Постановление суда № 138894062, 11.08.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/1088/26 Справа №447/1124/26

У Х В А Л А

11.08.2026 Миколаївський районний суд Львівської області у складі судді Бачуна О.І., за участю секретаря судового засідання Данилів О.І. представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.,-

в с т а н о в и в:

у провадженні суду знаходиться вищевказана цивільна справа.

24.06.2026 року відповідач ОСОБА_3 подав до суду відзив на позовну заяву в якому просить зупинити провадження по справі, до прийняття рішення Конституційним судом за конституційною скаргою ОСОБА_6 щодо конституційності ч.5 ст.13, ч.1, 2 ст.14 ЗУ « Про житлово-комунальні послуги», п.1 ч.5 ст.12, абзацу 1 п.2 ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України щодо автоматичного укладення індивідуального договору про надання комунальних послуг.

В судовому засіданні представник позивача проти задоволення клопотання заперечила.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що відсутні підстави для зупинення провадження по справі, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Право суду зупинити провадження у справі визначено у статті 252 ЦПК України. Суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: 1) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі; 2) захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу; 3) перебування учасника справи у довгостроковому службовому відрядженні; 4) розшуку відповідача в разі неможливості розгляду справи за його відсутності; 5) призначення судом експертизи; 6) направлення судового доручення щодо збирання доказів у порядку, встановленому статтею 87 цього Кодексу; 8) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави; 9) прийняття ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом; 10) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Не допускається зупинення провадження у справі про стягнення аліментів з підстави наявності спору про батьківство (материнство), визначення місця проживання дитини, про участь одного з батьків або родичів у вихованні дитини, спілкуванні з дитиною. Суд не зупиняє провадження у випадках, встановлених пунктами 1-3 частини першої цієї статті, якщо відсутня сторона веде справу через свого представника. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі: 1) смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; 2) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; 3) призначення або заміни законного представника у випадках, передбачених статтею 63 цього Кодексу; 4) надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення подружжя, крім випадків, передбачених частиною другою статті 111 Сімейного кодексу України; 4-1) звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв`язку з проведенням медіації; 5) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді; 6) об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Крім того, судом враховуються правові позиції, викладені у постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15, що зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Відповідач зазначає, що ухвалення рішення Конституційним Судом України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_7 щодо конституційності ч. 5 ст. 13, ч.ч. 1,2 ст. 14 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», п. 1 ч. 5 ст. 12, абз. 1 п. 2. ч. 3 ст. 287 ГПК України: щодо автоматичного укладення індивідуального договору про надання комунальної послуги буде важливим та показовим в даній справі, однак не довів наявність об`єктивних підстав щодо неможливості розгляду даної справи до ухвалення рішення Конституційним Судом України.

Підстав для зупинення провадження у зв`язку з об`єктивною неможливостю розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, суд не вбачає.

Такий висновок суду цілком узгоджується з положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також що в цивільному судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи.

Враховуючи, те, що згідно тексту конституційної скраги вбачається, що заявниця ОСОБА_8 оспорює конституційність самої законодавчої моделі "автоматичного ( без волевиявлення особи та без можливості для неї вплинути на цей процес)" укладення індивідуального договору про надання комунальної послуги, закріпленої у частині п`ятій статті 13 Закону України " Про житлово-комунальні послуги" та необгрунтована об`єктивна неможливість розгляду даної справи до ухвалення рішення Конституційним Судом України, суд дійшов висновку в клопотанні відповідача про зупинення провадження у справі відмовити.

Керуючись ст.ст. 251 , 253 ЦПК України ,суд, -

ухвалив:

у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_3 про зупинення провадження по справі №447/1124/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя Бачун О. І.