Решение № 138908689, 05.08.2026, Черняхівський районний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 288/498/26

Провадження № 2/293/649/2026

05 серпня 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Тишкевич К.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Черняхів справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп"

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 , згідно якого просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Деал Фінанс Груп" заборгованість за договором позики №77684931 від 09.11.2021 в розмірі 31449,46 грн, з яких: 10050,00 грн заборгованість по тілу кредиту; 21399,46 грн - заборгованість по відсотках.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №77684931 від 09.11.2021

Ухвалою від 06.04.2026 Попільнянський районний суд Житомирської області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передав за територіальною підсудністю до Черняхівського районного суду Житомирської області.

06.05.2026 вказана справа надійшла до Черняхівського районного суду Житомирської області

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №288/498/26 передано на розгляд судді Лось Л.В.

Ухвалою від 12.05.2026 суд залишив позовну заяву без руху та надав позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви.

18.05.2026 за вх.ЕП-№3371 позивач, на виконання ухвали суду від 12.05.2026 направив заяву про виправлення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 20.05.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників. Розгляд справи по суті призначив на 30.06.2026.

Відповідно до довідки секретаря судового засідання Тишкевич К.Б., судове засідання призначене на 30.06.2026 о 14 год. 00 хв. не відбулося в зв`язку з перебування головуючої судді Лось Л.В. в нарадчій кімнаті по кримінальній справі №278/3344/15-к.

Розгляд справи по суті відкладено на 05.08.2026 на 12 год. 30 хв.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору позики №77684931 від 09.11.2021 (далі договір, кредитний договір), укладеного між ТОВ "1Безпечне агенство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 (відповідач).

Позивач вказує, що внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов`язань з поверення кредиту у відповідача утворилась заборгованість за крединим договором в загальному розмірі 31449,46 грн, з яких:

- 10050,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 21399,46 грн сума заборгованості за процентами.

04.01.2022 між ТОВ "1Безпечне агенство необхідних кредитів" та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладений договір факторингу № 025-040122 від 04.01.2022, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №77684931 від 09.11.2021.

05.12.2025 ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» уклали договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №77684931 від 09.11.2021.

Відповідно до Реєстру прав вимог №30/01/26 від 30.01.2026 кредитодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги заборгованостей до боржників на умовах передбачених договором факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025, в тому числі до відповідача в розмірі 31449,46 грн, з яких 10050,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 21399,46 грн - сума заборгованості за відсотками.

Отже, позивач доводить, що наділений правом грошової вимоги до відповідача за договором кредиту №77684931 від 09.11.2021 в загальному розмірі 31449,46 грн.

Позивач зазначає, що всупереч умов кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання та заборгованість за кредитом не погасив.

З метою захисту свого порушеного права позивач звернувся до суду з даним позовом.

У судове засідання сторони не з`явились. Про день, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином.

Позивач повноважного представника у судове засідання не направив.

26.05.2026 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про що в матеріалах справи міститься довідка.

30.06.2026 від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача та його представника.

05.06.2026 на адресу суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, поданий в порядку ст. 178 ЦПК України у якому просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Відповідач, не погоджуючись з доводами позивача зазначає, що позивачем не долучено належних доказів на підтвердження перерахування відповідачу кредитних коштів. Вказує, що на підтвердження факту перерахування кредитних коштів на виконання договору позики № № 77684931 від 09.11.2021 позивачем надано: довідку про ідентифікацію ТОВ « 1 Безпечне агентство необхідних кредитів», лист 30/01/26-28969 від 30.01.2026 року ТОВ « 1 Безпечне агентство необхідних кредитів», довідка №КД-000120126/ТНПП від 12.02.2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» від 12.02.2026, платіжну інструкцію df7e1f2c-89f9-4895-bf06-2ee83c022377, які не підтверджуються факт перерахування кредитних коштів відповідачу, оскільки всі номери карток на які здійснено перерахування зашифровані і ні первісним кредитором, ні позивачем не підтверджено належність ОСОБА_1 будь-якої банківської картки з номером, який вказаний у довідках.

