Постановление суда № 138909559, 12.08.2026, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 753/13844/26

Провадження № 2-з/565/9/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Зейкана І.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Ломази С.О.,

розглянувши заяву про забезпечення позову у цивільній справі № 753/13844/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, визначення порядку вирішення питань навчання малолітньої дитини,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Вараського міського суду Рівненської області перебуває справа за позовом представника позивача ОСОБА_3 в інтересах позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , у якому просить:

1. Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) разом із батьком ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКП: НОМЕР_1 ) та зобов?язати Служба у справах дітей Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації падати висновок про доцільність визначення місця проживання дітей з батьком.

2. Визначити порядок вирішення питань навчання малолітньої дитини ОСОБА_4 шляхом встановлення обов?язку ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКІ НОМЕР_2 ) погоджувати з батьком ОСОБА_1 будь-які зміни закладу освіти дитини, та встановити заборону ОСОБА_2 вчиняти дії щодо переведення дитини до інших навчальних закладів або її відрахування із закладів освіти без попередньої письмової згоди ОСОБА_1 .

11.08.2026 від представника позивача ОСОБА_3 до суду надійшла заява про забезпечення позову від 08.08.2026, у якій просить:

-зупинити дію наказу Одеського ліцею № 16 Одеської міської ради від 08.06.2026 № 59/у «Про зарахування учнів» в частині зарахування малолітньої ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до набрання законної сили остаточним рішенням суду у справі № 753/13844/26;

-зобов`язати відповідача ОСОБА_2 утриматись від вчинення дій щодо примусового вилучення та переміщення малолітньої ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з м. Києва до будь-якого іншого місця проживання без згоди позивача або рішення суду, на період розгляду справи № 753/13844/26 судом до набрання остаточним рішенням суду законної сили;

-заборонити Одеському ліцею № 16 Одеської міської ради вчиняти дії щодо допуску малолітньої ОСОБА_4 до участі в освітньому процесі у зазначеному закладі освіти до набрання законної сили остаточним рішщенням суду у справі № 753/13844/26.

Вимоги заяви про забезпечення позову обґрунтовує тим, що між сторонами існує тривалий гострий спір щодо виховання, визначення місця проживання та забезпечення права на освіту малолітньої доньки ОСОБА_5 . Виняткова адаптованість, психоемоційний спокій та високий рівень соціалізації малолітньої дитини у місті Києві повною мірою підтверджуються психолого-педагогічною характеристикою ліцею № 323 Дарницького району м. Києва від 23.06.2026 року, у якому дівчинка навчалася з 2024 до 2026 рік. Особливу процесуальну вагу має офіційно зафіксований факт того, що ОСОБА_5 зростає разом з братом ОСОБА_6 , з яким у неї сформувались міцні, теплі та дружні стосунки. Протягом попередніх періодів вони навчались в ліцеї № 323. Таким чином, зібрані педагогами відомості беззаперечно доводять, що саме в місті Києві, у звичному сімейному колі поруч із батьком та братом, створено належні та гармонійні умови для розвитку дівчинки.

Проте Відповідач, діючи всупереч інтересам дитини, в односторонньому порядку, таємно та без згоди батька вчинила активні дії, спрямовані на дестабілізацію життя та навчання дитини, розрив її сталих соціальних зв?язків у місті Києві. Даний факт підтверджується офіційним письмовим доказом Листом-відповіддю Одеського ліцею № 16 Одеської міської ради № 325/01-12 від 22.06.2026 року та листом Департаменту освіти та науки Одеської міської ради від 03.07.2026 № 31-Дор-418. Зі змісту вказаних документів вбачається, що 08.06.2026 року Відповідач ( ОСОБА_2 ) одноособово подала заяву та пакет документів для зарахування дівчинки до 3-го класу. Внаслідок чого наказом Одеського ліцею № 16 від 08.06.2026 № 59/у ОСОБА_5 зараховано до 3-Б класу, а відомості про дитину внесено до автоматизованої інформаційно-комунікаційної освітньої мережі (АІКОМ2). Адміністрація ліцею та Департамент освіти прямо зазначили, що заклади освіти не уповноважені вирішувати спори між батьками, а неухильно виконують рішення суду (за їх наявності).

Наявність чинного Наказу N? 59/у від 08.06.2026 р. створила підґрунтя для реалізації Відповідачем дій щодо примусового переміщення дитини. Ця загроза з потенційної переросла у безпосередню та невідворотну. У листуванні відповідач ОСОБА_2 прямо повідомляє позивача про свій категоричний намір 26 серпня 2026 року о 11:00 прибути за адресою перебування дитини у АДРЕСА_1 ) та забрати доньку ОСОБА_5 для її примусового вивезення до м. Одеса на початок навчального року У відповідь на це позивач 08.08.2026 року направив відповідачу офіційну відповідь про категоричну незгоду та заперечення проти зміни міста проживання й закладу освіти дитини.

Окрім цього, 08 серпня 2026 року позивач офіційно повідомив про зазначену загрозу Службу у справах дітей та сім?ї Дарницької РДА м. Києва. У даному зверненні позивач надав органу опіки та піклування копії листування, повідомив про відкриття Вараським міським судом провадження у справі № 753/13844/26, призначення підготовчого засідання на 27.08.2026 р. та просив вжити заходів щодо захисту найкращих інтересів дитини у зв?язку зі спробою її примусового вивезення за один день до судового засідання.

Раніше у листі від 13.07.2026 № 101/42-101/42/Д-2013-128 Служба у справах дітей зафіксувала пояснення самої Відповідача про проживання дитини у Києві разом з батьком та роз?яснила відсутність у неї повноважень вирішувати даний спір поза судом.

Зазначає, що наслідком невжиття заходів забезпечення позову буде примусове розривання сталих родинних і соціальних зв?язків дівчинки, розлучення її з братом та батьком шляхом одноосібного переведення до іншого міста напередодні навчального року, завдасть дитині глибокої психоемоційної травми. Крім того, вивезення дитини до м. Одеси унеможливить проведення органом опіки та піклування обстеження умов її проживання у м. Києві для надання висновку суду, що істотно ускладнить розгляд справи № 753/13844/26 по суті та виконання майбутнього судового рішення.

Вказує, що негативні наслідки невжиття заходів забезпечення позову:

Для дитини: Настання глибокої психоемоційної травми через примусове вилучення 26.08.2026 р. зі звичного середовища у м. Києві, раптовий розрив сталих соціальних зв?язків та розлучення з братом Максимом, з яким дівчинка тривалий час перебувала у спільному освітньому просторі Ліцею № 323 м. Києва та з яким у неї сформувалися міцні, теплі й підтримуючі родинні стосунки.

Для процесуального розгляду справи: Настання невідворотних перешкод для виконання рішення суду та проведення обов?язкових процесуальних дій. Зокрема, унеможливлення проведення Службою у справах дітей Дарницької РДА м. Києва обстеження умов проживання дитини для надання висновку суду відповідно до ст. 19 СК України.

Зупинення судом дії Наказу Одеського ліцею № 16 від 08.06.2026 N? 59/у «Про зарахування учнів» (у частині зарахування ОСОБА_4 ) тимчасово позбавляє вказаний акт правової сили, що виключає юридичні підстави для перебування дитини в списку учнів 3-Б класу. Похідним процесуальним заходом забезпечення позову є встановлення заборони даному закладу освіти вчиняти дії щодо допуску дитини до освітнього процесу, що в сукупності забезпечує збереження навчального «статус-кво» дитини у м. Києві за її постійним місцем проживання разом із батьком та братом і запобігає перешкодам у виконанні майбутнього рішення суду.

Зупинення дії наказу Одеського ліцею № 16 від 08.06.2026 N? 59/у саме по собі не спрямоване на припинення чи обмеження права малолітньої ОСОБА_5 на здобуття загальної середньої освіти.

У разі застосування судом відповідного заходу забезпечення позову Позивач зобов?язується невідкладно вчинити всі залежні від нього передбачені законодавством дії для забезпечення безперервності здобуття дитиною освіти за місцем її фактичного перебування у м. Києві, зокрема шляхом подання відповідної заяви та необхідних документів для її зарахування до закладу загальної середньої освіти на 2026/2027 навчальний рік відповідно до встановленого законодавством порядку.

Зазначає, що запитуваний захід має тимчасовий характер, не спрямований на позбавлення дитини права на освіту та має на меті збереження фактичного стану до вирішення спору по суті, недопущення односторонньої зміни місця проживання та освітнього середовища дитини і запобігання виникненню обставин, які можуть істотно ускладнити ефективний захист та виконання майбутнього рішення суду.

Дослідивши позовну заяву та заяву про забезпечення позову з доданими документами суд встановив наступні обставини.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Таким чином, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Проте, всупереч викладених норм, представник позивача не зазначив обставини, які б підтверджували б, що невжиття таких заходів може утруднити виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову представник позивача переважно посилався на те, що невжиття таких заходів матиме негативні наслідки для дитини та для процесуального розгляду справи. Проте, не зазначила негативні наслідки, які можуть привести до невиконання або утруднення виконання рішення суду.

Крім того, відповідно до ч.10 ст.150 ЦПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Із змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що обраний представником позивача спосіб забезпечення позову, зокрема в частині зобов`язання відповідача утриматись від вчинення дій, фактично наперед вирішує питання, які стосуються розгляду частини позовних вимог по суті, оскільки беззаперечно пов`язаний з предметом спору, що відповідно до вимог ч.10 ст.150 ЦПК України є недопустимим. Отже обраний позивачем спосіб забезпечення позову є тотожним задоволенню частини заявлених вимог, що прямо заборонено процесуальним законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити повністю у задоволенні заяви представника позивача Недашківської А.Ю. про забезпечення позову від 08.08.2026 у цивільній справі № 753/13844/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, визначення порядку вирішення питань навчання малолітньої дитини.

Ухвала суду може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її ухвалення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя І.Ю.Зейкан