Решение № 138897322, 10.08.2026, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/3087/26

Провадження № 2/552/2369/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.08.2026 року Київський районний суд м.Полтави в складі:

Головуючого судді Турченко Т.В.

При секретарі Дмитриченковій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , КП «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради, ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», ТОВ «Полтаваенергозбут», АТ «Оператор газорозподільної системи Полтавагаз», ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», Полтавське комунальне Автотранспортне підприємство 1628 про поділ (розподіл) особових рахунків на оплату житлово-комунальних послуг та визначення порядку користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , КП «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради, ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», ТОВ «Полтаваенергозбут», АТ «Оператор газорозподільної системи Полтавагаз», ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», Полтавське комунальне Автотранспортне підприємство 1628 про поділ (розподіл) особових рахунків на оплату житлово-комунальних послуг та визначення порядку користування житловим приміщенням. Свої вимоги позивач обгрунтовувала тим, що їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 01.12.2005 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дяченко В.А., на праві спільної часткової власності належить 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 . Дану частину квартири позивач отримала у спадок по заповіту після смерті батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був власником квартири. Інша частина квартири належить її брату ОСОБА_2 . Однак останній не сплачує комунальні послуги. Позивач зазначає, що через те, що ОСОБА_2 самоусунувся від сплати комунальних послуг, вона вимушена самостійно нести всі витрати за комунальні послуги. Вона в повному обсязі самостійно сплачувала ті послуги, які нею використовувались і додатково вимушена була повністю сплачувати послуги, які нараховувалися з урахуванням площі приміщення та кількості зареєстрованих осіб, і які повинні були ділитися між співвласниками. Зазначила, що здійснювала дії щодо встановлення порядку користування житлом та розподілу особових рахунків. Однак, в задоволенні її заяв відповідними органами було відмовлено. За викладених вище обставин позивач вимушена порушити питання встановлення порядку спільного користування квартирою з урахуванням розміру часток співвласників, а також щодо розподілу особових рахунків, у зв`язку із чим і вимушена звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 16.04.2026 року відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

23.04.2026 року до суду надійшли пояснення від АТ «Оператор газорозподільної системи Полтавагаз».

28.04.2026 року до суду надійшли пояснення від ТОВ «Полтаваенергозбут».

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 11.05.2026 року виключено КП «ЖЕО №2», ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», Полтавське комунальне підприємство «1628», ТОВ «Полтаваенергозбут» зі складу учасників даної справи як третіх осіб та залучено їх до участі у справі як співвідповідачів.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву, згідно якої просила суд розглянути справу без позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явивсь, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.

Представник відповідача АТ КП «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Представник відповідача Полтавське комунальне Автотранспортне підприємство 1628

Полтавської міської ради в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, згідно змісту наданої суду заяви від 03.06.2026 року просив суд розглянути справу без участі відповідача та вказав, що заперечень проти задоволення позову не має.

Представник відповідача ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, згідно змісту наданої суду заяви, просив суд розглянути справу без участі відповідача.

Представник відповідача ТОВ «Полтаваенергозбут», в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Представник відповідача ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не надав суду пояснень про причини неявки.

Відповідно до частини 8 статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку з неявкою сторін у судове засідання, на підставі частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши та оцінивши надані докази по справі, приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із положеннями статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 належала квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 57,1 кв.м.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 01.12.2025 спадкоємцями майна ОСОБА_3 є, дочка - ОСОБА_1 на /4 (одну другу) частку у спадщині та син - ОСОБА_4 на (одну другу) частку у спадщині.

Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 454326928 від 01.12.2025 рокувбачається, що власником частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 , є ОСОБА_1 .

Згідно із положеннями частин 1, 2 статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 355 Цивільного кодексу України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Згідно частини 1 статті 356 Цивільного кодексу України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до досліджених в судовому засіданні письмових доказів, суд вважає доведеним той факт, що квартира АДРЕСА_1 , належить на праві спільної часткової власності, а саме позивачу ОСОБА_1 належить 1/2 частини спірної квартири, відповідачу ОСОБА_2 належить 1/2 частина спірної квартири.

Згідно статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Конституцією України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,до якої України приєдналась 17 липня 1997 року відповідно до закону №475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Тобто, зазначеними вище положеннями чинного законодавства встановлено принцип права власності як абсолютного права, яке включає право володіння, користування та розпорядження майном, якого ніхто не може бути позбавлений, окрім випадків, передбачених законом.

Згідно статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно зі статтею 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні.

Згідно зі статтею 358 Цивільного кодексу України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Зі змісту наведених норм слідує, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою, але при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном, такий порядок користування може встановити суд.

В пункті 14 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22.12.1995 зазначено, що квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

Пункт 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» №7 від 04.10.1991 визначає, що якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будинку. У цьому разі окремі підсобні приміщення (кухня, коридор тощо) можуть бути залишені в загальному користуванні учасників спільної часткової власності.

Таким чином, потрібно розмежовувати порядок поділу спільної власності з метою припинення такого її режиму і порядок встановлення користування спільним майном.

У даному випадку спірні правовідносини стосуються не поділу квартири, а встановлення порядку спільного користування нею.

При встановленні порядку користування майном кожному зі співвласників передається в користування конкретна його частина з урахуванням його частки в праві спільної власності. Разом з тим виділені в користування приміщення можуть бути і неізольовані, і не завжди точно відповідати належним співвласникам часткам, оскільки встановлення порядку користування майном не припиняє право спільної часткової власності на це майно.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.12.2020 у справі №753/13373/18, від 25.02.2021 у справі №761/36267/16-ц та від 07.02.2022 у справі №182/3348/19.

В судовому засіданні встановлено, що співвласник ОСОБА_1 бажає визначити порядок користування приміщенням квартири із конкретним визначенням приміщень квартири.

Вирішуючи питання щодо встановлення порядку користування спірним майном - квартирою АДРЕСА_1 , а саме виділення окремих її приміщень в користування співвласників, суд виходить з наступного.

В пункті 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22.12.1995 роз`яснено, що квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

Згідно пункту 6 зазначеної Постанови, якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будинку. У цьому разі окремі підсобні приміщення (кухня, коридор тощо) можуть бути залишені в загальному користуванні учасників спільної часткової власності. Порядок користування жилим будинком може бути встановлено також і між учасниками спільної сумісної власності.

Згідно позовної заяви, позивач просить встановити порядок користування квартирою, відповідно до якого виділити в особисте користування ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_3 площею 10 кв.м.

Виділити в особисте користування ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_4 площею 12 кв.м.

У спальному користуванні співвласників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити коридор №1 площею 5,1 кв.м., вбиральню №2 площею 0,9 кв.м., ванну №3 площею 2,4 кв.м., кухню №4 площею 5,5 кв.м., кімнату №5 площею 16,9 кв.м., коридор №7 площею 1,6 кв.м., шафу №8 площею 0,8 кв.м., балкон площею 1,9 кв.м- загальною площею 35,1 кв.м.

Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач ОСОБА_5 до судового засідання не з`явився, відзив не надав, із встановлення іншого порядку користування квартирою, ніж той, який просить у позовній заяві встановити позивач, не звертався.

Враховуючи вищевикладене, встановлені обставини справи, аналізуючи запропонований позивачем варіант встановлення порядку користування квартирою, який є таким, що відповідає інтересам сторін та забезпечує їх право, визначене Цивільним Кодексом України як співвласників житла, оскільки за таких умов можливо дотриматися визначеного законом принципу рівності часток у праві спільної часткової власності співвласників житла та одночасно з цим забезпечити сторони ізольованими кімнатами, суд погоджується із запропонованим позивачем варіантом, у зв`язку із чим позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо заявлених ОСОБА_1 позовних вимог в частині розподілу особових рахунків, суд виходить з наступного.

Згідно частини 4 статті 319 Цивільного кодексу України, власність зобов`язує. Відповідно до частини 1 статті 322 Цивільного кодексу України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 360 Цивільного кодексу України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (частина 1 статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). При цьому, індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово- комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом (пункт 1 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Однак, факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не є підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17 та постановах Верховного Суду від 26.09.2018 у справі № 750/12850/16-ц, від 06.11.2019 у справі № 642/2858/16, від 04.09.2022 у справі № 201/1807/21, від 07.11.2023 у справі № 643/17352/20, від 22.12.2023 у справі № 607/2611/22).

Отже, споживачі послуг зобов`язані сплачувати надані комунальні послуги незалежно від наявності відповідного договору.

Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга з управління багатоквартирним будинком; 2) комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Відповідно до пункту 10 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 №572 мешканці квартири, житлового приміщення у гуртожитку, в яких проживає два і більше співвласники, наймачі (орендарі) розподіляють за узгодженням загальні витрати на оплату житлово-комунальних та інших послуг.

За умови відсутності поквартирного (покімнатного) обліку та відсутності згоди між мешканцями квартири, житлового приміщення у гуртожитку щодо оплати житлово-комунальних та інших послуг плата розподіляється: за електроенергію при загальному лічильнику пропорційно потужності побутового електричного обладнання кожного співвласника, наймача (орендаря); за газ, водопостачання та водовідведення, освітлення підсобних приміщень за чисельністю зареєстрованих осіб, що проживають у квартирі, житловому приміщенні у гуртожитку; за послуги з централізованого опалення, з утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій за встановленими тарифами відповідно до опалювальної та загальної площі приміщення, яким користується власник, співвласник, наймач (орендар).

Пунктом 13 Правил передбачено, що спори, що виникають під час користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, розв`язуються шляхом проведення переговорів між учасниками спору або у судовому порядку. Питання поділу особового рахунку вирішується шляхом звернення особи з відповідною заявою та документами на підтвердження права власності на частину квартири до житлово-експлуатаційної організації.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суд від 09.09.2020 у справі №751/1560/19 та від 04.03.2024 у справі №750/7250/22.

Аналізуючи вказані вище положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що незалежно від факту проживання/непроживання власників в квартирі, вони зобов`язані нести витрати по управлінню, утриманню та збереженню спільного майна у розумінні статті 360 Цивільного кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що з метою розподілу особового рахунку позивач зверталась до відповідачів із відповідними заявами, однак відмовлено зокрема з підстав відсутності письмового нотаріального договору або рішення суду про встановлення порядку користування жилим приміщенням зазначеної квартири за адресою: адресою: АДРЕСА_2 .

Позивачем запропоновано наступний порядок розподілу особових рахунків: ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_3 площею 10 кв.м.

Виділити в особисте користування ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_4 площею 12 кв.м.

У спільному користуванні співвласників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити коридор №1 площею 5,1 кв.м., вбиральню №2 площею 0,9 кв.м., ванну №3 площею 2,4 кв.м., кухню №4 площею 5,5 кв.м., кімнату №5 площею 16,9 кв.м., коридор №7 площею 1,6 кв.м., шафу №8 площею 0,8 кв.м., балкон площею 1,9 кв.м- загальною площею 35,1 кв.м.

Суд вважає наявними правові підстави для розподілу особового рахунку між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_5 відповідно до наданої в користування площі квартири АДРЕСА_5 , у зв`язку із чим заявлені в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

В задоволенні вимог до АТ «Полтавагаз» слід відмовити, оскільки за однією поштовою адресою укладається один договір розподілу природного газу з побутовим споживачем. У випадку наявності у побутового споживача декількох об`єктів за різними поштовими адресами укладаються окремі договори розподілу природного газу по цих об`єктах.

Якщо об`єкт побутового споживача перебуває у власності (користуванні) кількох осіб, укладається один договір з одним із співвласників (користувачів) за умови письмової згоди всіх інших співвласників (користувачів), про що робиться відмітка в заяві-приєднанні.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2, 5, 10, 13, 76, 77, 81, 259, 263, 264, 265, 280, 281, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , КП «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради, ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», ТОВ «Полтаваенергозбут», АТ «Оператор газорозподільної системи Полтавагаз», ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», Полтавське комунальне Автотранспортне підприємство 1628 про поділ (розподіл) особових рахунків на оплату житлово-комунальних послуг та визначення порядку користування житловим приміщенням задовольнити частково.

Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_5 між співвласниками наступним чином.

Виділити у особисте користування ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_3 площею 10 кв.м.

Виділити в особисте користування ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_4 площею 12 кв.м.

У спільному користуванні співвласників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити коридор №1 площею 5,1 кв.м., вбиральню №2 площею 0,9 кв.м., ванну №3 площею 2,4 кв.м., кухню №4 площею 5,5 кв.м., кімнату №5 площею 16,9 кв.м., коридор №7 площею 1,6 кв.м., шафу №8 площею 0,8 кв.м., балкон площею 1,9 кв.м- загальною площею 35,1 кв.м.

Зобов`язати ПОКВПТГ «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 03338030), КП «ЖЕО № 2» ПМР (код ЄДРПОУ 13961729), ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» (код ЄДРПОУ 42223804), Полтавське комунальне автотранспортне підприємство 1628 (код ЄДРПОУ 03351823), ТОВ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНУ КОМПАНІЮ «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 40121452) розділити/поділити, а за можливості відкрити окремі особові рахунки на оплату послуг з постачання теплової енергії, послуги з постачання гарячої - води, послуги з постачання електроенергії, послуги з доставки газу, послуги з утримання будинку та прибудинкової території для кожного співвласника, а саме ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), квартири АДРЕСА_1 окремо.

В задоволені інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2662,40 грн, судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_6 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_7 .

Відповідач- КП «ЖЕО №2» Полтавської міської ради, код ЄДРПОУ 13961729, м. Полтава, вул. Івана Мазепи, 30.

Відповідач ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», код ЄДРПОУ 03338030, м. Полтава, вул. Польська, 2а.

Відповідач ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУД», код ЄДРПОУ 42223804, м. Полтава, вул. Панянка, 65Б.

Відповідач - АТ «Оператор газорозподільної системи ПОЛТАВАГАЗ» код ЄДРПОУ 03351912, вул. Володимира Козака, 2а.

Відповідач - ТОВ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНУ КОМПАНІЮ «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» код ЄДРПОУ 40121452, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького,6.

Відповідач - Полтавське комунальне автотранспортне підприємство 1628 код ЄДРПОУ 03351823, м. Полтава, вул. Володимира В`язуна, 84.

Повне судове рішення складено 10.08.2026 року.

Головуючий суддя Турченко Т.В.