Решение № 138897437, 11.08.2026, Козельщинський районний суд Полтавської області

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 536/857/26

Провадження № 2/533/396/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді - Козир В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кругловецького Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2026 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» звернувся до Кременчуцького районного суду Полтавської області зі позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за кредитним договором № 9667611 у загальному розмірі 32266,00 грн, у тому числі:

- заборгованості за тілом кредиту - 11050,00 гривень;

- заборгованості за процентами - 21216,00 гривень.

Також позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати, які складаються зі судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн, розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження за відсутності представника позивача.

Процесуальні дії та рішення у справі

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 27 березня 2026 року цивільну справу передано за територіальною підсудністю на розгляд до Козельщинського районного суду Полтавської області (а.с. 56).

29 квітня 2026 року цивільна справа надійшла до Козельщинського районного суду Полтавської області.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Козельщинського районного суду Полтавської області від 29.04.2026 справу розподілено головуючій судді Козир В.П. (а.с. 59).

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 04 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 08 червня 2026 року (а.с. 60-61).

Цією ж ухвалою суду запропоновано позивачеві надати до суду на підтвердження власних позовних вимог докази, зокрема факту видачі кредиту відповідачу (виписку за банківським рахунком, докази належності платіжної банківської картки тощо). Копії доказів заздалегідь направити відповідачу, а докази направлення - надати суду.

12.05.2026 від позивача через підсистему «Електронний суд» подано клопотання про витребування доказів від АТ КБ «Приватбанк» (а.с. 63-60).

У судовому засіданні 08.06.2026 відповідач ОСОБА_1 визнав факт отримання кредиту та визнав заборгованість за тілом кредиту, у зв`язку з чим судом не розглядалося клопотання позивача про витребування доказів від АТ КБ «Приватбанк» (а.с. 84-85).

У судовому засіданні 08.06.2026 суд заслухав пояснення відповідача та дослідив матеріали справи. Відповідач не визнав суму заборгованості за процентами, що пред`явлена до стягнення.

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 08 червня 2026 року витребувано від позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» протягом 20 днів з дня отримання ухвали належної якості копії доказів, що додавалася до позовної заяви, а саме: «Договір позики від 16.08.2020 № 9667611» та «Реєстр прав вимог від 09.04.2021 № 115». У судовому засіданні оголошено перерву до 11.08.2026 (а.с. 86-87).

26.06.2026 від позивача надійшли належної якості копії доказів, що додавалася до позовної заяви, а саме: «Договір позики від 16.08.2020 № 9667611» (а.с. 92) та «Реєстр прав вимог від 09.04.2021 № 115» (а.с. 93-94).

У судове засідання 11.08.2026 року представник позивача ТОВ «ФК «Профіт Капітал», належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, не з`явився, у позовній заяві просив справу розглядати без участі позивача.

Відповідач ОСОБА_1 через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 98).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Аргументи сторін

Позиція позивача (а.с. 1-3)

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16 серпня 2020 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір позики № 9667611 (надалі - кредитний договір) шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов. Договір підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Кредитодавець, на виконання умов договору, надав позичальнику грошові кошти у сумі 11050,00 грн строком на 30 днів, а позичальник відповідно зобов`язався повернути його разом з іншими платежами згідно з умовами цього договору.

Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконує та не виконав.

У зв`язку з неповерненням заборгованості за договором позики та відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором № 9667611 від 16.08.2020 станом на 09.04.2021 (дата відступлення права вимоги) становить 32266,00 грн , яка складається зі:

- заборгованості за основним боргом - 11050,00 грн;

- заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за увесь час користування кредитними коштами - 21216,00 грн.

10.07.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладено договір факторингу № 10072020, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Профіт Капітал».

При нормативному обґрунтуванні позову позивач посилався на статті 11, 16, 509, 525-526, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, статті 27, 31, 134, 137, 141, 175, 263 ЦПК України, статтю 55 Конституції України ; статті 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та правові висновки Верховного Суду України у справі № 524/5556/19 (постанова від 12 січня 2021 року), у справі № 127/33824/19 (постанова від 07 жовтня 2020 року).

