Постановление суда № 138885236, 11.08.2026, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа № 551/936/26

У Х В А Л А

про передачу справи на розгляд іншому суду

11 серпня 2026 року селище Шишаки

Суддя Шишацького районного суду Полтавської області Вергун Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю « Агрофірма « ім. Довженка » до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про зобов`язання виконати умови договору купівлі - продажу нерухомого майна та стягнення коштів, -

в с т а н о в и в :

10 серпня 2026 року на адресу суду через систему « Електронний суд » надійшла позовна заява ТОВ « Агрофірма « ім. Довженка » до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зобов`язання виконати умови договору купівлі - продажу комплексу будівель і споруд виробничого призначення від 18 липня 2024 року та стягнення неоплаченої компенсації за користування земельною ділянкою по 129 825 грн. 94 коп. із кожного.

Судом встановлено, що предметом заявлених вимог є зобов`язання виконати умови договору купівлі продажу комплексу будівель та споруд виробничого призначення від 18 липня 2024 року, а також стягнення неоплаченої компенсації за користування земельною ділянкою.

Відповідно до умов договору купівлі - продажу від 18 липня 2024 року, комплекс будівель і споруд виробничого призначення розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Нерухоме майно, що відчужене за договором, розташоване на земельній ділянці, яка знаходиться у користуванні ТОВ « Агрофірма « ім. Довженка » на праві оренди згідно з договором оренди земельної ділянки від 20 червня 2012 року.

Сторони узгодили, що з моменту укладення договору купівлі - продажу до моменту розірвання чи припинення дії договору оренди, на якій розташовано нерухоме майно, покупці зобов`язуються компенсувати продавцю витрати на оплату орендної плати за зазначену земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Статтями 27, 28, 30 ЦПК України врегульовано питання загальної територіальної підсудності за місцем проживання (місцезнаходженням) відповідача, підсудності справ за вибором позивача та виключної підсудності.

За загальним правилом територіальної підсудності, яке закріплене в ч.ч. 1, 2 ст. 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Виняток із вказаного правила становить альтернативна підсудність (стаття 28 ЦПК України) та виключна підсудність (стаття 30 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до п. п. 41, 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» № 3 від 01 березня 2013 року, перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК, в чинній редакції - ст. 30 ЦПК України) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК, в чинній редакції - ст. 30 ЦПК України).

Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Як зазначено в п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07 лютого 2014 року до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права власності на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 зазначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Отже, позови що виникають з приводу нерухомого майна це позови пов`язані з нерухомим майном, нерухомістю, нерухомою річчю, а тому усі позови, у спорах, які є наслідком правовідносин, пов`язаних з обігом нерухомого майна повинні бути пред`явлені до суду за місцем знаходження цього майна.

Зміст позовних вимог свідчить про те, що позивач звернувся з позовом про зобов`язання виконання умов договору купівлі - продажу нерухомого майна та стягнення неоплаченої компенсації за користування земельною ділянкою, тобто виник з приводу нерухомого майна, оскільки позовні вимоги мають явний, очевидний правовий зв`язок із нерухомим майном.

Отже, у даному випадку підлягають застосуванню правила виключної підсудності за ч. 1ст. 30 ЦПК України.

Тому позиція позивача, що в даному випадку підлягають застосуванню правила підсудності, визначені ч. 8 ст. 28 ЦПК України, тобто за місцем знаходження на момент виникнення зобов`язання кредитора, у даному випадку позивача ( п. 4 ч. 1 ст. 532 ЦК України ), є помилковим.

Положення п. 4 ч. 1 ст. 532 ЦК України визначає виключно матеріальне право (де саме боржник має віддати гроші) та не регулює процесуальні правила вибору підсудності.

При цьому, виключна підсудність ( ст. 30 ЦПК України ) виключає можливість застосування альтернативної підсудності ( ст. 28 ЦПК України ).

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.31 цього Кодексу, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції ( підсудності ) іншого суду.

З огляду на наведене, справа в порядку ст. 31 ЦПК України має бути передана за підсудністю до Диканського районного суду Полтавської області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 31, 187, 260, 261 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Цивільну справу № 551/936/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Агрофірма « ім. Довженка » до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про зобов`язання виконати умови договору купівлі - продажу нерухомого майна та стягнення коштів, передати за підсудністю на розгляд до Диканського районного суду Полтавської області ( адреса місцезнаходження: 38500, Полтавська область, Полтавський район, сел. Диканька, вул. Мазепи Івана, 11 ).

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали суду складено 11 серпня 2026 року.

Суддя: