Решение № 138899050, 10.08.2026, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/817/26

РІШЕННЯ

Іменем України

10.08.2026 м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Васильєвої Т.Ю.,

секретар Манюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 30.10.2020 укладено кредитний договір № 1001719523901, на підставі якого ОСОБА_1 видано кредит в сумі 70 698, 20 грн.

Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 05.01.2026 склала 76 857, 62 грн, з яких: 42 052, 71 грн заборгованість за кредитом; 12, 74 грн заборгованість за процентами, 34 792, 17 грн заборгованість за комісією.

Позивач направив письмову вимогу (Повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.

Відповідно до умов кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем, зокрема, заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 1001719523901 від 30.10.2020, сторони погодили, що позичальник зобов`язується сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості. Ці умови були узгоджені позичальником шляхом підписання відповідних документів.

Підписавши вказану заяву позичальник беззастережно підтвердив, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ» pumb.ua. А тому позивач наполягає на правомірності позовних вимог до Відповідача по стягненню комісії, що є законним і відповідає чинному законодавству, і просить суд задовольнити позовні вимоги щодо стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості з відповідача в повному обсязі. Окрім того, постановою Миколаївського апеляційного суду від 11.09.2024 по справі № 486/203/24 підтверджено правомірність стягнення комісії за обслуговування кредиту, з огляду на те, що: комісія була узгоджена сторонами договору; її нарахування відповідає законодавству, зокрема Закону України «Про споживче кредитування»; ці витрати є частиною загальних витрат за споживчим кредитом і правомірно включені до суми заборгованості, яка підлягає стягненню.

За вказаних обставин позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача вищевказану суму заборгованості та судові витрати по справі (а.с. 1 3).

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 06.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів (а.с. 24).

Представник відповідача, адвокат Кравчук М.О., на підставі ст. 178 ЦПК України надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачем неправомірно стягується комісія за обслуговування кредиту, оскільки позивач не надав суду підписаної відповідачем Заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування, яка б містила умову про сплату комісії за обслуговування кредиту. Натомість, позивач долучив до позову лише Паспорт споживчого кредиту та Публічну пропозицію, розміщену на сайті. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді комісії, розмір якої (34 792,17 грн) є явно неспівмірним із вартістю послуг, які фактично надавалися (обслуговування кредиту після спливу строку кредитування вже не здійснювалося). Строк кредитування за договором закінчився 30.11.2020. Отже, всі нарахування процентів та комісії, здійснені позивачем після цієї дати, є незаконними. Позивач міг вимагати лише сплати 3 % річних та інфляційних втрат відповідно до ст. 625 ЦК України, але таких вимог у позові не заявлено. Зазначає, що нарахування комісії у розмірі, що становить понад 80 % від суми неповернутого тіла кредиту, та включення її до позовних вимог після спливу більш ніж п`яти років з моменту закінчення строку кредитування, є недобросовісною поведінкою позивача, тому вимога позивача про стягнення комісії в розмірі 34 792, 17 грн є зловживанням правом та не підлягає задоволенню. Позивач не надав детального розрахунку комісії із зазначенням періодів її нарахування, а також доказів того, які саме послуги надавалися за цю комісію після спливу строку кредитування. Тому відповідач просить відмовити у задоволенні позову та одночасно зменшити заборгованість за комісією до 0, 00 грн, застосувавши наслідки зловживання правом (а.с. 32 - 34).

В судове засідання з розгляду справи по суті учасники справи не з`явились.

Представник позивача у позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення (а.с. 3).

Відповідач ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з`явилися, хоча повідомлені судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відомості про поважні причини неявки до суду відсутні, заяв про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи.

29.10.2020 відповідач ОСОБА_1 підписав заяву № 1001719523901 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, якою підтвердив, що приймає Публічну пропозицію АТ "ПУМБ" на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом ДКБО) в повному обсязі, просив надати йому споживчий кредит «Рефінансування» (без послуги страхування) на наступних умовах: сума кредиту, в тому числі з метою погашення заборгованості, 70 698, 20 грн, строк на який надається кредит 48 місяців, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 1, 99 %, розмір процентної ставки 0,01 % річних, річна процентна ставка 45, 2276 %, загальні витрати за споживчим кредитом 67 544, 92 грн, загальна вартість кредиту 138 243, 12 грн (а.с. 7). Інші умови кредитування викладені в Публічній пропозиції АТ "ПУМБ" на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (а.с. 8 зі звороту - 11).

Також 29.10.2020 відповідач ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту, в якому викладено основні умови кредитування, в тому числі визначено, що щомісячна комісія за обслуговування кредиту становить 1, 99 %. База нарахування щомісячної комісії нараховується щомісячно від суми кредиту, який видається на загальні споживчі цілі (а.с. 7).