Також акцентує увагу, що довідка про ідентифікацію ТОВ « 1Безпечне агентство необхідних кредитів», лист 30/01/26-28969 від 30.01.2026 року ТОВ « 1 Безпечне агентство необхідних кредитів», платіжна інструкція df7e1f2c-89f9-4895-bf06-2ee83c022377 сформовані безпосередньо ТОВ « 1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Дані довідки формувалися в односторонньому порядку, їх зміст повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, шляхом довільного внесення до змісту документу відомостей про особу боржника, номер кредитного договору, суми заборгованості, тощо та не підтверджується жодними іншими належними та допустимими доказами.

Крім того, зазначає, що вказані вище документи надані позивачем не є первинними документами.

Відповідач вказує, що Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Однак такі докази не долучені позивачем до позову, що свідчить про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог.

Також зазначає, що розрахунок заборгованості також не є первинним обліковим бухгалтерським документом, не відповідає ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідно не може доводити існування тих чи інших фінансових операцій.

Відповідач вказує, що положенням договору позики №77684931 визначено декілька процентних ставок: базова ставка 1.99% (фіксована); знижена процентна ставка 0,6965% (застосовується відповідно до умов програми лояльності); процентна ставка за понадстрокове користування Позикою (її частиною) 2,70%; орієнтовна реальна річна процентна ставка 906,08%. Відповідач зазначає, що Зі змісту договору позики № 77684931 та таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки неможливо встановити яка процентна ставка застосовувалася за кредитом, боржником у якому є відповідач. Договором позики № № 77684931 п. 2.3. передбачено, що знижена процентна ставка застосовується у відповідності до умов Програми лояльності, однак доказів того, що ОСОБА_1 ознайомився з умовами Програми лояльності та підписав їх позивачем не надано.

Відповідач наголошує, що позивачем не надано доказів того, що під час укладення договору позики № 77684931 від 09.11.2021 сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, а також, що відповідач розумів та ознайомився саме з тими правилами надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» у редакції від 12.08.2021 року, які позивач долучив до позову, оскільки ці правила не підписані відповідачем. Відповідач посилаючись на постанову Великої палати Верховного суду від 03 липня 2019 у справі №342/180/17 вказує, що правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» у редакції від 12.08.2021 року не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо такі Правила не містять підпису позичальника; не встановлено наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці правила розумів позичальник, підписуючи Договір № 77276778. Відповідач зазначає, що правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» у редакції від 12.08.2021 року не можуть підтверджувати факт існування боргу оскільки в цих документах немає жодного посилання на Відповідача, а також вони не підписані Відповідачем, що свідчить про те, що вони на Відповідача не розповсюджуються.

Також відповідач не погоджується із заявленими витратами на правничу допомогу, аргументуючи це тим, що справи щодо стягнення заборгованості є типові для представника позивача, який вже неодноразово подавав аналогічні позови, використовуючи шаблонні документи. Обсяг роботи, виконаної представником, був мінімальним. Зокрема: позовна заява стандартна, обсяг незначний; докази типові, не потребували пошуку або складного аналізу. Крім того, вказана справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, отже участь у судових засіданнях представника не вимагається. Витрати на правову допомогу заявлені представником позивача не відповідають принципу розумності та необхідності.

10.07.2026 позивач в порядку ст. 179 ЦПК України подав відповідь на відзив, позовні вимоги просив задовольнити.

Позивач, не погоджуючись із твердженнями відповідача, зазначає, що твердження представника відповідача, стосовно ненадання позивачем доказів перерахування коштів на картковий рахунок відповідача не відповідають дійсності та спростовується матеріалами справи.

Оскільки, всі кошти за даними договорами надавались на особистий картковий рахунок вказаний Відповідачем, то всі правовідносини між позичальником, кредитором та банком-еквайором регулюються Законом України «Про платіжні послуги» та Постановою НБУ №705 від 05 листопада 2014 року «Про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів», відповідно до положень якого вбачається, що документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Вважає, посиланнявідповідача стосовно відсутності доказів зарахування коштів на картковий рахунок Відповідача безпідставними, оскільки саме боржник/Відповідач має доступ до свого рахунку, зазначеного в договорі, і він мав/має можливість представити суду виписку з свого рахунку в підтвердження відсутності надходження коштів від кредитора на виконання укладених договорів.

Щодо нарахування процентів за договором позики №77684931 від 09.11.2021 позивач не погоджується з твердженням відповідача стосовного того, що Відповідач брав на себе зобов`язання сплатити основне зобов`язання та відсотки в розмірі 0,6965% за користування ним, спростовується матеріалами справи, оскільки у пункті 2 Договору позики зазначено, що сума позики у 10 050,00 грн., надається строком на 30 днів під процентну ставку (базова) в день 1.99 % (фіксована).

Щодо твердження відповідача, що позивачем не надано доказів того, що відповідач ознайомився з саме з тими правилами надання грошових коштів у позику та посилання на судову практику АТ КБ «Приват Банк» в частині ознайомлення сторони з правилами кредитування, позивач вважає, що посилання представника Відповідача, на правові висновки викладені у постановах Великої палати Верховного суду та Верховного суду України помилковими, оскільки зміст цих правовідносин(права й обов`язки сторін спору) та спільні риси між спірними правовідносинами є відмінними та не тотожними із даною справою. Представник відповідача посилається на судову практику, що випливає з кредитних правовідносин за договорами, які укладені ПАТ «Приват Банк» з фізичними особами, зокрема в частині ознайомлення позичальниками з правилами в тій редакції, яка надається суду для огляду, що є відмінними від обставин даної справи, оскільки у даній справі договір позики укладений в порядку З.У. «Про електронну комерцію».

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу, позивач вважає, що ним у повному обсязі доведено витрати на правничу допомогу, адже до позовної заяви було додано належні та допустимі докази понесення таких витрат, зокрема договір про надання правничої допомоги, документи, що підтверджують обсяг та характер наданих послуг, а також платіжні документи, які свідчать про фактичну сплату відповідної грошової суми. Зазначені докази відповідають вимогам ЦПК України, підтверджують реальність, обґрунтованість та співмірність витрат на правничу допомогу.

Крім того, розмір витрат на правничу допомогу є розумним з урахуванням складності справи, обсягу підготовлених процесуальних документів, витраченого часу та значення справи для Позивача.

Відповідачем не надано жодних належних і допустимих доказів, які б спростовували понесення вказаних витрат або свідчили про їх надмірність, у зв`язку з чим підстави для зменшення розміру заявлених витрат відсутні.

В ході розгляду справи, суд відповідно до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України, створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.

У судовому засіданні від 05.08.2026 відповідно до ч.6 ст. 259, ст. 268 ЦПК України, суд підписав скорочене (вступну та резолютивну частину) рішення суду.

Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

09.11.2021 між ТОВ "1Безпечне агенство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладений договір позики №77684931 (а.с.15-17).

Відповідно до п.1. договору, позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавецеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення позики, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту.

За умовами договору сторонни погодили, що сума позики становить 10050,00 грн, строк позики/строк договору 30 днів. Процентна ставка/день - 1,99%; дата надання позики 09.11.2021; дата повернення позики (останній день) 09.12.2022; знижена процентна ставка/день, % (застосовується у відповідності до умов програми лояльності) 0,6965%; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день, % (не за стосовується в період карантину) 2,70%; пеня %/день (не застосовується в період карантину) 2,70%; орієнтовна реальна річна процентна ставка, % 906,08%; орієнтовна загальна вартість позики, у грн. 12149,95 (п.п. 2.2.1.-2.2, 2.3 договору).

Умовами договору визначено, що проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики (п. 4 договору)

Підписанням цього договору позичальник підтверджує, що: позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та нормативно-правовими актами Національного банку України. Позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» ( TM «MYCREDIT»), в якій визначені умови застосування зниженої процентної ставки, а також із правилами постійно діючої акції під умовною назвою «OH MY FREEDOM (перша позика 0.01%)» для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (ТМ «MYCREDIT»).

Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documentslicense/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, йому зрозумілі. ( п. 5.5.1, 5.2, 5.3 договору).

Відповідно до п.12 договору, цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Договір підписаний сторонами електронними підписами як кредитодавця так і позичальника.

Згідно із довідкою про ідентифікацію, виданої ТОВ "1Безпечне агенство необхідних кредитів " (первісний кредитор), Товариство підтверджує ідентифікацію ОСОБА_1 при укладенні договору №77684931 від 09.11.2021 із зазначенням одноразового ідентифікатора/часу відправки ідентифікатора позичальнику/електронної пошти, на яку було відправлено ідентифікатор.

Згідно із листом ТОВ "1Безпечне агенство необхідних кредитів" від 30.01.2026, довідкою від фінансово-розрахункової установи від 12.02.2026, копії платіжної інструкції від 09.11.2021, наданими позивачем, сума кредитних коштів у розмірі 10050,00 грн відповідачу перерахована 09.11.2021 на номер платіжної картки НОМЕР_1 .

