Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Чернівці
30 липня 2026 року Справа № 926/1135/26
Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Марущака І.В., за участю секретаря судового засідання Терещенко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні загального позовного провадження справу
за позовом фізичної особи-підприємця Нагорняк Лариси Йосипівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Управління комунальної власності Чернівецької міської ради (58002, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Петровича Якоба, 18, код ЄДРПОУ 44388619),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Чернівецька міська рада (58002, Чернівецька область, м. Чернівці, Центральна площа, 1, код ЄДРПОУ 36068147),
про застосування наслідків недійсності правочину та стягнення 554 838,28 грн, стягнення збитків в сумі 917 632,73 грн та моральної шкоди в сумі 300 000,00 грн,
представники:
від позивача адвокат Бартусевич В.М.;
від відповідача та третьої особи Філіп М.О., Іванович Л.Є.
І. Стислий виклад позовних вимог.
Фізична особа-підприємець Нагорняк Лариса Йосипівна звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Управління комунальної власності Чернівецької міської ради та Чернівецької міської ради, в якому просить:
1) застосувати наслідки недійсності правочину та стягнути з Управління комунальної власності Чернівецької міської ради на користь позивача грошові кошти в сумі 554 838,28 грн;
2) стягнути за рахунок бюджету міста Чернівці з Управління комунальної власності Чернівецької міської ради на користь ФОП Нагорняк Л.Й. збитки (майнову шкоду) в розмірі 917 632,73 грн;
3) стягнути за рахунок бюджету міста Чернівці з Управління комунальної власності Чернівецької міської ради області на користь ФОП Нагорняк Л.Й. немайнову (моральну) шкоду в розмірі 300 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ФОП Нагорняк Л.Й. стала переможцем електронного аукціону щодо продовження договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, за адресою: м. Чернівці, вул. Бандери Степана,5, протокол електронного аукціону № LLP001-UA- 20220510-35893 від 22.06.2022.
19.07.2022 між Управлінням комунальної власності Чернівецької міської ради та позивачем укладено договір оренди нерухомого майна № 72, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади. На виконання договору оренди ФОП Нагорняк Л. Й. сплачено кошти: 19.07.2022 61 000,00 грн; 19.07.2022 61 000,00 грн; 16.09.2025 60 878,00 грн; 15.10.2025 61 060,63 грн; 18.11.2025 61 610,18 грн; 18.12.2025 61 856,62 грн; 14.01.2026 61 980,33 грн; 11.02.2026 62 414,19 грн; 12.03.2026 63 038,33 грн.
01.08.2025 на виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.03.2025, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 та постановою Верховного Суду від 02 вересня 2025 у справі № 926/2191/24, орендоване майно передано орендарю ФОП Нагорняк Л.Й. по акту прийому передачі.
З метою використання орендованого майна для підприємницької діяльності протягом строку оренди та забезпечення його надійної експлуатації позивач понесла грошові витрати, пов`язані з виплатою винагороди організатору аукціону, виготовленням необхідної документації, проведенням необхідних будівельних робіт та інші витрати, а саме винагорода оператору за участь у електронному аукціоні 26 254,23 грн, за виготовлення проектної документації 25 000,00 грн, для придбання франчайзингового пакету для відкриття ресторану мережі «На мангал KEBAB HOUSE» в орендованому приміщенні 316 378,50 грн; за виконання будівельних робіт 550 000,00 грн. Всього на загальну суму 917 632,73 грн.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 11.02.2026 по справі №727/13582/23 визнано недійсним договір оренди нерухомого майна № 72 від 19.07.2022, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, укладений між Управлінням комунальної власності Чернівецької міської ради та фізичною особою - підприємцем Нагорняк Ларисою Йосипівною на приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , розміром 83,4 кв.м.
Судом у справі № 727/13582/23 встановлено, що «Управління комунальної власності наказом №208 від 21 червня 2022 року безпідставно дискваліфікувало переможця аукціону Варгоцьку Н.Д., чим порушило порядок організації, проведення аукціону №LLР001-UА-20220510-33893 щодо дискваліфікації учасника, який надав найвищу цінову пропозицію, а тому вказаний наказ є неправомірним.
Вважає, що оскільки договір оренди № 72 від 19.07.2022 визнаний недійсним в судовому порядку, то правова підстава для набуття відповідачем-1 у власність грошових коштів, сплачених позивачем, відпала, відтак останньому мають бути повернуті грошові кошти, сплачені на виконання недійсного правочину, а саме орендна плата в загальній сумі 554 838,28 грн.
Внаслідок неправомірних дій відповідачів, що перебувають у прямому причино-наслідковому зв`язку із понесенням позивачем реальних збитків у розмірі 917 632,73 грн, вони підлягають відшкодуванню позивачу.
Крім того, відповідачем внаслідок незаконності прийнятих рішень завдано позивачу моральної шкоди, яка ним оцінюється в 300 000,00 грн.
Згідно клопотання позивача про зміну процесуального статусу відповідача та залучення Чернівецької міської ради в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача від 02.04.2026, поданого на виконання ухвали Господарського суду Чернівецької області від 26.03.2026 про залишення позову без руху позивачем змінено процесуальний статус Чернівецької міської ради з відповідача на третю особу, виключено Чернівецьку міську раду зі складу відповідачів та залучено її до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Згідно заяви про зменшення зменшення/збільшення позовних вимог у справі № 926/1135/26 від 30.04.2026, вх. № 1739, позивач просить:
1) застосувати наслідки недійсності правочину та стягнути з Управління комунальної власності Чернівецької міської ради на користь ФОП Нагорняк Л.Ф. грошові кошти в розмірі 480 928,66 грн;
2) стягнути за рахунок бюджету міста Чернівці з Управління комунальної власності Чернівецької міської ради на користь ФОП Нагорняк Л.Ф. збитки (майнову шкоду) в розмірі 1 067 752,73 грн;
3) стягнути за рахунок бюджету міста Чернівці з Управління комунальної власності Чернівецької міської ради області на користь ФОП Нагорняк Л.Ф. немайнову (моральну) шкоду в розмірі 100 000,00 грн.
Позивач посилається на те, що наслідком визнання недійсним договору оренди нерухомого майна № 72 від 19.07.2022 є обов`язок ФОП Нагорняк Л.Й. повернути орендодавцю Управлінню комунальної власності нежиле приміщення за адресою: м. Чернівці, вул. С. Бандери, 5 та відшкодувати вартість користування за ціною, яка існує на момент відшкодування, зустрічний обов`язок Управління комунальної власності повернути ФОП Нагорняк Л.Й. кошти, отримані на виконання недійсного правочину та відшкодувати збитки і моральну шкоду, що були спричинені внаслідок прийняття незаконних рішень та укладання недійсного правочину на підставі ст. 216, 1167, 1173, 1174 ЦК України.
За договором оренди ФОП Нагорняк Л.Й. отримала у користування майно і таке користування вже нею реалізоване, водночас Управління комунальної власності отримало плату, яка не може вважатися компенсацією вартості того, що одержала ФОП Нагорняк Л.Й. (користування об`єктом оренди), оскільки ця вартість визначена в протоколі №LLP001-UA-20220510-35893 від 22.06.2022, затвердженому наказом №237 від 05.057.2022 та погоджена сторонами в договорі оренди, які визнані судом недійсними. Отже, визначена за результатами аукціону №LLP001-UA-20220510-35893 орендна плата в розмірі 61 000грн не може застосовуватися для відшкодування вартості користування позивачем орендованим майном для застосування двосторонньої реституції.
Оскільки відповідач має право при застосуванні двосторонньої реституції отримати від позивача компенсацію вартості користування об`єктом оренди, за відсутності відповідних вимог відповідача, вважає, що дійсна вартість користування майном може бути визначена виходячи з Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 № 630 (п. 14. Розмір річної орендної плати у разі оренди іншого окремого індивідуально визначеного майна (крім транспортних засобів) встановлюється на рівні 12 відсотків вартості об`єкта оренди).
Згідно пункту 3.5. Оголошення про проведення аукціону щодо продовження договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, за адресою: м. Чернівці, вул. Бандери Степана,5, затвердженого наказом начальника Управління комунальної власності Чернівецької міської ради від 09.05.2022 «Стартова орендна плата складає 5 621,50 грн з ПДВ на місяць» Згідно Розрахунку орендної плати, затвердженої начальника Управління комунальної власності Чернівецької міської ради балансова вартість об`єкта оренди складає 468 458,18 грн. Також наказом начальника Управління комунальної власності Чернівецької міської ради затверджений розрахунок орендної плати за нежитлове приміщення за адресою: м. Чернівці, вул. Бандери Степана, 5 станом на травень 2022року в розмірі 5 621,50 грн з ПДВ на місяць, яка підлягає коригуванню на індекс інфляції за попередній місяць.
Таким чином, станом на 30.04.2026 розмір компенсації вартості користування об`єктом оренди з врахуванням індексу інфляції складає 8 212,18грн в місяць. Позивач при застосуванні реституції за недійсним договором оренди зобов`язаний компенсувати відповідачу вартість користування майном за період з 01.08.2025 по 30.04.2026 (9 місяців) в розмірі 73 909,62 грн (8 212,18 грн х 9), а відповідач зобов`язаний повернути безпідставно отримані від позивача кошти в розмірі різниці між фактично отриманими коштами та вартістю користування об`єктом оренди з врахуванням індексу інфляції, що складає 480 928,66 грн (554 838,28 грн 73 909,62 грн).
В період з 01.08.2025 по 11.02.2026 позивач не міг використовувати орендоване майно в підприємницькій діяльності зважаючи на його технічний стан, а проводив ремонтні роботи для можливості подальшого використання орендованого майна протягом строку оренди, однак сплачував орендну плату у повному обсязі. Сплачені позивачем кошти фактично є збитками позивача, спричиненими внаслідок прийняття відповідачем незаконних рішень та укладання ним недійсного правочину, та підлягають відшкодуванню відповідачем на підставі ст. 216, 1173, 1174 ЦК України.
Реально понесені позивачем збитки (шкода), що були спричинені внаслідок прийняття відповідачем незаконних рішень та укладання ним недійсного правочину, складаються з:
- доплати переможця аукціону до винагороди оператору, через електронний майданчик якого надано найвищу цінову пропозицію (п. 9.2 Регламенту роботи ЄТС) 26 254,23 грн;
- витрат на виготовлення проектної документації 25 000,00 грн;
- витрат для придбання франчайзингового пакету для відкриття ресторану мережі «На мангал KEBAB HOUSE» в орендованому приміщенні 316 378,50 грн;
- витрат на виконання проектних робіт з розробки дизайн-проекту 150 120,00 грн;
- витрат на виконаних будівельних робіт 550 000,00 грн. Всього на загальну суму 1 067 752,73 грн.
Внаслідок порушення прав позивача через неправомірні рішення відповідача, враховуючи неможливість позивача відновити право на використання орендованого майна, зусилля прикладені для відкриття ресторану, які виявилися марними через незаконні дії відповідача, негативні наслідки для ділової репутації через неможливість виконати свої зобов`язання перед контрагентами, тривалість процесів захисту її прав в судовому порядку, необхідність змінювати заплановану господарську діяльність та пов`язані з викладеними обставинами душевні страждання, вважає, що засадам розумності та справедливості відповідатиме стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 100 000,00 грн.