Позиція відповідача (а.с. 98)

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні 08.06.2026 визнав факт отримання кредиту та визнав заборгованість за тілом кредиту. Визнав заборгованість за тілом кредиту та за процентами у межах графіку у розмірі 1856,40 грн. Просив відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

16.08.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (за договором -позикодавець) та відповідачем ОСОБА_1 (за договором - позичальник) було укладено договір позики № 9667611 (далі - договір позики), який було підписано електронним підписом позичальника (відповідача), відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», про що свідчить п. 5 договору позики (а.с. 13, 92).

Відповідно до п. 1 договору позики за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі «позику») на погоджений умовами договору строк (надалі - «строк позики») шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

У п. 2 договору позики визначено параметри та умови позики, параметри, порядок і графік повернення та сплати позики: сума позики - 11050,00 грн; строк позики - 30 днів; базова процентна ставка - 1,60 %; дата надання позики - 16.08.2020; дата повернення позики - 15.09.2020; розмір процентів акційних у день - 0,56 %; розмір процентів на прострочену позику у день - 2,70 %; розмір процентів на позику річних - 204,40 %; розмір процентів на прострочену позику річних - 985,50 %; вартість позики за весь період, на який видано позику - 16,80 %; вартість позики за весь строк на який видано позику - 1856,40 грн; загальна вартість позики та процентів - 12906,40 грн.

Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики та, у випадку дострокового її повернення, підлягають відповідному перерахунку (п. 3 договору позики).

Відповідно до п. 4 договору позики підписанням цього договору позичальник підтверджує, що: позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (п. 4.1 договору позики); позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ (надалі "правила"), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі (п. 4.2 договору позики).

У п. 5 договору позики зазначено, що цей договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України "Про електронну комерцію" договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Позичальник несе повну відповідальність перед позикодавцем за повернення позики, сплату процентів та належне виконання зобов`язань за цим договором усім своїм майном. Сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов`язань, передбачену положеннями цього договору, правил та чинного законодавства (п. 8 договору позики).

У договорі позики зазначені такі відомості щодо позичальника: ОСОБА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 Поштова адреса АДРЕСА_3, тел.: НОМЕР_2 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; рахунок: НОМЕР_3 ; електронний підпис одноразовим ідентифікатором S2rG2zemU8.

У паспорті позики (інформація, яка надається споживачу відповідно до Закону України «Про споживче кредитування») зазначено основні умови кредитування, які є аналогічними тим, що викладені у договорі позики. Дата надання інформації - 16.08.2020, інформація зберігає чинність та є актуальною до дати припинення договору (а.с. 13, 92 (на звороті)).

Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (надалі за текстом рішення - правила), затверджено рішенням загальних зборів учасників ТОВ «1Безпечене агентство необхідних кредитів» (протокол № 14/08/20 від 14.08.2020) (а.с. 14-23).

Відповідач у судовому засіданні 08.06.2026 підтвердив, що з ними ознайомився.

Відповідно до п. 2.1 правил повернення позики в кінці строку позики відповідна схема кредитування (повернення позики), при якій позичальник має повернути позику та сплатити відповідна схема кредитування проценти за користування нею не пізніше останнього дня строку позики, погодженого сторонами в договорі позики.

З гідно з п. 2.4 правил заборгованість - сума грошових коштів, що складаються з суми отриманої позичальником позики та процентів за користування нею.

Позика - грошові кошти в національній валюті України (гривні), що надаються товариством позичальнику у користування в розмірі та на умовах, визначених договором позики й цими правилами, та яку позичальник зобов`язується повернути в заначений в договорі позики строк, сплативши при цьому проценти за користування нею (п. 2.16 правил).

Проценти - грошові кошти, що нараховуються на суму позики, і є платою за користування також позикою (п. 2.19 правил).

