Решение № 138909320, 12.08.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/2191/26

Номер провадження 2/541/1770/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

12 серпня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Городівського О.А.,

за участю секретаря судового засідання Ніколаєнко М.В.,

розглянувши у м. Миргороді в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

05.06.2026 року представник ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 21.04.2025 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-10326644 у формі електронного договору на суму 6 000,00 грн. Договір укладено шляхом реєстрації відповідача на сайті кредитодавця, проходження ідентифікації та верифікації, ознайомлення з умовами кредитування та підписання договору за допомогою одноразового ідентифікатора 26695. Кредитодавець виконав свої зобов`язання та 21.04.2025 перерахував відповідачу кредитні кошти на платіжну картку 4149-60XX-XXXX-2229.

17.10.2025 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №17102025-МК/ЮнітКапітал, за яким до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №00-10326644. Перехід права вимоги підтверджується реєстром боржників та актом приймання-передачі реєстру від 17.10.2025.

Відповідач належним чином не виконав умови кредитного договору, кредит у встановлений строк не повернув та проценти не сплатив. За розрахунком первісного кредитора, загальна заборгованість становить 12 814,80 грн, з яких 7 200,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3 214,80 грн - заборгованість за несплаченими процентами та 2 400,00 грн - штрафні санкції.

При цьому позивач зазначає, що штрафні санкції у межах позову не стягує.

На підставі викладеного просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за кредитним договором №00-10326644 від 21.04.2025 в розмірі10 414,80 грн заборгованості, що складається із 7 200,00 грн тіла кредиту та 3 214,80 грн процентів, а також судових витрат.

Представник позивача в позовній заяві просив розглянути цивільну справу провести без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Інших заяв та клопотань по справі не надійшло.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 15.06.2026 року справу за вищевказаним позовом постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін (а.с. 109).

Згідно з ч. 2 ст. 191 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд з прав людини (далі Суд) зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення».

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Статтею 6 Конвенції також гарантується право на розгляд справи судом у «розумні строки». Слід відмітити, що у своїй практиці Суд підходив до цієї проблеми дуже індивідуально. Разом із тим, були встановлені певні критерії, в світлі яких слід оцінювати тривалість провадження це: складність справи; поведінка заявника; дії відповідних органів. Ці питання аналізувались судом у справі «Странніков проти України», де Суд дійшов висновку, що тривалість оскаржуваного процесу була надмірною та не відповідала вимозі «розумності строку».

З урахуванням зазначеного особа, яка не була присутньою під час розгляду справи, має право на адекватну, скорочену процедуру скасування рішення, а тому суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.

Суд, дослідивши докази по справі кожний окремо та в їх сукупності, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 21.04.2025 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №00-10326644 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідно до умов кредитного договору кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування кредитний ліміт в сумі 6 000,00 грн строком на 360 днів зі сплатою процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня надання суми кредиту позичальнику та до закінчення строку, на який видавався кредит. Розрахунковий платіжний період за цим Договором становить 25 днів. Позичальник зобов`язаний здійснювати оплату нарахованих процентів в Періодичні дати платежів, які є останнім днем кожного Розрахункового платіжного періоду, тобто: «16» травня 2025р., та кожного 25 дня після цієї дати протягом Строку дії кредитної лінії (Строку кредитування). Дата повернення кредиту, Періодичні дати платежів та дата сплати Комісії (якщо умовами Договору передбачено сплату Комісії одним платежем) зазначаються в Графіку платежів, який міститься в Додатку 1 до цього Договору та є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 1.5. Договору Тип процентної ставки фіксована. Стандартна процента ставка складає 0,94% (нуль цілих 94 сотих) від Суми кредиту за кожний день користування Кредитом, застосовується у межах Строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору (п.1.5.1.).

Пунктом 1.6. договору передбачено, що Кредитодавець одноразово в момент видачі Кредиту нараховує Комісію за надання кредиту у розмірі 20,00% від Суми кредиту, що складає: 1200,00 грн., яку Позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.5 цього Договору. Відповідно до п. 1.7.1. Денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні Стандартної процентної ставки з урахуванням Комісії (у разі її наявності) дорівнює 1.00% (одна ціла) та розраховується в процентах з використанням такої формули: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100% = (21504,00/6000.00)/360 ? 100%, де ДПС денна процентна ставка. ЗВСК загальні витрати за кредитом; ЗРК загальний розмір кредиту; t строк кредитування у днях. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за умови користування Кредитом виключно за Стандартною процентною ставкою та з урахуванням Комісії (за наявності) на дату укладання цього Договору становить 3189,90%. (п. 1.8.)

Орієнтовна загальна вартість Кредиту за умови користування Кредитом виключно за Стандартною процентною ставкою та з урахуванням Комісії (за наявності) на дату укладання цього Договору становить 27504,00 грн. Загальні витрати за кредитом за умови користування Кредитом виключно за Стандартною процентною ставкою та з урахуванням Комісії (за наявності) на дату укладання цього Договору становлять 21504,00 грн. (п.1.9.)

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредитний ліміт у розмірі, встановленому кредитним договором. Виконання первинним кредитором обов`язку щодо надання грошових коштів у розмірі 6 000,00 грн відповідачеві підтверджується копією інформаційної довідки щодо перерахунку коштів ОСОБА_1 в сумі 6 000,00 грн., номер транзакції: 44521-93962-37393, дата: 21.04.2025 р., номер платіжної карти: НОМЕР_1 , емітент платіжної карти: PRIVAT BANK., а також інформацією наданою АТ КБ «ПриватБанк» від 19.06.2026 р. № 20.1.0.0.0/7-260618/103247-БТ, з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано платіжну карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ).

Відповідно до виписки за договором № б/н за період 21.04.2025-26.04.2025 року на рахунок № НОМЕР_2 21.04.2025 року надійшли грошові кошти в сумі 6 000,00 грн.

17.10.2025 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №17102025-МК/ЮнітКапітал, за яким до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №00-10326644.

Таким чином, відповідно до витягу з реєстру боржників за договором факторингу №17102025-МК/ЮнітКапітал від 17.10.2025 від ТОВ «МАКС КРЕДИТ» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 12 814,80 грн.

Даний факт підтверджується платіжною інструкцією №655 від 22.10.2025 року, актом прийому-передачі Реєстру Боржників до договору факторингу № №17102025-МК/ЮнітКапітал від 17.10.2025, витягом з реєстру боржників, які свідчать про виконання фактором своїх обов`язків за вищевказаним договором факторингу.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2. в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно боргів та набуває відповідні права вимоги. підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників- підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги відповідно до реєстру боржників та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Враховуючи наведене, позивачем належним чином доведено факт отримання кредитних коштів відповідачем, зокрема, попереднє підписання кредитного договору та ознайомлення з його умовами, в результаті чого боржник взяв на себе зобов`язання повернення кредиту, які він не виконав в повному обсязі, тобто не здійснював часткові та своєчасні погашення.

Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за договором кредитної лінії №00-10326644 від 21.04.2025 року в розмірі 12 814,80 грн.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст.ст. 5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб`єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту. Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідач добровільно за допомогою мережі інтернет перейшов на офіційний сайт товариства, зазначив свої персональні дані, пройшов декілька етапів підтвердження наміру вступити в договірні відносини з товариством та уклав кредитний договір без зовнішнього впливу та примусу. Вищевикладене підтверджує те, що волевиявлення відповідача було вільним і відповідало його внутрішній волі відповідно до ст. 203 ЦК України.

Договір був вчинений в електронній формі, яка згідно зі ст. 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 626, 628 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 статті 1050 ЦК України визначено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним (що відповідає належному виконанню відповідно до ст. 516 ЦК України). Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов`язання первинному кредитору належним.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 06 лютого 2019 року у справі №361/2105/16-ц.

Отже, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» має право вимоги до ОСОБА_1 .

Оскільки відповідачем не виконано умов за договором кредитної лінії №00-10326644 від 21.04.2025 року, тобто не погашено заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 12 814,80 грн, однак позивач просить стягнути на свою користь суму боргу в розмірі 10 414,80 грн., суд дійшов висновку, що відповідач порушила умови укладеного договору, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до платіжної інструкції №43026 від 03 червня 2026 року позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 2 662,40 грн (а.с. 6).

З огляду на викладене, необхідно стягнути з відповідача на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати зі сплати судового збору у вказаному розмірі.

На підставі п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 1,2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем суду надано договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 року, додаткову угоду № 25771392470 від 21.01.2026 року до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, акт прийому-передачі наданих послуг від 17.03.2026 року, відповідно до яких встановлено, що адвокатське бюро «ТИМОШЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» отримало від ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» гонорар у розмірі 7 000 грн за надані правові та юридичні послуги.

У постанові від 12.02.2020 року у справі № 648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19.

Відповідно до правового висновку, викладеному у додатковій постанові Верховного Суду від 03.10.2024 у справі № 357/8695/23, для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність й розумність.

Беручи до уваги вищевикладене та з урахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про зменшення витрат на правничу допомогу до 4 000, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, Код ЄДРПОУ: 43541163), заборгованість за договором кредитної лінії №00-10326644 від 21.04.2025 року в розмірі 10 414 (десять тисяч чотириста чотирнадцять) гривень 80 копійок, з яких:7 200,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3 214,80 грн - заборгованість за несплаченими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, Код ЄДРПОУ: 43541163) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя О. А. Городівський