Відповідач подав відзив на позов, у якому проти позову заперечив з огляду на таке:
1) В позовній заяві позивачка вказує, що рішенням окружного адміністративного суду від 17.03.2023 року у справі № 600/3835/22-а визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №624/32 від 25.10.2022 року «Про скасування наказів управління комунальної власності Чернівецької міської ради від 21.06.2022р. №208 та від 05.07.2022р. №237. Разом з тим, вказаним рішенням суду також було визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету міської ради №624/32 від 25.10.2022 року в частині скасування наказу управління комунальної власності №237 від 05.07.2022 «Про затвердження протоколу про результати електронного аукціону №LLP001-UA 20220510-35893», яким переможцем визнавалась Нагорняк Л.Й.» Тобто дії органу місцевого самоврядування управління комунальної власності міської ради по дискваліфікації Варгоцької Н.Д. викликали незгоду позивачки, тому вона їх оскаржила в судовому порядку, чим погодилась , що укладений з нею договір оренди нерухомого майна комунальної власності та подальша передача їй приміщення по акту приймання-передання може призвести до негативних наслідків.
2) Позивачка вказує на те, що договір оренди було визнано недійсним з вини управління комунальної власності, однак договір був визнаний недійсним зважаючи на те, що на дату укладення договору оренди наказ про дискваліфікацію ОСОБА_1 був чинним. Договір було визнано недійсним з тих підстав, що відносно ОСОБА_1 як учасника аукціону була застосована неправомірна та необґрунтована дискваліфікація, а щодо ОСОБА_2 , то їй навпаки безпідставно надано було в оренду приміщення. ФОП Нагорняк Л.Й. за результатами аукціону не набула права на оренду приміщення, оскільки її ціна була нижча виграшної, тому твердження про те, що відносно позивача порушено управлінням комунальної власності право на оренду приміщення комунальної власності, не знаходить свого обґрунтування.
3) За період 2022-2026 років між учасниками аукціону ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та управлінням комунальної власності відбувались неодноразові судові процеси, які стосувались оскаржень діючого договору оренди. Так, справа №926/4738/22 за позовом управління комунальної власності Чернівецької міської ради до фізичної особи підприємця Нагорняк Л.Й., третя особа ОСОБА_1 про визнання договору оренди приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 недійсним. Рішенням Господарський суд Чернівецької області від 14.02.2023 року визнано недійсним договір оренди, рішення залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.10.2023. Однак постановою Касаційною господарського суду від 22.11.2023 року касаційну скаргу ФОП Нагорняк Л.Й. задоволено, постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.02.2023 у справі скасовано, ухвалено нове рішення, яким у позові відмовлено.
Постановою Чернівецького апеляційного суду у справі №727/13582/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління комунальної власності Чернівецької міської ради , ОСОБА_2 , третя особа Чернівецька міська рада, про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 , скасовано ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21.12.2023 року про забезпечення позову в частині передання по акту приймання-передання приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином ОСОБА_2 наполягала на тому, щоб їй об`єкт було передано, хоча усвідомлювала та розуміла, що настання наслідків передання об`єкту можуть завдати їй шкоду. Управління комунальної власності та ОСОБА_1 наполягали на забезпеченні позову шляхом заборони передання об`єкту оренди з метою упередження таких наслідків.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 02.09.2024 у справі №727/9076/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 скасовано ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28.08.2024 та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони передання об`єкту оренди до пред`явлення позову відмовлено.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 24.12.2024 у справі №727/9406/24 за позовом ОСОБА_1 до управління комунальної власності Чернівецької міської ради, фізичної особи підприємця Нагорняк Л.Й., третя особа Чернівецька міська рада про скасування наказів та визнання договору оренди недійсним задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ухвалу про зупинення провадження у справі до розгляду колегією суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 12.08.2024 року у справі №727/13582/23, де за позовом ОСОБА_1 оскаржувався договір оренди комунального майна, приміщення, розташованого за адресою: вул. Степана Бандери, 5, скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Оскаржуючи ухвалу суду про зупинення провадження у справі щодо визнання недійсним договору, ФОП Нагорняк Л.Й. усвідомлювала наявність ризику визнання договору недійсним, розуміла настання наслідків такого визнання, однак незважаючи на це шляхом подання апеляційних та касаційних скарг наполягала на тому, щоб управління комунальної власності примусово передало їй об`єкт оренди за актом приймання-передання.
Рішенням господарського суду Чернівецької області у справі №926/2191/24 за позовом ФОП Нагорняк Л.Й. до управління комунальної власності про усунення перешкод у користуванні майном шляхом зобов`язання передати орендоване майно за актом приймання передання було зобов`язано передати приміщення позивачці. Під час розгляду зазначеної справи управління комунальної власності неодноразово наполягало на зупиненні провадження у справі, з урахуванням наявності судових справ, які стосувались визнання недійсним договору оренди комунального майна і тривали з 2022 року, однак позивачка в апеляційному порядку оскаржила ухвалу суду від 09.10.2024 року, якою зупинялось провадження у справі. Відповідач в справі неодноразово просив зупинити розгляд справи до набрання чинності рішення у справі про визнання договору оренди недійсним, однак позивачка усвідомлюючи настання негативних наслідків для неї наполягала на розгляді справи, та передані їй по акту приміщення, чим сама своїми діями прискорювала настання негативних наслідків для себе.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 рішення першої інстанції залишено в силі. Постановою Касаційного Господарського Суду від 02.09.2025 постанова апеляційної інстанції залишені без змін. Отже, управління комунальної власності на виконання вказаного вище рішення суду передало ФОП Нагорняк Л.Й. приміщення по акту приймання-передання 01.08.2025, орендар отримала ключі від орендодавця, а орендодавець почав нарахування орендної плати.
Однак, на момент передачі приміщення по актом передання тривав розгляд касаційної скарги Верховним судом у складі Касаційного цивільного суду стосовно визнання недійсним договору оренди комунального майна №72 від 19.07.2022 року у справі №727/13582/23 за позовом Варгоцької Н.Д. до управління комунальної власності Чернівецької міської ради , Нагорняк Л.Й., третя особа Чернівецька міська рада. Розгляд справи №727/13582/23 тривав з грудня 2023 року по 11.02.2026 року, про що ФОП Нагорняк Л.Й. була усвідомлена та залучена як відповідач і розуміла можливість настання негативних наслідків для неї, однак своїми діями, які полягали в поданні позовної заяви в Господарський суд Чернівецької області до управління комунальної власності про примусове передання їй приміщення, розташоване за адресою: м. Чернівці, вулиця Степана Бандери, 5 створила для себе умови, які вона вона як суб`єкт підприємницької діяльності вчинила, як вільний вибір діяльності, залучила до підприємницької ді?яльності на добровільних засадах майно територіальної громади незважаючи на наявні ризики. В даному випадку підприємництво нею здійснювалось в умовах невизначеності ситуації, на яку впливала наявність судових справ, про що ФОП Нагорняк Л.Й. було відомо та ризик для неї був очевидним.
4) В позовній заяві позивачка вказує, що нею проведено ремонтні роботи в приміщенні на підставі результатів огляду сертифікованих інженерів-будівельників та Дефектного акту від 26.09.2025. Відповідач зазначає що 31.12.2025 ФОП Нагорняк Л.Й. звернулась в управління комунальної власності із клопотанням вх.№14/01-10-3385, в якому просила балансоутримувача приміщення, розташованого за адресою: м. Чернівці, вул. Степана Бандери, 5 управління комунальної власності міської ради надати згоду на проведення капітального ремонту орендованого майна, без відшкодування понесених витрат та надала опис ремонтних робіт.
Положенням про порядок здійснення ремонту, ремонтно-реставраційних робіт та невід`ємних поліпшень майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, затвердженим рішенням Чернівецької міської ради 27.11.2025 року №2606 визначено, що орендар має право за письмовою згодою балансоутримувача на здійснення капітального ремонту об`єкта оренди за власний рахунок без відшкодування понесених витрат. Однак пунктом 4.4 вказаного Положення визначено, що у випадку проведення капітального ремонту, реконструкції чи ремонтно-реставраційних робіт орендованого майна без відшкодування понесених витрат, Орендар після отримання згоди балансоутримувача зобов`язаний отримати дозвільні документи (набути право на виконання будівельних робіт) у випадках визначених чинним законодавством.
Звертає увагу, що доданий до позовної заяви висновок щодо розгляду технічного висновку з ескізною пропозицією на відновлення дверного прорізу з внутрішнім переплануванням нежитлових приміщень за адресою: вул. Степана Бандери, 5 в м. Чернівці, виданий управлінням охорони культурної спадщини, не відноситься до дозвільних документів, які надають право на здійснення капітального ремонту. В резолютивній частині висновку зазначено, що управління охорони культурної спадщини не заперечує щодо відновлення дверного прорізу з внутрішнім переплануванням нежитлових приміщень по вул. Степана Бандери. Щодо самого дозволу на проведення капітального ремонту, відповідач надає лист Інспекції Архітектурно-Будівельного контролю Чернівецької міської ради, де чітко вказано, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» термін будівництво вживається в такому значені - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва. Також заначено, що виконання робіт з капітального ремонту нежитлових приміщень на вул. Степана Бандери, 5 замовнику необхідно було діяти відповідно до вимог ч. 5 ст. 26, ч. 1 ст. 34 Закону. Таким чином вважає, що роботи проведенні позивачкою в спірному приміщенні без відповідних дозволів, що дає можливість зробити висновок про проведення таких робіт нею самовільно. В реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи в сфері будівництва за параметрами пошуку спірного об`єкта інформація чи документи що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, та документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, змін до них, скасування чи анулювання немає. Отже, позивачка, не виконавши всі вимоги, що надають можливість здійснювати будь-які роботи з капітального ремонту об`єкта, самовільно їх провівши, намагається отримати відшкодування, при цьому вона порушила вимоги чинного законодавства в сфері містобудування.
5) Окрім цього в своїй позовній заяві ФОП Нагорняк Л.Й. вказує на те, що нею укладався договір підряду на проведення поточного ремонту. Управління комунальної власності не надавало згоду на проведення поточного ремонту, договором оренди проведення поточного ремонту не є обов`язком орендаря, а визнання договору оренди недійсним передбачає повернення майна та приведення його в попередній стан. Тому вважає, що самовільно, на свій ризик, провівши ремонтні роботи в приміщеннях, позивачка намагається довести вину органу місцевого самоврядування, хоча пошкодження нею майна комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади фактично вказує на неправомірні дії Нагорняк Л.Й. відносно комунальної власності.
