Решение № 138900064, 11.08.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/9916/26

Провадження № 2/643/6643/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2026 місто Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Астаповича О.В.

за участю секретаря судового засідання Анопрієнко Є.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за

позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - позивач) звернулося до Салтівського районного суду міста Харкова через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Автоматизованим розподілом судової справи між суддями від 14.05.2026 справа розподілена судді Астаповичу О.В.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 19.05.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Цією ж ухвалою суд відмовив в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів через його невідповідність вимогам п. 2, 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України.

Зокрема, позивач не надав доказів звернення до ТОВ «Мілоан», особи, яка необтяжена обов`язком зберігати банківську таємницю, та відповідних перешкод у самостійному отриманні необхідної інформації. Окрім того, суд вважав, що розкриття банківською установою охоронюваною законом таємниці, зокрема щодо емісії картки, щодо персональних даних тощо, є крайнім заходом для захисту права третіх осіб, в тому числі, витребування такої інформації у банківської установи. Зобов`язати банківську установу надати запитувану позивачем інформацію можна у випадку вичерпання інших заходів. Тобто витребування судом інформації за наведених позивачем у клопотанні обставин становитиме надмірне втручання у право відповідача на конфіденційність його анкетних та інших персональних даних, які охоплюються банківською таємницею між відповідачем та його банківською установою. Позивач не обґрунтував вичерпання його власних можливостей самостійно отримати витребувану інформацію.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною восьмою статті 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.

Позовна вимога та її обґрунтування

Позивач сформував наступну позовну вимогу - стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № LM187265988 від 07.15.2025 у розмірі 18694,80 грн.

На її обґрунтування зазначив наступне.

07.06.2025 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № LM187265988 в електронній формі, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в сумі 7200,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору. Відповідач, у свою чергу, не виконав умов кредитного договору, в зв`язку з чим за відповідачем рахується заборгованість за кредитним договором, включаючи суму кредиту, відсотків, комісії та штрафу.

27.08.2025 між ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу ОК ТП/50, відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. 25.11.2025 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №25/1125-01, відповідно до якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передало ТОВ ««Юніт Капітал» за плату належні йому права вимоги. Відповідно до реєстру боржників №1 від 25.11.2025 до договору факторингу №25/1125-01 ТОВ ««Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача у сумі 22294,50 грн, з яких: 7199,40 грн. заборгованість по основному боргу(тіло кредиту); 11063,40 грн. заборгованість по процентам; 432,00 грн. заборгованість за комісією; 3599,70 грн заборгованість за штрафними санкціями. Вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах позову позивачем не заявляються. У зв`язку з чим позивач просить задовольнити позов, стягнути з відповідача заборгованість за договором, процентами, комісії та судові витрати.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить 18694,80 грн, яка складається з:

7199,40 грн - заборгованість по тілу кредиту;

11063,40 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом;

432,00 грн заборгованість за комісією.

Заявлені позивачем судові витрати

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу, акту наданих послуг становить 7000,00 грн.

Витрати на професійну правничу допомогу складаються:

- складання позовної заяви: 2 год 5000,00 грн;

- вивчення матеріалів справи: 2 год -1000,00 грн;

- підготовка та подання адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів: 1 год- 500,00 грн;

- підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів: 1 год - 500,00 грн.

Зазначений попередній розрахунок суми судових витрат, пов`язаних з розглядом справи включає в себе витрати понесені із зверненням Позивача за наданням професійної правничої допомоги згідно:

- Договору правничої допомоги

- Детальний опис наданих послуг

- Протокол погодження вартості послуг

- Акту наданих послуг.

Застосовані судом норми матеріального права

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 638 Цивільного кодексу України 1. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. 2. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 639 Цивільного кодексу України 1. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. 2. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з п. 5, 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» 5) електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. 6) електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» 3. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. 4. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до частини 1 статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина 3 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 1 ст. 534 Цивільного кодексу України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1 ст. 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно з ч. 2 ст. 517 Цивільного кодексу України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно з ч. 1 ст. 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Встановлені судом обставин справи та оцінка доказів

07.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптимальні кредити» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії №LM187265988, підписаний електронним підписом відповідача одноразовим ідентифікатором CRUH (а.с. 44 зворот-56).

