Постановление суда № 138879632, 06.08.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/7915/26

ун. № 759/21883/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м.Київ

Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

перекладача ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_8 , подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 серпня 2026 року за №12026100080001848, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_9 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кишинів, громадянин Республіки Молдови, не одружений, не працює, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проживає за ардесою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, та якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

06.08.2026 р. в провадження слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_8 , подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 серпня 2026 року за №12026100080001848, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_9 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України

Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що у провадженні слідчого відділу Святошинського УП ГУНП у місті Києві в м. Києві знаходяться матеріали кримінального провадження № 12026100080001848 від 05.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

24.02.2022 року згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на території України було введено воєнний який неодноразово продовжувався.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 05.08.2026 року близько 13 год. 40 хв, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах воєнного стану, знаходячись за адресою м. Київ, вул. Тулузи, 3-В, таємно викрав золоті вироби, що належить ОСОБА_12 завдавши йому майнової шкоди на суму 7500 гривень.

Так, ОСОБА_11 , 05.08.2026, приблизно о 13 годині 40 хвилин, знаходячись за адресою м. Київ, вул. Тулузи, 3-В неподалік від маркету «АТБ» звернув свою увагу на раніше не знайомого йому громадянина ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_2 та побачив на його шиї золотий ланцюжок на якому знаходились золоте кільце та золотий хрестик.

В цей час та місці, у ОСОБА_9 раптово виник прямий злочинний умисел та таємне протиправне заволодіння чужим майном, а саме зазначеними вище золотими виробами таким чином визначивши їх для себе предметом злочинного посягання.

Реалізовуючи зазначений вище злочинний умисел, продовжуючи знаходитись у вказаному місці, а саме біля маркету «АТБ» що розташований по вул. Тулузи, 3-В у місті Києві, ОСОБА_11 діючи умисно, з корисливих мотивів, та переконавшись в тому, що ОСОБА_12 відволікся та за його діями ніхто не спостерігає, розуміючи протиправність своїх умисних дій, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, розуміючи, що в країні триває воєнний стан, упевнившись та скориставшись тим, що ОСОБА_12 відволікся, зняв з шиї ОСОБА_12 золоті вироби, а саме: ланцюжок золотий, приблизною вагою 20.7 грамів, проба 585, який був придбаний у 2007 році вартістю близько 5000 гривень; обручальне кільце золоте, приблизною вагою 7.2 грамів, проба 585, який був придбаний у 2007 році, вартістю близько 2000 гривень; хрестик золотий з надписом «Спаси и сохрани», приблизною вагою 5.6 грамів, проба 585, який був придбаний у 2007 році, вартістю 500 гривень, після чого з метою доведення свого вказаного умисного злочину до кінця, залишив місце вчинення кримінального правопорушення, направившись з викраденим майном у невідомому напрямку, тобто довів свій злочинний умисел до кінця - обернув викрадене майно на свою користь та розпорядився у подальшому даним майном на власний розсуд, завдавши ОСОБА_12 майнової шкоди на загальну суму 7500 гривень.

Таким чином, ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

05.08.2026 року ОСОБА_13 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 4 ст. 185 КК Укураїни.

Вина ОСОБА_9 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: протоколом затримання особи підозрюваної у вчинені злочину; допитом потерпілого ОСОБА_12 ; оглядом місця події від 05.08.2026; допитом свідка ОСОБА_14 ; допитом свідка ОСОБА_15 ; допитом свідка ОСОБА_16 ; допитом свідка ОСОБА_17 ; протоколом огляду відеозапису з камер відеопостереження; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства як на момент обрання запобіжного заходу, встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 та 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме про те, що підозрюваний ОСОБА_9 у випадку застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою може вчинити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, ОСОБА_11 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення вчиненого в умовах воєнного стану та який, згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких, і за який, згідно санкції ч. 4 ст. 185 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, тобто тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання судом його винуватим вже обґрунтовує ризик того, що з метою уникнення покарання він може вчинити спробу переховування. Крім того, ОСОБА_11 не має стійких соціальних зв`язків, які б утримали його від подальшого вчинення кримінальних правопорушень, та той факт, що ОСОБА_11 не має офіційного місця працевлаштування та джерел заробітку, ніде не працює та не навчається, що зумовлює підозрюваного вчиняти корисливі кримінальні правопорушення з метою обернення майна в свою користь та особистого збагачення.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав викладених в ньому.

Захисник проти задоволення клопотання заперечував. Зазначив, що ризики зазначені прокурором не обгрунтовані та не доведені належними доказами. Просив застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою або визначити мінімальний розмір застави.

Підозрюваний підтримав думку свого захисника, проти задоволення клопотання заперечував.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Вирішуючи питання про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить із того, що вони не можуть ґрунтуватися виключно на припущеннях сторони обвинувачення, а мають підтверджуватися конкретними обставинами кримінального провадження.

Щодо ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя вважає його доведеним.

Такий висновок ґрунтується на тому, що ОСОБА_18 є громадянином Республіки Молдови, постійного місця проживання та реєстрації на території України не має, міцних соціальних зв`язків в Україні матеріалами клопотання не підтверджено. Крім того, він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Суворість можливого покарання сама по собі не може бути єдиною підставою для застосування тримання під вартою, однак у сукупності з наведеними обставинами істотно підвищує ризик ухилення від кримінального провадження.

Оцінюючи ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає, що на даному етапі досудового розслідування потерпілий та свідки ще підлягають допиту судом під час судового розгляду, а тому можливість впливу на них не може бути повністю виключена.

Разом із тим доводи сторони обвинувачення щодо існування зазначеного ризику наведені переважно у загальному вигляді та не містять конкретних відомостей про вчинення підозрюваним будь-яких дій, спрямованих на незаконний вплив на потерпілого чи свідків, або намір вчинити такі дії. Саме по собі посилання на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення не є достатнім для висновку про існування такого ризику.

Водночас, враховуючи характер інкримінованого кримінального правопорушення, стадію досудового розслідування та необхідність забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя вважає, що зазначений ризик хоча і не має високого ступеня інтенсивності, однак повністю не виключається.

Також слідчий суддя не знаходить достатніх підстав вважати доведеним ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, оскільки матеріали клопотання не містять відомостей про попередню злочинну діяльність підозрюваного, його судимість чи інші обставини, які б свідчили про реальність такого ризику.

Таким чином, слідчий суддя доходить висновку, що стороною обвинувачення належним чином доведено існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також частково підтверджено ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тоді як ризики, передбачені п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свого підтвердження під час судового розгляду не знайшли.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується лише тоді, коли прокурором доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.

Вирішуючи питання про можливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує характер та обставини інкримінованого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим, а також встановлений ризик його переховування від органу досудового розслідування та суду.

Як встановлено судом, підозрюваний є громадянином Республіки Молдови, постійного місця проживання та реєстрації на території України не має, міцних соціальних зв`язків на території України матеріали клопотання не містять. За таких обставин застосування особистого зобов`язання, про яке просила сторона захисту, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не усуне встановлений ризик його переховування.

Інші більш м`які запобіжні заходи, передбачені КПК України, також не забезпечать досягнення мети застосування запобіжного заходу, визначеної ст. 177 КПК України.

З огляду на викладене слідчий суддя доходить висновку, що лише застосування щодо Республіки Молдови запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідним та пропорційним втручанням у його право на свободу.

Разом із тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя враховує вимоги ст. 182 КПК України, характер та обставини інкримінованого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, тяжкість покарання, яке йому загрожує, наявність доведеного ризику переховування, розмір заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди, а також те, що застава не повинна бути завідомо непомірною для підозрюваного, але має достатньою мірою гарантувати виконання ним покладених процесуальних обов`язків.

З урахуванням наведених обставин, а також принципу співмірності, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 гривень, оскільки саме такий розмір застави, на переконання суду, є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання ним покладених процесуальних обов`язків, не будучи при цьому завідомо непомірним.

За таких обставин клопотання слідчого, погоджене прокурором, підлягає задоволенню шляхом застосування до ОСОБА_19 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого - задовільнити.

Обрати стосовно ОСОБА_9 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 03 жовтня 2026 року включно та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Визначити ОСОБА_13 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 66 560 грн. (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: депозитний рахунок: код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за…(П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №.., кримінальне провадження № , внесені (ПІБ особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції, після внесення якої ОСОБА_18 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на ОСОБА_9 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідкам у цьому кримінальному провадженні; не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідного відділу Державної міграційної служби України свій закордонний паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_13 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання, покладених на нього обов`язків застава звертається в дохід держави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів групи прокурорів у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. Строк дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного, у разі внесення застави, обчислювати з дня внесення застави до 03.10.2026 включно.

Копію ухвали вручити підозрюваному та прокурору, а також надіслати до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України на виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде оголошено 10 серпня 2026 року о 13 год. 45 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1