Решение № 138896404, 10.08.2026, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1373/26

Номер провадження 2-а/289/9/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді Кириленка О.О., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 23.06.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а також стягнути судовий збір та витрати на правничу допомогу у сумі 10000 гривень.

В обґрунтування своїх вимог представник позивача Салівонський О.М. зазначає, що 23.06.2026 відповідачем було винесено оскаржувану постанову, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. Представник позивача вказує, що під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності представник поліції не надав жодного доказу позивачу на підтвердження вчинення ним інкримінованого адміністративного правопорушення, хоча позивач наголошував представнику поліції, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Також представник позивача звертає увагу суду, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення представник поліції виніс оскаржувану постанову без фактичного розгляду справи, не забезпечив можливості скористатися правничою допомогою адвоката, не надав для огляду докази вчення позивачем правопорушення, проігнорував пояснення позивача, не надавши можливості їх викласти на окремому аркуші та долучити до матеріалів справи.

Ухвалою судді від 03.07.2026 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 14).

07.07.2026 через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд в задоволені позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі з мотивів безпідставності та необгрунтованості вимог, вказуючи зокрема на те, що доказом встановлення вини позивача у порушенні правил дорожнього руху є винесена у встановленому законом порядку постанова по справі про адміністративне правопорушення та відеодокази. Позивачем не наведено обставин, які б свідчили про порушення поліцейським вимог Закону України «Про Національну поліцію» (а.с. 21-30).

10.07.2026 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій останній вказує, що в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки відеозапис не містить фіксації інкримінованого йому правопорушення (а.с. 32-34).

Дослідивши матеріали справи, надані письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 23.06.2026 серії ЕНА №7423803, 23.06.2026 о 05:56 год. в с. Старий Любар, по вул. Карла Маркса в смт. Новий Любар, керуючи автомобілем "Renault Scenik", державний номерний знак НОМЕР_1 , водій не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21, чим порушив 8.4 (в) Правил дорожнього руху. За дане правопорушення ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн (а.с. 8).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Обов`язки учасників дорожнього руху, а також підстави та порядок притягнення до відповідальності за їх порушення передбачені Законом України "Про дорожній рух", Правилами дорожнього руху та Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. ст. 10, 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Згідно з пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п. 8.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, дорожні знаки поділяються на групи, в тому числі, заборонні знаки.

Відповідно до вимог пункту 8.4 (в) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, заборонні знаки запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП, порушення вимог дорожніх знаків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 1 статті 247 КУпАП визначено, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.

Згідно з ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показання ми технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).

З оглянутого відеозапису із нагрудного відеореєстратора працівника поліції від 23.06.2026 вбачається, що під час зупинки ОСОБА_1 на відео безпосередньо не зафіксовано факт вчиненого останнім правопорушення, оскільки на відеозаписі працівниками поліції не було продемонстровано розташування вказаного знаку 3.21.

До того ж, до матеріалів справи на підтвердження правомірності оскарженої постанови відповідачем не було долучено відповідної схеми організації дорожнього руху на даній ділянці дороги, яка б підтверджувала, що позивач дійсно порушив 8.4 (в) Правил дорожнього руху.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У свою ж чергу, представником відповідача не подано суду доказів правомірності винесеного рішення щодо позивача.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем в порушення вимог ст. 77 КАС України не надано доказів в підтвердження правомірності своїх дій при винесенні оскаржуваної постанови та вчинення позивачем адміністративного правопорушення, тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ГУ НП в Житомирській області на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 532,48 грн. (а.с. 7).

Щодо заявленої вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми у розмірі 10000 грн в рахунок відшкодування за правничу допомогу, суд зазначає наступне.

При визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Так, з урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи у даній справі (надання консультації, складення частково тотожних за змістом документів, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження), враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність стягнення заявлених витрат на правничу допомогу саме у розмірі 3000 грн.

Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними з наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Керуючись ст. ст. 7, 122, 245, 247, 280, 293 КУпАП, ст. ст. 77, 242, 244, 245, 246, 286 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції у Житомирській області (місцезнаходження: вул. Старий бульвар, 5/37, м. Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 40108625) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7423803 від 23.06.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 532 грн 48 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Сьомого апеляційного адміністративного суду безпосередньо протягом десяти днів з дня його складення.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Олег КИРИЛЕНКО