Решение № 138878050, 10.08.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/1112/26 Справа №450/226/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

(заочне)

10.08.2026 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Павліва В.Р., за участю секретаря судового засідання Янкевич М.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві Львівської області у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

19.01.2026 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (далі по тесу ТОВ «Бізнес позика») звернувся у Пустомитівський районний суд Львівської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №532393-КС-001 від 03.04.2025 у розмірі 81360,00 грн., що складається із: суми прострочених платежів за тілом кредиту - 24000,00 грн.; суми прострочених платежів за процентами - 40560,00 грн.; суми заборгованості за штрафами - 0,00 грн.; суми заборгованості за відсотками відповідно до ст. 625 ЦКУ - 12000,00 грн., суми прострочених платежів за комісією - 4800,00 грн.; крім цього просить стягнути з відповідачки судовий збір у розмірі 2662,40 грн. В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору позивач покликається на те, що 03.04.2025 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір №532393-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». 03.04.2025 ТОВ «Бізнес позика» направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №532393-КС-001 про надання кредиту. ТОВ «Бізнес позика» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-5152, на номер телефону НОМЕР_1 , який боржником було введено.

Відповідно до п. 1 Договору про надання кредиту, ТОВ «Бізнес позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 24000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит. Як зазначає позивач, ним виконано зобов`язання за договором та надано позичальнику грошові кошти в розмірі 24000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням).

Боржник свої зобов`язання за кредитним договором №532393-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконала, чим порушила свої зобов`язання, встановлені договором.

Станом на 07.01.2026 у відповідачки утворилась заборгованість за договором №532393-КС-001 про надання кредиту, у розмірі 81360,00 грн., яка складається з: суми прострочених платежів за тілом кредиту - 24000,00 грн.; суми прострочених платежів за процентами - 40560,00 грн.; суми заборгованості за штрафами - 0,00 грн., суми заборгованості за процентами відповідно до ст. 625 ЦКУ - 12000,00 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 4800,00 грн.

Враховуючи викладене, позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідачки суму заборгованості.

За відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 23.02.2026 цивільну справу №450/226/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, передано за підсудністю до Миколаївського районного суду Львівської області.

30.03.2026 на адресу суду надійшли матеріали цивільної справи №450/226/26.

Ухвалою суду від 31.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання у справі. Відповідачу надано строк для подання відзиву та заперечень. Витребувано інформацію.

Ухвала суду про відкриття провадження від 31.03.2026 була надіслана судом відповідачу за зареєстрованим місцем його проживання, проте поштове відправлення повернулось на адресу суду у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.

Крім того, позивач, на виконання вимог абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, додав до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення відповідачці копій поданих до суду документів.

У позовній заяві представник позивача просила розгляд справи проводити у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує, проти заочного рішення не заперечує.

У судові засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, заяв чи клопотань про неможливість прибути у судове засідання, відзиву на позовну заяву не подав.

Суд вважає за можливе проводити розгляд справи у її відсутності, зважаючи на те, що така була належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду.

Згідно ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відтак, на підставі ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.

Суд встановив:

03.04.2025 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено Договір №532393-КС-001 про надання кредиту, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти в сумі 24000,00 грн. строком на 24 тижні, тобто до 18.09.2025.

Відповідно до п.2.4. Договору стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 1%, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку

Комісія за видачу кредиту (надалі - Комісія): 4800,00 грн. (п.2.5. договору). Комісія нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту.

Згідно кредитного договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика».

Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» через веб-сайт або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номера позичальника. Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника.

Кредитний договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-5152.

У паспорті споживчого кредиту зазначені контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту, та інше. Паспорт споживчого кредиту підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-5152.

07.01.2026 ОСОБА_1 заповнив анкету клієнта, у якій вказав анкетні дані та інформацію щодо бажаного кредиту.

ТОВ «ПрофітГід» надіслало ТОВ «Бізнес Позика» підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів відповідачу ОСОБА_1 на платіжну картку НОМЕР_3 у сумі 24000,00 грн.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Згідно з поданим Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» розрахунком, заборгованість відповідача станом на 07.01.2026 становить 81360,00 грн., яка складається з: суми прострочених платежів за тілом кредиту - 24000,00 грн.; суми прострочених платежів за процентами - 40560,00 грн.; суми заборгованості за штрафами - 0,00 грн., суми заборгованості за процентами відповідно до ст. 625 ЦКУ - 12000,00 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 4800,00 грн.

На виконання ухвали суду від 31.03.2026 представником АТ КБ «Приватбанк» надано інформацію про те, що на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_5 ). Крім цього, представником АТ «Приватбанк» долучено виписку за договором за період з 03.04.2025 по 18.09.2025, з якої встановлено, що відповідач користувався вказаними кредитними коштами.

Водночас, суд зазначає, що у листі банку прізвище клієнта помилково вказано як « ОСОБА_3 », проте надані банком ідентифікаційні дані (РНОКПП НОМЕР_4 ) та адреса місця проживання повністю збігаються з даними відповідача ОСОБА_1 .

Оцінка суду.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому відповідно до ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він фактично був ознайомлений, що ствердив своїм підписом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України виникнення спірних правовідносин, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, у відповідача виник обов`язок повернути позивачу грошові кошти отримані за кредитним договором у розмірі та на умовах встановлених договором.

За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, відповідач підтвердив своїм підписом, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, та зобов`язався виконувати їх умови.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Статтею 207 ЦК України не передбачено вичерпного переліку таких документів, тому, окрім листів та телеграм, можуть використовуватися й інші засоби зв`язку, наприклад електронний або інший інтернет/SMS-pecypc.

Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Крім того, суд вказує, що за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, договір був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, чим підтверджено укладання між сторонами такої угоди, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Отже, існують підстави вважати, що сторонами належно обумовлено умови користування позиченими коштами та позичальнику належним чином повідомлено про умови позики.

Відповідачем наведений розрахунок не заперечено, власних не надано.

Щодо стягнення із відповідача заборгованості за процентами відповідно до ст. 625 ЦКУ у розмірі 12000,00 грн., суд зазначає таке.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Частиною 1 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Відповідно до ч. 1 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17.03.2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної у ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України й діє станом на день розгляду цієї справи.

Відтак, аргументи сторони позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» заборгованості за процентами відповідно до ст. 625 ЦКУ у розмірі 12000,00 грн., суд вважає необґрунтованими, а тому, у задоволенні стягнення з відповідача на користь позивача процентів за ст. 625 ЦК України у розмірі 12000 грн. слід відмовити.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №532393-КС-001 від 03.04.2025 у розмірі 69360,00 грн., що складається із: суми прострочених платежів за тілом кредиту - 24000,00 грн.; суми прострочених платежів за процентами - 40560,00 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 4800,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов підлягає до задоволення частково, згідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір слід стягнути з відповідача у розмірі 2269,72 грн. на користь позивача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, виходячи з розрахунку: 69360,00 грн. (розмір задоволених позовних вимог) / 81360,00 грн. (розмір заявлених позовних вимог) х 2662,40 грн. (сума сплаченого судового збору).

Керуючись ст. 76, 81, 89, 141, 223, 247, 263, 264, 265, 279, 280, 282, 284 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за договором № 532393-КС-001 про надання кредиту від 03.04.2025 у розмірі 69360 (шістдесят дев`ять тисяч триста шістдесят) гривень 00 копійок, що складається із: суми прострочених платежів за тілом кредиту - 24000,00 грн.; суми прострочених платежів за процентами - 40560,00 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 4800,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір у розмірі 2269 (дві тисячі двісті шістдесят дев`ять) гривень 72 копійки.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю « Бізнес Позика », ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складено 10.08.2026.

Суддя Павлів В. Р.