Решение № 138899323, 11.08.2026, Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 145/1123/26

Провадження №2/145/1099/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2026 р. селище Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді Патраманського І. І.

за участю: секретаря судового засідання Урсуляк Ю.В.

позивачки ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Сімферополь, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

до

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2

про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

30.06.2026 до Тиврівського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 25 серпня 2014 року вона уклала шлюб з відповідачем в даній справі. ІНФОРМАЦІЯ_3 в них народився син ОСОБА_4 . Син проживає із нею і перебуває на її утриманні. Шлюб між нею та відповідачем не розірвано, але добровільно надавати кошти на утримання дитини він відмовляється. Відповідач взагалі не займається вихованням дитини, не цікавиться її розвитком та ухиляється від матеріальної допомоги, добровільно надавати кошти на утримання сина він відмовляється, тому вона вимушена звернутись до суду з даним позовом. На даний час вона тимчасово не працює, проживає за рахунок тимчасових заробітків, веде домашнє господарство та здійснює догляд за дитиною. Їй одній важко забезпечувати сина самим необхідним та забезпечувати свою власну життєдіяльність.

Відповідач працездатний, працює, неофіційно, різноробочим в ФГ «Колос», його заробітна плата, орієнтовно, складає 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень і він може допомагати їй в утриманні їхнього сина. Вважає, що відповідач має можливість сплачувати аліменти в розмірі 1/3 частки з всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше встановленого законом рекомендованого розміру аліментів, на утримання сина ОСОБА_5 . Такий розмір аліментів не погіршить матеріального стану відповідача, інших утриманців у відповідача немає і така сума аліментів є реальною для нього. Саме такий розмір аліментів буде достатній для того, щоб вона могла забезпечити сина самим необхідним.

Враховуючи викладене позивачка просить постановити рішення, яким стягувати з ОСОБА_3 на її користь аліменти, в розмірі 1/3 частки з всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше встановленого законом мінімального рекомендованого розміру аліментів, на утримання сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до його повноліття, починаючи з дня подачі даної заяви. Рішення в частині стягнення аліментів в розмірі за один місяць просить звернути до негайного виконання.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 06.07.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи суд вирішив проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін 11.08.2026.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся в установленому порядку. В судовому засіданні представлений адвокатом Поваром І.П.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги визнав частково, а саме, визнав за можливе стягувати з його довірителя аліменти в розмірі 1/4 частки з всіх видів заробітку ОСОБА_3 щомісячно.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 не заперечувала проти визнаних представником відповідача позовних вимог, а саме аліментів у розмірі 1/4 частки.

Фактичні обставини справи, встановлені судом:

Сторони перебувають у шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 25.08.2014 (а.с. 2).

Сторони мають неповнолітню дитину: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про його народження серії НОМЕР_4 від 23.09.2015 (а.с.3).

Дитина проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні, що стверджується актом обстеження місця проживання сім`ї ОСОБА_1 та довідкою Новоміського старостинського округу Тиврівської селищної ради № 61 від 09.06.2026 (а.с.7, 8) .

З позовної заяви вбачається, що батько участі в утриманні дитини приймає нерегулярно, а позивачка не в змозі самостійно забезпечити дитину найнеобхіднішим.

Представник відповідача позов визнав частково.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права:

Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (зі змінами, внесеними Протоколом № 11) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебуванні в шлюбі та у випадку його розірвання.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй "Про права дитини" від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку.

Відповідно до положень ст. 1-3 Конвенції ООН "Про права дитини" в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Статтею 51 Конституції України та статтями 180, 191 Сімейного Кодексу України (далі СК України) передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» та ст. 141 СК України, батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Розірвання шлюбу між батьками чи проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно ч. 1,2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ст. 182 СК України до обставин, які суд досліджує при визначенні розміру аліментів на дитину відносяться: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною другою ст. 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Прожитковий мінімум на час розгляду справи для дітей віком від 6 до 18 років становить 3512 гривень на місяць (ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік від 03.12.2025 № 4695-ІХ ).

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч. 1 ст. 183 СК України).

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду спосіб стягнення аліментів (у частці від доходу матері, батька або у твердій грошовій сумі) здійснюється за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, та змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Тобто спосіб стягнення аліментів (у частці від доходу чи у твердій грошовій сумі) здійснюється за рішення суду, але за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Таким чином суди не вправі виходити за межі позовних вимог та самостійно визначати спосіб стягнення аліментів, оскільки це буде порушенням принципу диспозитивності, визначеного ст. 13 ЦПК України.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 04.07.2018 № 490/4522/16-ц.

Враховуючи, що дитина проживає разом з матір`ю, а позивач наполягає на визначенні стягнення аліментів у частці від доходу, суд дійшов висновку про визначення способу стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу), батька.

Сторони на підтвердження своїх доходів і матеріального стану у встановленому порядку докази суду не надали. Як і доказів на підтвердження інших обставини, що мають істотне значення, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів.

При визначені розміру аліментів судом враховується, що аліменти стягуються на дитину, яка проживає з матір`ю і перебуває на її утриманні. Відповідач є молодою людиною, працездатного віку, розмір його доходів невідомий, інших утриманців не встановлено.

Висновки суду.

Заслухавши позиції сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, надавши оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні усіх обставин справи, суд прийшов до наступних висновків.

Обов`язок відповідача утримувати свою неповнолітню дитину випливає з положень діючого законодавства.

При визначенні розміру аліментів суд враховує факт проживання неповнолітньої дитини з матір`ю, вік дитини, матеріальний стан позивача, вартість життя на теперішній час та необхідність здійснення витрат для забезпечення соціально-побутових потреб, розвитку, здоров`я дитини, матеріальне становище та стан здоров`я платника аліментів, який є молодою людиною працездатного віку, інших утриманців не встановлено, а тому, з урахуванням часткового визнання позову відповідачем та згоду позивачки на такий розмір аліментів, суд вважає за можливе задовольнити вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини частково та стягнути аліменти з відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Саме такий розмір аліментів, на переконання суду, з урахуванням усіх встановлених обставин справи, відповідатиме критерію справедливості та пропорційності.

Доказів, які б спростовували вищевикладене, сторонами не надано.

Зважаючи на вищевикладені обставини, суд вважає об`єктивним та справедливим розмір аліментів на утримання дитини сторін у вигляді 1/4 частини доходу відповідача щомісячно, і таким, що відповідатиме загальновстановленому розміру аліментів на дитину при визначенні розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) батьків (ч. 5 ст. 183 СК України).

Згідно ст. 191 СК аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи положення ст. 191 СК України стягнення аліментів слід розпочати з часу пред`явлення позову, а саме з 30.06.2026.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивача звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи про стягнення аліментів в усіх судових інстанціях.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у розмірі 75% від заявлених позовних вимог, а позивачку звільнено від сплати судового збору, то з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 998,40 грн.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 142, 258, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити частково.

Стягувати зОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів його доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 30.06.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути зОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави судовий збір в сумі 998 (дев`ятсот дев`яносто вісім) гривень 40 копійок (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України, № рахунку: UA908999980313111256000026001, код та найменування класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір (стягувач Державна судова адміністрація України).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 11 серпня 2026 року.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Сімферополь, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2

Суддя Патраманський І. І.