Постановление суда № 138908022, 05.08.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"05" серпня 2026 р. м. ХарківСправа № 922/3921/21 (922/1371/22) (922/1967/25)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковського С.В.

при секретарі судового засідання Черновій В.О.

розглянувши cкаргу Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" на дії державного виконавця у справі

за позовом Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова в особі Харківської міської ради до Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" про стягнення коштів за участю представників:

скаржника : Третьякова Н.Ю. (в режимі відеоконференції), ордер

прокурор : Клейн Л.В., службове посвідчення №072868 видане 01.03.2023

ВСТАНОВИВ:

КОРОТКІЙ ЗМІСТ СКАРГИ ТА ПОЯСНЕННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

В провадженні Госпдарського суду Харківської області перебуває справа №922/3921/21 (922/1371/22) про банкрутство Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва".

Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.10.2025 у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) (922/1967/25) було задоволено позов Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова поданого в інтересах Харківської міської ради та стягнуто з торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Фірма "Харків-Москва" (код ЄДРПОУ: 14344275) на користь Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) кошти у розмірі 682 654,88 грн, а також стягнуто з торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Фірма "Харків-Москва" (код ЄДРПОУ: 14344275) на користь Харківської обласної прокуратури (код 02910108) судовий збір у розмірі 8191,86 грн.

11.11.2025 судом видано накази на виконання вказаного рішення. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2026 рішення залишено без змін.

23.06.2026 від представника відповідача до Господарського суду Харківської області надійшла скарга (вх.№ 15227 від 23.06.2026, подана через кабінет системи "Електронний суд" 22.06.2026 року) дії на державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо прийняття до примусового виконання наказу від 11.11.2025 у справі №922/3921/21 (922/1371/22) (922/1967/25), а також щодо накладення арешту на кошти боржника у виконавчому провадженні № 80892753.

Посилаючись на те, що у відношенні відповідача відкрито провадження у справі про банкрутство, просить суд:

- визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського ВДВС у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження № 80892753 з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 20.05.2026 у справі № №922/3921/21 (922/1371/22) (922/1967/25);

- зобов`язати державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського ВДВС у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції повернути стягувачу наказ Господарського суду Харківської області від 20.05.2026 у справі №922/3921/21 (922/1371/22) (922/1967/25) без виконання у зв`язку з відсутністю відповідної ухвали господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника (№ 922/3921/21 (922/1371/22);

- визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського ВДВС у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 20.05.2026 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 80892753 з виконання наказу Господарського суду міста Харківської області від 20.05.2026 у справі №922/3921/21 (922/1371/22) (922/1967/25);

- зобов`язати державного виконавця вжити заходів з вилучення записів про арешт майна боржника у виконавчому провадженні з відповідних державних реєстрів.

Ухвалою суду від 07.07.2026 року прийнято скаргу Торгівельно-комерційного ТОВ з ІІ "Харків-Москва" (вх.№ 15227 від 23.06.2026) на дії державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції до розгляду; розгляд призначено на 21.07.2026 року; зобов`язано не пізніше ніж за три дні до розгляду скарги надати суду скаржнику (відповідачу) - правове обґрунтування подання скарги із зазначенням конкретних підстав, які порушують права та(або) інтереси боржника діями державного виконавця; державного виконавця Холодногірсько-Новобаварському ВДВС у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кобулії Анні Геннадіївні - відзив на скаргу.

20.07.2026 року від Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та просить відмовити у їх задоволенні. При цьому, викладені у відзиві обставини переважно стосуються вчинених державним виконавцем після відкриття виконавчого провадження виконавчих дій, зокрема накладення арешту на кошти боржника, розшуку його майна та направлення платіжних інструкцій до банківських установ. Водночас належного обґрунтування саме підстав відкриття виконавчого провадження № 80892753 оскаржуваною постановою у відзиві не наведено.