6) У випадку визнання договору оренди недійсним правовідносини між сторонами регулюються не положеннями самого договору, а нормами Цивільного кодексу України щодо недійсності правочинів та безпідставного набуття або збереження майна. Верховний Суд неодноразово підкреслював, що навіть якщо договір визнано недійсним або він є нікчемним, це не звільняє користувача від обов`язку платити за фактичне використання майна. Оиже, управління комунальної власності не зобов`язувало ФОП Нагорняк Л.Й проводити ні капітальний, ні поточний ремонт за період фактичного перебування та користування приміщенням, а тому за таке перебування та користування передбачено оплату, яку нею було проведено на рахунок управління комунальної власності. Жодного правочину між ФОП Нагорняк Л.Й та управлінням комунальної власності стосовно проведення будь-яких ремонтних робіт чи щодо набуття права на проведення таких робіт не укладалось, а проведення ремонтних робіт було ініційовано ФОП Нагорняк Л.Й. в той період, коли вона, будучи учасником судових справ щодо визнання недійсним договору оренди комунального майна, була усвідомлена про про настання очевидного ризику для неї.
7) Щодо стягнення моральної шкоди, то згідно зі ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає у фізичному болю, душевних стражданнях, приниженні честі та гідності, ускладненні життя тощо. Для доведення моральної шкоди ФОП Нагорняк Л.Й. мала б надати докази, що підтверджують факт страждань (психологічних, фізичних), протиправність дій кривдника та причинно-наслідковий зв`язок між ними. Доказами слугують медичні довідки, висновки експертів, свідчення свідків, листування, фото/відео, тощо однак жодного з перерахованих доказів позивачкою не надано в матеріали справи, а тому підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.
У відповіді на відзив позивачка на спростування заперечень відповідача на позов зазначає, що у статті 1173 ЦК України закріплено спеціальний випадок відшкодування шкоди, що має певні особливості порівняно з загальними правилами про деліктну відповідальність, отже, зазначеною правовою нормою встановлено відповідальність за завдання шкоди особливим суб`єктом, здійснення ним особливих функцій. Суб`єктом відповідальності за даною статтею є держава, орган місцевого самоврядування, які відшкодовують шкоду, завдану безпосереднім заподіювачем шкоди органом державної влади та органом місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень. Незаконними діяннями органів державної влади, органів місцевого самоврядування є діяння, які суперечать приписам законів та інших нормативних актів або здійснені поза межами компетенції вищезазначених органів. Незаконність рішення, дії чи бездіяльності, якими завдана шкоди повинна бути доведена.
У даному випадку незаконність прийняття відповідачем рішень №208 від 21.06.2022, №237 від 05.07.2022 та укладення договору оренди №72 від 19.07.2022 встановлена судом у справі №727/13582/23. Допущені Управлінням комунальної власності порушення при проведенні аукціону та укладенні з позивачем договору оренди не можуть виправлятися за рахунок позивача та покладають на відповідача обов`язок виплати позивачу, як добросовісній стороні, відповідні компенсації та відшкодувати шкоду.
Вважає помилковими доводи відповідача стосовно того, що збитки позивача є комерційним ризиком, тому не підлягають відшкодуванню відповідачем. Комерційний ризик - це ризик, що виникає в процесі реалізації товарів і послуг, вироблених або закуплених підприємцем. Причинами комерційного ризику є: зниження обсягу реалізації внаслідок зміни кон`юнктури чи інших обставин, підвищення закупівельної ціни товарів, втрати товарів в процесі обігу, підвищення витрат обігу. Збитки це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати. Позивач, як суб`єкт підприємницької діяльності, дійсно несе ризик економічної неефективності чи збитковості своєї діяльності в приміщенні, орендованому згідно договору оренди № 72 від 19.07.2022, однак укладаючи договір оренди на тривалий термін та вкладаючи кошти для можливості використання орендованого майна у власній підприємницькій діяльності, позивач вправі розраховувати на добросовісне виконання орендодавцем своїх обов`язків за укладеним договором, а також на дотримання ним принципів належного урядування, добросовісності та розумності під час проведення аукціону та укладенні договору, що орендодавець захищатиме власні права та передбачати можливість завдання своїми діями шкоди правам та інтересам позивача, як орендаря комунального майна.
Доводи відповідача відносно того, що ризик господарської діяльності за результатами укладеного договору № 72 від 19.07.2022 покладається на позивача спростовується встановленими у судовій справі №727/13582/23 неправомірними діями Управління комунальної власності щодо укладення з позивачем договору оренди комунального майна. Власна недбалість відповідача призвела до понесення позивачем реальних збитків, в той час як позивач мав законне право покладатися на легітимність добросовісних дій органу місцевого самоврядування. Витрати позивача пов`язані з виконанням обов`язків за договором оренди, тобто відповідно до ст. 22 ЦК України є реальними збитками, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, оскільки договір є недійсним саме у зв`язку із прийняттям останнім незаконних рішень.
Згідно ст. 21 Закону України від 03.10.2019 № 157-IX орендар державного або комунального майна має право за письмовою згодою балансоутримувача майна за рахунок власних коштів здійснювати поточний та/або капітальний ремонт орендованого майна. Позивачем понесені витрати на проведення ремонтних робіт згідно Акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2026 року від 30.01.2026 та Акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за 1-10 лютого 2026 року від 10.02.2026 в період чинності договору оренди № 72 від 19.07.2022. Звертає увагу, що внутрішні ремонтні роботи згідно переліку, зазначеному в Актах №1 та №2 від 30.01.2026 та 10.02.2026, які виконані позивачем, фактично відносяться до поточного ремонту, який не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування та не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Ремонтні роботи згідно Актів №1 та №2 від 30.01.2026 та 10.02.2026 входять до переліку робіт, зазначених в описі від 30.12.2025 та Дефектному акті від 26.09.2025, однак запланований позивачем обсяг ремонтних робіт, на які отримана згода відповідача, є більшим.
13.01.2026 відповідач надав згоду на здійснення капітального ремонту згідно наданого позивачем опису ремонтних робіт за рахунок орендаря. Незважаючи на те, що сторони одні і ті самі ремонтні роботи називали і «поточний ремонт» і «капітальний ремонт», детальний опис робіт залишався незмінним та відповідав переліку робіт, який був зазначений в описі від 30.12.2025 та Дефектному акті від 26.09.2025, на виконання яких орендодавець надав згоду. І вказані роботи не передбачали втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, тому не потребували отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Ремонтні роботи по відновленню дверного прорізу позивачем не розпочаті та не містяться в переліку робіт, зазначених в Актах приймання виконаних будівельних робіт №1 та №2 від 30.01.2026 та 10.02.2026, відповідно не входять до складу понесених позивачем збитків.
Після 11.02.2026, коли Чернівецький апеляційний суд виніс рішення по справі №727/13582/23, яким визнав недійсним укладений договір оренди, позивач припинив проведення робіт в нежитловому приміщенні.
Предметом спору у цій справі є не відшкодування орендарю вартості невід`ємних поліпшень орендованого майна, а стягнення з відповідача матеріальної шкоди (збитків), заподіяних позивачу внаслідок незаконних дій відповідача щодо укладення договору оренди, який визнаний недійсним у судовому порядку. Негативні наслідки, пов`язані із вчиненням недійсного правочину, зокрема обов`язок відповідача, який винен в укладенні недійсного правочину, відшкодувати позивачу завдані збитки, прямо передбачені нормами ч. 2 ст. 216 ЦК України.
Чернівецька міська рада надала пояснення по справі, в яких просить у задоволенні позову відмовити з таких підстав.
При заявлені вимоги щодо повернення орендної плати позивачем не враховано, що застосувати наслідки недійсності правочину за передане в оренду майно неможливо, тому що відновити первісне становище сторін за одержане в користування майно є безповоротним явищем, а тому фактичне користування майном на підставі договору оренди не дозволяє в разі його недійсності (нікчемності) провести двосторонню реституцію. Такий висновок зробила колегія суддів Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду у постанові від 17 квітня 2025 року у cправі № 910/9652/23.
Позивач зазначає, що здійснила ряд витрат, а саме: винагорода оператору за участь у електронному аукціоні 26 254, 23 грн; виготовлення проектної документації 25 000,00 грн; на придбання франчайзингово пакету 316 378, 50 грн; за виконання будівельних робіт 550 000, 00 грн. Позивач посилається на те, що оскільки Управління допустило порушення при проведенні аукціону та укладенні з позивачем договору оренди, внаслідок визнання договору недійсним, позивач здійснив відповідні витрати, які на переконання Позивача є шкодою, в розумінні статті 1173 ЦК України. Усталеним у доктрині цивільного права та національній судові практиці є підхід, за якого для покладення відповідальності на державу за дії (бездіяльність) посадових осіб органів державної влади у виді відшкодування шкоди має бути встановлено наявність одночасно трьох умов: неправомірність (протиправність) дії посадових або службових осіб державного органу; шкода; причинно-наслідковий зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Тягар доведення наявності цих умов покладається на позивача, який звертається з позовом про відшкодування шкоди на підставі. Позовна заява не містить належних обґрунтувань щодо причинно наслідковий зв`язок між неправомірними діями Управління та заподіяною шкодою. У свою чергу, позивач була стороною у справі № 727/13582/23 щодо визнання договору оренди недійсним та у повній мірі усвідомлювала фінансові ризики у разі здійснення підприємницької діяльності в орендованому приміщенні. Більше того, ремонті роботи були здійсненні у неналежний спосіб.
Позивач виконував роботи не отримавши відповідні дозволи для такого проведення, не дотримавшись всіх вимог, що надають можливість для здійснення робіт з капітального ремонту, дозвіл на проведення якого і був наданий. Також вважає недопустимими вимоги щодо повернення винагороди оператору за участь у електронному аукціоні, оскільки така винагорода сплачувалась оператору електронного майданчика, у даному випадку «Прозоро. Продажі». Таким чином, позивач не позбавлена можливості повернення вказаної винагороди шляхом звернення до вказаного оператора.
Позивач жодним чином не обґрунтувала обсяг можливих моральних страждань, розмір моральної шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між діями Управління та завданою шкодою. Таким чином, заявлена вимога щодо стягнення моральної шкоди Управління задоволенню не підлягає.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2026 вказану позовну заяву передано до провадження судді Марущака І.В.
Ухвалою від 26.03.2026 позовну заяву фізичної особи-підприємця Нагорняк Л.Й. залишено без руху через її не відповідність вимогам пункту 4 частини третьої статті 162 ГПК України та роз`яснено, що для усунення недоліків позовної заяви позивачу належить вказати зміст позовних вимог до кожного з відповідачів. Встановлено десятиденний строк з моменту отримання ухвали для виправлення недоліків позовної заяви.
На виконання ухвали про залишення позову без руху позивач подав клопотання про зміну процесуального статусу відповідача та залучення Чернівецької міської ради в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, просив виключити Чернівецьку міську раду зі складу відповідачів та залучити її до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Після усунення недоліків позовної заяви суд ухвалою від 06.04.2026 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив загальне позовне провадження, залучив до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Чернівецьку міську раду, призначив підготовче засідання на 06.05.2026, встановив відповідачу строк для подання відзиву, а позивачу та третій особі запропонував надати відповідь на відзив та пояснення по суті позову.
20.04.2026 відповідачем через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив.
27.04.2026 представником позивача через систему «Електронний суд» подано відповідь на відзив.
29.04.2026 Чернівецька міська рада через систему «Електронний суд» подала пояснення на позов, просить у задоволенні позову відмовити.
