Решение № 138873075, 10.08.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/20969/25

провадження № 2/753/2569/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року Дарницький районний суд міста Києва у складі головуючого судді Якусика О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Парус-49» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

30.09.2025 до Дарницького районного суду міста Києва шляхом формування заяви у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Парус-49» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлові послуги у розмірі 21 263,56 грн, інфляційних втрат у розмірі 12 553,08 грн, 3% річних у розмірі 2 481,15 грн та судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 12.10.2020 ОСББ «Парус-49» здійснює утримання спільного майна багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема здійснює прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем, купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку, поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку, встановлює розміри відрахувань до резервного, ремонтного та інших фондів, тощо. У ОСОБА_1 , як у власниці та/або зареєстрованої особи у квартирі АДРЕСА_2 , наявна заборгованість зі сплати внесків та платежів, встановлених загальними зборами ОСББ (№ особового рахунку - НОМЕР_1 ) у розмірі 21 263,56 грн.

Відповідно до Кошторису, затвердженого загальними зборами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Парус-49» від 10.09.2020, протоколу №01/01/25 засідання правління ОСББ «Парус-49» від 16.01.2025 та розрахунків внески власників квартир становлять 7,56 грн за кв.м на місяць. Новий Кошторис з моменту затвердження 10.09.2020 не складався та не затверджувався.

Як зазначає позивач за період з 01.08.2021 по 22.09.2025 споживач послуг у квартирі АДРЕСА_1 тільки двічі за весь час вносила кошти за внески та платежі, встановлені загальними зборами Об`єднання і неоплачена заборгованість відповідача перед позивачем за вказаний період складає 36 297,79 грн, з яких: 21 263,56 грн - заборгованість по внесках на утримання будинку; 12 553,08 грн - інфляційні втрати; 2 481,15 грн - 3% річних.

Ухвалою від 14 жовтня 2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; установив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 17 червня 2026 року витребувано у Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» інформацію щодо права власності чи інших речових прав (реєстровий номер та дату реєстрації; відомості щодо власника, у тому числі відомості про частку, що належить кожному співвласнику; відомості щодо правовстановлюючого документа) на об`єкт нерухомого майна - квартиру за адресою: АДРЕСА_3 станом на 01 січня 2013 року.

14 липня 2026 року на виконання вимог ухвали суду КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» надало витребувану інформацію, згідно з якою квартира АДРЕСА_2 на праві власності зареєстрована: 2/3 за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та 1/3 за ОСОБА_3 на підставі договору про припинення права на аліменти.

Відповідачу суд надіслав копію ухвали про відкриття провадження за її зареєстрованим місцем проживання рекомендованим листом, однак адресована відповідачу поштова кореспонденція була повернута до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній».

Інформація про стан розгляду справи викладалась у відповідних процесуальних документах - ухвалах суду, які, відповідно до приписів Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень України оприлюднювались у цьому Реєстрі. Окрім того інформація про стан розгляду справи була розміщена на офіційному веб-сайті Судової влади України.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідач не скористалася своїм процесуальним правом, передбаченим статтями 174, 178 ЦПК України та не направила суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти позову.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дійшов таких висновків.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Парус-49» створено для обслуговування, ремонту і реконструкції житлового будинку та утримання прибудинкової території.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач зареєстрована у квартирі АДРЕСА_2 .

Окрім того, ОСОБА_1 є власником 1/3 вказаної квартири, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло від 11 жовтня 2004 року.

Згідно з частиною першою статті 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначені правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

Статтею 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що до компетенції загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку належить визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Відповідно до статті 20 Закону частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Положенням статті 22 Закону врегульовані питання щодо господарчого забезпечення об`єднанням утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, зокрема передбачено, що фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання.

Як встановлено статтею 21 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту об`єднання.

Відповідно до положень статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Матеріали справи свідчать, що рішенням загальних зборів ОСББ «Парус-49» (протокол від 10.09.2020) затверджений розмір щомісячного обов`язкового внеску на утримання будинку у сумі 6,30 грн за м.кв. Рішенням загальних зборів ОСББ «Парус-49» (протокол від 16.01.2025) затверджений розмір щомісячного обов`язкового внеску на утримання будинку з 01.02.2025 у сумі 7,56 грн за м.кв.

З наданого позивачем акту звірки у відповідача за період з 01.08.2021 по 22.09.2025 виникла заборгованість зі сплати щомісячних внесків з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 21 263,56 грн.

За приписами статей 319, 322 ЦК України власність зобов`язує, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту, планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ч 1 ст. 610 ЦК України).

У постанові Верховного Суду від 14.07.2020 у справі № 466/8748/16-ц міститься правовий висновок про те, що особа, яка є співвласником будинку, в якому створено ОСББ, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділене правом у разі нездійснення таких дій цією особою звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих за цими витратами платежів.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позивач помилково здійснив нарахування 3% річних та інфляційних втрат виходячи з суми заборгованості у розмірі 19 847,11 грн., нараховуючи їх на цю заборгованість починаючи з серпня 2021 року. Суд зауважує, що грошові зобов`язання відповідача визначені періодичними платежами, а тому нарахування процентів річних та інфляційних втрат здійснюється щодо кожного періодичного платежу і за час прострочення сплати цього періодичного платежу.

Таким чином суд, здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних на кожну з вказаних в розрахунку сум, за виключенням платежів на лютий, березень, квітень 2022 року, з урахуванням часткових оплат відповідача, дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 3 672,38 грн та 3% річних в розмірі 1057,71 грн за період з 01 серпня 2021 року по 30 вересня 2025 року.

Відповідно до частин першої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Позивачем сплачено судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 2422,40 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1734,73 грн. (25993,65/36297,79х2422,40)

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 150,00 грн.

Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року.

Згідно з вимогами пункту 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Приписами пункту 9 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог пункту 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно з вимогами статті 19 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно з вимогами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно з вимогами частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами частини другої статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову, інші судові витрати, пов`язані із розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розмірі задоволених позовних вимог.

Верховний Суд у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20 висловив свою позицію про те, що для цілей відшкодування витрат на правову допомогу заявник може використовувати будь-який документ, який свідчить про фактичне понесення таких витрат.

З матеріалів справи вбачається, що 13 жовтня 2024 року між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Парус-49» та Адвокатським бюро «Євгена Бойка» укладений договір правової допомоги № 13/10/24, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правову (юридичну, адвокатську) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором та додатками (додатковими угодами) до нього.

Відповідно до акту наданих послуг від 23.07.2025 адвокатським бюро «Євгена Бойка» у період з 01.05.2025 по 23.07.2025 в межах наказного провадження було надано такі послуги:

-надання консультації (1 год) - 1 000,00 грн.;

-складання та відправлення вимоги до ОСОБА_1 щодо сплати заборгованості зі сплати внесків та платежів, встановлених загальними зборами ОСББ (1 год) - 1 000,00 грн;

-направлення запитів щодо РНОКПП та права власності (1 год) - 1 000 грн;

-складання та направлення заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (5 год) - 5 000,00 грн;

-відправка вимоги та копії заяви про видачу судового наказу боржнику засобами поштового зв`язку (Укрпошта) - 100 грн.

Отже, за актом наданих послуг від 23.07.2025 вартість наданих послуг з правової допомоги становить 8 100 грн.

Відповідно до Акту наданих послуг від 23.09.2025 Адвокатським бюро «Євгена Бойка» у період з 20.08.2025 по 23.09.2025 року в межах позовного провадження були надані такі послуги:

?складання та направлення позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (2 год) - 2 000,00 грн;

?відправка копії позовної заяви відповідачу засобами поштового зв`язку (Укрпошта) - 50 грн.

Отже, за актом наданих послуг від 23.09.2025 вартість наданих послуг з правової допомоги становить 2050,00 грн.

Сумарно витрати на професійну правничу допомогу становлять 10 150, 00 грн.

Розглянувши виконані адвокатом роботи по наданню правничої допомоги позивачу, суд вважає, що надання консультації, складання та відправлення вимоги до ОСОБА_1 щодо сплати заборгованості зі сплати внесків та платежів, встановлених загальними зборами ОСББ, направлення запитів щодо РНОКПП та права власності та відправка копії позовної заяви відповідачу засобами поштового зв`язку (Укрпошта) мають організаційний характер, за своєю природою не належать до правової допомоги як окрема послуга, і вказані дії охоплюються складанням, підготовкою та поданням до суду позовної заяв (заяви про видачу судового наказу), а тому такі витрати на думку суду не підлягають окремому відшкодуванню.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв. Тобто саме зацікавлена сторона має вчиняти певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Принцип змагальності сторін має свої втілення, зокрема, у наведених положеннях частин п`ятої статті 141 ЦПК України, виходячи з яких зменшення внаслідок неспівмірності суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо на її думку, недотримано вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

У постанові від 22 жовтня 2025 року у справі № 761/415/24 Верховний Суд зазначив, що за відсутності клопотанням іншої сторони суд не може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Оскільки відповідач заперечень щодо співмірності заявленої позивачем суми правничої допомоги не висловив, суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 5 012,85 грн (25993,65/36297,79х7000,00) витрат на правничу допомогу пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись нормами ст. 2, 12, 76, 89, 141, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Парус-49» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Парус-49» 21 263,56 грн заборгованості по внесках на утримання будинку за період з 01.08.2021 по 22.09.2025; 3 672,38 грн - інфляційні втрати; 1 057,71 грн - 3% річних; 1734,73 грн. - судовий збір; 5 012,85 грн. - витрат на правничу допомогу.

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Парус-49», код ЄДРПОУ: 43864313, місцезнаходження: 02175, м. Київ, Харківське шосе, буд. 49.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_4 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з для складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 10 серпня 2026 року.

Суддя Олександр ЯКУСИК