Решение № 138901426, 11.08.2026, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 197/213/24

Номер провадження 2/213/53/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2026 року Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Мазуренко В.В.

при секретарі Гусаровій О.С.

за участю позивача, представника позивача, відповідача, представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Широківської селищної ради, орган опіки та піклування виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, орган опіки та піклування Карпівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, -

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду з даним позовом, відповідно до якого у позивача та відповідача від шлюбу є спільна дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з відповідачем. Між сторонами наявний спір, щодо участі позивача в спілкуванні з дитиною.

Представник відповідача подав Відзив на позов (а.с.136-139 т1), відповідно до якого звертав увагу, що позивачем не надано докази фактів звернень до органу опіки та піклування щодо досудового врегулявання спору щодо участі участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від дитини. Звертав увагу, що 31.01.2024 року позивач звертався з заявою до Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області про встановлення місця перебування його малолітньої дитини ОСОБА_3 та її матері ОСОБА_2 , але позивач не вказав, що причиною тому що відповідач поїхала від позивача було те, що позивач винудив відповідача з дитиною втекти з його будинку, де він фактично тримав її в залежності від себе, слідкував за їх пересуванням, встановивши камери спостерення в кожній кімнаті будинку та на подвір`ї та спричинив великий стрес дитині, після чого остання почала його боятись та не бажала з ним спілкуватись. З цього слідує, що певний проміжок часу спілкування між дитиною та позивачем не відбувались саме з його вини, тобто з причин, які не залежали від волі відповідача. Факти прояву агресії батька, які викликали страх по відношенню до батька присутні і наразі, тому встановлення зустрічей батька з дитиною поглибить психологічну травму дитини. Позивач систематично скоював на протязі тривалого часу домашнє насильство по відношенню ОСОБА_2 в присутності їх спільної дитини ОСОБА_3 , що фактично призвело до того, що відповідач, яка є постраждалою від скоєння домашнього насильства від дій позивача, відчуваючи реальну загрозу за своє життя та здоров`я та життя малолітньої дитини, була вимушена втекти від позивача, звернувшись за допомогою до мобільних бригад, які займаються захистом постраждалих від домашнього насильства осіб. В квітні 2024 року відповідачу від свого батька стало відомо, що до нього приїжджали працівники поліції та розшукували її в зв`язку з тим, що позивачем було подано заяву до поліції з приводу того, що остання нібито продовжує користуватися своїм мобільним телефоном розповсюджує матеріали порнографічного характеру, хоча телефон відповідача залишився у позивача та він сам, користуючись доступом до інтернет-акаунту відповідача, займався тим, що розповсюджував в інтернет-ресурсах інтимні фотографії відповідача, маючи на меті таким чином висвітити в негативному світі відповідача, щоб поліція відкрила кримінальне провадження з цього приводу та розшукувала відповідача. Після цього відповідачем було подано заяву до поліції з приводу того, що позивач, користуючись доступом до її інтернет-акаунту, розповсюджував в інтернет-мережах матеріали порнографічного характеру. Відповідно до вказаної заяви Криворізьким районним управлінням поліції було відкрито кримінальне провадження ЄРДР № 12024041230001482, яке 13.08.2024 року було закрито. Відповідачу достовірно відомо, що позивач, був раніше судимий та притягався як до кримінальної за кримінальні злочини, пов`язані з незаконним обігом наркотичних засобів так і адміністративної відповідальності за керування транспортного засобу в стані наркотичного сп`яніння, що може свідчити не тільки про характеристику позивача, а і про його протиправні методи та заходи впливу, спрямовані на переслідування відповідача та продовження скоєння домашнього насильства по її відношенню. Відповідно до комплексного психологічного висновку № 749 від 15.10.2024 року за результатами психологічного дослідження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , результати проведеного психологічного дослідження ОСОБА_3 дозволяють припустити наявність більшого відчуття комфорту в позиції поряд з мамою у безконфліктному середовищі за наявності близьких оточуючих. Таким чином, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та безпідставними, а позовну заяву такою що задоволенню не підлягає.