30.04.2026 представник позивача подала заяву про зменшення/збільшення позовних вимог у справі № 926/1135/26, вх. № 1739, в якій просить:
1) застосувати наслідки недійсності правочину та стягнути з Управління комунальної власності Чернівецької міської ради на користь ФОП Нагорняк Л.Ф. грошові кошти в розмірі 480 928,66 грн;
2) стягнути за рахунок бюджету міста Чернівці з Управління комунальної власності Чернівецької міської ради на користь ФОП Нагорняк Л.Ф. збитки (майнову шкоду) в розмірі 1 067 752,73 грн;
3) стягнути за рахунок бюджету міста Чернівці з Управління комунальної власності Чернівецької міської ради області на користь ФОП Нагорняк Л.Ф. немайнову (моральну) шкоду в розмірі 100 000,00 грн.
Ухвалою суду від 06.05.2026 прийнято до розгляду заяву про зменшення/збільшення розміру позовних вимог від 30.04.2026, вх. № 1739, відкладено розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 19.05.2026.
В судовому засіданні 19.05.2026 оголошено перерву у розгляді справи до 04.06.2026.
20.05.2026 представник ФОП Нагорняк Л.Й. подала до суду додаткові докази, які просила долучити до матеріалів справи.
29.05.2026 представник позивача через систему «Електронний суд» подала додаткові пояснення у справі.
02.06.2026 Управління комунальної власності Чернівецької міської ради через систему «Електронний суд» звернулось з клопотанням про зупинення провадження у справі
№ 926/1135/26 до набрання законної сили рішення суду у справі 926/1402/26.
03.06.2026 ФОП Нагорняк Л.Й. через систему «Електронний суд» подано заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.
За наслідками підготовчого засідання суд постановив ухвалу від 04.06.2026, якою відмовлено в задоволенні клопотання Управління комунальної власності Чернівецької міської ради про зупинення провадження від 02.06.2026 (вх. № 2280), закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 23.06.2026.
В судовому засіданні 23.06.2026 суд заслухав вступне слово представника позивача, яка підтримала зменшені/збільшені позовні вимоги та просила позов задовольнити в повному обсязі, пояснення представника відповідача, яка проти позову заперечила, та пояснення представника третьої особи, який підтримав позицію відповідача.
За клопотанням представника позивача, проти якого не заперечували представники відповідача та третьої особи, у судовому засіданні 23.06.2026 оголошено перерву у розгляді справи по суті до 02.07.2026.
В судовому засіданні 02.07.2026 судом частково досліджено матеріали справи та у зв`язку зі спливом часу, відведеного для проведення судового засідання, оголошено перерву у розгляді справи по суті до 30.07.2026.
До початку судового засідання 30.07.2026 Управління комунальної власності Чернівецької міської ради через систему «Електронний суд» звернулось до суду з клопотанням в якому просить:
1) Прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження у справі № 926/1135/26.
2) Поновити пропущений процесуальний строк для подання доказів та долучити до матеріалів справи копію листа Управління комунальної власності Чернівецької міської ради № 14/01-11/999 від 29.06.2026 року; копію листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради № 14/01-10-1872 від 28.07.2026; копію висновку комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради від 22 липня 2026 року; копію скриншоту з 09 хвилини 47 секунди відеоролику, опублікованого на інтернет платформі «You Tube» за посиланням https://www.youtube.com/watch? v=04-mEpDP3CA з виглядом нежитлового приміщення 6-6 першого поверху літ. А за адресою вул. Бандери 5 в місті Чернівці; фотофіксацію нежитлового приміщення 6-6 першого поверху літ. А за адресою: вул. Бандери 5 в місті Чернівці до моменту передачі фізичній особі підприємцю Нагорняк Ларисі Йосипівні.
3) Призначити у справі № 926/1135/2 будівельно-технічну у справі експертизу, проведення якої доручити спільному підприємству «Західно Український Експертно-Консультативний Центр» (58000, м. Чернівці, вул. Головна, 119, код 25081287). На вирішення судової експертизи поставити наступні питання: чи належать стіни між нежитловими приміщеннями 6-6 та 6-5; 6-6 та 6-4; 6-6 та 6-7, які розташовані на першому поверсі будівлі літ. "А" за адресою: м. Чернівці, вул. Степана Бандери, 5 до несучих? Чи відбулось втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи в нежитлових приміщеннях (6-1)(6-8) на першому поверсі будівлі літ. "А" за адресою: м. Чернівці, вул. Степана Бандери, 5? До якого виду робіт поточного чи капітального ремонту належать виконані роботи у нежитлових приміщеннях (6-1)(6-8) на першому поверсі будівлі літ. "А" за адресою: м. Чернівці, вул. Степана Бандери, 5 відповідно до договору підряду від 20 листопада 2025 року, укладеного між Нагорняк Ларисою Йосипівною та фізичною особою-підприємцем Семеновим Григорієм Анатолійовичем?
Клопотання обґрунтовує тим, що в процесі судового розгляду виникли питання щодо належності виду робіт до поточного чи капітального, які були проведені позивачем у спірних приміщеннях, для надання відповіді на які необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, відомості про стан останніх Управлінню стали відомі та були отриманні вже після закриття підготовчого провадження у справі, відтак виникла необхідність у поновленні пропущеного процесуального строку для подання доказів та долучення документів, які є додатком до цього клопотання.
В свою чергу 30.07.2026 представник відповідача через систему «Електронний суд» подала заперечення на клопотання позивача. Вважає клопотання відповідача необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення зважаючи на те, що всі докази були подані позивачем разом з позовною заявою та тривалість підготовчого засідання у справі відповідач мав достатньо часу і можливостей для підготовки до участі в судовому розгляді та подання всіх доказів та клопотань.
Предметом спору у справі є вимоги орендаря ФОП Нагорняк Л.Й. до орендодавця Управління комунальної власності про застосування наслідків недійсності договору оренди від 19.07.2022. З`ясування питання: поточний чи капітальний ремонт був виконаний орендарем в орендованому приміщенні, виходить за межі обставин, які мають бути з`ясовані судом при розгляді цієї справи. Відповідач, якщо вважатиме що його права порушені, не позбавлений права звернутися до суду з вимогами про відшкодування збитків у разі встановлення пошкодження орендованого майна та неможливості його відновлення, однак вказані обставини знаходяться за межами предмету позову у справі № 926/1135/26. Обґрунтування позивача у клопотанні не є вагомими обставинами, які б вказували на неможливість останнім в процесі перебування даної справи на стадії підготовчого провадження вчинити відповідні процесуальні дії. Повернення до стадії підготовчого провадження у цій справі призведе до порушення принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, надасть одній зі сторін у справі, а саме відповідачу, значну процесуальну перевагу, що є неприпустимим зважаючи на принципи господарського судочинства.
Присутні в засіданні 30.07.2026 представники відповідача, які є одночасно представниками третьої особи, просили задовольнити клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження у справі, поновити процесуальний строк для подання доказів та долучити до поданих до клопотання документи матеріалів справи. Представник позивача проти задоволення вказаного клопотання заперечила.
Щодо клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження у справі.
Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до положень частини 1 статті 181 Господарського процесуального кодексу України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Як передбачено нормами статті 182 Господарського процесуального кодексу України, саме у підготовчому засіданні суд, з`ясовує, зокрема, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження у справі закрито 04.06.2025, що підтверджується відповідною ухвалою суду.
Завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до практики Верховного суду, зокрема у постановах від 16.12.2021 у справі №910/7103/21, від 05.10.2022 у справі № 204/6085/20, враховуючи певні обставини суди можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження задля вчинення процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на цій стадії.
Разом з тим, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
Стаття 14 Господарського процесуального кодексу України стосується принципу диспозитивності господарського судочинства - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За умовами ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд зазначає, що обставини, на які відповідач посилається в обґрунтування клопотання про необхідність повернення до стадії підготовчого провадження задля призначення у справі будівельно-технічної експертизи, були відомі відповідачу на стадії підготовчого провадження, оскільки у своїх заявах по суті справи сторони звертали увагу на питання щодо належності виду робіт до поточного чи капітального, які були проведені позивачем у спірних приміщеннях.
На думку суду, повернення до стадії підготовчого провадження порушить принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, надасть одній зі сторін у справі значну процесуальну перевагу, що є неприпустимим зважаючи на принципи господарського судочинства.
За наведеного вище, враховуючи, що наявність вагомих обставин для повернення до стадії підготовчого провадження відповідач не наводить і не доводить, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження.
Відповідно до частини першої статті 207 ГПК України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.
Частиною другою цієї статті визначено, що суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
За таких обставин суд ухвалив залишити без розгляду клопотання відповідача про призначення у справі будівельно-технічної експертизи на підставі ч. 2 ст. 207 ГПК України.
Суд також залишає без розгляду заперечення позивача на вказане вище клопотання відповідача з тих же підстав (ч. 2 ст. 207 ГПК України).
Щодо клопотання відповідача про поновлення процесуального строку та долучення доказів.
Відповідно до статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідачем обґрунтовано неможливість подання копії листа Управління комунальної власності Чернівецької міської ради № 14/01-11/999 від 29.06.2026 року; копію листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради № 14/01-10-1872 від 28.07.2026 та копії висновку комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради від 22 липня 2026 року разом із відзивом на позов, оскільки вказані документи були сформовані після завершення підготовчого провадження, а тому суд вирішив поновити відповідачу строк на подання вказаних доказів та долучити їх до матеріалів.
Разом із тим відповідач не навів поважних причин неподання фотофіксації нежитлового приміщення 6-6 першого поверху літ. А за адресою: вул. Бандери 5 в місті Чернівці до моменту передачі фізичній особі підприємцю Нагорняк Ларисі Йосипівні, які були наявні у нього на стадії підготовчого провадження, а тому суд відмовляє у долученні даних доказів до матеріалів справи.
Щодо долучення копії скриншоту з 09 хвилини 47 секунди відеоролику, опублікованого на інтернет платформі «You Tube» за посиланням https://www.youtube.com/watch? v=04-mEpDP3CA суд зазначає, що з даного скриншоту неможливо ідентифікувати, що він містить інформацію про нежитлові приміщення 6-6 першого поверху літ. А за адресою вул. Бандери 5 в місті Чернівці, а, отже, даний доказ судом не приймається.
Крім того, в судовому засіданні представники сторін надали для огляду та дослідження клопотання ФОП Нагорняк Л.Й. про надання дозволу на проведення капітального ремонту орендованого майна від 30.12.2025 та лист ФОП Нагорняк Л.Й. про надання згоди на проведення поточного ремонту орендованого майна від 30.12.2025.
Далі суд продовжив дослідження матеріалів справи та перейшов до судових дебатів.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд установив таке.
09 травня 2022 року наказом начальника Управління комунальної власності Чернівецької міської ради затверджено Оголошення про проведення аукціону щодо продовження договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, за адресою: м. Чернівці, вул. Бандери Степана, 5.
10 травня 2022 року Управління комунальної власності Чернівецької міської ради на сайті «Прозорро.Продажі» розмістило оголошення на проведення електронного аукціону.
14 червня 2022 року відбувся електронний аукціон щодо продовження договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, за адресою: м. Чернівці, вул. Бандери Степана,5 /Лот № LLP001-UA-20220510-35893/.
Наказом Управління комунальної власності Чернівецької міської ради № 208 від 21 червня 2022 року відмовлено в затвердженні протоколу електронного аукціону № LLP001-UA-20220510-35893, який сформовано 14.06.2022, та дискваліфіковано Варгоцьку Н.Д. як переможця зазначеного електронного аукціону щодо передачі в оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади в будівлі за адресою: м. Чернівці, вул. С. Бандери, 5 загальною площею 83,40 кв.м. терміном на 5 років у зв`язку з тим, що переможець зазначеного аукціону не подав документи, відомості, обов`язкове подання яких передбачено законом.
Наслідком завантаження в ЕТС рішення №208 від 21.06.2022 стало автоматичне формування системою нового протоколу про результати електронного аукціону з визначенням переможцем електронного аукціону учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією відповідача ФОП Нагорняк Л.Й.
05 липня 2022 року наказом Управління комунальної власності Чернівецької міської ради № 237 затверджений протокол електронного аукціону № LLP001-UA 20220510-35893, сформований 22.06.2022, згідно якого переможцем електронного аукціону є ФОП Нагорняк Л.Й.
07.07.2022 ФОП Нагорняк Л.Й. здійснена доплата в сумі 26 254,23 грн до винагороди оператора за участь у електронному аукціоні, протокол аукціону № LLP001-UA-20220510-35893 згідно з платіжною інструкцією № 195.
19 липня 2022 року між Управлінням комунальної власності Чернівецької міської ради та ФОП Нагорняк Л.Й. укладено договір № 72 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, предметом якого є нежитлові приміщення (6-1)-(6.8) першого поверху в будівлі літ. «А» загальною площею 83,40 кв.м., що розташовані за адресою: м. Чернівці, вул. Бандери Степана, 5, строком на 5 років
На виконання договору оренди № 72 від 19.07.2022 ФОП Нагорняк Л.Й. сплачено орендну плату:
- 19.07.2022 61 000,00 грн згідно з платіжною інструкцією № 209;
- 19.07.2022 61 000,00 грн згідно з платіжною інструкцією № 210;
- 16.09.2025 60 878,00 грн згідно з платіжною інструкцією №252;
- 15.10.2025 61 060,63 грн згідно з платіжною інструкцією №289;
- 18.11.2025 61 610,18 грн згідно з платіжною інструкцією №315;
- 18.12.2025 61 856,62 грн згідно з платіжною інструкцією №351;
- 14.01.2026 61 980,33 грн згідно з платіжною інструкцією №6;
- 11.02.2026 62 414,19 грн згідно з платіжною інструкцією №35;
- 12.03.2026 63 038,33 грн згідно з платіжною інструкцією №56.
Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради №624/32 від 25.10.2022 скасовані накази управління комунальної власності Чернівецької міської ради від 21.06.2022 року №208 та від 05.07.2022р. №237.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2023 року по справі № 600/3835/22-а, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року, задоволено позов ФОП Нагорняк Л.Й. до виконавчого комітету Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення. Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №624/32 від 25.10.2022 року «Про скасування наказів управління комунальної власності Чернівецької міської ради від 21.06.2022 р. №208 та від 05.07.2022 р. №237».
17.11.2022 управління комунальної власності Чернівецької міської ради звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до ФОП Нагорняк Л.Й. про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна №72 від 19.07.2022 року.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 14 лютого 2023 року в cправі № 926/4738/22, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 02 жовтня 2023 року, задоволено позов управління комунальної власності Чернівецької міської ради. Визнано недійсним договір оренди нерухомого майна № 72 від 19.07.2022 року, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, укладений між управлінням комунальної власності Чернівецької міської ради та фізичною особою - підприємцем Нагорняк Ларисою Йосипівною на приміщення, розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Бандери Степана, 5, розміром 83,4 кв.м.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22 листопада 2023 року в cправі № 926/4738/22 рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.02.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 скасовано. У позові відмовлено.
28.08.2024 ФОП Нагорняк Л.Й. звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом до управління комунальної власності Чернівецької міської ради про визнання незаконною бездіяльності щодо не передачі за актом приймання-передачі нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: м. Чернівці, вул. Бандери Степана, 5, орендованих згідно з договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади від 19.07.2022 № 72 та зобов`язання відповідача надати позивачу фактичний доступ до орендованого майна шляхом його передачі позивачу за актом приймання-передачі та ключів від них.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 14.03.2025, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.09.2025 у справі № 926/2191/24, позов задоволено в повному обсязі.
01.08.2025 року орендоване майно передано орендарю ФОП Нагорняк Л.Й. по акту прийому-передачі.
В Дефектному акті на ремонт нежитлових приміщень (6-1)-(6-8) першого поверху двоповерхової житлової будівлі літ. А загальною площею 83,4 кв.м., за адресою: вул. Бандери Степана, 5 в м. Чернівці, складеному 26 вересня 2025 інженером-будівельником Читайло В.В. на підставі результатів огляду сертифікованих інженерів-будівельників, зазначено перелік та види яких ремонтних робіт, необхідних для збереження та забезпечення належної експлуатації будівлі.
17 листопада 2025 року між ФОП Нагорняк Л.Й. та ФОП Собчук С.З. укладений договір на виконання проектних робіт з розробки дизайн-проекту ресторану за адресою: м. Чернівці, вул. Бандери Степана, 5. Загальна вартість робіт за цим Договором є твердою та становить 150 120,00 грн (п. 2.1 Договору). Відповідно до пункту 2.2 Договору Замовник зобов`язується здійснювати повну оплату виконаних робіт протягом 5 банківських днів з дати офіційного відкриття ресторану, яке заплановане на 01.07.2026 за адресою: м. Чернівці, вул. Бандери Степана, 5, але не пізніше 6 місяців з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт.
Докази оплати проектних робіт з розробки дизайн-проекту ресторану в матеріалах справи відсутні.
20 листопада 2025 року між ФОП Нагорняк Л.Й. та ФОП Семеновим Г.А. було укладено договір підряду на виконання будівельних робіт з поточного ремонту нежитлових приміщень по вул. Бандери Степана, 5 в м. Чернівці.
На виконання вказаного договору по Акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2026 року від 30.01.2026 підрядником були виконані, а замовником прийняті та оплачені згідно платіжної інструкції №25 від 10.02.2026 роботи та матеріали на загальну суму 350 000,00 грн;
по Акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за 1-10 лютого 2026 року від 10.02.2026 підрядником були виконані, а замовником прийняті та оплачені згідно платіжної інструкції №55 від 10.03.2026 роботи та матеріали на загальну суму 200 000,00 грн.
28 листопада 2025 року ФОП Нагорняк Л.Й. укладений договір з ПП «Тандем проект» на виконання проектних робіт по об`єкту будівництва «Відновлення дверного прорізу з внутрішнім переплануванням нежитлових приміщень за адресою: вул. Бандери Степана, 5 в м. Чернівці».
02 грудня 2025 року ФОП Нагорняк Л.Й. звернулася до управління комунальної власності Чернівецької міської ради із клопотанням про надання згоди на здійснення ремонтних робіт, зазначених в Дефектному акті, складеному експертом-оцінювачем Читайло В.В. 26 вересня 2025 року за рахунок орендаря. Опис ремонтних робіт згіжно Дефектного акту на поточний ремонт нежитлових приміщень (6.-1)-(6-8) першого поверху в будівлі літ. «А» загальною площею 83,4 кв.м., що розташовані за адресою: м. Чернівці, вул. Бандери Степана, 5.
На дане клопотання позивача управління комунальної власності Чернівецької міської ради листом № 14/01-11/1993 від 12.12.2025 повідомило, що ремонтні роботи в орендованих приміщеннях проводяться відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2030 №483 та Положення про порядок здійснення ремонту, ремонтно-реставраційних робіт та невід`ємних поліпшень майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, затвердженого рішенням міської ради VIII скликання від 27.11.2025 №2605. На кожен вид робіт передбачені документи, які необхідно надати балансоутримувачу та орендодавцю для отримання згоди. Враховуючи вищевикладене, управління просить уточнити, який саме вид робіт передбачається здійснити на об`єкті оренди т надати відповідні документи. Також звертає увагу, що будинок на вул. Бандери Степана, 5 знаходиться в межах комплексної охоронної зони Центрального історичного ареалу м. Чернівці.
16 грудня 2025 року був підписаний Акт №1 здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції, по якому 16.12.2025 ФОП Нагорняк Л.Й. сплатила 25 000,00 грн згідно платіжної інструкції № 341.
29 грудня 2025 року управління охорони культурної спадщини надало висновок щодо відсутності заперечень на здійснення ремонтних робіт.
30 грудня 2025 року ФОП Нагорняк Л.Й. звернулася до управління комунальної власності Чернівецької міської ради із клопотанням про надання згоди на ремонт орендованого майна без відшкодування понесених витрат. В матеріалах справи наявні дві заяви позивача, які різняться за змістом, а саме 1) про надання згоди на проведення поточного ремонту орендованого майна; 2) про надання згоди на проведення капітального ремонту орендованого майна, без відшкодування понесених витрат, судом досліджено оригінали двох даних заяв.
13 січня 2026 року управління комунальної власності Чернівецької міської ради надало згоду на здійснення капітального ремонту орендованого майна.
02 лютого 2026 року ФОП Нагорняк Л.Й. укладений договір № 06-25 з ФОП Чіхрадзе Н.Ш. про користування комплексом прав на об`єкти інтелектуальної власності для придбання франчайзингового пакету для відкриття ресторану мережі «На мангал KEBAB HOUSE» в орендованому приміщенні, на виконання якого н підставі рахунку №ЧН-0000029 від 10.12.2025 сплачені грошові кошти в сумі 316 378,50 грн згідно платіжної інструкції №24 від 03.02.2026.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15.05.2024 в справі №727/13582/23, залишеним без змін (окрім мотивувальної частини) постановою Чернівецького апеляційного суду від 11.02.2026, задоволено позов Варгоцької Наталії Дмитрівни, визнано недійсним договір оренди нерухомого майна № 72 від 19.07.2022, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, укладений між Управлінням комунальної власності Чернівецької міської ради та фізичною особою підприємцем Нагорняк Ларисою Йосипівною на приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , розміром 83,4 кв.м.
Судом у справі № 727/13582/23 встановлено, що: «Управління комунальної власності наказом №208 від 21 червня 2022 року безпідставно дискваліфікувало переможця аукціону Варгоцьку Н.Д., чим порушило порядок організації, проведення аукціону №LLР001-UА-20220510-33893 щодо дискваліфікації учасника, який надав найвищу цінову пропозицію, а тому вказаний наказ є неправомірним.
За таких обставин, визначення переможцем електронного аукціону учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією, а саме ФОП Нагорняк Л.Й., не відповідає вимогам Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Відповідно наказ Управління комунальної власності від 05 липня 2022 року №237 «Про затвердження протоколу про результати електронного аукціону №LLP001 UА-20220510-35893», яким визнано переможцем електронного аукціону ФОП Нагорняк Л.Й. з нижчою ціновою пропозицією 61 000,00 гривень, є неправомірним.
Відтак, колегія суддів констатує, що при проведенні електронного аукціону № LLP001-UA-20220510-35893 щодо оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, розташованого за адресою: м. Чернівці, вул. Степана Бандери, було порушено вимоги ст. 13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та п.19, п.55, п. 65 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 483 від 03 червня 2020 року. Приймаючи накази №208 від 21 червня 2022 року та №237 від 05 липня 2022 року за результатами проведення електронного аукціону, управління комунальної власності Чернівецької міської ради діяло не в порядку передбаченому чинним законодавство. Отже, спірні накази Управління комунальної власності Чернівецької міської ради прийнятті з порушенням вищевказаних вимог закону, а тому є неправомірними.
Враховуючи викладене, незважаючи на неправомірність наказів управління комунальної власності Чернівецької міської ради №208 від 21 червня 2022 року та №237 від 05 липня 2022 року, які вичерпали свою дію фактом їх виконання, саме договір оренди нерухомого майна № 72 від 19 липня 2022 року порушує права Варгоцької Н.Д., як заінтересованої особи..».
Суд також констатує, що на розгляді Господарського суду Чернівецької області перебуває справа № 926/1402/26 за позовом Чернівецької міської ради до фізичної особи-підприємця Нагорняк Л.Й., за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Управління комунальної власності Чернівецької міської ради та Варгоцької Наталії Дмитрівни про усунення перешкод у розпорядженні та користуванні майном - приміщенням, розташованим за адресою: м. Чернівці, вул. Бандери Степана 5. В судовому засідання 30.07.2026 сторонами повідомлено , що 29.07.2026 Господарським судом Чернівецької області прийнято рішенням в справі № 926/1402/26 яким позов задоволено станом на 30.07.2026 року повного тексту рішення не було виготовлено, вступної та резолютивної частини рішення сторонами не надано в Єдиному державному реєстрі судових рішень було відсутнє.
ІV. Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.
А. Щодо застосувати наслідків недійсності правочину та стягнення безпідставно отриманих коштів (орендної плати).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Водночас згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими незабороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Обов'язковою передумовою для реалізації права на судовий захист у порядку господарського судочинства є наявність у позивача суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, які порушуються, не визнаються або оспорюються іншими особами - відповідачами, та на захист якого спрямоване звернення до суду з позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд повинен установити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі, належним позивачем. Відсутність права на позов у матеріальному розумінні спричиняє прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших установлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення в інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить і яка може вимагати виконання такого обов'язку (вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення) від зобов'язаних осіб. Тобто, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19).
Отже, суд має встановити належність особі, яка звернулася за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, чи є така особа належним позивачем у справі (наявність права на позов у матеріальному розумінні), чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановлення факту порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, які передбачені законодавством, і чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права є підставою для відмови у задоволенні позову (такий висновок викладений у пункті 7.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 916/3146/17).
Як встановлено судом, з моменту укладення між позивачем та відповідачем договору оренди № 72 від 19.07.2022 ФОП Нагорняк Л.Й. сплатила на користь управління комунальної власності Чернівецької міської ради грошові кошти (орендну плату) в сумі 554 838,28 грн, а саме:
- 19.07.2022 61 000,00 грн згідно з платіжною інструкцією № 209, призначення платежу: авансовий внесок за оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Чернівці по вул. С. Бандери, 5;
- 19.07.2022 61 000,00 грн згідно з платіжною інструкцією № 210, призначення платежу: забезпечувальний депозит за оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Чернівці по вул. С. Бандери, 5;
- 16.09.2025 60 878,00 грн згідно з платіжною інструкцією №252, призначення платежу: за вересень 2025 року;
- 15.10.2025 61 060,63 грн згідно з платіжною інструкцією №289, призначення платежу: за жовтень 2025 року;
- 18.11.2025 61 610,18 грн згідно з платіжною інструкцією №315, призначення платежу: за листопад 2025 року;
- 18.12.2025 61 856,62 грн згідно з платіжною інструкцією №351, призначення платежу: за грудень 2025 року;
- 14.01.2026 61 980,33 грн згідно з платіжною інструкцією №6, призначення платежу: за січень 2026 року;
- 11.02.2026 62 414,19 грн згідно з платіжною інструкцією №35, призначення платежу: за лютий 2026 року;
- 12.03.2026 63 038,33 грн згідно з платіжною інструкцією №56, призначення платежу: за березень 2026 року.
Орендоване майно було передано орендарю ФОП Нагорняк Л.Й. по акту прийому-передачі лише 01.08.2025.
Сторони не заперечують обставин використання позивачем орендованого майна.
Разом із тим, договір оренди нерухомого майна № 72 від 19.07.2022, укладений між Управлінням комунальної власності Чернівецької міської ради та ФОП Нагорняк Л.Й. на приміщення, розташоване за адресою: м.Чернівці, вул. Бандери Степана, 5, розміром 83,4 кв.м., визнаний недійсним рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15.05.2024 в справі №727/13582/23, залишеним без змін (окрім мотивувальної частини) постановою Чернівецького апеляційного суду від 11.02.2026.
На момент виготовлення рішення в даній справі, з`явилось рішення Господарського суду Чернівецької області від 29.07.2026 у справі №926/1402/26 яким позов Чернівецької міської ради до фізичної особи-підприємця Нагорняк Л.Й., про усунення перешкод у розпорядженні та користуванні майном - приміщенням, розташованим за адресою: м. Чернівці, вул. Бандери Степана 5 задоволено.
За змістом частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
При вирішенні спору судом приймається до уваги правова природа орендних відносин та встановлених судом обставин щодо фактичного користування позивачем майном (яке мало місце у зазначених спірних правовідносинах та що не заперечується сторонами).
Зокрема, судом враховується, що фактичне користування майном на підставі договору оренди в разі визнання його недійсним (нікчемним) унеможливлює застосування наслідків недійсності правочину відповідно до статті 216 ЦК України, оскільки використання майна - «річ» безповоротна, і відновити первісне положення сторін практично неможливо. Адже позивач, як встановили суди, де-факто отримав у користування орендоване майно і таке користування вже ним реалізоване, водночас відповідач отримав плату (яка у зазначений спосіб є насправді компенсацією вартості того, що одержав позивач за користування об'єктом оренди) за погодженою сторонами ціною, яка є дійсною на момент звернення орендаря з позовом про таке відшкодування, а законодавець не передбачив можливості здійснення односторонньої реституції.
Отже, специфіка правовідносин за договором оренди полягає в тому, що здійснити подвійну реституцію в разі недійсності (нікчемності) такого правочину, зважаючи на закладений у частині першій статті 216 ЦК України зміст, у спірних правовідносинах із дотриманням принципів рівноправності, пропорційності, справедливості неможливо.
Таким чином, фактичне користування майном на підставі договору оренди унеможливлює у разі його недійсності (нікчемності) проведення між сторонами двосторонньої реституції, тому такий договір є недійсним з моменту його вчинення, а зобов'язання (права та обов'язки) за цим недійсним (нікчемним) правочином - припиняються на майбутнє (що узгоджується зі змістом вимог статті 236 ЦК України).
Разом із цим суд зазначає, що у постановах Верховного Суду від 04.08.2021 у справі № 185/446/18 та від 11.01.2023 у справі № 548/741/21 Суд наголосив, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно навіть і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала, незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Відсутність же правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Згідно заяви про зменшення/збільшення розміру позовних вимог ФОП Нагорняк Л.Й. звернулася з позовом до Управління комунальної власності Чернівецької міської ради про застосування наслідків недійсності правочину та стягнення грошових коштів в розмірі 480 928,66 грн, зайво сплачених нею за користування майном за недійсним правочином. Позивач факту користування вказаним приміщенням не заперечує, однак заперечує узгодженого сторонами розміру плати за таке користування, посилаючись на недійсність договору оренди та те, що отримана відповідачем плата за користування майном не може вважатися компенсацією вартості того, що одержала ФОП Нагорняк Л.Й. (користування об`єктом оренди), оскільки ця вартість визначена в протоколі №LLP001-UA-20220510-35893 від 22.06.2022, затвердженому наказом №237 від 05.057.2022 та погоджена сторонами в договорі оренди, які визнані судом недійсними. Оскільки відповідач має право при застосуванні двосторонньої реституції отримати від позивача компенсацію вартості користування об`єктом оренди, за відсутності відповідних вимог відповідача, вважає, що дійсна вартість користування майном може бути визначена виходячи з Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 № 630 (п. 14. Розмір річної орендної плати у разі оренди іншого окремого індивідуально визначеного майна (крім транспортних засобів) встановлюється на рівні 12 відсотків вартості об`єкта оренди). Згідно пункту 3.5. Оголошення про проведення аукціону щодо продовження договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, за адресою: м. Чернівці, вул. Бандери Степана,5, затвердженого наказом начальника Управління комунальної власності Чернівецької міської ради від 09.05.2022 «Стартова орендна плата складає 5 621,50 грн з ПДВ на місяць» Згідно Розрахунку орендної плати, затвердженої начальника Управління комунальної власності Чернівецької міської ради балансова вартість об`єкта оренди складає 468 458,18 грн. Також наказом начальника Управління комунальної власності Чернівецької міської ради затверджений розрахунок орендної плати за нежитлове приміщення за адресою: м. Чернівці, вул. Бандери Степана,5 станом на травень 2022 року в розмірі 5 621,50 грн з ПДВ на місяць, яка підлягає коригуванню на індекс інфляції за попередній місяць. Таким чином, вважає, що станом на 30.04.2026 розмір компенсації вартості користування об`єктом оренди з врахуванням індексу інфляції складає 8 212,18 грн в місяць. Отже, позивач при застосуванні реституції за недійсним договором оренди зобов`язаний компенсувати відповідачу вартість користування майном за період з 01.08.2025 по 30.04.2026 (9 місяців) в розмірі 73 909,62 грн (8 212,18 грн х 9), а відповідач зобов`язаний повернути безпідставно отримані від позивача кошти в розмірі різниці між фактично отриманими коштами та вартістю користування об`єктом оренди з врахуванням 480 928,66 грн (554 838,28 грн 73 909,62 грн.).
Аналізуючи питання наявності/відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 ЦК України судом враховується, що до безпідставно набутого майна набувача з урахуванням розумності відноситься користування чужим майном (майном потерпілого, яким у спірних правовідносинах є саме відповідач), за яке потерпіла особа має право вимагати від набувача повернення такого збагачення в узгодженому сторонами розмірі плати за таке користування.
Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 759/9443/17.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.10.2020 у справі № 910/18279/19 вказано, що «аналіз змісту статті 1212 ЦК України свідчить, що цивільне законодавство, що охоплюється безпідставно набутим майном як особливим об'єктом, вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (частина перша статті 190 ЦК України). Наприклад, у статті VII-3:101 Книги VII Модельних правил європейського приватного права (Draft Common Frame of Reference. Principles, Definitions and Model Rules of European Private Law) щодо змісту збагачення зазначено, що особа вважається збагаченою у випадку: a) збільшення доходів або зменшення обов'язків; b) отримання послуги або результатів виконаної роботи; c) користування чужим майном.
