості (п.6.2.3.Договору).

За придбання (відступлення) прав вимоги новий кредитор сплачує кредиторові плату у розмірі 3566998,72 грн. до 19.11.2021 включно (п.7.1.).

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, та діє до 31.12.2021, але у будь якому випадку до повного виконання відповідних зобов`язань сторонами (п.13.1. Договору).

За змістом паперової копії акта приймання - передачі від 11.11.2021 клієнт передав, а фактор прийняв реєстр прав вимоги до 4089 боржників, загальна сума заборгованості 88907816,24 гривень (а.с.40).

Факт передачі грошових коштів в розпорядження ТОВ «Мілоан» за плату підтверджують копії платіжних інструкцій (а.с.66-69).

Згідно витягу з Додатку до Договору факторингу №12Т від 11.11.2021 позивачу передане право вимоги до відповідача в сумі 23447,67 грн., з яких заборгованість за сумою виданого кредиту 5225,00 грн., заборгованість за відсотками 17672,67 грн., заборгованість за комісією 550,00 грн. (а.с.21).

Укладений між сторонами договір споживчого кредиту не оспорювався та не визнавався судом недійсним, тому є чинним і відповідає формі, передбаченій ст. 207, 208, 1047, 1055 ЦК України.

Сторони погодили умови щодо розміру та видів процентів за користування кредитом, які встановлюються протягом дії договору, так і у випадку неповернення позичальником грошових коштів у визначений у договорі про споживчий кредит строк.

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначені статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, які, відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Аналогічна позиція закріплена у постанові Верховного Суду України від 30 травня 2018 року по справі №191/5077/16-ц.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлений порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства випливає, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно положень частини 1 статті 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).

Розділом 6 Договору про споживчий кредит №4462692 від 21.07.2021, сторони узгодили порядок його укладення. Зокрема, передбачили, що цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Довідка з ІТС ТОВ «Мілоан» про надсилання одноразового ідентифікатора на телефонний номер НОМЕР_3 , хронологія вчинення дій, інформація з електронного файлу та відомості АТ «Державний Ощадний Банк України» про те, що фінансовим номером телефону відповідача є номер НОМЕР_3 , підтверджують факт підписання ОСОБА_2 . Кредитного договору одноразовим ідентифікатором j91981.

Отже, підписавши вказаний договір, відповідач погодилася із зазначеними у ньому умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Встановлені і перевірені судом обставини доводять, що позивач, як новий кредитор, набув права вимоги до відповідача за Договорами №4462692.

Частина 1, 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частинами 1,2 ст.1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статті 527, 530 ЦК України визначають, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Із дослідженого безпосередньо в судовому засіданні Договору №4462692, суд встановив, що його сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано такий кредит, строк та умови його надання, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого правочину на таких умовах шляхом їх підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).

Перевіривши розрахунок заборгованих сум, суд приходить до висновку, про їх обґрунтованість і відповідність умовам правочину, оскільки надана позивачем відомість про щоденні нарахування та погашення за Кредитним договором №4462692 підтверджує, що упродовж 22.07.2021 - 20.08.2021 (30 днів) первісний кредитор нараховував ОСОБА_2 по 68,75 гривень за кожен день користування кредитом, що складає 1,25% від загального його розміру; упродовж 21.08.2021 - 27.08.2021 (7 днів) - по 65,31 грн., що складає 1,25% від загального його розміру, а упродовж 28.08.2021 - 26.10.2021 (60 днів) первісний кредитор нараховував ОСОБА_2 по 261,25 гривні за кожен день користування кредитними коштами (5,00% від загального розміру).

Відповідно до п. 1.5.2 Договору, проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Відповідно до п. 1.6 Договору, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно умов п. 2.3.1.1 Договору, якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п. 1.5.2 Договору.

Пунктом 2.3.1.1 Договору №4462692 визначено, що позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством (далі - Правила), що розміщені на веб-сайті товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) за посиланням https://miloan.ua/s/documents і є невід`ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту є такими: на 3 дні зі сплатою комісії в розмірі 3% від поточного залишку кредиту; на 7 днів зі сплатою комісії в розмірі 5% від поточного залишку кредиту; на 15 днів зі сплатою комісії в розмірі 10% від поточного залишку кредиту.

Згідно п. 2.3.1.2 Договору, позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється за кількістю днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) процентною ставкою, наведеною в п. 1.6 договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, які дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

Отже, за зазначених умов, допускається продовження користування кредитом після завершення строку кредитування 30 днів, тобто після 20.08. 2021.

З урахуванням наведених умов Кредитного договору, порядку обрахування відповідачу процентів первісним кредитором, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача 5225,00 гривень основного боргу, 17672,67 гривень заборгованості за відсотками та 550,00 гривень комісії.

Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на відсутність доказів, які б підтверджували факт виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань у повному обсязі, суд приходить до висновку про наявність у відповідача обов`язку сплатити позивачу за умовами Кредитного договору борг.

Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «Діджи Фінанс», ні на рахунки попереднього кредитора.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України позивачем надані докази, які підтверджують порушення умов договору і відповідачем вони не спростовані.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушила умови кредитного договору, добровільно заборгованість не сплатила, а тому позовні вимоги слід задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за Кредитним договором в сумі 23447,67 грн.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення повністю, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2422 гривні 40 коп. сплаченого при подачі позову судового збору.

За змістом п. 3 ч. п. 1 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав копії таких доказів: Договору про надання правової допомоги №01-05/05 від 05.05.2025, за умовами якого адвокат Кубрак О.О. зобов`язався представляти ТОВ «Діджи Фінанс» в судах загальної юрисдикції, підписувати та подавати від імені товариства позовні заяви, відзиви, заперечення (а.с.53-58); Додаткової угоди №750 від 31.07.2025, якою адвокат Кубрак О.О. зобов`язався представляти товариство у справі щодо стягнення кредитної заборгованості із гр. ОСОБА_2 (а.с.59); детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Кубраком О. О., за змістом якого до складу наданих адвокатом послуг входить правовий аналіз обставин спірних правовідносин, складання позовної заяви, формування додатків до позовної заяви, подання позовної заяви (а.с.24); акту надання послуг №750 (а. с.16).

Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, потрібних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини четверта - шоста статті 137 ЦПК України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи (частина третя статті 141 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).

У розумінні умов частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.

Водночас у частині третій статті 141 ЦПК України визначені критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

Близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.

У постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що відповідач ОСОБА_1 клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не подавала, доводів щодо їх неспівмірності не заявляла.

Як встановлено судом, правнича допомога адвоката полягала фактично в наданні правових рекомендацій та правовому аналізі спірних правовідносин, підготовці і складенні позовної заяви. Гонорар адвоката складає 5000,00 гривень.

Вирішуючи питання відшкодування витрат на правничу допомогу суд враховує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Зважаючи на конкретні обставини цієї справи, суд дійшов переконання, що зазначені адвокатом витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію розумності їхнього розміру з огляду на підготовку лише одного процесуального документа - позовної заяви, зміст якої є типовим і майже повністю дублює умови Кредитного договору, тому заявлений позивачем розмір витрат на правничу (правову) допомогу підлягає зменшенню до 2500,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за Договором про споживчий кредит №4462692 від 21.07.2021 в сумі 23447 (двадцять три тисячі чотириста сорок сім) гривень 67 копійок, з яких 5225,00 грн. борг за наданим кредитом, 17672,67 грн. борг за відсотками та 550,00 грн. борг за комісією.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. судового збору та 2500,00 грн. витрат на правову допомогу.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місцезнаходження вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8 м. Київ, 04112,, ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Рішення ухвалене 11.08.2026.

Суддя Тетяна БАРСЬКА