Відповідач подала Письмові пояснення (а.с.140-143 т1), відповідно до яких відповідач зазначила, що позивач скоював протягом всього сімейного життя відносно неї домашнє насильство, та коли не залишилось сил терпіти це, 24.12.2023 року, коли позивач поїхав до магазину, відповідач з дитиною залишивши всі телефони втекли з будинку. Потім відповідач зателефонувала до мобільної бригади з питань протидії та запобігання домашнього насильства, яка забрала відповідача з дитиною та відвезла у безпечне місце. Пізніше відповідач за допомогою працівників мобільної бригади звернулася до ГУНП Івано-Франківської області з заявою про вчинення фактів домашнього насильства, які ОСОБА_1 скоював по відношенню до відповідача в присутності ОСОБА_4 та написала заяву про припинення їх розшуку. Вважає, що позивач бажає повернути позивача з дитиною додому, щоб в подальшому продовжувати скоювати факти домашнього насильства.

Представник позивача подав Додаткові пояснення (а.с.159-162 т1), відповідно до яких вказував, що позивач звернувся до суду у зв`язку з тим, що відповідач навмисно чинить перешкоди у здійсненні його батьківських прав, зокрема, щодо можливості спілкування з малолітньою донькою, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач безпідставно обмежує спілкування дитини з батьком, не надає можливості спільно проводити час, не допускає позивача до дитини, чим порушує її права, гарантовані як національним законодавством, так і міжнародними нормативно-правовими актами. Відповідач навмисно переховує дитину від позивача, не повідомляючи точного місця проживання. Відомо, що дитина проживає з матір`ю не за місцем офіційної реєстрації, при цьому відповідач постійно змінює місце реєстрації, що ускладнює можливість встановлення фактичного місця перебування дитини. При цьому відповідач не виходить на жодні контакти, що ще раз підтверджує намір повністю усунути позивача з життя дитини. Позивач також зазначає, що у відзиві на позовну заяву відповідач навмисно виклав відомості, які не відповідають дійсності, зокрема щодо нібито наявних фактів домашнього насильства з боку позивача. Всі такі твердження є голослівними, не підтвердженими жодними доказами та спрямованими виключно на дискредитацію позивача. Позивач жодного разу не вчиняв будь-яких дій, які можна було б кваліфікувати як домашнє насильство або інші протиправні дії стосовно відповідача чи дитини. Крім того, він жодного разу не притягувався до відповідальності за подібні правопорушення, що свідчить про надуманість та маніпулятивний характер заяв відповідача. Очевидно, що відповідач умисно вводить суд в оману, вигадуючи обставини, які не відповідають дійсності, з метою ухилення від розгляду справи по суті. Такі дії спрямовані виключно на затягування судового процесу та перешкоджання встановленню порядку спілкування батька з дитиною. Протягом певного часу дитина проживала разом із батьком, що свідчить про довірливі та теплі стосунки між ними. Батько завжди ставив інтереси дитини на перше місце, забезпечуючи її належними умовами для життя, навчання та відпочинку. Фінансовий стан батька стабільний, що дозволяє йому повною мірою забезпечувати дитину всім необхідним. Він має постійне місце роботи та достатній рівень доходу для підтримки високої якості життя дитини. Соціальне оточення батька також позитивно впливає на його здатність виховувати дитину. Він підтримує хороші стосунки з рідними, друзями та колегами, що формує здорове середовище для розвитку дитини.

Позивач та представник позивача просили задовольнити позов, посилались на обставини викладені у позові.

Відповідач та представник відповідача просили відмовити у позові, посилались на обставини викладені у Відзиві та письмових поясненнях.

Представник третьої особи як орган опіки та піклування виконавчого комітету Широківської селищної ради, до суду не з`явились, вказали, що с. Червоне не входить до території Широківської територіальної громади (а.с.144 т1).