В судовому засіданні 21.07.2026 року судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення розгляду скарги Торгівельно-комерційного ТОВ з ІІ "Харків-Москва" (вх.№ 15227 від 23.06.2026) на дії державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції на 05.08.2026 року.

Присутній в судовому засіданні 05.08.2026 року представник скаржника підтримує надану скаргу в повному обсязі.

Прокурор проти задоволення скарги заперечує у повному обсязі та вважає дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на кошти боржника правомірними. Зазначає, що грошові вимоги, на підставі яких видано виконавчий документ, є поточними вимогами до боржника, оскільки виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство. У зв`язку з цим, на думку прокурора, на зазначені вимоги не поширюються обмеження щодо пред`явлення та задоволення вимог до боржника, встановлені Кодексом України з процедур банкрутства для конкурсних вимог

Представник Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився, водночас у поданому до суду відзиві просив розглядати скаргу без участі його представника.

Розглянувши матеріали даної справи, у тому числі матеріали справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" № 922/3921/21 (922/1371/22), надані учасниками справи докази, заслухавши їх пояснення суд встановив наступне.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ВИСНОВОК СУДУ.

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" звернулося до Господарського суду Харківської області зі скаргою на дії та рішення державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № 80892753.

Зі змісту скарги та наданих скаржником пояснень вбачається, що предметом оскарження є, зокрема, дії державного виконавця щодо прийняття до примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 11.11.2025 у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) (922/1967/25), постанова про відкриття виконавчого провадження № 80892753 від 20.05.2026 та постанова від 20.05.2026 про арешт коштів боржника.

Одночасно скаржник просить поновити строк на оскарження дій та рішень державного виконавця, посилаючись на те, що про наявність виконавчого провадження № 80892753 та накладення арешту на його кошти йому стало відомо лише після отримання відповідної інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень.

Відповідно до частини першої статті 341 Господарського процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Водночас із матеріалів справи вбачається, що 19.06.2026 до Відділу надійшов адвокатський запит представника боржника щодо надання ідентифікатора доступу до матеріалів виконавчого провадження № 80892753 та постанови про його відкриття. Як зазначає представник відповідача у відзиві, у відповідь на вказаний запит 22.06.2026 представнику боржника було надано постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.05.2026 із зазначенням ідентифікатора доступу, після чого представник боржника ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, у тому числі з постановою державного виконавця про арешт коштів боржника від 20.05.2026.

Отже, сам факт надходження до Відділу 19.06.2026 адвокатського запиту не свідчить про те, що саме цього дня боржник дізнався про зміст оскаржуваних постанов. Відповідно до наведених відповідачем обставин, можливість ознайомлення з постановою про відкриття виконавчого провадження та постановою про арешт коштів виникла у представника боржника 22.06.2026.

З огляду на те, що скаргу подано до суду 22.06.2026, тобто в день, коли представник боржника ознайомився з оскаржуваними постановами, суд дійшов висновку про дотримання скаржником установленого частиною першою статті 341 Господарського процесуального кодексу України десятиденного строку на подання скарги. Будь-яких заперечень щодо дотримання скаржником строку на подання скарги учасниками справи не заявлено, доказів на підтвердження того, що боржник дізнався або повинен був дізнатися про оскаржувані рішення державного виконавця раніше 22.06.2026, суду не надано.

Переходячи до оцінки правомірності оскаржуваних дій та рішень державного виконавця, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.09.2022 відкрито провадження у справі № 922/3921/21 про банкрутство Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва", код ЄДРПОУ 14344275, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника.

Отже, з 08.09.2022 боржник перебуває у спеціальному правовому режимі, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), що обумовлює особливий порядок пред`явлення, розгляду та задоволення вимог до боржника, а також звернення стягнення на його майно.

Відповідно до статті 1 КУзПБ конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство і не забезпечені заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, для визначення конкурсного чи поточного характеру грошової вимоги визначальним є момент виникнення відповідного зобов`язання, а не дата ухвалення судового рішення, яким така вимога встановлена, дата набрання ним законної сили, дата видачі виконавчого документа чи дата пред`явлення його до примусового виконання.

