Решение № 138900908, 10.08.2026, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/5386/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

10 серпня 2026 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Васильєвої Т.Ю.,

секретар Манюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор П» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 20.07.2020 між ТОВ «Просто Позика» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 006/03269/07/20, своїм підписом Позичальник повністю та безумовно погодився на умови умови кредитного договору, підтвердив факт того, що ознаймився з умовами кредитного договору та не заперечує проти них.

01.03.2021 року між ТОВ «Просто Позика» та ТОВ «Фактор П» укладено договір факторингу 19-ФП-ПП-202103 від 01.03.2021, відповідно до якого ТОВ «Просто Позика» відступив ТОВ «Фактор П» свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, в тому числі за Кредитним договором № 006/03269/07/20 від 20.07.2020.

Починаючи з 01.03.2021 ТОВ «ФАКТОР П» (надалі Позивач, Кредитодавець) є новим кредитором у зобов`язанні, яке виникло на підставі Кредитного договору № 006/03269/07/20 від 20.07.2020 року укладеним між ТОВ «Просто Позика» та ОСОБА_1 .

Відповідно до умов Кредитного договору, Кредитодавець надає Позичальнику в кредит грошові кошти в сумі 18 000, 00 грн, а Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти Кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому договорі.Згідно з п. 2.4. Кредитного договору, кредит повертається Позичальником Кредитодавцю шляхом виплат кожні п`ятнадцять календарних днів.

Пунктом 4.1.4. Кредитного договору визначено, що сума щомісячного платежу в рахунок повернення кредиту та сплати процентів (надалі - платіж) визначається Графіком платежів. З урахуванням ануїтетного характеру платежів за користування кредитом Позичальник сплачує Кредитодавцю 161, 7875 % (процентів) річних від суми кредиту з першого по 11 платіж та 2 578,4792 % (процентів) річних з 12 до останнього платежу згідно з Графіком платежів, у розрахунку зі сплатою кожні п`ятнадцять днів 6, 6488 % (процентів) з першого по 11 платіж та 105, 9649 % (процентів) з 12 до останнього платежу, за період дії Договору 248, 6867 % (процентів). Дата першого платежу 04.08.2020 (п. 4.1.5. Кредитного договору). Загальна вартість кредиту (в грошовому виразі) становить 40 032 грн; реальна річна процентна ставка по кредиту становить 248, 6867 %.

Згідно видаткового касового ордеру № 425 від 20.07.2020 ОСОБА_1 було видано кошти в розмірі 18 000,00 грн. на підставі кредитного договору. Однак, Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконує.

Згідно розрахунку заборгованості по Кредитному договору № 006/03269/07/20 від 20.07.2020 заборгованість ОСОБА_1 становить 34 504, 62 грн, яка складається з: залишку суми кредиту 17 286, 00 грн; залишку процентів за користування кредитом 17 218, 62 грн.

Тому позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 006/03269/07/20 від 20.07.2020 в сумі 34 504, 62 грн та судові витрати по справі (а.с. 1 7).

Ухвалою суду від 13.01.2026 дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 39).

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 17.03.2026 надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви (а.с. 49).

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 26.03.2026 продовжено розгляд цивільної справи та призначено судове засідання у справі (а.с. 72).

В судове засідання з розгляду справи по суті учасники справи не з`явились.

Представник позивача у позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи без участі позивача та представника позивача та не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча вважається повідомленою належним чином і в установленому законом порядку про дату, час та місце розгляду справи, за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання та згідно положень ч. 11 ст. 128 ЦПК України, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Заяв про розгляд справи без її участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву відповідачкою у визначений судом строк до суду не подано.

Згідно з п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з викладеним, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи.

