№ 138895948, 11.08.2026, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2073/25

Провадження № 3/163/14/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2026 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Гайдук А.Л.,

за участі представника митниці Крижановської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Любомль заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Любомльського районного суду Волинської області від 22.01.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, що проживає по АДРЕСА_1 , директора ТОВ «КОНЦЕПТ» (код ЄДРПОУ 24779525, адреса: Україна, 54056, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Театральна, буд.51), РНКОПП НОМЕР_1 , за порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, за нововиявленими обставинами,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 подала до Любомльського районного суду Волинської області документ із назвою «Апеляційна скарга», який за своїм змістом є, зокрема, заявою про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами постанови Любомльського районного суду Волинської області від 22.01.2026 про притягнення її до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

ОСОБА_1 , зокрема, зазначає, що 22 січня 2026 року Любомльським районним судом Волинської області (головуюча суддя Гайдук А.Л.) було винесено постанову у справі № 163/2073/25, якою її визнано винною у порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України; накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 50% вартості товарів 816 371 гривень, з конфіскацією вказаного товару та стягненням судового збору. Не погодившись з указаним рішенням суду, вона подала апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження вказаного рішення суду від 22.01.2026, однак суд апеляційної інстанції ухвалив рішення про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.

ОСОБА_1 вважає, що постанова Любомльського районного суду Волинської області від 22.01.2026 про притягнення її до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене ч.1 ст.483 Митного кодексу України, підлягає перегляду та скасуванню у зв`язку з виникненням (встановленням) істотних обставин, які не були і не могли бути відомі ні їй, як особі, яка притягається до відповідальності, ні суду на час судового розгляду, але які мають фундаментальне значення для правильного вирішення справи, що у свою чергу дають змогу за аналогією закону відкрити провадження за нововиявленими обставинами.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Надточій проти України», «Зубков та інші проти України») провадження у справах про порушення митних правил, зокрема за ст. 483 МК України, яка передбачає колосальні штрафи та конфіскацію, за своєю суттю є кримінальним в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. КУпАП прямо не регламентує процедуру перегляду справ за нововиявленими обставинами, передбачаючи лише перегляд за виключними обставинами (ст. 297-1 КУпАП). Однак відсутність у цьому кодексі відповідної норми не може бути підставою для відмови у доступі до правосуддя та виправленні судової помилки. Тому подає апеляційну скаргу про нововиявлені обставини.

Обґрунтовуючи свої вимоги про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 посилається на положення ст. 459 КПК України, якою, зокрема, передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, та ст. 463 КПК України, що передбачає порядок подання заяви про перегляд судового рішення, зокрема, за нововиявленими обставинами.

ОСОБА_1 стверджує, що ні вона, ні суд першої інстанції не могли знати про такі обставини. Вона подавала попередню декларацію та інвойс про сплату податкового мита, тобто своїми конклюдентними діями показує про відсутність умислу приховування від української митниці будь-яких незаконних дій. З огляду на викладене Волинська митниця без наявних правових підстав, які б могли наголосити про її незаконні дії, проводить огляд, незаконно та передчасно розпочинає складати протокол № 0289/UA205000/2025, так як декларант не встиг подати відповідну митну декларацію для митного оформлення. Вказаний висновок підтверджується також відсутністю вартості товару, який переміщується, оскільки така інформація заявляється декларантом безпосередньо під час митного оформлення, яке повинно відбутися у митниці м. Луцька. Отже, Волинська митниця, посилаючись на норми, що регулюють звичайну декларацію, допускає помилки і складає цей незаконний протокол. Варто зазначити, що норма закону, що передбачала відповідальність за достовірність відомостей, наведених у попередній митній декларації, втратила чинність. Волинська митниця безпідставно ініціювала проведення повного митного огляду. Не відповідає фактичним обставинам та змісту законодавчих норм твердження митниці, що заявлення в попередній митній декларації недостовірних відомостей впливає на визначення митної вартості товару. Невідповідність кількості вантажних місць не підтверджена матеріалами справи, які не містять числових значень фактично встановленої кількості вантажних місць. При подачі попередньої митної декларації вона не могла знати, що під час відвантаження товарів працівники складу компанії відправника допустили помилку, що в подальшому спричинило невідповідність вагових характеристик товарів, а також номерів рам, електродвигунів та маркування. Переміщувані електроскутери не підлягають реєстрації як транспортні засоби, наявність чи відсутність на них номерів рам та електродвигунів не впливає на порядок їх митного оформлення, тим більше на їх вартість. Матеріалами справи не доведено наявності в її діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. Отже, названий огляд був незаконним і складений протокол містить ряд процесуальних помилок. Тому вона не могла знати про незаконність самої процедури митниці щодо її дій і не могла про це дізнатися під час судового розгляду в суді першої інстанції. Платіжна інструкція № 1 від 27.08.2025 підтверджує оплату виключно за товар згідно з контрактом № СС6502. Це доводить, що ТОВ «КОНЦЕПТ» не мало наміру придбавати або приховувати зайвий товар. Вона не могла знати про помилку до моменту прибуття до митниці.