06.01.2026 позивач звернувся до ОСОБА_1 із письмовою вимогою (повідомленням), якою позивач вимагав від відповідача виконати зобов`язання перед банком, а саме: погасити заборгованість за договором № 1001719523901 в розмірі 76 857, 62 грн, протягом тридцяти днів з моменту отримання цього листа. У разі невиконання цієї вимоги (повідомлення) про погашення кредитної заборгованості у строк, визначений цією вимогою (повідомленням), банк буде вимушений звернутися до суду з метою примусового стягнення кредитної заборгованості (а.с. 11 зі звороту - 12).

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Перший Український Міжнародний Банк» за кредитним договором № 1001719523901 від 30.10.2020 станом на 05.01.2026 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором складає 76 857, 62 грн, яка складається з: заборгованість по сумі кредиту 42 052, 71 грн; заборгованість за процентами становить 12, 74 грн, заборгованість за комісією становить 34 792, 17 грн, яка нараховувалась кредитодавцем до 26.03.2024 (а.с. 13 - 14).

Також позивачем надано до суду виписки по карткових рахунках, з яких вбачається рух коштів по рахунку ОСОБА_1 (а.с. 14 зі звороту 15 зі звороту).

Оцінивши докази в їх сукупності, суд керується наступними нормами.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 526, 530, 623, 624, 625 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і у встановлений у ньому строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з ч.ч. 1 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач не заперечує права кредитора нараховувати заборгованість за тілом кредиту та відсотками, водночас, вважає неправомірним нарахування та стягнення заборгованості за комісією, що була встановлена укладеним договором.

Щодо правомірності нарахування відповідачу до сплати кредитором, крім суми кредиту та відсотків за користування кредитом, також сплату комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборговансті, суд враховує вимоги Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги, що діяла також на час укладення кредитного договору.

Згідно ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції, чинній на час укладення кредитного договору), цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Так, 15.11.2016 було прийнято Закон України «Про споживче кредитування», статтею 1 якого (в редації, чинній на час укладення кредитного договору) було встановлено, що загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (в редації, чинній на час укладення кредитного договору) було встановлено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов`язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також послуги кредитного посередника (за наявності). У разі якощо витрати на додаткові чи супутні послуги кредитодавця, отриманя яких є обов`язковим для укладення договору про споживчий кредит, або кредитного посередника (за наявності) не були включені до загальних витрат за споживчим кредитом, платежі за ці послуги не підлягають сплаті споживачем.

Тобто на час укладення кредитного договору з відповідачем кредитовець мав передбачене законом право визначати в договорі розмір комісій за додаткові та супутні послуги, які передбачені договором, і такі витрати включені до загальних витрат за кредитом, відображені в підписаних на час укладення кредитного договору документах, що складають кредитний договір. Відповідач таким чином погодив загальний розмір витрат за договором в сумі 67 544, 92 грн та загальну вартість кредиту в сумі 138 243, 12 грн, такі умови викладені в підписаних ним документах чітко та зрозуміло, без будь-яких подвійних тлумачень, а тому такі умови не вказують на зловживання кредитодавцем правами на час укладення договору.

Законом України «Про споживче кредитування» 15.11.2016 до загальних витрат за кредитним договором було також включено комісії за додаткові та супутні послуги кредитодавця, право на встановлення яких також надано банку ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Згідно наданих позивачем доказів, відповідач на момент укладення кредитного договору був обізнаний з його умовами, в тому числі з розміром щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості, яка включена до загальної вартості кредиту та відображена в Паспорті споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, окремим рядком. Зазначені умови в цій частині є чіткими та зрозумілими, з якими відповідач вільно погодився, вимог про визнання в цій частині умов кредитного договору недійсними не заявляв.

Та представник відповідача безпідставно вказує на закінчення строку кредитування 30.11.2020, оскільки за вищевказаними підписаними відповідачем документами строк кредитування погоджений сторонами на строк 48 місяців, відповідно, нарахована відповідачу заборгованість за оспорюваною комісією, яка нараховувалась на строк до 26.03.2024, відповідає сроку кредитування, інші складові заборгованості відповідають загальному розміру взятих зобов`язань, згідно заяви № 1001719523901 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб на строк 48 місяців, з врахуванням добровільно сплачених коштів на їх виконання.

Зважаючи на викладене вище, оскільки відповідач не виконує умови укладеного кредитного договору, в порядку та в строки, передбачені зазначеним договором, кошти за кредитом не повернув, що підтверджується наданими позивачем доказами, які відповідач не спростував, позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідача слід стягнути заборгованість за укладеним кредитним договором в розмірі 76 857, 62 грн, яка складається з: заборгованості по сумі кредиту 42 052, 71 грн; заборгованості за процентами 12, 74 грн, заборгованості за комісією 34 792, 17 грн.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, у зв`язку із задоволенням позову, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662, 40 грн.

Також суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам справи положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 536,611, 623, 624, 625, 638, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 13, 81, 141, 223, 263-265, 268, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за договором від 30.10.2020 № 1001719523901 в розмірі 76 857, 62 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662, 40 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», місцезнаходження: вул. Андріївська, 4, м. Київ, поштовий індекс: 04070, код ЄДРПОУ 14282829.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 10.08.2026.

Суддя: