Постановление суда № 138907827, 10.08.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"10" серпня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/3228/26

Суддя Найфлейш В.Д., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема у ст. ст. 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; наявні ознаки загрози неплатоспроможності.

Крім того, господарський суд зазначає, що Кодекс України з процедур банкрутства встановлює обов`язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.

Метою законодавця при запровадженні процедури банкрутства фізичних осіб є створення правового механізму, який дозволить фізичній особі - боржнику відновити її задовільний фінансовий стан через механізм погашення всіх існуючих боргів, що реалізується в тому числі шляхом реструктуризації зобов`язань.

Передумовою звернення фізичної особи - боржника до господарського суду із відповідною заявою та намір кінцевого результату є повне відновлення платоспроможності такої особи.

Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов`язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст.ст.76-77 ГПК України, що також передбачено ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ненадання всіх доказів до заяви про відкриття провадження у справі унеможливлює для господарського суду здійснити перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясувати наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов`язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.

Перелік документів (доказів), які в обов`язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений, зокрема ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:

1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;

2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;

3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;

4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;

5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;

6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов`язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;

7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;

8) відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;

9) копія трудової книжки (за наявності);

10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;

11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;

12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;

13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;

14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначенихстаттею 115 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 4-5 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов`язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів). Декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.

Ч.ч. 1, 3, 4 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Тобто, саме на заявника покладено обов`язок надання доказів на підтвердження своїх вимог.

Зокрема, задля отримання бажаного результату відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 частини третьої статті 116 КУзПБ), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог.

1. У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 вказує на наявність заборгованості перед кредиторами у загальному розмірі 209025,75 грн., яка виникла у зв`язку із зверненням до кредитних установ для забезпечення життєвих потреб, а також для обслуговування раніше отриманих кредитних зобов`язань. Боржниця у заяві вказує на звернення до суду із цією заявою на підставі п. 2, п. 4, ч.2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Однак, у заяві обґрунтувань наявності факту припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців, як цього вимагає п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, з відповідними доказами заявниця не наводить. Обґрунтувань наявності ознак загрози неплатоспроможності, природи і причини неплатоспроможності, інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредиторів, та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами, з доданням належного розрахунку такої заборгованості та строків припинення погашення, заявниця не надає.

2. Заявником не надано усіх доказів, що підтверджують її неплатоспроможність, зокрема, не надано копій усіх договорів, та інших доказів на підставі яких виникла заборгованість перед 5 (п`ятьма) кредиторами, зазначеними нею у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та конкретизованому списку кредиторів через їх відсутність або втрату.

У заяві боржниця вказує, що для встановлення сум заборгованості представником боржника були направлені адвокатські запити щодо отримання первинних документів, договорів та розрахунків. У зв`язку з цим список кредиторів відображає інформацію щодо кредитних зобов`язань боржника з урахуванням відповідей кредиторів, відомостей кредитної історії, відомостей з особистих кабінетів користувача, а також інших документів, наявних у Боржника на дату звернення до суду.

З огляду на зазначене, суд зобов`язує ОСОБА_1 надати належні та допустимі докази, які стали підставою для виникнення грошових зобов`язань та підтверджують розмір заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по кожному кредитору (у тому числі виписки за картковими рахунками; правочини; первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань та докази направлення запитів до фінансових установ та отриманих відповідей.

3. Наданий до суду конкретизований список кредиторів і боржників не містить в порушення вимог п. 3 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором, оформленого належним чином.

З огляду на зазначене, суд зобов`язує заявника надати конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором, оформленого належним чином.

4. Заявником не виконано вимоги ч. 4 ст. 116 КУзПБ та не надано суду оформленого відповідно до ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства проєкту плану реструктуризації боргів.

У наданому заявником проєкті плану реструктуризації боргів боржника: не вказано вимог кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів. Не вказано розміру суми по кожному кредитору, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кожного кредитора, періодів такого погашення. Заявник зазначає лише загальну суму 4916 грн.

При цьому, суд звертає увагу, що План реструктуризації, це не доказ (який вже існує як документ у незмінній формі до складення заяви), а складова (елемент, частина) заяви, який заявник складає одночасно із заявою про відкриття провадження у справі і саме у зв`язку із такою заявою, тому оцінка судом проекту Плану реструктуризації на стадії вирішення питання про прийняття заяви до розгляду не є оцінкою доказу, а є оцінкою відповідності його тим умовам, які визначає закон (КУзПБ) щодо прийнятності заяви.

Враховуючи зазначене, суд зобов`язує ОСОБА_1 надати суду оформлений відповідно до ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства проект плану реструктуризації боргів, який відповідає вимогам ст. 124 КУзПБ, з відображенням інформації, визначеної приписами чинного законодавства та у відповідності до форми плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України 24.10.2019р. №3258/5, з відображенням інформації, визначеної приписами чинного законодавства та з підтверджуючими документами/відомостями.

У постанові від 11.06.2026р. по справі №917/2334/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зауважив, що до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків. Законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог. Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.

Ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки на стадії прийняття господарським судом та перевірки форми та змісту заяви про неплатоспроможність, а також на етапі вирішення питання щодо можливості призначення підготовчого засідання встановлено, що зміст заяви не відповідає вимогам ч. 3 ст. 162 ГПК України та ст. ст. 115, 116 КУзПБ, зазначена заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху до виправлення недоліків та подання суду відповідних доказів.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ч. 3 ст. 37, ст. ст. 113, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Залишити без руху заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

2. Зобов`язати ОСОБА_1 надати у п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви про відкриття провадження у справі без руху, заяву про усунення недоліків, в якій має бути вказано та до якої має бути додано:

- обґрунтування наявності факту припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців, як цього вимагає п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, з відповідними доказами. Обґрунтування наявності ознак загрози неплатоспроможності, природи і причини неплатоспроможності, інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредиторів, та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами, з доданням належного розрахунку такої заборгованості та строків припинення погашення;

- належні та допустимі докази, які стали підставою для виникнення грошових зобов`язань та підтверджують розмір заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по кожному кредитору (у тому числі виписки за картковими рахунками; правочини; первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань та докази направлення запитів до фінансових установ та отриманих відповідей;

- конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;

- оформлений відповідно до ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства проєкт плану реструктуризації боргів, який відповідає вимогам ст. 124 КУзПБ, з відображенням інформації, визначеної приписами чинного законодавства та у відповідності до форми плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України 24.10.2019р. №3258/5, з відображенням інформації, визначеної приписами чинного законодавства та з підтверджуючими документами/відомостями.

Ухвала набирає законної сили 10.08.2026 року у відповідності до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала про залишення заяви про відкриття провадження у справі без руху не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Суддя В.Д. Найфлейш