Постановление суда № 138894763, 10.08.2026, Шумський районний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 609/846/25

2-п/609/4/2026

10 серпня 2026 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді: Ковтуновича О.В.

за участі секретаря судового засідання: Сандулович О.М.

представника заявника: адвоката, Іщука К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шумськ цивільну справу № 609/846/25 за заявою представника заявника ОСОБА_1 - адвоката, Іщука Костянтина Валентиновича про перегляд заочного рішення № 609/846/25 від 04.11.2025 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні судді Шумського районного суду Тернопільської області перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Зочним рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 04 листопада 2025 року ухвалено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволити повністю. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 210427864 від 11 січня 2022 року у розмірі 20573 грн. 61 коп. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн. 00 коп.

29 липня 2026 року через систему «Електронний суд» представник заявника ОСОБА_1 - адвокат, Іщук Костянтин Валентинович подав заяву про перегляд заочного рішення № 609/846/256 від 04.11.2025, в якій просить поновити строк на подання до суду заяви про перегляд заочного рішення та скасувати заочне рішення Шумського районного суду Тернопільської області №609/846/25 від 04 листопада 2025 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заява мотивовани тим, що про розгляд справи ОСОБА_1 не було відомо у зв`язку із її відсутністю по місці прописки протягом тривалого часу, а тому вона не могла забезпечити своєї явки з метою захисту своїх інтересів, а також не могла надати суду свої доводи щодо безпідставності позовних вимог. Ознайомившись із змістом заочного рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 04.11.2025 року № 609/846/25, бажають звернути увагу суду на наступні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. У матеріалах справи немає жодного доказу про те, що після укладеного Акту повернення права вимоги (без дати та номера) оформленого Додатком № 3 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, в подальшому знову виникло право вимоги у ТОВ "Таліон плюс" (Фактора). Аналогічна ситуація і в Акті повернення права вимоги (без дати та номера), що оформлений Додатком № 3 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року, де регулювались факторингові відносини між ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн фінанс"". Договір факторингу між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс" № 28/1118-01 укладено 28.11.2018 року, Реєстр прав вимоги складено 28.11.2018 року, а кредитні відносини між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачем виникли 11.01.2022 року. Тобто, наведений факти свідчать про те, що вказані суб`єкти не могли передавати права вимоги по кредитному договору відповідача, який на момент передачі прав вимог ще не існував, оскільки переукладання додаткових угод мало своїм наслідком лише продовження строку дії основного Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року. Наявність же незрозумілих витягів із реєстрів прав вимоги, де значиться прізвище ОСОБА_1 , починаючи із № 175 від 05.05.2022 року та інших, не міститься жодних реквізитів, які б давали підстави ідентифікувати ці витяги до того чи іншого договору факторингу. На першому ж етапі відступлення прав вимоги позивачем жодним чином не доводиться факт оплати за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року укладеного між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс". Також зазнає, що із матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач розрахував стягнення заборгованості поза межами встановленого 30-денного строку користування кредитом, аж до 05.05.2022 року, що є несправедливим та таким, що суперечить вимогам законодавства та судовій практиці. Крім того, звертає увагу, що строк позовної давності звернення в суд за захистом своїх прав закінчився 11.02.2025 року. Крім того, вказує, що між відповідачем та адвокатом Іщуком К. В., було укладено Договір "Про надання правничої допомоги" від 07.07.2026 року № 10-2772. Отже, сума витрат, яку відповідач поніс у зв`язку із розглядом даної справи склали 6000 грн. Враховуючи наведене, просить суд поновити строк на подання Заяви про перегляд заочного рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 04.11.2025 року № 609/846/25. Скасувати заочне рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 04.11.2025 року № 609/846/25 і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 30 липня 2026 року поновлено стороні відповідача строк на подання заяви про перегляд заочного рішення. Прийнято заяву до розгляду та призначено судове засідання по справі на 10 серпня 2026 року на 10 год. 10 хв.

30 липня 2026 року через систему «Електронний суд» представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» подав до суду заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, в якій остання зазначає, що ознайомившись із заявою про перегляд заочного рішення, вважають заперечення та твердження Відповідача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з таких підстав. Відповідач мав можливість належним чином ознайомитись з матеріалами справи, а тому, заява про перегляд заочного рішення необґрунтованою. Також звертаємо увагу, рішення від 04 листопада 2025 року, представник Відповідача подав заяву на перегляд заочного рішення від 29 липня 2026 року, тобто, через 8 місяців після рішення. Відповідно до законодавства заочне рішення може бути переглянуто протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Представником Відповідача подано клопотання про застосування строку позовної давності. Проте, позовна давність сплила під час дії воєнного стану та вважається продовженою на строк дії в Україні воєнного стану. При цьому, якщо позовна давність спливає під час дії воєнного, надзвичайного стану, то останнім днем строку слід вважати перший робочий день після закінчення періоду дії в Україні воєнного, надзвичайного стану. Також зазначає, що Відповідач, не врахував усі матеріали справи та помилково визначив, що передача права вимоги відбулася в момент укладення договору факторингу. Проте, відповідно до умов договору факторингу, передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього. В свою чергу, Позивач долучив до позовної заяви всі належні докази, а саме: договір факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 р. та витяг з реєстру прав вимоги 175 від 05.05.2022 до Договору факторингу № 28/1118 01 від 28.11.2018. Відповідач неправильно трактував положення договору та дійшов хибного висновку, що передача права вимоги відбувається у момент підписання договору. Насправді ж право вимоги переходить у момент підписання реєстру, який є невід`ємною частиною договору факторингу. Також, вказує, що Під час укладення договору Відповідач ознайомився з його текстом та змістом в цілому, паспортом споживчого кредиту, зміст договору жодним чином не порушує його законних прав та інтересів, жодних заперечень щодо уточнення чи зміни його викладу не висловила та з ними погодилась, про що свідчать її підписи та згода обробку персональних даних та доступ до кредитної історії. Відповідач не відмовлявся від одержання кредиту, свою згоду на укладення кредитного договору не відкликав, не звертався за додатковим роз`ясненням положень договору, тобто не скористалася цим своїм правом. Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір є правомірним, оскільки його недійсність законом прямо не встановлена та судом він недійсними не визнаний, а тому відповідно до ст. 204 ЦК України, є правомірним і повинен виконуватися належним чином, виходячи зі змісту норм матеріального права та з урахуванням умов і змісту самого договору. Щодо витрат на правову допомогу зазнає, що з урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, значимості таких дій у справі виходячи з її конкретних обставин Позивач вважає, що зазначені адвокатом витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн. є завищеними, належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу розподілу судових витрат. Враховуючи наведене, представник позивача просить прийняти заперечення на заяву про перегляд заочного рішення та врахувати при вирішенні справи по суті; Залишити без змін заочне рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 04 листопада 2025 у справі № 609/846/25.

Представник заявника у судовому засіданні заяву про перегляд заочного рішення підтримав повністю та просив її задоволити з підстав викладених у ній.

У судове засідання представник позивача не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи.

Заслухавши заявника та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.1 ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Крім того, за змістом ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Використання законодавцем в конструкції ст. 288 ЦПК України сполучника «і» дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Так, з матеріалів справи встановлено, що 08 вересня 2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» через систему «Електронний суд» подав до суду позов до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення заборгованості. Згідно із позовною заявою, Кредитодавець просить суд у цьому позові стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 210427864 від 11.01.2022 у розмірі 20573,61 грн. та судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру №1761779 від 11.09.2025. Також, у матеріалах справи вказана електрона пошта відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

07 серпня 2026 року на зареєстровану адресу відповідача позивачем було надіслано позовну заяву із додатками по справі.

Ухвалою суду від 11 вересня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, судове засідання по справі призначено на 06 жовтня 2025 року на 09 год. 30 хв. В ухвалі про відкриття провадження відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. Крім того в ухвалі суду вказано, що у судове засідання слід викликати учасників справи та направити їм копію вказаної ухвали.

Ухвалою суду від 06 жовтня 2025 року за неявкою відповідача судове засідання по справі відкладено на 04 листопада 2025 року на 10 год. 00 хв.

Як слідує з довідок про доставку електронного листа, документи в електронному вигляді, а також (за наявності) прикріпленні до нього файли були надіслані та доставлені до електронної скриньки відповідача.

Також суд зауважує, що у застосунку Дія українці можуть отримувати сповіщення про призначені судові засідання, у яких вони є учасниками справи. Послуга реалізована Мінцифрою спільно з Державною судовою адміністрацією України, ДП «Центр судових сервісів» та ДП «Інформаційні судові системи».

Як вбачається із заяви представника відповідача про перегляд заочного рішення, такій про розгляд справи не було відомо у зв`язку із її відсутністю по місцю прописки протягом тривалого часу. Однак, як вже встановлено судом, відповідач про розгляд справи, який був призначений на 06 жовтня 2025 року на 09 год. 30 хв. та на 04 листопада 2025 року на 10 год. 00 хв., належним чином була повідомлена.

У відповідності до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, interalia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Разом з цим, відповідачем в заяві про перегляд заочного рішення не наведено жодного доказу, в розумінні ст. 76 ЦПК України, який би мав істотне значення для правильного вирішення спору та спростовував висновки суду наведені в заочному рішенні суду від 04 листопада 2025 року, а обставини, на які посилається відповідач в своїй заяві про скасування заочного рішення у справі, не спростовують висновків суду, наведених у заочному рішенні.

Щодо застосування строку позовної давності, то суд звертає увагу, що позовна давність сплила під час дії воєнного стану, в той же час, враховуючи що строки позовної давності під час дії воєнного стану зупинені, у зв`язку з чим клопотання відповідача про застосування строку позовної давності не підлягає задоволенню.

Таким чином, сторона заявника не вказала та документально не підтвердила поважні причини неявки в судове засідання, а також не надала жодних доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, і не були враховані судом при винесенні спірного заочного рішення.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що заявником не доведено наявності передбачених законом умов для скасування заочного рішення, а тому підстави для задоволення заяви про його перегляд відсутні.

Частиною 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 76, 81, 258, ч.6 ст.259, 284-288, 353 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката, Іщука Костянтина Валентиновича про перегляд заочного рішення № 609/846/25 від 04.11.2025 у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя: Олег КОВТУНОВИЧ