№ 138909721, 07.08.2026, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/3685/26

Номер провадження 3/570/1313/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 року м.Рівне

Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Гладишева Х.В. розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Васильківським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, за ч. 1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и л а:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 16 липня 2026 року серії ВАД №75118, 16 липня 2026 року о 16 год. 00 хв. в

АДРЕСА_1 , було встановлено, що гр. ОСОБА_1 неналежно виконує свої батьківські обов`язки по відношенню до свого сина-дитини-вихованця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній о 10 год. 00 хв. покинув місце проживання та пішов у невідомому напрямку, в результаті 16.07.2026 близько 15 год. 00 хв. був знайдений у м.Остріг, чим ОСОБА_1 порушила вимоги ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства», ч.2 ст.150 СК України та вчинила правопорушення передбачене ч. 1 ст. 184 КУПАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнала, щиро розкаялася, пояснила, що з сином-вихованцем була проведена виховна бесіда, вжито заходи щодо недопущення повторного вчинення ним таких порушень, обіцяла, що більше такого не повториться. Крім того, ОСОБА_1 просить звернути увагу на документи, що долучені до матеріалів справи через канцелярію суду, з яких вбачається, що рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 10.03.2026 року позбавлено батьківських прав рідну матір та батька ОСОБА_2 . Вона разом з чоловіком є батьками-вихователями дитячого будинку сімейного типу, зокрема для ОСОБА_2 , який є внутрішньо-переміщеним за адресою: АДРЕСА_1 .

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суддя встановила наступне.

За приписами ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.

Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.184 КУпАП України настає у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про охорону дитинства" на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Згідно рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 10.03.2016 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , позбавлено батьківських прав щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно Розпорядження Голови Петропавлівської районної державної адміністрації №Р-162/2/350-16 від 20.04.2016 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надано статус дитини позбавленої батьківського піклування.

Згідно Розпорядження Голови Синельниківської районної державної адміністрації №Р-148/0/115-24 від 01.11.2024 року влаштовано до дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Покладено персональну відповідальність за життя, здоров`я, фізичний та психологічний розвиток та дотримання принципу конфіденційності інформації зокрема щодо ОСОБА_2 на батьків-вихователів ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .

Так, обставини скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, підтверджуються письмовими доказами, доданими до матеріалів справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 16 липня 2026 року серії ВАД №75118, даними за результатами реєстрації заяви ЄО №9370 від 16.07.2026, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та іншими у сукупності матеріалами справи.

Наявні матеріали справи є достатнім доказом для підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

Враховуючи наведене, суд вважає, що в бездіяльності ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

З врахуванням даних про особу правопорушниці у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого нею правопорушення, зважаючи на її матеріальний стан, щире розкаяння у вчиненому та визнання своєї провини, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст.23 КУпАП, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді попередження.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України "Про судовий збір"в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст.184, 247, 256, 276, 278, 280 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и л а:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та обрати їй адміністративне стягнення у виді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Повний текст постанови складено 12 серпня 2026 року, у зв`язку із надмірним навантаженням.

Суддя Гладишева Х.В.