Згідно із розрахунком заборгованості, сформованим від 16.02.2026 ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" (первісний кредитор), заборгованість відповідача за кредитним договором №77684931 від 09.11.2021 становить 10050,00 грн за тілом кредиту та 21399,46 грн заборговансть за відсотками.

04.01.2022 ТОВ "1Безпечне агенство необхідних кредитів" та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали договір факторингу № 025-040122 від 04.01.2022, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №77684931 від 09.11.2021.

Про перехід та набуття таких прав вимоги заборгованості за кредитним договором до відповідача, надано копії платіжних інструкцій кредитового переказу коштів від 28.09.2022 №561, від 28.09.2022 №562, від 28.09.2022 №563 з оплати за договором факторингу № 025-040122 від 04.01.2022, згідно з реєстром прав вимоги.

Так відповідно до копії реєстру прав вимог №10/06/22 від 10.06.2022, позивач набув право грошової вимоги до відповідача в загальній сумі 31449,46 грн, з яких: 10050,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 21399,46 грн заборгованість за процентами.

05.12.2025 ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» уклали договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №77684931 від 09.11.2021. ( а.с. 42-45).

Про перехід та набуття таких прав вимоги заборгованості за кредитним договором до відповідача, надано копії платіжних інструкцій кредитового переказу коштів від 06.02.2026 та від 12.03.2026 з оплати за договором факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025, згідно з реєстром прав вимоги.

Так, відповідно до копії реєстру прав вимог №30/01/26 за договором факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 позивач набув право грошової вимоги до відповідача в загальній сумі 31449,46 грн, з яких: 10050,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 21399,46 грн заборгованість за процентами (а.с.46-47).

Позивач зазначає, що в порушення умов вказаного кредитного договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, допустив прострочення повернення кредиту і сплати процентів, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у розмірі 31449,46 грн.

Оскільки, відповідач добровільно не погасив існуючу заборгованість ні перед первісним кредитором, ні перед позивачем після набуття права вимоги останнім, позивач за захистом свого порушеного права звернувся до суду з даним позовом.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Як передбачено ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України та ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості за кредитним договором, особою, яка набула таке право відновідно до договору факторингу.

Обставиною, що підлягає доказуванню під час вирішення даного спору є факт отримання кредитних коштів, факт користування кредитними коштами та факт належного виконання позичальником зобов`язань із своєчасного виконання зобов`язань в частині повернення кредиту.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

За приписами ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ч 2. ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію товариства відповідач електронним підписом одноразовим ідентифікатором у договорі визнає та погоджується на запропоновані умови користування та порядок надання товариством грошових коштів.

Отже, підписання договору №77684931 від 09.11.2021 свідчить про те, що ОСОБА_1 (відповідач) всі умови цілком зрозумів та своїм підписом підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні такого договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

В статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про електронну комерцію" електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Частина 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до погоджених умов договору № 77684931 від 09.11.2021 підписання договору відбувається з використанням електронного підписа одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України "Про електронну комерцію, а тому твердження представника відповідача, що відповідач не розумів та не ознайомився саме з тими правилами надання грошових коштів у позику у редакції від 12.08.2021, які позивач долучив до позову не відповідає дійсності.

Відповідно до положень Закону України "Про електронну комерцію" договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Отже, кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом, а тому наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Також, частиною 1 статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Згідно із ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно із частиною першою ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідач з умовами договору був ознайомлений, підписав такий договір, однак умови договору виконував не належним чином.

Факт отримання кредитних коштів відповідачем також не спростовано достстими на належними доказами.

Пунктом 1 ч.1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем право грошової вимоги заборгованості за договором № 77684931 від 09.11.2021 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" (позивач).

Розмір заявленої до стягнення заборгованості за договором підтверджується наданим суду розрахунком заборгованості, за яким станом на 11.06.2022 відповідач перед позивачем має заборгованість за тілом кредиту у розмірі 10050,00 грн.

Вказаний розрахунок є обґрунтованим та арифметично вірним. Контрозрахунку відповідачем не надано.

Таким чином вимога позивача про стягнення з відповідача 10050,00 грн заборгованості за тілом кредиту є обгрунтованою, правомірно, заявленою у відповідності до умов договору та такою, що підлягає задовленню.

Разом з тим суд зауважує, що відповідач також не спростував належними та допустими доказами того факту, що він не отримав кредитних коштів від позивача. Відповідачем не заявлялись клопотання про витребування в банківській установі банківської виписки, яка б могла підтвердити, що він не отримав коштів від позивача. Натомість додані позивачем докази на підтвердження перерахування відповідачу кредитних коштів на виконання умов договору суд вважає належними та допустимими.

Водночас стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 21399,46 грн заборгованості за відсотками, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ("Позика") глави 71 ("Позика. Кредит. Банківський вклад"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Отож, з аналізу викладеного слідує, що виплата процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосована лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Так, за умовами договору сторони погодили, що строк кредитування становить 30 днів.

Відтак, в межах строку кредитування відповідач мав, зокрема, повернути позивачеві кредит і сплатити проценти, і саме в межах цих строків мало відбуватись нарахування відсотків, тоді як позивач обраховує зазначені відсотки за кредитним договором до 24.02.2022, що відповідно не відповідає, визначеному законом порядку їх нарахування.

Суд зазначає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказане узгоджується з висловленими позиціями Великої Палати Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 рокуу справі №910/4518/16, у справі № 444/9519/12 (постанова від 28.03.2018 року), у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19) .

Такими чином правомірним є нарахування та стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитом у межах погодженого строку кредитування (14 днів), а саме з 09.11.2021 по 09.12.2021 включно.

За розрахунком суду, проценти за користування кредитом за період з 09.11.2021 по 09.12.2021 нарахованих на суму заборгованості 10050,00 грн становлять 5999,85 грн.

Відтак, вимога позивача про стягнення процентів за користування кредитом є правомірною та підлягає задоволенню в розмірі 5999,85 грн.

В іншій частині стягнення процентів, суд відмовляє за безпідставністю вимог.

З урахуванням наведених норм та з огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню на загальну суму 16049,85 грн, з яких: 10050,00 грн - заборгованість за кредитом, 5999,85 грн - заборгованість за відсотками.

Відповідно до норм закріплених у ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

За викладених фактичних обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо витрат позивача на правову допомогу у розмірі 4500,00 грн, суд зазначає таке.

Процесуальними нормами встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі строна зробила про це відповідну заяву (ст. 141 ЦПК України).

Окремо існує норма щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу - з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ст. 137 ЦПК України).

Верховний Суд у свої постановах неодноразово робив висновки щодо переліку тих чи інших документів для підтвердження складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, які можуть слугувати підтвердженням заявленого розміру витрат. Такими доказами можуть бути: договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі документів, акт здачі-приймання виконаних робіт, протокол наданих послуг, рахунки на оплату, банківські документи про оплату послуг. Такий перелік відповідно не є вичерпним.

Отже, з аналізу викладеного слідує, що зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Так, на підтвердження обставин понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано копію договору про надання правничої допомоги №20/08/25ДІЛ від 22.08.2025, копію витягу з акту №8-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, копію акта прийому-передачі справ на надання правничої допомоги до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, копію платіжної інструкції від 05.03.2026 №579942739.1 про переказ коштів, копію довіреності від 18.09.2025 (а.с.159).

Таким чином, у справі, що розглядається позивачем доведено понесення ним витрат за надання правничої допомоги.

Як визначено нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Згідно із вимогами норм ч.2 ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 2 статті 141 ЦПК України).

Витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 2 ст. 133 ЦПК України). Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 137 ЦПК України). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Отож, зважаючи на часткове задоволення позову, суд задовольняє заяву позивача про стягнення вират на професійну правову допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог на підставі ч.2 ст. 141 ЦПК України, що становить 2296,52 грн.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13,79,81, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-284,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" (місцезнаходження: вул. Садова, 31/33, офіс 40/3, м. Ірпінь, 08205, ЄДРПОУ 44280974)

- 10050,00 грн заборгованість за тілом кредиту;

- 5999,85 грн заборгованість за процентами;

- 1358,72 грн судового збору;

- 2296,52 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" (місцезнаходження: вул. Садова, 31/33, офіс 40/3, м. Ірпінь, Київська область, 08205, ЄДРПОУ 44280974).

Відпвідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Повний текст рішення складений: 10.08.2026

Суддя Людмила ЛОСЬ