У відповідності до п. 2.24 правил строк позики - період часу, на який товариство надає позику позичальнику відповідно до умов договору позики (із зазначенням кінцевої дати строку позики).

Згідно з п. 6.1 правил за користування позикою позичальник сплачує товариству проценти у розмірі, визначеному у договорі позики. Позичальник зобов`язаний повернути отриману суму позики та проценти за користування нею відповідно до умов укладеного договору позики.

Проценти за користування позикою нараховуються на суму позики (її залишок), виходячи із строку фактичного користування позикою (п. 6.2 правил).

Позичальник зобов`язаний повернути повністю суму отриманої позики та сплатити проценти в строк, визначений договором позики, будь-яким доступним йому способом. При цьому, позичальником самостійно оплачуються послуги фінансових посередників, що здійснюють перерахування грошових коштів, відповідно до їх тарифів. Вартість послуг третіх осіб установлюється виключно такими особами, відповідно товариство не здійснює інформування про розмір відповідних витрат та/або їх зміну протягом строку дії договору позики і не включає їх до розрахунку реальної річної процентної ставки та загальної вартості позики для позичальника (п. 6.4 правил).

Відповідно до п. 6.5 правил у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) нараховуються проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.

Згідно з п. 6.7 правил у разі виникнення понадстрокового користування позикою (або її частиною), товариство має право переуступити своє право вимоги третім особам без згоди на це позичальника.

Позичальник надає свою згоду, що у період з першого дня понадстрокового користування позикою (ії частиною) і до дати повного виконання позичальником своїх зобов`язань за договором позики (нова кінцева дата строку позики), на суму позики (ії частину) нараховуються проценти у розмірі, встановленому договором позики (п.6.9 правил).

За п. 6.9 правил позичальник надає згоду, що у період з першого дня понадстрокового користування позикою (її частиною) і до дати повного виконання позичальником своїх зобов`язань за договором позики (нова кінцева дата строку позики), на суму позики (її частини) нараховуються проценти у розмірі, встановленому договором позики.

У відповідності до п.7.1 правил позичальник має право подовжити строк користування позикою (далі пролонгація). За подовження строку користування позикою, позичальник сплачує товариству проценти на умовах, обраних позичальником для здійснення певного виду пролонгації.

У разі, якщо позичальник не сплатив заборгованість в повному обсязі та/або не оформив пролонгацію, вважається що позичальник почав користуватися позикою понадстроково (п. 7.5 правил).

Згідно з п. 7.7 правил при кожному подовженні строку користування позикою, змінюється кінцева дата строку позики та кінцева дата строку (терміну) дії договору позики на відповідну кількість календарних днів. Після кожного оформлення пролонгації, на електронну адресу позичальника, яку позичальник зазначив як контактну при реєстрації на сайті, товариство відправляє повідомлення з інформацією про оформлену позичальником пролонгацію. Таке повідомлення містить інформацію, зокрема, щодо нового строку позики, кінцевої дати строку позики, розміру заборгованості до повернення позичальником. Крім цього, інформація щодо нової кінцевої дати строку позики та розміру заборгованості доступна позичальнику в особистому кабінеті.

Подовження строку користування позикою є неможливим, якщо товариство відступило право вимоги за договором позики третій особі або звернулося до суду за примусовим стягненням заборгованості (п. 7.8 правил).

Позичальник погоджується, що при виконанні умов, встановлених товариством для оформлення пролонгації та продовження строку (терміну) дії договору позики, таке оформлення та продовження відбувається автоматично та згода позичальника проявляється у здійснені дій по внесенню грошових коштів на ім`я товариства та без будь-якого додаткового документального оформлення (п. 7.9 правил).

Відповідно до п. 7.11 правил у випадку, якщо позичальник вносить в рахунок погашення заборгованості за договором позики суму грошових коштів, недостатню для повного погашення такої заборгованості, але достатню для оформлення пролонгації, ця сума направляється товариством (на його розсуд) на таке подовження строку користування позикою задля запобігання понадстрокового користування позикою (ї частиною). В такому випадку, строк подовження користування позикою залежить від розміру внесених позичальником грошових коштів та розраховується пропорційно розміру сплачених позичальником грошових коштів до розміру процентів за один день користування позикою, визначеного відповідно до договору позики та цих правил. Інформація щодо нової кінцевої дати строку позики доступна позичальнику в особистому кабінеті.