Представник третьої особи як орган опіки та піклування виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, до суду не з`явився, просили розглянути справу за його відсутності, надали Висновок про визначення способу участі у вихованні дитини (а.с.152 т2).

Представник третьої особи як орган опіки та піклування Карпівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, до суду не з`явились, повідомили, що Висновок надати не можуть, оскільки хоча відповідач і зареєстрована в АДРЕСА_1 , проте ніколи там не проживала, а малолітня ОСОБА_3 не зареєстрована там. Також вказали що будинок за вказаною адресою зруйнований понад 20 років назад (а.с. 202-204 т1).

01.03.2024р. позов залишено без руху.

14.05.2024р. відкрито провадження.

13.08.2024р. справу прийнято до провадження головуючим.

13.02.2025р. залучено третю особу

26.03.2025р. витребувано докази.

03.06.2025р. витребувано докази, зобов`язано надати висновок

20.11.2025р. закрито підготовче провадження.

В судовому засіданні було допитано свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які пояснили, що їм відома сім`я сторін, характеризували сторони як гарну родину; не були свідками домашнього насильства у сім`ї сторін. Свідки пояснили, що позивач любить свою доньку, та що їм зі слів позивача відомо, що відповідач забрала дитину та поїхала від нього, причину свідки не знають, ніяких криків та сварок у родині сторін не чули та не бачили, відповідач також свідкам не повідомляла про обставини що б могли стати причиною такого.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали, судом встановлено наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_3 , батьками якої зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.9,13,36 т1).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована в АДРЕСА_2 (а.с.7,37 т1). ОСОБА_2 зареєстрована у АДРЕСА_1 (а.с.23 т1)

Позивач звертався до правоохоронних органів про встановлення місця перебування його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та її матері ОСОБА_2 , які з кінця грудня 2023р. проживають в невідомому місці, засоби зв`язку з ними відсутні. кримінальне провадження закрите (а.с.6,38 т1, а.с.21-29 т2).

Відповідач зверталась до правоохоронних органів та просила притягнути позивача до кримінальної відповідальності за ч.1 ст 301 КК України, кримінальне провадження закрите 13.08.2024р. (а.с.212-239 т1, а.с33-59 т2).

24.02.2024р. відповідач зверталась до правоохоронних органів, щодо домашнього насильства з боку позивача. Згідно Довідки перевірки за фактом звернення, перевірку завершили, матеріали списані до справи (докази в електронному вигляді). Суду не надано доказів фактів домашнього насильства зі сторони позивача, не надано рішень суду якими позивача було визнано винним за скоєння домашнього насильства, чи інші правопорушення, сам факт звернення до правоохоронних органів не може це підтверджувати.

Вказані звернення сторін по справі до правоохоронних органів свідчать про наявність між позивачем та відповідачем конфлікту, підтверджують, що відповідач з дитиною в грудні 2023 року залишили позивача та стали проживати окремо.

Позивач 22.02.2024р. звертався до Центрально-міського районного суду з заявою про забезпечення позову, щоб заборонили відповідачу вивозити дитину за межі України, та 26.02.2024р. у заяві було відмовлено (доказ в електронному вигляді).

Відповідач з дитиною виїхали з України 23.04.2024р. (а.с.206,209 т1).

ОСОБА_1 до служби у справах дітей Дніпровськогї обласної держадміністрації, Саксаганського районного виконкому, Широківської сільради, Карпівської сільради не звертався з приводу досудового врегулювання спору про усунення можливих перешкод з боку ОСОБА_2 , або з приводу неналежного виховання малолітньої ОСОБА_3 (документи в електронному вигляді).

Відповідно до Комплексного психологічного висновку за результатами психологічного дослідження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.125-132 т1) у дитини найбільш значимими є матір (відповідач) та друг ОСОБА_7 . Ставлення до матері: дівчинка обирає перебувати поряд з мамою; ставлення до батька: у випадку вибору значимого дорослого батько досліджуваною не вказується, у випадку перебування мами і тата поряд на стимульній картинці обирає позицію біля мами, або відсторонюється, обираючи позицію разом з другом чи сестрою.