З матеріалів справи вбачається, що 19.10.2022 до Господарського суду Харківської області у справу про банкрутство №922/3921/21 (922/1371/22) надійшла заява Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради з грошовими вимогами до боржника у розмірі 682 654,88 грн, яка була направлена до суду 12.10.2022, тобто у межах строку, встановленого частиною першою статті 45 КУзПБ.

Зазначені вимоги стосувалися безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:01:002:0013 для розміщення та обслуговування нежитлової будівлі літ. «А-3», загальною площею 1482,3 кв.м, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Різдвяна, 10, за період з 01.01.2020 по 31.10.2021.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.09.2024 по справі № 922/3921/21 (922/1371/22) заяву Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради з грошовими вимогами до боржника задоволено. Визнано Харківську міську раду кредитором боржника з грошовими вимогами у розмірі 682 654,88 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки, а також судовий збір у розмірі 4 962,00 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 апеляційну скаргу боржника задоволено частково, ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.09.2024 за результатами розгляду заяви Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради з грошовими вимогами до боржника у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) скасовано, а заяву залишено без розгляду. Також скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.09.2024 за результатами попереднього засідання в частині включення до реєстру вимог Харківської міської ради.

При цьому саме по собі скасування судом апеляційної інстанції ухвали від 02.09.2024 та залишення заяви з грошовими вимогами без розгляду не змінює моменту виникнення спірного зобов`язання, оскільки його виникнення обумовлене фактичним користуванням боржником земельною ділянкою у відповідний період, а саме з 01.01.2020 по 31.10.2021.

У подальшому вимоги, пов`язані з відповідним правовідношенням, були предметом розгляду у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) (922/1967/25), яка розглядалася Господарським судом Харківської області в межах справи про банкрутство боржника.

Так, Новобаварська окружна прокуратура міста Харкова звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради про стягнення з Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" на користь Харківської міської ради коштів у розмірі 682 654,88 грн.

Заявлені позовні вимоги стосувалися безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:01:002:0013 для розміщення та обслуговування нежитлової будівлі літ. «А-3», загальною площею 1482,3 кв.м, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Різдвяна, 10, за період з 01.01.2020 по 31.10.2021.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.10.2025 року, залишеним без змін Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2026 року, позов задоволено; стягнуто з торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Фірма "Харків-Москва" на користь Харківської міської ради кошти у розмірі 682 654,88 грн; стягнуто з торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Фірма "Харків-Москва" на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 8191,86 грн.

За результатами розгляду спору судом видано накази, зокрема наказ Господарського суду Харківської області від 11.11.2025, на примусове виконання якого державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 80892753.

При цьому з постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 80892753 від 20.05.2026 вбачається, що її винесено з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 11.11.2025 саме в частині стягнення з ТК ТОВ з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" на користь Харківської міської ради коштів у розмірі 682 654,88 грн.

Отже, предметом відповідного виконавчого провадження є саме стягнення суми 682 654,88 грн, яка, як встановлено вище, стосується заборгованості за період з 01.01.2020 по 31.10.2021.

Таким чином, визначальним для встановлення характеру вимоги у розмірі 682 654,88 грн є не дата ухвалення судового рішення, не дата видачі наказу та не дата звернення стягувача до органу державної виконавчої служби, а момент виникнення самого зобов`язання, з якого випливає відповідна грошова вимога.

Оскільки заборгованість у розмірі 682 654,88 грн стосується періоду з 01.01.2020 по 31.10.2021, тобто виникла до відкриття провадження у справі про банкрутство боржника 08.09.2022, така вимога відповідно до статті 1 КУзПБ є конкурсною, а не поточною.

Саме по собі встановлення відповідної заборгованості судовим рішенням, ухваленим після відкриття провадження у справі про банкрутство, не перетворює зобов`язання, яке виникло до відкриття провадження у справі про банкрутство, на поточне. Дата ухвалення судового рішення та дата видачі виконавчого документа не є датами виникнення основного зобов`язання.

З огляду на викладене, суд критично оцінює посилання скаржника у наданих поясненнях на те, що «поточні кредиторські вимоги Харківської міської ради в розмірі 690 846,74 грн» виникли на підставі судових рішень у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) (922/1967/25), оскільки таке твердження не відповідає встановленим обставинам справи.

Зокрема, сума 682 654,88 грн є основною вимогою, яка виникла у зв`язку з користуванням земельною ділянкою у період з 01.01.2020 по 31.10.2021, тобто до відкриття провадження у справі про банкрутство, а тому є конкурсною.

Водночас вимога про відшкодування судового збору, присудженого за результатами розгляду спору у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) (922/1967/25), має іншу правову природу, оскільки її виникнення пов`язане не безпосередньо з користуванням земельною ділянкою, а з розглядом відповідного судового спору. Отже, питання щодо характеру та порядку задоволення вимоги про відшкодування судових витрат не може ототожнюватися з моментом виникнення основної вимоги у розмірі 682 654,88 грн.

Також судом встановлено, що 01.04.2026 року Харківська обласна прокуратура звернулася до суду із заявою в порядку статті 45 КУзПБ, у якій зазначила, що заявляє вимоги, які виникли після 08.09.2022, тобто після відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Водночас предметом цієї заяви була вимога про визнання грошових вимог у розмірі 8 191,86 грн, що становить суму судового збору, присудженого за рішенням Господарського суду Харківської області від 09.10.2025 у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) (922/1967/25), а також вимога про відшкодування 5 324,80 грн судового збору за подання відповідної заяви.

Водночас вимога у розмірі 682 654,88 грн у зазначеній заяві Харківською обласною прокуратурою не заявлялася як поточна вимога до боржника.

З огляду на те, що у судовому засіданні 05.08.2026 року прокурор обґрунтовував правомірність відкриття виконавчого провадження № 80892753 саме тим, що грошова вимога у розмірі 682 654,88 грн є поточною, суд вважає за необхідне оцінити зазначені обставини у їх сукупності.

Якщо виходити з наведеної прокурором позиції про те, що грошова вимога у розмірі 682 654,88 грн виникла після відкриття провадження у справі про банкрутство та є поточною, логічно було б очікувати, що саме ця вимога, яка становить основну суму стягнення за наказом Господарського суду Харківської області від 11.11.2025, була б заявлена до суду в порядку статті 45 КУзПБ як поточна вимога до боржника.

Однак цього зроблено не було. При зверненні 01.04.2026 року Харківська обласна прокуратура заявила лише вимогу у розмірі 8 191,86 грн судового збору, присудженого за результатами розгляду спору, у той час як основна сума 682 654,88 грн у складі заявлених поточних вимог не зазначалася та питання про її визнання як поточної вимоги перед судом не порушувалося.

Отже поведінка заявника (прокуратури) при зверненні до суду 01.04.2026 року не узгоджується з подальшим твердженням про те, що саме ця сума є поточною вимогою до боржника.

При цьому правова природа вимоги у розмірі 682 654,88 грн визначається не процесуальною позицією сторін, а моментом виникнення відповідного матеріального зобов`язання. Як встановлено судом, зазначена сума є безпідставно збереженими коштами у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2020 по 31.10.2021, тобто за період, що передував відкриттю провадження у справі про банкрутство 08.09.2022.

Отже, як вже було зазначено, сама по собі дата ухвалення судового рішення про стягнення 682 654,88 грн, дата видачі наказу або подальше звернення прокуратури із заявою про визнання судового збору не змінюють моменту виникнення основного зобов`язання. Відповідно, посилання прокурора на поточний характер вимоги у розмірі 682 654,88 грн не узгоджується ані з установленими судом обставинами щодо періоду виникнення цього зобов`язання, ані з процесуальною поведінкою прокуратури при зверненні до суду із заявою з грошовими вимогами до боржника від 01.04.2026 року.

Окремо суд враховує доводи державного виконавця, викладені у відзиві на скаргу.