Довідкою про ідентифікацію (а.с. 24) первісний кредитор підтвердив, що клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор - S2rG2zemU8; час відправки ідентифікатора позичальнику- 16.08.2020 17:03:20; номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор - ІНФОРМАЦІЯ_3

Відповідно до довідки ТОВ «ФК «Фінекспрес» на картку № НОМЕР_3 було успішно перераховано кошти 16.08.2020 у розмірі 11050,00 грн (а.с. 27). Відповідач у судовому засіданні визнав, що картка № НОМЕР_3 належить йому.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 9667611 від 16.08.2020 (а.с. 29 - 31), виконаного первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», сума заборгованості відповідача станом на 09.04.2021 становила 32266,00 гривень, у тому числі: заборгованість по основному боргу - 11050,00 гривень; заборгованість за процентами -21216,00 грн.

Заборгованість нарахована за період - 121 день, з яких за період з 16.08.2020 по 14.09.2020 з розрахунку 0,560 % у день користування кредитом та з 20.09.2020 по 14.12.2020 з розрахунку 1,600 % у день.

10.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (фактор) укладено договір факторингу № 10072020 (а.с. 32-35).

Відповідно до п. 2.1 договору факторингу за цим договором клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти у розпорядження клієнта (ціна придбання) за відповідний реєстр за плату у передбачений цим договір спосіб.

Згідно з п. 2.1.3 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, після чого стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками реєстр прав вимог в паперовому вигляді є невід`ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.

Договір факторингу вступає в силу з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх печатками і діє до 31 грудня 2020 року, а в частині виконання зобов`язань - до повного виконання сторонами зазначених зобов`язань. Договір уважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо жодна зі сторін за 30 днів до моменту закінчення строку його дії не заявить письмово про свій намір розірвати договір.

Відповідно до реєстру боржників № 115 від 09.04.2021 ТОВ «ФК «Профіт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором 9667611 від 16.08.2020 у загальній сумі 32266,00 грн, з яких: заборгованість за тілом - 11050,00 грн, заборгованість за процентами - 21216,00 грн (а.с. 36-38, 93-94).

Застосовані судом норми права

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України (у редакції, чинній станом на дату укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ст. 641 ЦКУ пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.

За ст. 642 ЦКУ відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Відповідно до ст. 1054 ЦКУ за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦКУ).

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. (ч. 1 ст. 1056-1 ЦКУ).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

У статті 1050 ЦК України визначено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем, права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції врегульовано Законом України «Про електронну комерцію».

Так, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно зі ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію електронні документи (повідомлення), електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

У статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (610 ЦКУ).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦКУ боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до приписів ст. 625 ЦКУ боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) було передбачено, що у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань зі сплати платежів). Норми цього пункту поширюються у тому числі на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Карантин, установлений постановою КМУ від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами та доповненнями), діяв на території України з 12.03.2020 до 30 червня 2023 року.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» звільняв споживача від відповідальності за прострочення зобов`язань за кредитним договором на період дії карантину.

Станом на дату розгляду даної справи судом п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» передбачає таке:

«У разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».

Тобто у період з 01.03.2020 по 23.01.2024 споживач звільняється законом від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення за кредитним договором. Будь-які платежі, нараховані у вказаний період за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за кредитним договором підлягають списанню кредитодавцем.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (тут і надалі - у редакції, чинній станом на дату укладення договору факторингу) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦКУ).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 ЦКУ).

Відповідно до ст. 517 ЦКУ первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За ст. 518 ЦКУ боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ст. 519 ЦКУ).

