Решение № 138903095, 24.07.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/26512/24-ц

пр. 2-2210/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Вовк С.В.,

при секретарі - Ємець Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпійський» про зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

10 червня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпійський» (далі - ОСББ «Олімпійський»), в якому просила зобов`язати ОСББ «ОЛІМПІЙСЬКИЙ.» в особі Голови правління Спиридонова Бориса Сергійовича власними силами і за власний рахунок привести площу та кількість машино-місць паркінгу будинку за адресою АДРЕСА_1 у первісний стан, а саме: фактичну площу та кількість машино-місць в паркінгу будинку за адресою АДРЕСА_1 у відповідність до Декларації про готовність об`єкта до експлуатації КВ 142132770419 «Реконструкція першого та другого рівня підвального приміщення № 1, № 2, № 3 та 1-86 на першому рівні, та № 4, 2-89 та 2-91 на другому рівні в паркомісця», зареєстровану Департаментом архітектурнобудівельної інспекції у місті Києві 20.08.2013 р. та технічного паспорта, виготовленого на замовлення забудовника будівництва будинку КП «Печерськ-Інвест» 10.05.2012 Комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», інвентаризаційна справа № 130585, а саме: 166 машино-місць, площа машино-місць в паркінгу будинку: 1 рівень - 1449,2 кв.м., кількість машино-місць 79; 2 рівень - 1593,0 кв.м., кількість машино-місць 87, у межах проектної документації на будинок, виготовленої проектантом будинку «НДІПРОЕТРЕКОНСТРУКЦІЯ» шляхом нанесення нумерації та розмітки відповідно до Плану паркінгу, що є невід`ємною частиною Технічного паспорта виготовленого на замовлення забудовника будівництва будинку КП «ПечерськІнвест» 10.05.2012 Комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», інвентаризаційна справа № 130585.

В обґрунтування позову позивач вказує, що на підставі договорів купівлі-продажу вона є власником нежитлових приміщень, а саме: гаражів № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказує, що ОСББ «ОЛІМПІЙСЬКИЙ.» самовільно перепланувало кількість та площі машиномісць в паркінгу будинку чим, порушило права усіх співвласників та її права.

На підставі наведеного, позивач просила про задоволення позову.

Ухвалою судді від 18 червня 2024 року в справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

04 листопада 2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано про те, що позивач не є членом ОСББ а тому не має право на звернення до суду з даним позовом.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, заслухавши думку сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.

Суд установив, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 05 квітня 2021 року є власником нежитлового приміщення, а саме: гаража № НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_1 та на підставі договорів купівлі-продажу від 22 червня 2021 року - власником гаражів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 за цією ж адресою.

З позовних вимог ОСОБА_1 вбачається, що предметом позову у цій справі є усунення перешкод у користуванні позивачем своїм майном.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названою нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, ніж тим, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення захисту в обраний спосіб. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 912/1856/16 та від 14 травня 2019 року у справі № 910/11511/18.

При цьому, ефективність позовних вимог позивача має оцінюватися, виходячи з обставин справи залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судові рішення у цій справі зазначеній нормі не відповідають.

Крім того, відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Отже, необхідною умовою задоволення позову є наявність спору. Зокрема, у даному випадку позивач має довести порушення її прав з боку відповідача, а відповідач - відсутність такого порушення.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

За правилами ч. 1ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 13, ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Водночас, як вбачається з матеріалів справи рішенням Печерського районного суду у справі №757/53007/21 зобов`язано ОСББ «ОЛІМПІЙСЬКИЙ.» не чинити позивачу перешкод у користуванні її майном.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Правом звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань).

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16). При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

Вирішуючи цивільний спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Спосіб захисту - це матеріально-правовий засіб примусового характеру, за допомогою якого відбувається відновлення/визнання порушеного/оспорюваного права чи законного інтересу особи.

Таким чином, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права та забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 та постанові від 15 березня 2023 року по справі №725/1824/20, обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною та достатньою підставою для відмови в задоволенні позову.

Приймаючи до уваги встановлені обставини справи та враховуючи норми законодавства, що регулюють наявні між сторонами спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позивачем вже було використано належний спосіб захисту своїх прав, а саме звернення до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні своїм майном.

Отже, у даній справі позивач обрала неналежний спосіб захисту, за таких обставин, відсутні підстави для задоволення позову.

Керуючись ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265,267,273,274,280,354,355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпійський» про зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя С.В. Вовк