Постановление суда № 138900917, 11.08.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/27735/26

Провадження 2/127/7670/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Горбатюк В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Вивчивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи за його наявності, відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, а також відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

У позовній заяві не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача. При цьому з доданої квитанції про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС встановлено, що Вінницька міська рада має зареєстрований електронний кабінет.

Крім того, у позовній заяві поштовий індекс місцезнаходження Вінницької міської ради за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 59, зазначено як «2110», тоді як поштовим індексом цієї адреси є 21050. Позивачу необхідно привести відомості про відповідача у відповідність до вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 вона є його дружиною та спадкоємицею за законом першої черги. Разом з тим до позовної заяви не додано свідоцтва про шлюб, витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян або іншого належного документа, з якого можливо достовірно встановити факт перебування ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 на момент його смерті.

До матеріалів позову додано копію паспорта позивачки з відміткою у розділі «Сімейний стан», однак така відмітка не дає можливості повно та однозначно ідентифікувати особу чоловіка із спадкодавцем, щодо майна якого заявлено позов. З огляду на те, що факт належності позивачки до спадкоємців першої черги є однією з основних обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, позивачу необхідно надати належний доказ відповідного родинного зв`язку, зокрема свідоцтво про шлюб або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Позивач також зазначає, що 08.10.2025 Першою Вінницькою державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 533/2025, номер у Спадковому реєстрі 74698476, після смерті ОСОБА_2 . До позовної заяви додано витяг про реєстрацію спадкової справи та копію заяви ОСОБА_3 про відмову від прийняття спадщини.

Водночас копії матеріалів спадкової справи № 533/2025 до позовної заяви не додано. Клопотання про витребування спадкової справи у Першої Вінницької державної нотаріальної контори позивачем також не заявлено.

Матеріали спадкової справи мають істотне значення для правильного визначення кола спадкоємців, встановлення осіб, які подали заяви про прийняття спадщини або про відмову від її прийняття, а також перевірки обставин, на які позивач посилається як на підставу визначення Вінницької міської ради належним відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таким чином, позивачу необхідно надати належним чином засвідчену копію спадкової справи № 533/2025 або, у разі неможливості самостійного отримання такого доказу, подати оформлене відповідно до вимог ст. 84 ЦПК України клопотання про її витребування із зазначенням вжитих заходів для самостійного отримання доказу та причин неможливості його отримання.

Крім того, з матеріалів, доданих до позовної заяви, встановлено наявність відомостей про інших осіб, права та обов`язки яких можуть бути пов`язані зі спірною квартирою та спадкуванням після смерті ОСОБА_2 .

Так, у позовній заяві зазначено, що на підставі рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 28.11.1991 № 436 ОСОБА_2 та членам його сім`ї, яка складалася з чотирьох осіб, було видано ордер № 518 на заселення квартири АДРЕСА_1 . При цьому позивач не зазначає, хто саме входив до складу сім`ї з чотирьох осіб.

Крім того, до позову долучено відповідь ТОВ «Житлово-Експлуатаційне Об`єднання», адресовану ОСОБА_3 за адресою спірної квартири, з якої вбачається, що саме він звертався до товариства щодо підтвердження сплати паю ОСОБА_2 . Також технічний паспорт на квартиру від 03.06.2026 виготовлено на замовлення ОСОБА_3 .

Разом з тим у позовній заяві не зазначено, ким ОСОБА_3 доводиться спадкодавцю та позивачці, чи належить він до кола спадкоємців, чи звертався із заявою про прийняття спадщини або відмову від її прийняття, а також з яких підстав він здійснював дії щодо отримання документів на спірну квартиру.

При цьому сам позивач посилається на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 10.11.2021 у справі № 759/19779/18, відповідно до якого у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а за відсутності таких спадкоємців - відповідний орган місцевого самоврядування.

За таких обставин із поданих матеріалів неможливо достовірно встановити повне коло осіб, чиї права та інтереси можуть бути порушені або змінені рішенням суду у цій справі, та перевірити обґрунтованість визначення Вінницької міської ради єдиним відповідачем.

Отже, позивачу необхідно у новій редакції позовної заяви визначити та обґрунтувати коло учасників справи, зазначити всіх відомих спадкоємців ОСОБА_2 та осіб, права яких можуть стосуватися спірної квартири, зокрема пояснити правовий статус ОСОБА_3 , а за наявності відповідних підстав визначити процесуальний статус таких осіб та зазначити передбачені п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України відомості про них.

Окремо суд звертає увагу, що позивач посилається на рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 28.11.1991 № 436 як на документ, на підставі якого спадкодавцю та членам його сім`ї було видано ордер № 518 на заселення спірної квартири. Саме цими документами позивач обґрунтовує первинну підставу набуття та користування квартирою спадкодавцем і членами його сім`ї.

Однак копії рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 28.11.1991 № 436 та ордера № 518 до позовної заяви не додано, клопотання про їх витребування не заявлено.

Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Тому позивачу необхідно надати копії зазначених документів або, у разі неможливості їх самостійного отримання, подати належне клопотання про витребування доказів у порядку ст. 84 ЦПК України.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

У позовній заяві такий попередній (орієнтовний) розрахунок відсутній. Зазначення у прохальній частині про залишення судових витрат за позивачем не замінює обов`язку, встановленого п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено у розмірі 3 328,00 грн.

Ціна позову визначена позивачем у розмірі 2 899 068,57 грн. Один відсоток ціни позову становить 28 990,69 грн (2 899 068,57 грн ? 1 %), що перевищує встановлений законом максимальний розмір судового збору - 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 16640,00 грн (3 328,00 грн ? 5).

Оскільки позовну заяву подано через підсистему «Електронний суд», відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при визначенні належного до сплати розміру судового збору застосовується коефіцієнт 0,8. Таким чином, розмір судового збору за подання цієї позовної заяви становить 13 312,00 грн (16 640,00 грн ? 0,8).

З доданої квитанції про сплату № 5630-4768-1377-2062 від 29.07.2026 встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 9 984,00 грн.

Отже, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 3 328,00 грн (13 312,00 грн - 9984,00 грн) та надати суду документ, що підтверджує його сплату.

У документі про сплату судового збору мають бути зазначені такі платіжні реквізити для перерахування судового збору в гривнях: отримувач коштів ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37979858; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача UA318999980313181206000002856; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу: (*;101;_____ реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький міський суд Вінницької області (назва суду, де розглядається справа)).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, в ній зазначається точна сума судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене позивачу необхідно подати до суду позовну заяву у новій редакції, у якій зазначити відомості про наявність або відсутність електронних кабінетів сторін та правильний поштовий індекс відповідача; належним чином викласти й документально підтвердити обставини щодо перебування позивачки у шлюбі зі спадкодавцем; визначити та обґрунтувати повне коло учасників справи, зокрема правовий статус ОСОБА_3 ; надати копію спадкової справи № 533/2025 або належне клопотання про її витребування; надати копії рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 28.11.1991 № 436 та ордера № 518 або заявити клопотання про їх витребування; зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат; доплатити судовий збір у розмірі 3 328,00 грн та надати документ, що підтверджує його сплату.

Залишення позовної заяви без руху з метою належної її оформлення відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства не являє собою обмеженням у доступі до правосуддя. Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З огляду на викладене, залишення позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист.

На підставі викладеного та керуючись ст. 84, 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом залишити без руху.

Надати позивачу п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

СуддяВ. В. Горбатюк