Згідно зі ст. 1077 ЦК України (у редакції, чинній станом на дату укладення договору факторингу) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України (у редакції, чинній станом на дату укладення договору факторингу) предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення

З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що 16.08.2020 між відповідачем ОСОБА_1 та первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено договір позики № 9667611, за умовами якого відповідач отримав позику у розмірі 11050,00 грн строком користування 30 днів.

Згідно зі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» за правовими наслідками такий договір прирівнюється до укладення договору у письмовій формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідача на вебсайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не було б укладено.

Факт укладення договору позики та факт видачі позики належним чином підтверджено доказами, що містяться у матеріалах справи. Відповідач такі факти не заперечував.

Відповідно до умов договору позики його сторонами врегульовано основні істотні умови кредитування, у тому числі: загальну суму позики; строк, на який надається позика; порядок повернення позики (кількість та розмір платежів, періодичність внесення платежів, проценти за користування позикою тощо).

Згідно з умовами договору позики відповідач зобов`язувався повернути позику, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачені договором.

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що відповідач у повному обсязі позику не повернув.

Доказів проведення повного розрахунку за отриманим кредитом з позивачем чи з первісним позикодавцем матеріали справи не містять. Відповідач не заперечував факт неповернення позики та процентів.

Отже, відповідач умови договору позики порушив та у строк, встановлений умовами договору позики, кошти та проценти за користування позикою у повному обсязі не повернув.

ТОВ «ФК «Профіт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача на підставі договору факторингу, який відповідачем не оспорювався.

Отже, ТОВ «ФК «Профіт Капітал» станом на дату розгляду справи в суді є кредитором по відношенню до відповідача має законне право вимоги до відповідача, що ґрунтується на договорі.

З цих підстав позовні вимоги позивача про стягнення основної суми заборгованості за договором позики (тіло позики) у розмірі 11050,00 грн суд уважає законними, обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на умовах договору.

Здійснюючи перевірку розрахунку заборгованості за процентами за користування кредитом суд висновує таке.

У дослідженому судом договорі позики від 16.08.2020 № 9667611 було встановлено строк користування позикою - 30 днів та відповідна кінцева дата повернення позики - 15.09.2020. Через 30 днів сума позики, отримана відповідачем від позикодавця (первісного кредитору), мала б бути повернута повністю.

У договорі була встановлена процентна ставка за користування позикою протягом 30 днів (у разі вчасного повернення суми позики), а також процентна ставка за понадстрокове користування позикою, тобто процентна ставка, що нараховувалася на прострочену суму позики.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа № 910/4518/16) зробила такий уточнений висновок (п. 141): «у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором».

Крім того ВП ВС у п. 122-128 цієї постанови роз`яснила таке:

«122. Для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

123. Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

124. Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.03.2019 у справі № 5017/1987/2012 (на неврахування якої судом апеляційної інстанції посилається АТ «МР Банк») суд здійснив відповідне тлумачення умов кредитного договору.

125. Зокрема, суд установив, що кредитним договором були передбачені проценти за неправомірне користування кредитом - це плата, яка встановлюється банком за користування кредитом після настання строку його погашення та сплачується позичальником у розмірі та у строки, передбачені договором. При сплаті процентів за неправомірне користування кредитом проценти за користування кредитом не сплачуються. У випадку порушення позичальником установленого пунктом 2.2 договору строку погашення отриманого кредиту позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом виходячи із процентної ставки у розмірі 36 % річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно з пунктами 3.3, 3.4 цього договору (пункти 42, 43 вказаної вище постанови).

126. Здійснивши тлумачення умов кредитного договору, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що банк не позбавляється права на отримання належних йому процентів за неправомірне користування кредитом, оскільки ці проценти охоплюються диспозицією норми частини другої статті 625 ЦК України (пункт 50 вказаної вище постанови).

127. Тобто у справі № 5017/1987/2012 сторони чітко та недвозначно визначили, що поза межами строку кредитування позичальником сплачуються проценти, які при цьому не є процентами за «користування кредитом», а є відповідальністю за порушення зобов`язання, та погодили їх розмір. Установивши зазначене, суд дійшов висновку про задоволення вимог щодо стягнення таких процентів.

128. Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачяться проти того, хто їх написав).».

У даній справі, що вирішувалася судом, чітко та недвозначно вбачається, що умови договору позики передбачають нарахування процентів як плати за правомірне користування позикою (30 днів) та як міри відповідальності після настання строку погашення позики, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Про таке свідчать і відповідні формулювання умов про сплату процентів, наведені у Правилах надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» ( «у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) нараховуються проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною)» «застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування» тощо).

Доказів пролонгації (продовження) строку користування позикою у порядку, визначеному р. 7 Правил) позивач суду не надав, про таке не стверджував.

З доказів, наданих позивачем та досліджених судом, які зазначені вище у розділі «Фактичні обставини…» вбачається, що сума позики за договором становить 11050,00 грн; строк правомірного користування позикою - 30 днів; договірна дата повернення позики - 16.08.2020, процентна ставка базова в день 1,6 %; акційна ставка в день - 0,56 %; ставка на прострочену позику - 2,7 %.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості встановлено, що проценти за правомірне користування позикою нараховано у сумі 61,88 грн за один день користування позикою, тобто за акційною процентною ставкою - 0,56 % від суми позики щодня. Саме такий розмір процентів (акційний) передбачено договором за правомірне користування позикою протягом 30 днів до 15.09.2020.

Проте фактично проценти продовжували нараховуватися первісним кредитором до 14.12.2020, тобто поза межами договірного строку правомірного користування позикою.

Сума процентів за правомірне користування позикою за договором буде складати - 1856,40 грн (11050,00 грн х 0,56 % х 30 днів = 1856,40 грн), як про це домовилися сторони, укладаючи договір.

Решта сума процентів, пред`явлена до стягнення, - 19359,60 грн (21216,00 - 1856,40 = 20359,60) - проценти, нараховані на прострочену суму позики поза межами строку, встановленого договором позики.

Чинна редакція Закону України «Про захист прав споживачів» звільняє відповідача як споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення за кредитним договором/договором позики у період з 01.03.2020 по 23.01.2024. Будь-які платежі, нараховані у вказаний період за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за договором позики підлягають списанню кредитодавцем та примусовому стягненню не підлягають.

Отже, суд уважає, що відповідач на підставі п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» звільняється від відповідальності перед первісним позикодавцем, а відповідно й перед позивачем як правонаступником, за прострочення виконання зобов`язань за договором позики; звільняється від обов`язків сплачувати позикодавцю інші платежі (проценти за період прострочення).

Доказів пролонгації строку дії договору позивачем не надано.

Отже, за договором позики сума процентів 19359,60 грн за період з 19.09.2020 по 14.12.2020 нарахована первісним позикодавцем та пред`явлена до стягнення позивачем неправомірно. Така сума процентів, нарахована на прострочену заборгованість поза межами строку позики, підлягала списанню позикодавцем, а обов`язок відповідача по сплаті процентів, нарахованих за понадстрокове користування позикою, припинився без його виконання. Відповідно, у задоволенні вимог у цій частині суд відмовляє за безпідставністю.

Підсумовуючи все викладене вище суд уважає такими, що є доведеними, обґрунтованими та підставними позовні вимоги у частині стягнення позивачем з відповідача суми заборгованості за договором позики у загальному розмірі 12906,40 грн (11050,00 (позика) + 1856,40 (проценти за правомірне користування позикою). У задоволенні решти позовних вимог на суму 19359,60 грн суд відмовляє за безпідставністю.

Розподіл судових витрат

Згідно зі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору у сумі 2662,40 грн (а.с. 8,54).

З урахуванням того, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково (40,00 % від ціни позову), суд на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме - 1064,96 грн (2662,40 х 40,00 % = 1064,96).