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина перша статті 1212 ЦК України).
Тлумачення статті 1212 ЦК України дозволяє зробити висновок, що до безпідставно набутого майна набувача з урахуванням розумності відноситься користування чужим майном (майном потерпілого). Причому потерпілий, якому належить майно, яким користувався набувач, має право вимагати від набувача повернення такого збагачення.
Таким чином, з урахуванням існуючих правових позицій суд приходить до висновку, що грошові кошти в сумі 480 928,66 грн, про стягнення яких звернувся позивач (орендар), фактично є сумою безпідставного збагачення самого позивача за рахунок користування майном відповідача, належать останньому та стягненню з відповідача не підлягають.
З урахуванням викладеного суд відхиляє доводи позивача про повернення орендарю коштів, сплачених за договором оренди від № 72 від 19.07.2022, оскільки фактичне користування майном на підставі договору оренди не дозволяє в разі його недійсності провести двосторонню реституцію, а потерпіла особа має право вимагати від набувача повернення такого збагачення в узгодженому сторонами розмірі плати за таке користування.
Разом із цим суд зазначає, що позивачем сплачено згідно з платіжною інструкцією № 209 від 19.07.2026 авансовий внесок за оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Чернівці по вул. С. Бандери, 5, в сумі 61 000,00 грн та згідно з платіжною інструкцією № 210 від 19.07.2026 забезпечувальний депозит за оренду вказаного нерухомого майна.
Суд зазначає, що забезпечувальний платіж є сумою коштів, які сплачуються орендарем за останній місяць дії договору.
Оскільки рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15.05.2024 в справі №727/13582/23, залишеним без змін (окрім мотивувальної частини) постановою Чернівецького апеляційного суду від 11.02.2026, визнано недійсним договір оренди нерухомого майна № 72 від 19.07.2022, розташованого по вул. Бандери Степана, 5, забезпечувальний платіж в сумі 61 000,00 грн підлягає поверненню позивачу, оскільки останній місяць дії договору вже не настане.
Крім того, позивачем сплачено кошти за користування нерухомим майном в розмірі орендної плати за лютий та березень 2026 року в сумі 62 414,19 грн згідно з платіжною інструкцією №35 та 63 038,33 грн згідно з платіжною інструкцією №56.
Як зазначено вище, рішення суду про визнання договору оренди нерухомого майна № 72 від 19.07.2022 набрало чинності 11.02.2026 згідно постанови Чернівецького апеляційного суду від 11.02.2026, відтак вбачає наявність підстав для повернення сплачених коштів з орендної плати з 11.02.2026.
Відтак, поверненню підлягають кошти в сумі 40 123,41 грн за 18 днів лютого 2026 року та 63 038,33 грн за березень.
Загальна сума коштів, що підлягає поверненню складає 164 161,74 грн (61 000,00 грн + 40 123,41 грн + 63 038,33 грн).
Б. Щодо застосувати наслідків недійсності правочину та стягнення збитків (майнової шкоди).
Загальні правила щодо правових наслідків недійсності правочинів сформульовані в статті 216 ЦК України, в частині першій якої вказано, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною (частина друга статті 216 ЦК України).
Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів (частина третя цієї ж статті).
Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними свої повноважень.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності.
За змістом частин 1- 3 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно зі статтею 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Статтею 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Статті 1173 і 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, ці норми не заперечують обов`язкової наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи посадових осіб відповідного органу до відповідальності у виді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні рішення, дії чи бездіяльність, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом до суду про стягнення шкоди на підставі статей 1173, 1174 ЦК України.
Спір у даній справі виник у зв`язку із завданням позивачу збитків (шкоди) внаслідок прийняття незаконного рішення Управлінням комунальної власності щодо дискваліфікації переможця аукціону ОСОБА_1 , чим порушило порядок організації, проведення аукціону №LLР001-UА-20220510-33893 щодо дискваліфікації учасника, який надав найвищу цінову пропозицію, що стало підставою для 23 визнання недійсним договору оренди нерухомого майна № 72 від 19.07.2022, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, укладеного між Управлінням комунальної власності Чернівецької міської ради та фізичною особою - підприємцем Нагорняк Ларисою Йосипівною на приміщення, розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Бандери Степана, 5, розміром 83,4 кв.м.
Визнання недійсним договору оренди нерухомого майна потягнуло негативні наслідки, оскільки позивачем за період користування майном за недійсним правочином були здійснені витрати для здійснення підприємницької діяльності: витрат на виготовлення проектної документації; витрат для придбання франчайзингового пакету для відкриття ресторану мережі «На мангал KEBAB HOUSE» в орендованому приміщенні; витрат на виконання проектних робіт з розробки дизайн-проекту; витрат на виконаних будівельних робіт. Позивачем також здійснено доплату переможця аукціону до винагороди оператору, через електронний майданчик якого надано найвищу цінову пропозицію (п. 9.2 Регламенту роботи ЄТС), однак позивачем підприємницька діяльність так і не здійснювалась.
Шкода це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок, як елемент цивільного правопорушення, виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода наслідком.
За змістом положень Господарського процесуального кодексу України:
- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч.1 ст.74); кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч.3, 4 ст.13); суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.14); доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73).
Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази повинні бути належними та допустимими.
Чинним законодавством України обов`язок доведення факту наявності порушення відповідача покладено на позивача, наявність та розмір понесених збитків, а також причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням і збитками.
Виходячи з предмету спору у даній справі (стягнення збитків (шкоди) внаслідок прийняття незаконного рішення органом місцевого самоврядування), позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування.
Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15.05.2024 в справі №727/13582/23, залишеним без змін (окрім мотивувальної частини) постановою Чернівецького апеляційного суду від 11.02.2026, визнано недійсним договір оренди нерухомого майна № 72 від 19.07.2022 з тих підстав, що Управління комунальної власності Чернівецької міської ради наказом №208 від 21 червня 2022 року безпідставно дискваліфікувало переможця аукціону ОСОБА_1 , чим порушило порядок організації, проведення аукціону №LLР001-UА-20220510-33893 щодо дискваліфікації учасника, який надав найвищу цінову пропозицію, а тому вказаний наказ є неправомірним. Суди констатували, що при проведенні електронного аукціону № LLP001-UA-20220510-35893 щодо оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, розташованого за адресою: м. Чернівці, вул. Степана Бандери, було порушено вимоги ст. 13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та п.19, п.55, п. 65 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 483 від 03 червня 2020 року.
Отже, судами встановлено неправомірність дій Управління комунальної власності Чернівецької міської ради при проведенні електронного аукціону № LLP001-UA-20220510-35893 щодо оренди нерухомого майна, що мало наслідком визнання договору оренди нерухомого майна № 72 від 19.07.2022 недійсним.
На підтвердження понесених позивачем збитків (шкоди), що були спричинені внаслідок прийняття відповідачем незаконних рішень та укладання ним недійсного правочину, позивачем надано наступні докази:
1) платіжна інструкція № 195 від 07.07.2022 на суму 26 254,23 грн, призначення платежу: доплати до винагороди оператора за участь у електронних торгах, протокол аукціону №LLР001-UА-20220510-33893;
2) договір підряду на виконання будівельних робіт з поточного ремонту нежитлових приміщень по вул. Бандери Степана, 5 в м. Чернівці від 20.11.2025, Акти №1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2026 року від 30.01.2026 та платіжну інструкцію №25 від 10.02.2026 на загальну суму 350 000,00 грн; Акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за 1-10.02.2026 від 10.02.2026, платіжну інструкцію №55 від 10.03.2026 на загальну суму 200 000,00 грн;
3) договір № 28.11.25 на виконання проектних робіт по об`єкту будівництва «Відновлення дверного прорізу з внутрішнім переплануванням нежитлових приміщень за адресою: вул. Бандери Степана, 5 в м. Чернівці» від 28.11.2025, Акт №1 здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції, по якому 16.12.2025 ФОП Нагорняк Л.Й. сплатила 25 000,00 грн згідно платіжної інструкції № 341;
4) договір № 06-25 про користування комплексом прав на об`єкти інтелектуальної власності для придбання франчайзингового пакету для відкриття ресторану мережі «На мангал KEBAB HOUSE» в орендованому приміщенні від 02.02.2026, на виконання якого позивачем сплачені грошові кошти в сумі 316 378,50 грн згідно платіжної інструкції №24 від 03.02.2026;
5) договір на виконання проектних робіт з розробки дизайн-проекту ресторану за адресою: м. Чернівці, вул. Бандери Степана, 5 від 17.11.2025. Загальна вартість робіт за цим Договором є твердою та становить 150 120,00 грн. Відповідно до пункту 2.2 Договору Замовник зобов`язується здійснювати повну оплату виконаних робіт протягом 5 банківських днів з дати офіційного відкриття ресторану, яке заплановане на 01.07.2026 за адресою: м. Чернівці, вул. Бандери Степана, 5, але не пізніше 6 місяців з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт.
Суд констатує, що докази оплати проектних робіт з розробки дизайн-проекту ресторану за цим договором в матеріалах справи відсутні.
Суд погоджується з доводами позивача, що вказані вище витрати є збитками (шкодою), а не комерційним ризиком, оскільки позивачем здійснено витрати для можливості використання орендованого майна у власній підприємницькій діяльності, однак така діяльність не здійснювалась у зв`язку із визнанням договору оренди недійсним. Отже, позивач поніс витрати не внаслідок здійснення підприємницької діяльності, а задля здійснення такої діяльності, яку не може здійснювати.
Допущені Управлінням комунальної власності порушення при проведенні аукціону та укладенні з позивачем договору оренди призвели до понесення позивачем реальних збитків, в той час як позивач мав законне право покладатися на легітимність дій органу місцевого самоврядування.
З`ясовуючи обставини доведеності факту заподіяння збитків та наявності причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою Управління комунальної власності Чернівецької міської ради і збитками ФОП Нагорняк Л.Й., судом встановлено, що саме внаслідок неправомірних дій відповідача договір оренди нерухомого майна, яким користувалася відповідач та з метою здійснення підприємницької діяльності якою понесено витрати, визнано недійсним, що позбавило позивача можливості використати проведені нею роботи в об`єкті оренди для здійснення підприємницької діяльності, суд приходить до висновку про те, що зазначені вище обставини свідчать про доведеність заподіяння збитків і наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, що в сукупності підтверджує наявність складу цивільного правопорушення в діях Управління комунальної власності Чернівецької міської ради.
Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на відсутність дозволів Інспекції Архітектурно-Будівельного контролю Чернівецької міської ради на проведення робіт в спірному приміщенні, що дає можливість зробити висновок про проведення таких робіт нею самовільно.
З приводу вказаних аргументів суд зазначає, що в Дефектному акті на ремонт нежитлових приміщень (6-1)-(6-8) першого поверху двоповерхової житлової будівлі літ. «А» загальною площею 83,4 кв.м., за адресою: вул. Бандери Степана, 5 в м. Чернівці, від 26.09.2025, зазначено перелік та види ремонтних робіт, необхідних для забезпечення належної експлуатації будівлі.