В судовому засіданні не опитували дитину, оскільки сторони погодились, що з урахуванням віку дитини це є недоцільним.

Відповідно до Висновку виконкому Саксаганської районної у місті ради, як органу опіки та піклування, з врахуванням того, що матір з дитиною фактично проживають за межами України, - перебуває поза межами повноважень ради.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно із частиною восьмою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Частиною першою статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

Відповідно до частини другої статті 159 СК України суд визначає способи участі особи у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Статтею 1 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що контакт з дитиною це реалізація матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Хант проти України від 07.12.2006 року (п. 54) зазначено: між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden (N 2), від 27 листопада 1992 року, Серія A, N 250, ст. 35-36, п. 90), і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції ( 995_004 ) не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (див. рішення у справі Johansen v. Norway від 7 серпня 1996 року, п. 78).

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вимоги позивача про участь у спілкуванні з дітьми суд вважає обґрунтованими. Суду доведено, що відповідач чинить позивачу перешкоди у спілкуванні з дитиною, та сторона відповідача не заперечувала, що не надає позивачу інформацію про місце їх знаходження та контакти для спілкування.

Судом не встановлено жодних умов, які б могли усувати позивача від спілкування з дитиною, до того ж позивач прагне спілкуватись з дитиною, підтримувати родинні стосунки, приймати участь у вихованні, докази негативного впливу не надано. Батько дитини має право на безпосередню участь в житті дитини та на спілкування з дитиною, а повний розрив процесу спілкування батька з дитиною може негативно відбитися в подальшому на психологічному благополуччі дитини. Твердження відповідача про домашнє насильство, про судимості позивача та його агресивну поведінку не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, не підтверджуються матеріалами справи, сам факт звернення відповідача з відповідною заявою не може свідчити про таке без ухвалення остаточного рішення повноважним органом, крім того суд звертає увагу, що всі звернення сторін до правоохоронних органів мали місце вже після початку окремого проживання позивача та відповідача, тобто за наявності конфлікту між ними з приводу спілкування позивача з дитиною.

Таким чином, виходячи перш за все з інтересів дитини, враховуючи малолітній вік, стан здоров`я сторін, наявність місця проживання та реєстрації у сторін, враховуючи обставини справи, обсяг та зміст позовних вимог, суд знаходить достатньо підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 7, 159, 257, 263 СК України, ст.ст. 12,13,76, 81, 258, 259, 265-268, 272-273 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Широківської селищної ради, орган опіки та піклування виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, орган опіки та піклування Карпівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 брати участь у спілкуванні з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визначити спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, наступним чином:

-періодичні побачення з дитиною в понеділок та четвер кожного тижня без участі матері дитини, поза місцем проживання дитини, у період часу з 14:00 години до 20:00 години, з можливістю відвідування дитиною місця проживання позивача;

- побачення з дитиною у вихідні кожного тижня без участі матері дитини, поза місцем проживання дитини, у період часу з 12:00 години суботи до 12:00 години неділі, з ночівлею за місцем проживання батька;

- спільний відпочинок батька з дитиною без присутності матері, щорічно, 30 днів поспіль на рік, за попередньою домовленістю з відповідачем;

- спільний відпочинок батька з дитиною без присутності матері у святкові дні за попередньою домовленістю з відповідачем.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Широківської селищної ради, код ЄДРПОУ 41753769, с. Широке вул. Соборна 107.

Третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, код ЄДРПОУ 05410872, м. Кривий Ріг, вул. В.Великого, 32.

Третя особа: орган опіки та піклування Карпівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04339712, Криворізький р-н с. Карпівка, вул. Центральна 97А.

Дата складення рішення 11.08.2026р.

Суддя: В.В. Мазуренко