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн, на підтвердження яких надав відповідні докази.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

У відповідності до ч. 2-6 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Зі сторони позивача на підтвердження витрат на правничу допомогу було надано такі докази (копії):

1) договір про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року № 02-24, укладений між адвокатським об`єднанням «Правовий курс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (а.с. 39-42), відповідно до якого об`єднання бере на себе зобов`язання по наданню клієнту за його зверненням на довгостроковій основі правничої допомоги у відповідності з умовами цього договору, а клієнт зобов`язується прийняти надану йому правничу допомогу (п. 1.1); за договором про надання правничої допомоги у суді першої інстанції клієнт сплачує на користь об`єднання винагороду, розмір якої визначається та фіксується сторонами додатково в акті прийому-передачі наданої правничої допомоги в залежності від строків вирішення спірних правовідносин, ступені важкості справи, обсягу правничих послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта (п. 3.1);

2) додаткову угоду від 01.07.2024 № 1/1 до договору про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року № 02-24 (а.с. 43), відповідно до якої сторони дійшли згоди щодо доповнення п. 3.1 договору підпунктом 3.1.1, відповідно до якого вартість за проведення консультацій з клієнтом, здійснення вивчення документів та підготовка проєкту позовної заяви для направлення до суду складає 7 000,00 грн;

3) акт прийому-передачі реєстру боржників № 97 від 18.12.2025, у п. 22 якого містить інформація про боржника ОСОБА_1 за договорам, заборгованість за якими є предметом даного спору (а.с. 44 );

4) акт прийому - передачі наданої правової допомоги від 24.12.2025, відповідно до якого ТОВ «ФК «Профіт Капітал» сплачує на користь об`єднання 7000,00 гривень за проведення консультації з клієнтом, здійснення вивчення документів та підготовку проекту позовної заяви для направлення до суду 1 позовної заяви згідно з реєстром. Відповідно до акту за проведення консультації з клієнтом, розмір винагороди за здійснення вивчення документів та підготовку проєкту позовної заяви для направлення до суду відносно ОСОБА_1 за договором № 9667611 становить 7000,00 грн (а.с. 45);

5) наказ (розпорядження) від 28.06.2024 № 02-К про прийняття на роботу ОСОБА_3 адвокатом адвокатського об`єднання «Правовий курс» (а.с. 46);

5) платіжну інструкцію від 25 грудня 2025 року № 1806, відповідно до якої ТОВ «ФК «Профіт Капітал» сплатило адвокатському об`єднанню «Правовий курс» грошові кошти у сумі 175000,00 грн за надання правової допомоги згідно з рахунком № 97 від 24.12.2025 по договору «02-24 від 01.07.2024 (а.с. 47).

Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Позивачем надано усі необхідні докази на підтвердження розміру понесених ним витрат на правничу допомогу у строки, що передбачені ч. 8 ст. 141 ЦПК України, у тому числі: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським бюро, договір про надання правничої допомоги, акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги; платіжну інструкцію про оплату правничої допомоги. Такі докази завчасно були направлені відповідачеві.

Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу, з боку відповідачки заявлено не було.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги частково (40,00% від загального розміру позовних вимог), то на підставі п. 3 ч. 2 ст. 141, 137 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати, понесені позивачем, на оплату правничої допомоги у сумі 2800,00 грн (7000,00 х 40,00% = 2800,00).

Керуючись статтями 12, 76-81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, нормами матеріального права та висновками Верховного Суду, наведеними у мотивувальній частині рішення, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість за договором позики від 16.08.2020 № 9667611 у загальному розмірі 12906 гривень 40 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог на суму 19359 гривень 60 копійок - відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» судовий збір у сумі 1064 гривень 96 коп.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» витрати на правничу допомогу у розмірі 2800 гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання через Козельщинський районний суд Полтавської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (місцезнаходження: вулиця Набережно-Лугова, буд. 8, місто Київ, 04071; ідентифікаційний код 39992082; електронна пошта: e.boykovska@legallection.com; тел.: 0673948688; IBAN № НОМЕР_4 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», код банку 322001).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Повне рішення складено та підписано суддею 11.08.2026 без проголошення.

Суддя В.П. Козир