Як зазначає державний виконавець, згідно з ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.09.2022 у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) йому було відомо про відкриття провадження у справі про банкрутство ТК ТОВ з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва". Водночас, за твердженням державного виконавця, станом на дату подання відзиву за результатами перевірки внутрішньої кореспонденції відділу, підсистеми "Електронний суд", яка є складовою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, у відділі були відсутні рішення щодо прийняття ухвали про банкрутство боржника, а також не надходили заява та рішення про зупинення виконавчого провадження № 80892753 на підставі пункту 4 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".

Наведені доводи державного виконавця суд оцінює критично, оскільки вони не спростовують встановленого факту відкриття провадження у справі про банкрутство боржника 08.09.2022 та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

При цьому у даному випадку питання правомірності відкриття виконавчого провадження не зводиться до того, чи надійшла до органу державної виконавчої служби окрема заява кредитора або окрема ухвала про зупинення вже відкритого виконавчого провадження.

Визначальним є те, що на момент пред`явлення наказу до примусового виконання та винесення постанови про відкриття виконавчого провадження державному виконавцю було відомо про перебування боржника у процедурі банкрутства, а вимога, що підлягала стягненню за цим наказом, була конкурсною та такою, на яку поширюється дія мораторію.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 39 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

Згідно з частиною третьою статті 41 КУзПБ протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється, зокрема, стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, за якими стягнення здійснюється у судовому або позасудовому порядку, крім випадків, прямо передбачених законом.

Водночас відповідно до частини п`ятої статті 41 КУзПБ дія мораторію не поширюється, зокрема, на вимоги поточних кредиторів. При цьому звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Отже, законодавець розмежовує правовий режим конкурсних та поточних вимог, однак і в разі, коли вимога належить до категорії вимог, на які мораторій не поширюється, звернення стягнення на майно боржника після відкриття провадження у справі про банкрутство не може здійснюватися державним виконавцем самостійно, поза межами провадження у справі про банкрутство та без відповідної ухвали господарського суду.

У даному випадку спірна вимога у розмірі 682 654,88 грн є конкурсною, оскільки виникла до відкриття провадження у справі про банкрутство, а тому на неї поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, державний виконавець, отримавши наказ Господарського суду Харківської області від 11.11.2025 у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) (922/1967/25), не мав правових підстав для його прийняття до примусового виконання в частині стягнення конкурсної вимоги у розмірі 682 654,88 грн та відкриття виконавчого провадження за таким наказом, оскільки зазначена вимога підпадає під дію мораторію, введеного ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.09.2022.

При цьому посилання державного виконавця на пункт 4 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" як на підставу для відсутності обов`язку зупинити виконавче провадження не спростовує висновку суду про неправомірність його відкриття.

Зазначена норма передбачає обов`язок виконавця зупинити вчинення виконавчих дій у разі відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо на вимогу стягувача поширюється дія мораторію. Тобто йдеться про випадок, коли виконавче провадження вже перебуває на виконанні та після його відкриття виникла передбачена законом підстава для зупинення виконавчих дій.

У даному ж випадку виконавче провадження № 80892753 було відкрито 20.05.2026, тобто вже після відкриття провадження у справі про банкрутство боржника 08.09.2022 та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Тому питання полягає не у невиконанні державним виконавцем обов`язку зупинити вже відкрите виконавче провадження, а у відсутності правових підстав для його відкриття щодо конкурсної вимоги, на яку поширюється дія мораторію.

Таким чином, відсутність у матеріалах виконавчого провадження окремої заяви кредитора або окремого судового рішення про зупинення виконавчого провадження не надає державному виконавцю права відкривати нове виконавче провадження щодо вимоги, яка підпадає під дію мораторію. Обов`язок державного виконавця діяти відповідно до вимог законодавства існував на момент вирішення питання про прийняття виконавчого документа до примусового виконання.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що державному виконавцю було відомо про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, що додатково виключає можливість посилання на необізнаність щодо спеціального правового режиму, встановленого КУзПБ.

Отже, державний виконавець, отримавши наказ Господарського суду Харківської області від 11.11.2025 про стягнення з боржника на користь Харківської міської ради 682 654,88 грн, не мав правових підстав приймати його до примусового виконання та відкривати виконавче провадження № 80892753, оскільки зазначена вимога є конкурсною та на неї поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів.

За таких обставин дії державного виконавця щодо прийняття до примусового виконання зазначеного наказу та відкриття виконавчого провадження № 80892753 є неправомірними, а постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 80892753 від 20.05.2026 підлягає скасуванню.

Оскільки виконавче провадження № 80892753 відкрито неправомірно, не має правової підстави і постанова державного виконавця від 20.05.2026 про арешт коштів боржника, винесена в межах цього виконавчого провадження. Відтак зазначена постанова також підлягає визнанню неправомірною та скасуванню.

У зв`язку з цим постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 80892753 від 20.05.2026, винесена на підставі зазначеного наказу щодо стягнення 682 654,88 грн, а також постанова від 20.05.2026 про арешт коштів боржника підлягають визнанню неправомірними та скасуванню.

Щодо вимоги скаржника про зобов`язання державного виконавця повернути стягувачу наказ Господарського суду Харківської області від 11.11.2025 без виконання суд зазначає, що така вимога фактично є наслідком вимоги про визнання неправомірною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Визнання судом неправомірною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 80892753 усуває правову підставу перебування зазначеного наказу на виконанні в межах цього виконавчого провадження. Водночас визначення конкретного способу подальшого поводження з виконавчим документом належить до компетенції державного виконавця та має здійснюватися ним відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" з урахуванням висновків суду, викладених у цій ухвалі.

За таких обставин суд не вбачає підстав для окремого зобов`язання державного виконавця повернути наказ стягувачу саме у спосіб, визначений скаржником.

Щодо вимоги скаржника про зобов`язання державного виконавця вжити заходів щодо вилучення записів про арешт майна боржника з відповідних державних реєстрів суд зазначає, що така вимога є похідною від вимоги про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця від 20.05.2026 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 80892753.

Водночас предметом оскаржуваної постанови є саме арешт коштів боржника, а не арешт його нерухомого чи іншого майна, відомості про який підлягають внесенню до відповідних державних реєстрів. Доказів того, що на підставі постанови від 20.05.2026 про арешт коштів боржника до відповідних державних реєстрів були внесені записи про арешт майна боржника, матеріали справи не містять.

За таких обставин вимога про вилучення записів з відповідних державних реєстрів є передчасною, оскільки судом не встановлено самого факту існування таких записів, внесених на підставі оскаржуваної постанови.

При цьому скасування постанови державного виконавця від 20.05.2026 про арешт коштів боржника саме по собі є достатньою підставою для припинення правових наслідків застосування такого арешту, а державний виконавець зобов`язаний виконати передбачені законом дії, пов`язані зі скасуванням арешту коштів боржника.

Отже, у задоволенні вимоги про зобов`язання державного виконавця вилучити записи про арешт майна боржника з відповідних державних реєстрів слід відмовити у зв`язку з недоведеністю факту внесення таких записів саме на підставі постанови про арешт коштів боржника від 20.05.2026.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про часткове задоволення скарги Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва".

Керуючись статтями 12, 232-235, 342-343 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7, 41, 39 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Скаргу Торгівельно-комерційного товариств з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" на дії державного виконавця задовольнити частково.

2. Визнати неправомірними дії державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо прийняття до примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 11.11.2025 у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) (922/1967/25) та накладення арешту на кошти боржника у виконавчому провадженні № 80892753.

3. Визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження № 80892753 від 20.05.2026 року з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 11.11.2025 у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) (922/1967/25).

4. Визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 20.05.2026 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 80892753.

У задоволенні решти вимог скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття (оголошення) та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дати складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 10.08.2026 року.

Суддя Міньковський С.В.