Як встановлено судом, управлінням комунальної власності Чернівецької міської ради надано дозвіл на проведення капітального ремонту орендованого майна згідно Дефектного акту.
Положенням про порядок здійснення ремонту, ремонтно-реставраційних робіт та невід`ємних поліпшень майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, затвердженим рішенням Чернівецької міської ради 27.11.2025 року №2606 визначено, що орендар має право за письмовою згодою балансоутримувача на здійснення капітального ремонту об`єкта оренди за власний рахунок без відшкодування понесених витрат.
Пунктом 4.4 вказаного Положення визначено, що у випадку проведення капітального ремонту, реконструкції чи ремонтно-реставраційних робіт орендованого майна без відшкодування понесених витрат, орендар після отримання згоди балансоутримувача зобов`язаний отримати дозвільні документи (набути право на виконання будівельних робіт) у випадках, визначених чинним законодавством.
Згідно ст. 21 Закону України від 03.10.2019 № 157-IX орендар державного або комунального майна має право за письмовою згодою балансоутримувача майна за рахунок власних коштів здійснювати поточний та/або капітальний ремонт орендованого майна. Балансоутримувач розглядає клопотання орендаря і протягом 10 робочих днів може прийняти одне з таких рішень з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач: рішення про надання згоди на здійснення ремонту за рахунок орендаря; рішення про відмову у наданні згоди на здійснення ремонту.
Згідно п. 1 Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406 до переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, віднесено роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.
Позивачем понесені витрати на проведення ремонтних робіт згідно Акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2026 року від 30.01.2026 та Акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за 1-10 лютого 2026 року від 10.02.2026 в період чинності договору оренди № 72 від 19.07.2022.
Суд зазначає, що внутрішні ремонтні роботи згідно переліку, зазначеному в Актах №1 та №2 від 30.01.2026 та 10.02.2026, які виконані позивачем, фактично відносяться до поточного ремонту, який не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування та не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання.
Ремонтні роботи згідно Актів №1 та №2 від 30.01.2026 та 10.02.2026 входять до переліку робіт, зазначених в описі від 30.12.2025 та Дефектному акті від 26.09.2025. Дефектний акт містить, крім зазначених в актах виконаних робіт, перелік робіт, однак доказів, що дані роботи виконані, в матеріалах справи відсутні.
За встановлених обставин суд приходить до висновку, що в матеріалах справи наявні докази, що позивачем виконані поточні будівельні роботи, на проведення яких дозвіл Інспекції Архітектурно-Будівельного контролю Чернівецької міської ради не потрібен. Інших доказів про виконання ним капітальних робіт матеріали справи не містять в тому числі судом з`ясовано що роботи з відновлення дверного прорізу з внутрішнім переплануванням нежитлових приміщень за адресою: вул. Бандери Степана, 5 в м. Чернівці позивачкою не проводились.
Щодо доведеності розміру завданих збитків суд зазначає, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження розміру збитків щодо доплати переможця аукціону до винагороди оператору в сумі 26 254,23 грн; витрат на виготовлення проектної документації в сумі 25 000,00 грн; витрат для придбання франчайзингового пакету для відкриття ресторану мережі «На мангал KEBAB HOUSE» в орендованому приміщенні в сумі 316 378,50 грн та витрат на виконаних будівельних робіт в сумі 550 000,00 грн. Всього на загальну суму 917 632,73 грн.
Разом із тим, позивачем не доведено понесення витрат на виконання проектних робіт з розробки дизайн-проекту в сумі 150 120,00 грн, докази сплати вказаної суми коштів в матеріалах справи відсутні.
Судом враховується, що відповідно до пункту 2.2 Договору Замовник зобов`язується здійснювати повну оплату виконаних робіт протягом 5 банківських днів з дати офіційного відкриття ресторану, яке заплановане на 01.07.2026 за адресою: м. Чернівці, вул. Бандери Степана, 5, але не пізніше 6 місяців з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт.
Отже обов`язок щодо оплати за казаним договором у позивача станом на момент розгляду справи ще не настав, однак суд зазначає, що відшкодуванню підлягають збитки (шкода), розмір яких доведено належними доказами.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків (майнової шкоди) щодо доплати переможця аукціону до винагороди оператору в сумі 26 254,23 грн; витрат на виготовлення проектної документації в сумі 25 000,00 грн; витрат для придбання франчайзингового пакету для відкриття ресторану мережі «На мангал KEBAB HOUSE» в орендованому приміщенні в сумі 316 378,50 грн та витрат на виконаних будівельних робіт в сумі 550 000,00 грн є обгрунтованими, доведеними та підлягають до задоволення.
Натомість у задоволенні позовних вимог щодо стягнення витрат на виконання проектних робіт з розробки дизайн-проекту в сумі 150 120,00 грн необхідно відмовити.
В. Щодо стягнення моральної шкоди.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (надалі також - ЦК України) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.
Пунктами 8, 9 частини другої статті 16 ЦК України визначено такі способи захисту цивільних прав та інтересів, як відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
В частині другій статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень (стаття 56 Конституції України).
Згідно з положеннями статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно зі статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
За змістом норм статей 1173, 1174, 1176 ЦК України необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди, у тому числі моральної, є наявність трьох умов: неправомірні дії (бездіяльність) цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями (бездіяльністю) і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач.
З наведеного слідує, що зобов`язання відшкодувати моральну шкоду виникає за умови, що ця шкода є безпосереднім наслідком певної протиправної дії (бездіяльності). Тобто заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.
У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач має довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Звертаючись до суду з указаними позовними вимогами, позивач стверджує, що внаслідок порушення її прав через неправомірні рішення відповідача, враховуючи неможливість позивача відновити право на використання орендованого майна, зусилля прикладені для відкриття ресторану, які виявилися марними через незаконні дії відповідача, негативні наслідки для ділової репутації через неможливість виконати свої зобов`язання перед контрагентами, тривалість процесів захисту її прав в судовому порядку, необхідність змінювати заплановану господарську діяльність та пов`язані з викладеними обставинами душевні страждання, вважає, що засадам розумності та справедливості відповідатиме стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 100 000,00 грн.
За правилами частини 3 статті 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягала ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди одразу визначається потерпілим у позовній заяві, хоча остаточне рішення про розмір компенсації моральної шкоди приймається судом.
Заперечуючи проти позову в частині стягнення моральної шкоди, відповідач посилається на відсутність відповідних доказів, що підтверджують факт страждань (психологічних, фізичних), протиправність дій кривдника та причинно-наслідковий зв`язок між ними, якими медичні довідки, висновки експертів, свідчення свідків, листування, фото/відео, тощо.
Суд вважає зазначені доводи необґрунтованими, оскільки позивачем доведено протиправність дій відповідача, внаслідок яких позивачу завдано матеріальної шкоди, та причинно-наслідковий зв`язок між ними. Відсутність медичної довідки саме по собі не свідчить про відсутність факту психологічних страждань у зв`язку з тривалим невизначеним станом позивача у здійсненні господарській діяльності, тривалими судовими процесами, які були ініційовані в тому числі й відповідачем, невизначеним станом справ та матеріальними втратами, які позивач понесла у зв`язку з неправомірними діями позивача, а також негативними наслідками для ділової репутації позивача через неможливість виконати свої зобов`язання перед контрагентами.
Виходячи з встановлених судами обставини, керуючись засадами розумності та виваженості, господарський суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 100 000,00 грн. Суд вважає такий розмір співмірним до понесених позивачем моральних страждань та інших негативних явищ, заподіяних незаконними діями органу місцевого самоврядування.
V. Висновки суду.
За результатами розгляду цієї справи суд дійшов висновку, що до правовідносин сторін, які виникли з договору оренди майна, не підлягає застосуванню двостороння реституція та, відповідно, не підлягають поверненню кошти з орендної плати, сплачені за недійсним договором оренди від № 72 від 19.07.2022. Однак з відповідача підлягають стягненню кошти в сумі 164 161,74 грн, безпідставно сплачені на виконання умов договору оренди.
Крім того, внаслідок неправомірних дій відповідача позивачу завдано збитки (майнову шкоду) в розмірі 917 632,73 грн та моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн у зв`язку з визнанням недійсним договору оренди нерухомого майна № 72 від 19.07.2022, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, укладений між Управлінням комунальної власності Чернівецької міської ради та фізичною особою підприємцем Нагорняк Ларисою Йосипівною на приміщення, розташоване за адресою: м.Чернівці, вул. Бандери Степана, 5, розміром 83,4 кв.м., які підлягають стягненню з бюджету міста Чернівці з Управління комунальної власності Чернівецької міської ради на користь позивача.
У задоволенні вимог про стягнення витрат на виконання проектних робіт з розробки дизайн-проекту в сумі 150 120,00 грн необхідно відмовити у зв`язку з їх недоведеністю.
VІ. Розподіл судових витрат.
Позивачем за подання позову сплачений судовий збір в сумі 26 587,07 грн згідно платіжної інструкції № 70 від 18.03.2026.
Відповідно до п. 1 ч. 1 та ч. 2 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Враховуючи зменшення позивачем розміру позовних вимог суд вирішив повернути ФОП Нагорняк Л.Й. з Державного бюджету України 6 802,89 грн судового збору.
У решті сплачений позивачем судовий збір у відповідності до статті 129 ГПК України покласти на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.
Крім того, у позовній заяві позивачем зазначено, що витрати за надану професійну правничу допомогу становлять 15 000,00 грн.
Під час розгляду справи по суті представник позивач заявила, що після прийняття судом рішення нею будуть надані докази понесених позивачем витрат на правову допомогу.
Згідно частини 1 та частини 2 статті 221 Господарського процесуального кодексу України: «Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог».
Відповідно суд вирішив призначити судове засідання для вирішення питання про витрати на професійну правничу допомогу на 15:30 год 12.08.2026.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути за рахунок бюджету міста Чернівці з Управління комунальної власності Чернівецької міської ради (58002, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Петровича Якоба, 18, код ЄДРПОУ 44388619) на користь фізичної особи-підприємця Нагорняк Лариси Йосипівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошові кошти в розмірі 164 161,74 грн, збитки (майнову шкоду) в розмірі 917 632,73 грн, моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн, а також 14 181,30 грн витрат зі сплати судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 15:30 год 12 серпня 2026 року. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Чернівецької області за адресою: м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 14, зал судових засідань № 3 (другий поверх). Явку представників учасників справи в судове засідання визнати не обов`язковою.
5. Повернути з Державного бюджету України фізичній особі-підприємцю Нагорняк Ларисі Йосипівні ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 6 802,89 грн, сплачений згідно платіжної інструкції № 70 від 18.03.2026.
6. З набранням рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
Повний текст рішення складено та підписано 10 серпня 2026 року.
Суддя І.В. Марущак
Судебное решение № 138908197, Господарський суд Чернівецької області было принято 30.07.2026. Форма судопроизводства - Хозяйственное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные сведения об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить важные сведения.
то решение относится к делу № 926/1135/26. Компании, указанные в тексте настоящего судебного документа: