№ 138878428, 03.08.2026, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа №604/833/26

Провадження №3/604/256/26

ПОСТАНОВА

іменем України

03 серпня 2026 року селище Підволочиськ

Суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області Сташків Н.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №1 Тернопільського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

за ч.ч.1,2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

14 липня 2026 року на адресу Підволочиського районного суду надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП (справа №604/832/26 (провадження №3/604/255/26)).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Сташківу Н.Б.

Крім того, 14 липня 2026 року на адресу суду надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП (справа №604/833/26 (провадження №3/604/256/26)).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Сташківу Н.Б.

Дослідивши матеріали справ про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що 11 липня 2026 року близько 22:10 години ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, а саме штовхав її та ображав грубою нецензурною лайкою, внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психічному здоров`ю потерпілої. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, за фактом вчиненого правопорушення працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №233604 від 11 липня 2026 року.

Крім того, 11 липня 2026 року близько 22:10 години ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, а саме штовхав її та ображав грубою нецензурною лайкою, внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психічному здоров`ю потерпілої. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП, за фактом вчиненого правопорушення працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №233605 від 11 липня 2026 року.

Згідно ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Приймаючи до уваги факт, що в провадженні судді знаходиться дві справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, які кваліфікуються за ч.1 ст.173-2 та за ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вважаю, що відповідно до ст.36 КУпАП вони мають бути об`єднані в одне провадження та їм слід присвоїти номер справи №604/833/26 (провадження 3/604/256/26).

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, наявність протоколу на розгляді суду, не вжила заходів для явки до суду, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не подала письмових заперечень проти протоколу, за вказаних обставин справу слід розглянути за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі, та те, що суд вчинив всі необхідні дії, направлені на належне повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про дату, час та місце розгляду справи, однак ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, суд визнає причини неявки останнього в судове засідання неповажними, у зв`язку з чим суд відповідно до положень ст.268 КУпАП, розглядає справу за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності, суд дійшов наступного.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.173-2 КУпАП підтверджується:

-протоколами про адміністративне правопорушення серії ВАВ №233604 та серії ВАВ №233605 від 11 липня 2026 року, в яких зазначені обставини вчинення правопорушень;

-рапортами помічника чергового ВП №1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області від 12 липня 2026 року та від 13 липня 2026 року;

-рапортом інспектора СОБ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області від 13 липня 2026 року;

-письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 11 липня 2026 року.

Доказів, які б спростовували наведені вище обставини, суду не надано.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про попередження насильства в сім`ї», насильство в сім`ї - будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім`ї по відношенню до іншого члена сім`ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім`ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров`ю.

Статтею 1 Закону України від 7 грудня 2017 року № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено поняття домашнього та психологічного насильства, а саме: «3) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; 14) психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи», 17)фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Згідно із ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється, зокрема на таких осіб: колишнє подружжя, а також на дітей.

Згідно ч.1 ст.173-2 КУпАП, адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає у випадку вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно ч.2 ст.173-2 КУпАП, адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає у випадку вчинення діяння, передбаченого частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП та його вина у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень доведена повністю.

Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, передбачені ст.34, ст.35 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчинених адміністративних правопорушень та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчинених адміністративних правопорушень, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь його провини та ставлення до вчиненого, суддя вважає, що в цілях виховання ОСОБА_1 до нього слід застосувати адміністративне стягнення за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ч.2 ст.126 КУпАП у виді штрафу в мінімальному розмірі передбаченому санкцією вказаної статті.

Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст.33, 34,35, 40-1, 251, 283, 284 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд,

У Х В А Л И В:

Матеріали справи про адміністративні правопорушення 604/832/26 (провадження 3/604/255/26) та 604/833/26 (провадження 3/604/256/26) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення ним правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 та ч.2 ст.173-2 КУпАП об`єднати в одне провадження та присвоїти справі номер 604/833/26 (провадження 3/604/256/26).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 та ч.2 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 (п`ятсот десять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106).

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. (Реквізити для сплати штрафу: (Отримувач коштів: ГУК у Тернопільській області/тг смт. Підволочиськ, код класифікації доходів: 21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; МФО 899998, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA638999980313000106000019677).

У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: 1) подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; 2) витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена через Підволочиський районний суд Тернопільської області до Тернопільського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Н.Б. Сташків