07.06.2025 ОСОБА_1 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором 4834 Паспорт споживчого кредиту та Заявку-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту (а.с. 42-44).

Згідно з п. 2.2 Договору кредитної лінії №LM187265988 товариство надає клієнту кредит в розмірі 7 200,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, комісію за видачу кредиту (в разі застосування) та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Дата надання кредиту 07.06.2025 (п.2.3).

Відповідно до п. 2.5 Мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта, окрім участі в азартних іграх. Кредит надається строком на 1826 днів. Кінцева дата повернення кредиту 07.07.2030 (п.7.3).

У п. 8.3 Договору сторони погодили, що за користування кредитом товариством нараховуються проценти в розмірі 0,98 % в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом, що становить 357,70 відсотків річних.

Денна процентна ставка складає 1,00% та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п. 1.2 цього Договору. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом на дату укладення цього Договору складає 2254,99 %. Орієнтовна загальна вартість кредиту станом на дату укладення цього Договору складає 136474,56 гривень. Загальні витрати по кредиту складають 129274,56 гривень (п. 8.6 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 протягом трьох банківських днів з моменту укладання договору.

Згідно з п. 5.3 Договору у випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених в Графіку платежів, Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу: в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством України.

Згідно з довідкою, складеною ТОВ «Оптимальні кредити», останнє підтвердило, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладений договір №LM187265988 від 07.06.2025, ідентифікований Товариством. Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): 44929-35344-63193, 06.07.2025 1:52:14РМ (а.с. 15).

Позивачем надано платіжне доручення № e6db9d4b-49af-43a9-adf9-701c3fe3f0a0 від 07.06.2025, згідно з якою ТОП «Оптимальні кредити» (банк платника «Райффайзен Банк» перерахувало на платіжну картку клієнта: 07.06.2025 на суму 7200,00 гривень, маска картки 5175-47ХХ-ХХХХ5081, призначення платежу: переказ коштів згідно договору LM187265988 від 07.06.2025, ОСОБА_1 для зарахування на картку 5175-47ХХ-ХХХХ5081 (а.с. 8).

ТОВ «Юніт Капітал» складено розрахунок заборгованості за кредитним договором № LM187265988 від 07.06.2025, згідно з яким заборгованість ОСОБА_1 станом на 18.03.2026 складає 22294,50 грн, з яких: 7199,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 11063,40 грн заборгованість за відсотками; заборгованість за комісією 432,00 грн; заборгованість за штрафом 3599,70 грн. (а.с. 31).

Суд встановив, що ТОВ «Стар Файненс Груп» належним чином виконало свій обов`язок відповідно до кредитного договору, а позивач долучив до позову допустимі докази на підтвердження цих обставин.

Разом з цим відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов впродовж встановленого строку. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що відповідач був позбавлений можливості у порядку частини 4 статті 83 Цивільного процесуального кодексу України письмово та завчасно повідомити суд про неможливість подання у встановлений законом строк доказів та об`єктивних причин, з яких такі докази не могли бути подані у зазначений в ухвалі про відкриття провадження у справі строк.

Щодо відступлення прав вимоги

Судом встановлено, що обставини відступлення права вимоги підтверджується поданими доказами, а здобуття позивачем права вимоги до відповідача підтверджується наступними доказами:

- Договір факторингу № ОК-ТП/50 від 27.08.2025, що укладений між ТОВ «Оптимальні кредити» та ТОВ «Таліон плюс» (а.с 71-73), реєстр прав вимоги від 27.08.2025 (а.с. 74-75), акт звірки, протокол узгодження (а.с. 16-18).

- Договір факторингу № 25/1125-01 від 25.11.2025, що укладений між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Юніт капітал» (а.с. 19-22), реєстр прав вимоги № 1 від 25.11.2025 (а.с. 24-25), акт прийому-передачі реєстру прав вимог № 1 від 25.11.2025 (а.с. 26), платіжна інструкція (а.с.27).

Суд встановив, що до ТОВ «Юніт Капітал» перейшли всі права щодо права вимоги до ОСОБА_1

Щодо розміру вимог, які перейшли до позивача

Суд звертає увагу, що позивачем не подано доказів направлення відповідачу повідомлень від ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Юніт капітал» про факт укладення договору факторингу та переходу права вимоги до нового кредитора.

У даному випадку суд застосовує норми ст. 516, 517, 1082 ЦК України, а саме в частині неможливості нарахування процентів та інших санкцій відповідачу за час від 27.08.2025 до моменту пред`явлення досудової вимоги 05.02.2026.

Підлягають задоволенню позовні вимоги в тій частині, в якій вони перейшли від первісного кредитора до ТОВ "Таліон плюс".

Щодо розміру задоволених позовних вимог

Суд звертає увагу, що позивач вказав ціною позову 18694,80 грн. В тексті позовної заяви обгрунтовував загальну суму вимог22294,50 грн. У прохальній частині просив стягнути загальну суму 18694,80 грн.

Позивачем не заявлено до стягнення заборгованість за штрафними санкціями (пеня, неустойка) в розмірі 3599,70, яка міститься в обгрунтуванні позову.

Відтак, суд не розглядав цей вид заборгованості у цьому провадженні.

Таким чином підлягає стягненню заборгованість в загальному розмірі 12 345,30 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 7199,40 грн; заборгованість по процентам 4713,90 грн; заборгованість за комісією - 432,00 грн.

Не підлягають задоволенню нараховані ТОВ "Таліон плюс" проценти.

Щодо витрат на правничу допомогу

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для того, щоб суд міг визначити розмір понесених витрат на правничу допомогу з метою їх подальшого розподілу, сторона по справі повинна подати детальний опис наданих робіт (послуг) та здійснених нею витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема, постановами Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 923/560/17, від 10 листопада 2021 у справі № 329/766/18, від 01 вересня 2021 у справі №178/1522/18 та ін.

Досліджуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу на предмет їх обґрунтованості та пропорційності, суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 30.09.2020 у справі №360/3764/18, за якою при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Вирішуючи питання про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує те, що публічний інтерес до справи відсутній; справа належить до категорії незначної складності; має невелику ціну позову; справу розглянуто у порядку спрощеного провадження; правові позиції у цій категорії справ усталені, а також ту обставину, що зазначений позов подано представником позивача через систему «Електронний суд», а не адвокатом витрати на котрого заявлено до стягнення.

В матеріалах позовної заяви відсутні будь які документи за підписом адвоката, окрім адвокатського запиту про який нижче, таким чином фактичне залучення адвоката, а не деклароване, не підтверджується документами, які додані до позовної заяви.

Щодо адвокатського запиту адвоката суд зазначає, що адвокатський запит є не персоніфікованим, а груповим запитом, при цьому невідомо про яку кількість осіб йде мова в загальному запиті. Звідси вартість послуги в розрахунку є необґрунтованою.

Щодо вивчення матеріалів - суд вважає, що без вивчення матеріалів неможливо скласти позовну заяву. Тобто розумова діяльність щодо складання позовної заяви включає в себе вивчення та аналіз документів. З іншого боку, подарий позов не містить результатів складних аналітичних висновків, містить набір фактичних даних та однакове для цієї категорії справ посилання на норми законодавтва. Окрім, позов є неякісним з огляду на випадання з позовних вимог частини заборгованості.

У клопотанні про витребування доказів відмовлено через його невідповідність вимогам ст. 84 ЦПК України.

У зв`язку з цим суд вважає за необхідне здійснити розподіл цих витрат шляхом покладання їх на позивача, оскільки вони не є неминучими, не є розумними, а в загальному є необґрунтованими.

Щодо судового збору

При зверненні до суду позивач поніс судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 грн 40 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки позов задоволено повністю, тому з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 2662 грн. 40 коп.

Оскільки суд частково задовольняє позовні вимоги на 66,04%, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 1758,25 гривень (12 345,30 грн (сума задоволених позовних вимог) х 100% : 18694,80 грн (загальна сума позовних вимог) = 66,04% х 2 662,40 грн (сума сплаченого судового збору).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263, 264, 265, 279, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № LM187265988 від 07.06.2025 в сумі 12 345,30 (дванадцять тисяч триста сорок п`ять грн 30 коп) грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 7199,40 грн; заборгованість по процентам 4713,90 грн; заборгованість за комісією - 432,00 грн..

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з судовий збір у розмірі 1758,25 грн (дві тисячі шістсот грн 63 коп).

5. Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення виготовлено 11.08.2026.

Суддя О.В. Астапович