ОСОБА_1 стверджує, що нові докази повністю спростовують наявність в її діях суб`єктивної сторони правопорушення (умислу), яка є обов`язковою для кваліфікації дій за ч. 1 ст. 483 МК України, що підтверджується сталою практикою Верховного Суду.

Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини та Конституцію України, ОСОБА_1 просить застосувати аналогію права.

Зазначені обставини ОСОБА_1 вважає суттєвими та істотними, такими, що є підставою для перегляду судом раніше постановленого рішення, його скасування та закриття провадження щодо неї за відсутністю в її діях складу порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

В судове засідання ОСОБА_1 та її представник адвокат Билиця І.О. не з`явились, представник надіслав на адресу суду клопотання про розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами за відсутності ОСОБА_1 та її представника.

В судовому засіданні представниця митниці пояснила, що за результатом розгляду справи про порушення митних правил постановою Любомльського районного суду Волинської області від 22.01.2026 громадянку України ОСОБА_1 , керівника ТОВ «КОНЦЕПТ» визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 Митного кодексу України, і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 50 % вартості предметів порушення митних правил, з конфіскацією у власність держави товарів. Захисник громадянки ОСОБА_1 двічі звертався з апеляційними скаргами та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження до суду апеляційної інстанції, які постановами Волинського апеляційного суду від 09.03.2026 та 24.03.2026 було повернуто особі, яка їх подала. Захисником подано апеляційну скаргу про нововиявлені обставини. Вказуючи на той факт, що КУпАП прямо не регламентує процедуру перегляду справ за нововиявленими обставинами, захисник здійснює посилання на ст.459 КПК України, в якій наводиться перелік, які обставини визнаються нововиявленими. Підставою для подання апеляційної скарги захисник вказує на обставини, про які не знала особа і не міг знати суд першої інстанції. Зазначила, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Доводи, якими захисник громадянки ОСОБА_1 мотивує необхідність перегляду рішення за нововиявленими обставинами, фактично зводяться до вимоги переоцінки доказів вже досліджених судом під час розгляду справи. Під час розгляду справи ОСОБА_1 надіслала письмові заперечення, в яких висловила свою позицію про закриття провадження у справі за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Крім цього, за клопотанням ОСОБА_1 у даній справі призначено товарознавчу експертизу, висновок якої був прийнятий судом до уваги під час визначення вартості товару. Тому під час судового розгляду справи громадянка ОСОБА_1 була активним учасником судового процессу і не була обмежена в своєму праві щодо подання будь-яких доказів. Вказала, що аргументи, які наведені у запереченні від 16.12.2025, є аналогічними тим аргументам, які викладені в «апеляційній скарзі» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Жодних юридичних фактів (фактичних обставин), про які не знала громадянка ОСОБА_1 , і не міг знати суд першої інстанції у поданій до Любомльського районного суду Волинської області «апеляційній скарзі» не наведено, а сам факт подання останньої зводиться до вказівки на незаконність дій посадових осіб митниці, пов`язаних з виявленням та фіксацією порушення митних правил. У зв`язку з чим вважає, що зазначені в «апеляційній скарзі» підстави про перегляд рішення Любомльського районного суду Волинської області від 22.01.2026 не є нововиявленими обставинами, тому підстави для її задоволення відсутні.

Під час розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Любомльського районного суду Волинської області від 22.01.2026 року за нововиявленими обставинами, суддя встановила такі обставини.

Щодо права подавати заяву про перегляд постанови за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначені відповідним процесуальним законом, а у справах про адміністративні правопорушення КУпАП, МК України, які містять норми як матеріального, так і процесуального права.

Відповідно до ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до положень ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута лише в апеляційному порядку. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Главою 24-1 КУпАП також передбачено перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом.

Поряд із цим частина перша статті 55 Конституції України передбачає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Ця норма зобов`язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв чи скарг, які відповідають встановленим законом вимогам, є порушенням права на судовий захист, яке відповідно до статті 64 Конституції України не може бути обмежене.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та II до Конвенції» від 17.07.1997, Україна визнає на своїй території дію ст. 25 Конвенції про визнання компетенції Європейської комісії з прав людини та ст. 46 Конвенції про визнання обов`язковою без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Порядок реалізації Конвенції та рішень ЄСПЛ визначено Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Відповідно до ч. 1 ст. 17 цього Закону суди при розгляді справ застосовують Конвенцію 1950 р. і практику ЄСПЛ як джерело права.

У зв`язку з тим, що провадження у справах про адміністративне правопорушення вважається кримінальним у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до нього застосовуються норми Кримінального процесуального кодексу України, які передбачають перегляд рішення за нововиявленими обставинами та містять перелік цих обставин.

Відповідно до ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Нововиявленими обставинами визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Статтею 460 КПК України визначено, що учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.

Право на перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами належно не врегульовано Кодексом України про адміністративні правопорушення, як і не передбачено законодавством України про адміністративні правопорушення прямої заборони перегляду постанов за нововиявленими обставинами.

З огляду на викладене та положення Конституції України як норми прямої дії, положення національного законодавства, а також міжнародно-правові договори та рішення Європейського суду з прав людини, які є частиною національного законодавства і джерелом права, суддя вважає, що реалізація права на судовий захист шляхом подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у цій справі підлягає регулюванню за аналогією закону, тому заява ОСОБА_1 про перегляд постанови про порушення митних правил за нововиявленими обставинами підлягає прийняттю до розгляду.

Щодо розгляду заяви ОСОБА_1 по суті.

Нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. При цьому неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду в прийнятті доказів, не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, є те, що вони: існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у рішенні, що переглядається.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи тощо) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Натомість у своїй заяві про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 фактично посилається на неповне встановлення фактичних обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам, неправильне застосування законодавчих норм Волинською митницею і судом, які за своєю правовою природою не є нововиявленими обставинами.

Суддя встановила, що постановою Любомльського районного суду Волинської області від 22.01.2026, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 визнано винуватою (за протоколом № 0289/UA205000/2025 від 18.08.2025), у порушенні митних правил, передбаченому ч. 1 ст. 483 МК України, а саме у тому, що вона, перебуваючи на посаді керівника ТОВ ФІРМА «КОНЦЕПТ», вчинила дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх кількості, а також неправдиві відомості для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, а саме інвойсу № СТ650205 від 02.06.2025, пакувального листа № СТ650205PL від 02.06.2025, CMR № 3289 від 12.08.2025. Щодо ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 50% вартості товарів 816 371 гривень, з конфіскацією вказаного товару та стягненням судового збору.

В апеляційному порядку зазначена постанова не переглядалася.

Зі змісту заяви ОСОБА_1 установлено, що вона, не погодившись з указаним рішенням суду, подала апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження вказаного рішення суду від 22.01.2026, однак суд апеляційної інстанції ухвалив рішення про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.

Окрім цього суддя враховує, що постанова Любомльського районного суду Волинської області від 22.01.2026, яка набрала законної сили, містить обґрунтовану правову оцінку усіх наданих суду доказів, на які посилається ОСОБА_1 , та фактично про переоцінку яких просить у своїй заяві про перегляд постанови за нововиявленими обставинами.

Водночас суддя враховує, що сформульовані в межах судового розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил висновки виключають наявність правових підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з наведених у заяві ОСОБА_1 мотивів, оскільки ця заява не містить посилання на обставини, які мають ознаки нововиявлених; її зміст зводиться до необхідності іншого застосування законодавчих норм та переоцінки уже оцінених судом доказів, наслідком чого, на переконання ОСОБА_1 , має бути рішення суду про недоведеність її винуватості поза розумним сумнівом та відсутність у її діях складу порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Посилання ОСОБА_1 на те, що було допущено помилку під час відвантаження товарів працівниками складу компанії відправника, що в подальшому спричинило невідповідність вагових характеристик товарів, а також номерів рам, електродвигунів та маркування, суд не бере до уваги, оскільки ці обставини ОСОБА_1 не підтвердила жодними доказами.

Посилання ОСОБА_1 на те, що нові докази повністю спростовують наявність в її діях суб`єктивної сторони правопорушення (умислу), яка є обов`язковою для кваліфікації дій за ч. 1 ст. 483 МК України, є безпідставними, оскільки жодних нових доказів до заяви не долучено.

Так, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року (№ 3236/03) у справі "Пономарьов проти України", жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язково рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її рішення.

Враховуючи викладене, суддя вважає, що заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови суду від 22.01.2026 за нововиявленими обставинами слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 283, 294, главою 24-1 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Любомльського районного суду Волинської області від 22.01.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, за нововиявленими обставинами залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області А.Л.Гайдук