Матеріалами справи доведено, що ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Просто Позика» з метою отримання кредиту, у зв`язку з чим підписала заяву, якою підтверджує, що до підписання даного договору кредитодавець заздалегідь у письмовому вигляді ознайомив її з: інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті кредитодавця, що необхідна була для отримання споживчого кредиту позичальника, інформацією, наведеною в паспорті споживчого кредиту, інформацією про кредитодавця, інформацією про реальну річну процентну ставку, а також про орієнтовну загальну вартість кредиту та ін. послуг кредитодавця та іншою інформацією про умови кредитування. Цією заявою позичальник підтверджує, що до підписання даного договору вона отримала для ознайомлення копію проекту договору про споживчий кредит у паперовому та електронному вигляді, всі умови їй зрозумілі, вона погоджується їх вконувати вільно без будь якого примусу. Також відповідачка підписала заяву на видачу кредиту, якою пропонує ТОВ «Просто позика» видати їй кредит в розмірі 18 000, 00 грн. Підписуючи дану заяву відповідачка підтверджує, що кредит укладається нею на вигідних для неї умовах. З умовами кредитування, зі своїми правами і обов`язками, вичерпним переліком умов надання фінансового кредиту, з усіма кредитними продуктами товариства, дозвільними та реєтраційними документами товариства вона ознайомлена. Також її ознайомлено з її правом погасити кредит достроково та/або отримати знижку, про що вана має повідомити товариство письмово (а.с. 10 зі звороту - 11).

20.07.2020 року між ТОВ «Просто Позика» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 006/03269/07/20, своїм підписом позичальниця повністю та безумовно погодилася на умови кредитного договору та підтвердила факт того, що ознайомилася з умовами кредитного договору та не заперечує проти них. Даним договором сторони підтвердили, що правовою основою для укладання даного договору є заява на видачу кредиту, підписана позичальником, яка є невід`ємною частиною договору (п. 1.2). Кредитодавець надає позичальнику в кредит грошові кошти (кредит) в сумі 18 000, 00 грн, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти кредитодавцю відповідно до умов, визначених у договорі (п. 2.1). Кредит надається на умовах терміновості, повернення та платності. Кредит повертається Позичальником Кредитодавцю шляхом виплат кожні 15 (п`ятнадцять) календарних днів у національній валюті України. Днем надання кредиту вважається день отримання Позичальником грошових коштів від Кредитодавця (п.п. 2.3-2.5). Перебіг строку кредиту розпочинається з моменту підписання цього Договору, перерахування (видачі) коштів Позичальнику і складає 270 календарних днів. Тип процентної ставки фіксована (п.п. 4.1.1-4.1.2). Сума щомісячного платежу в рахунок повернення кредиту та сплати процентів (надалі - платіж) визначається Графіком платежів. З урахуванням ануїтетного характеру платежів за користування кредитом Позичальник сплачує Кредитодавцю 161, 7875 % (процентів) річних від суми кредиту з першого по 11 платіж та 2 578,4792 % (процентів) річних з 12 до останнього платежу згідно з Графіком платежів, у розрахунку зі сплатою кожні п`ятнадцять днів 6, 6488 % (процентів) з першого по 11 платіж та 105, 9649 % (процентів) з 12 до останнього платежу, за період дії Договору 248, 6867 % (процентів). Дата першого платежу 04.08.2020 (п. 4.1.5. Кредитного договору). Загальна вартість кредиту (в грошовому виразі) становить 40 032 грн; реальна річна процентна ставка по кредиту становить 248, 6867 %. (п. 4.1.4). Дата першого платежу 04.08.2020 (п. 4.1.5.). Дата платежу в рахунок повернення кредиту та сплати процентів визначається Графіком платежів, що є невід`ємною частиною даного Договору. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту та проценти нараховані за користування кредитом частинами у сумі та в строки визначені в Графіку платежів (п. 4.1.6.). Даний договір підписано відповідачкою шляхом накладання власноручного підпису (а.с. 9).

Також 20.07.2026 відповідачка ОСОБА_1 підписала Паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), яким визначено основні умови кредитування, а саме: сума/ліміт кредиту 18 000, 00 грн, строк кредитування 270 днів, процентна ставка відсотків річних 248, 2075, загальні витрати за кредитом 40 032 грн, реальна річна процентна ставка 248, 6867 відсотків річних та графік платежів (а.с. 9 зі звороту - 10).

Згідно видаткового касового ордеру № 425 від 20.07.2020 відповідачці ОСОБА_1 було надано кошти в розмірі 18 000, 00 грн на підставі кредитного договору (а.с. 9 зі звороту).

01.03.2021 між ТОВ «Просто Позика» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фактор П» укладено договір факторингу № 19-ФП-ПП-202103 від 01.03.2021, відповідно до якого ТОВ «Просто Позика» відступило, а ТОВ «Фактор П» приймає від клієнта належні йому права вимоги заборгованості по кредитних договорах, з усіма змінами і доповненнями до них перелік та обсяг яких визначається в додатку 2 цього договору, які укладені між клієнтом та фізичними особами. Клієнт здійснює оплату за надані фактором факторингові послуги, а фактор перераховує в розпорядження клієнта грошову суму, на умовах, що вказані в цьому договорі (а.с.17 зі звороту-18 зі звороту).

Згідно наданої копії Додатку 2 до договору факторингу № 19-ФП-ПП-202103 від 01.03.2021, ОСОБА_1 включена до переліку боржників, права вимоги до яких перейшли до позивача, за № 557, заборгованість за договором № 006/03269/07/20 на час набуття права вимоги складається, в тому числі, з: залишку суми кредиту 17 286, 00 грн; залишку процентів за користування кредитом 17 218, 62 грн (а.с. 18 зі звороту - 21).

Відповідно до копії акта приймання-передачі документів від 01.03.2021 до договору факторингу № 19-ФП-ПП-202103 від 01.03.2021, ТОВ «Просто Позика» передав, а ТОВ «Фактор П» прийняв кредитні справи, які підтверджують відповідні зобов`язання боржників за кредитними договорами (а.с. 21 зі звороту 26 зі звороту).

Відповідно до копії акту приймання-передачі відступлених прав від 01.03.2021 до договору факторингу № 19-ФП-ПП-202103 від 01.03.2021, ТОВ «Просто Позика» передав, а ТОВ «Фактор П» приймає право грошової вимоги на отримання грошових коштів (заборгованості) від боржників, зазначених в Додатку 2 Договору факторингу № № 19-ФП-ПП-202103 від 01.03.2021 (а.с. 26 зі звороту).

Згідно детального (щоденного) розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту № 006/03269/07/20 від 20.07.2020 станом на 06.08.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 34 504, 62 грн, яка складається з: залишку суми кредиту 17 286, 00 грн; залишку процентів за користування кредитом 17 218, 62 грн, тобто після набуття прав вимоги фактором заборгованість відповідачки не змінювалась (а.с. 55).

Оцінивши докази в їх сукупності, суд керується наступними нормами.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Отже, з огляду на встановлені судом обставини, позивач правомірно набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 006/03269/07/20 від 20.07.2020.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 526, 530, 623, 624, 625 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і у встановлений у ньому строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, судом встановлено, що ТОВ «Просто Позика» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, проте відповідачка не виконала свої зобов`язання за договором про банківське обслуговування, а саме згідно розрахунку заборгованості, наданим позивачем, відповідачка заборгувала позивачу 34 504, 62 грн. Дана сума заборгованості визначена на підставі наданих позивачем доказів вказаної суми заборгованості, які відповідачкою не спростовано.

Згідно правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01.07.2021 у справі № 917/549/20, стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у пункті 7.44. постанови від 16 лютого 2021 року у справі № 927/645/19.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 4 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується і з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23 серпня 2016 року у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Виходячи з наведеного Верховний Суд зазначив про те, що суд зобов`язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом.

Таким чином, оскільки відповідачка не виконала умови кредитного логовору, в порядку та в строки, передбачені зазначеним договором, кошти за кредитом не повернула, що підтверджується наданими позивачем доказами, які відповідачка не спростувала, при цьому позивач на законних підставах придбав визначену кредитодавцем заборгованість та в подальшому її не змінював, в зв`язку з чим суд вважає, що заявлені позовні вимоги до ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, у зв`язку із задоволенням позову, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422, 40 гривень.

Також суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам справи положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 611, 623, 624, 625, 638, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 13, 81, 141, 223, 263-265, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор П» заборгованість за кредитним договором № 006/03269/07/20 від 20.07.2020 в розмірі 34 504, 62 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор П»судові витрати у розмірі 2 422, 40 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор П», місцезнаходження: просп. Леоніда Каденюка, буд. 23, м. Київ. 02094, код ЄДРПОУ 41921531.

Відповідачка: ОСОБА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 10.08.2026.

Суддя: