Решение № 138908585, 11.08.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/169/26

Провадження № 2/279/904/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м.Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого судді ІвашкевичО. Г., з секретарем судового засідання Маковською Д.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Іршанської селищної ради , третя особа державний нотаріус Другої державної нотаріальної контори Кобилинська Оксана Сергіївна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

08.01.2026 року до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області звернувся ОСОБА_1 до Іршанської селищної ради, третя особа державний нотаріус Другої державної нотаріальної контори Кобилинська Оксана Сергіївна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позову зазначає, що мати позивача ОСОБА_2 06.02.1987 року склала заповіт у селі Мелені Житомирської області, відповідно до якого на випадок своєї смерті зробила розпорядження, що все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі, все те, що буде належати на день її смерті і на що вона за законом буде мати право, заповіла ОСОБА_1 . Заповіт посвідчений секретарем виконкому Меленівської сільської ради Коростенського району Житомирської області. ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент смерті ОСОБА_2 , вона мала двох дітей: ОСОБА_1 (Позивач) та ОСОБА_3 (рідна сестра Позивача). Після смерті матері ОСОБА_2 рідна сестра Позивача повідомила йому, що буде звертатись до нотаріуса і вступати у спадок, при цьому позивач не був усвідомлений щодо наявного заповіту на його ім`я. Згодом Позивач звернувся до Меленівської сільської ради задля отримання інформації щодо можливої наявності заповіту після смерті матері. Секретарем сільської ради було видано посвідчену копію заповіту на ім`я Позивача від 10.01.2020 року. Дізнавшись про даний факт, позивач звернувся до сестри, з питанням чи отримала вона спадкове майно та проханням надання пояснень щодо даної ситуації. У відповідь сестра ОСОБА_3 повідомила, що отримала все спадкове майно після смерті матері ОСОБА_2 , що у неї є друзі у сільській раді і що йому не потрібно звертатись до нотаріуса. Фактично Позивач був введений в оману рідною сестрою, проте з огляду на поважний вік позивача та його сестри, зважаючи також на юридичну необізнаність подальших дій, він повірив її словам, та не перевіряв даний факт. ОСОБА_3 (сестра позивача) померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_3 у 2024 році її діти через деякий час, знайшли в будинку документи, які повідомили про наявність спадкового майна на ім`я позивача. Після встановлення даного факту, позивач у телефонному режимі був повідомлений про те, що його рідна сестра ОСОБА_3 не отримала спадкове майно, що лишилось після смерті матері - ОСОБА_2 , та те, що саме позивач є законним спадкоємцем. В той же час, 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан, який триває і на теперішній час. Відтак, оформлення спадщини в строк (а саме з моменту дізнання про наявність спадкового майна) стало неможливим через військові дії на території України. Крім цього, з отриманої інформації з засобів масової інформації про те, що у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні, реєстри не працюють, а перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється, Позивач був впевнений у тому, що строк на прийняття спадщини він не пропустив і не може пропустити, оскільки на час воєнного стану він зупинений. Разом з цим, п. 3 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 164 в редакції від 06.03.2022 було встановлено, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється. Водночас, Постановою КМУ № 719 від 24.06.2022 були внесені зміни до п. З постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 164 та встановлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини. 07.10.2025 року Позивач звернувся з заявою до Державного нотаріуса Другої коростенської державної нотаріальної контори Оксани Кобилинської (третя особа), задля вступу у спадок, який залишився після смерті його матері. У відповідь на лист державний нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 з підстав пропуску строку для подання заяви на прийняття спадщини, який закінчився 18 листопада 2007 року.

Отже, як на поважні причини пропуску строку подання заяви позивач посилається на необізнаність про наявність заповіту, складеного на його користь до січня 2020 року, введенням в оману сестрою щодо можливості ним отримання даного спадкового майна до вересня 2024 року, а також помилкового розуміння законодавства через широкомасштабне військове вторгнення рф на територію України,прийняттям Кабінету Міністрів України постанови «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 164.

У зв`язку з викладеним позивач просить визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 14.01.2026 року відкрито загальне позовне провадження у справі, та призначено підготовче засідання.

Відповідач та третя особа, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання, подали заяви про розгляд справи без їх участі, у вирішенні позову покладаються на розсуд суду.

Позивач подав до суду заяву в якій просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Під час підготовчого провадження та проведення підготовчого засідання у даній справі вчинено підготовчі дії, передбачені ч. 2 ст. 197 ЦПК України, зокрема, з`ясовано обсяг доказів, витребувано від Другої Коростенської державної нотаріальної контори Житомирської області відомості щодо заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , встановлено порядок з`ясування обставин та дослідження доказів під час розгляду справи по суті.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 23.02.2026 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 30.03.2026 року, який відкладався до 07.05.2026 та 04.06.2026 року для отримання витребуваних документів від нотаріуса.

08.07.2026 року у зв`язку зі зміною складу ухвалою суду справу прийнято до свого провадження суддею Івашкевич О.Г. та призначено до судового розгляду на 11.08.2026 року.

Учасники в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, направили до суду заяви про розгляд позовної заяви без їх участі.

В силу ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази та проаналізувавши їх з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1ст. 19 ЦПК України,у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 89 років в с.Мелені Коростенського району Житомирської області померла ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Меленівської сільської ради Коростенського району Житомирської області 19.05.2007 року.

З довідки виконавчого комітета Меленівської сільської ради Коростенського району Житомирської області № 19 від 10.01.2020 року вбачається, що гр. ОСОБА_2 , 1918 р.н, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 була зареєстрована та постійно проживала в АДРЕСА_1 , одна в господарстві.

Позивач відноситься до першої черги спадкування за законом, що підтверджується доданими до позовної заяви документами, а саме свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 09.12.1958 року та матеріалами спадкової справи № 169 від 22.04.2008 року.

Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною першою статті 1269, частиною першою статті 1270 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Процедура подання заяви про прийняття спадщини визначена Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, відповідно до якого заяви про прийняття спадщини подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі.

Заява про прийняття спадщини підлягає реєстрації у Книзі обліку і реєстрації спадкових справ у день надходження. У разі надходження такого документа поштою він підлягає також реєстрації у Журналі реєстрації вхідних документів. Своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку. Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. У таких випадках конверт підшивається у спадкову справу.

Зазначене свідчить про те, що заява про прийняття спадщини має бути виконана (написана) спадкоємцем особисто, однак подана може бути безпосередньо спадкоємцем до нотаріуса або направлена йому засобами поштового зв`язку, при цьому справжність підпису спадкоємця може бути посвідчена нотаріально або не посвідчена нотаріально. Відсутня і заборона того, що така заява не може бути доставлена до нотаріуса представником спадкоємця, оскільки заборона стосується лише написання такої заяви представником від імені спадкоємця.

Якщо спадкоємець протягом шести місяців не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв спадщину.

Згідно зі ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Таку позицію послідовно дотримується у своїй практиці Верховний Суд, зокрема у справі № 172/888/18 у постанові від 30.07.2020 року.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

У цій справі шестимісячний строк подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 сплив 18.11.2007 року, а позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини лише у 07.10.2025 року .

Поважність причин пропуску позивачем строку подання заяви про прийняття спадщини обґрунтовується тим, що позивач не був обізнаний про наявність заповіту, складеного на його ім`я.

Разом з тим, суд бере до уваги, що позивач належить до спадкоємців першої черги спадкування за законом, отже, незалежно від наявності заповіту на його ім`я чи необізнаності про його існування він у тому разі, якщо бажав би прийняти спадщину після смерті матері, мав можливість звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом, оскільки спадщина приймається повністю, а не частинами.

Суд відхиляє доводи позивача з посиланням на наведену судову практику Верховного Суду про те, що необізнаність спадкоємців про наявність заповіту є поважною причиною для прийняття спадщини, оскільки Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2024 року у справі № 686/5757/23 відступила (конкретизувала) від висновків Верховного Суду України, викладених в раніше прийнятих постановах, та сформулювала такі висновки щодо застосування зазначених норм права.

"п. 151. Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що випливає з принципу свободи заповіту, проте така необізнаність повинна ототожнюватися з незнанням спадкоємцем про його право на спадкування загалом; в такому випадку особа з незалежних від неї причин не вчиняє юридично значущих дій, які пов`язані з набуттям нею певних прав, що випливають із спадкування.

152. Обставини усвідомлення особою того, що вона має право на спадкування за законом, наприклад, на підставі своєї спорідненості із спадкодавцем у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування, та невчинення нею жодних активних дій з прийняття спадщини та щодо встановлення спадкової маси не можуть обґрунтовувати поважність причин пропуску нею строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, про існування якого особа не знала.

Тож необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини тільки для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом".

У частині доводів позивача про введення в оману сестрою, неправильне трактування вимог закону та похилий вік як позивача (на момент смерті матері ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) ОСОБА_5 не виповнилося лише 48 років), суд зауважує, що не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо. Тобто, незнання порядку прийняття спадщини чи помилкове тлумачення правових норм, введення в оману іншим спадкоємцем щодо прийняття спадщини не вважаються поважними причинами для надання додаткового строку для прийняття спадщини. Суд може надати додатковий строк лише у випадку, якщо особа довела наявність об`єктивних, непереборних, істотних перешкод для подання заяви про прийняття спадщини.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.09.2023 року у справі № 638/16540/20 та постанові Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 квітня 2024 року у справі № 161/17389/23.

Крім того, суд звертає увагу, що поважні причини, які перешкоджали прийняти спадщину, мають існувати упродовж шести місяців з моменту відкриття спадщини. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Разом з тим, позивач посилається на обставини, які виникли через 13 років після смерті спдкодавця (10.01.2020 дати реєстрації посвідченого заповіту та видачі його дублікату ОСОБА_1 ), однак і після цього, упродовж 5 років не вчиняв жодних дій щодо відновлення права на спадкування. Вказана поведінка є сталою, послідовною та свідчить про свідоме невикористання права на спадкування. Суд звертає увагу, що прийняття спадщини є правом, а не обов`язком спадкоємця, який, відмовляючись від прийняття спадщини, не порушує свободи заповіту, а діє у власних інтересах.

З цих же підстав суд відхиляє доводи позивача щодо періоду воєнного стану та прийняття підзаконного нормативно-правового акта, яким було встановлені інші строки для прийняття спадщини, оскільки такі обставини виникли через 15 років від дати смерті спадкодавця.

Інших причин позивачем не зазначено.

Суд, дослідивши зміст позовної заяви та долучені до нього докази, дійшов висновку, що позивачем не наведено жодної обставини, яка була об`єктивною та непереборною перешкодою, та з якою закон пов`язує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, тобто не встановлено наявність істотних труднощів для вчинення дій, спрямованих на реалізацію права спадкування упродовж шести місяців від дня відкриття спадщини.

Згідно ст.12, 81 ЦПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Наведені у позовній заяві обставини не відносяться до таких, що дають підстави для застосування ч.3 ст.1272 ЦК України.

Отже, позивачем не наведено непереборних обставин, які перешкоджали б йому як самостійно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за місцем її відкриття, так і надіслати заяву про прийняття спадщини поштою на адресу нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Така позиція була викладена Верховним Судом у складі Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 26.06.2024 у справі № 333/1912/23 з подібних правовідносин.

Крім того, суд звертає увагу, що позов пред`явлений позивачем до неналежного відповідача.

Так, у разі відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідачем у даній справі вказана Іршанська селищна рада.

Разом з тим, як свідчать матеріали спадкової справи № 169 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 спадщину за заявою від 22.04.2008 року прийняла ОСОБА_3 , після смерті якої 29.06.2024 також була заведена спадкова справа № 178/2024 та згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 84974365 від 22.04.2026 року Другою коростенською державною нотаріальною конторою було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом 08.05.2025 року.

За таких обставин, за наявності спадкоємця, який прийняв спадщину, залучення як відповідача територіальної громади в особі її уповноваженого органу свідчить про пред`явлення позову до неналежного відповідача.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору єправом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягується до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Виходячи з наведеного, якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі в якості співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (постанови Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 200/8461/15-ц, від 26 січня 2022 року у справі № 457/726/17, від 11 липня 2023 року у справі № 129/1337/20).

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати у справі, відповідно до ст.141 ЦПК України, покласти на позивача.

Керуючись ст. 4, 12, 19, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Іршанської селищної ради, третя особа державний нотаріус Другої державної нотаріальної контори Кобилинська Оксана Сергіївна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники:

Позивач: ОСОБА_1 ,місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ,

Відповідач: Іршанська селищна рада, місцезнаходження: вул. Гулія, 7, с. Іршанськ, Коростенський район, Житомирська область, 12110, код ЄДРПОУ 04344593

Третя особа: Державний нотаріус Другої коростенської державної нотаріальної контори Кобилинська Оксана Сергіївна, код ЄДРПОУ 05466111, вул. Шолом Алейхема, 13, м.Коростень, 11508

Суддя: Оксана ІВАШКЕВИЧ