Єдиний державний реєстр судових рішень
справа № 563/1130/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2026 року м. Корець
Суддя Корецького районного суду Рівненської області Сірак Д.Ю. розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 126 КУпАП,
в с т а н о в и в :
09 червня 2026 року о 00:53 год. на А/Д «Київ-Чоп», 267 км. у районі населеного пункту Корець ОСОБА_1 , який вже протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, повторно керував транспортним засобом марки «Toyota Camry », д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, а саме, не отримував посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги пункту 2.1 «а» Правил дорожнього руху України.
Справа надійшла до суду 30.06.2026 та вперше її розгляд призначено на 08.07.2026.
ОСОБА_1 у призначене судове засідання не прибув, адвокатом Кравцовим І.В. подано клопотання про передачу справи для розгляду за місцем проживання ОСОБА_1 .
Постановою суду від 08.07.2026 у задоволенні клопотання відмовлено та відкладено розгляд справи на 29.07.2026.
ОСОБА_1 у призначене судове засідання знову не прибув, на адресу суду захисником подано клопотання про відкладення розгляду справи у звязу з хворобою підзахисного.
У подальшому всі судові засідання, які призначались на 06.08.2026 та 10.08.2026 ОСОБА_1 не з`явився, кожен раз перед початком їх проведення на адресу суду захисником подавалися клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з хворобами ОСОБА_1 .
Аналізуючи вищевказану процесуальну поведінку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд доходить такого висновку.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Окрім цього, у відповідності до ст. 17 цього Закону, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001, в п. 53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.
Одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, якими є зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до правил співжиття, сумлінне виконання своїх обов`язків, відповідальність перед суспільством.
Окрім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади, а не понесення відповідальності за скоєне правопорушення дискредитує державу та руйнує моральні цінності суспільства.
Подання до суду багаторазово клопотань про відкладення розгляду справи, свідчить про те, що він та його захисник мали можливість надати конкретні заперечення щодо протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи, пояснення у справі в письмовому вигляді, докази на спростування вини, однак цього не зробили.
Систематично подані заяви про відкладення розгляду справи, суд розцінює, як намагання сторони захисту затягнути розгляд справи з метою уникненням встановленої відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, яке відноситься до категорії підвищеної суспільної небезпечності, шляхом зловживання своїми правами, а саме, умисного затягування строку, передбаченого ч.6 ст. 38 КУпАП, для накладення адміністративного стягнення.
Неявка ОСОБА_1 в останнє судове засідання 10.08.2026, на переконання суду, не є перешкодою для розгляду справи по суті у відповідності до вимог ст. 268 КУпАП. При цьому, суд звертає увагу, що справа у провадженні суду перебуває досить тривалий час. Для ОСОБА_1 були створені належні умови для реалізації ним процесуальних прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, з наданням достатнього часу для цього, однак він цим не скористався.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне провести розгляд справи у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, стверджується наявними у матеріалах справи та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:
- даними протокола про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 687822 від 09.06.2026 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП;
- постановою серії ЕНА № 5563035 від 24 серпня 2025 року, згідно якої ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП притягнутий до адміністративної відповідальності та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн.;
- довідкою до протоколу про адміністративне правопорушення з якої вбачається, що відповідно до запиту ІПНП України, посвідчення водія ОСОБА_1 вилучене і 24 серпня 2025 року його було притягнуто до відповідальності за ч. 4 ст.126 КУпАП;
- переглянутим відеозаписом відповідно до якого працівниками поліції було зупинено автомобіль марки "Toyota Camry", д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм встановлено, що він не отримував у встановленому порядку посвідчення водія відповідної категорії після його вилучення. Факту відсутності посвідчення водія ОСОБА_1 не заперечував.
Факт вчинення вказаного правопорушення, за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою. Підстав вважати їх недопустимими не має.
Оцінюючі докази в їх сукупності, вважаю їх достовірними, достатніми та переконливими для визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП.
Пом`якшувальних та обтяжуючих відповідальність обставин судом не встановлено.
За таких обставин, враховуючи особу правопорушника, ступінь його вини, стягнення необхідно застосувати в межах санкції ч.5 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі статі 40-1 КУпАП підлягає стягненню з правопорушника на користь держави судовий збір.
Керуючись ст. 40-1, 221, 280, 283, ч. 5 ст.126 КУпАП, суддя
п о с т а н о в и в :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП та застосувати до нього штраф в розмірі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн., що підлягає зарахуванню на рахунок UA218999980313020149000017001, отримувач коштів ГУК у Рівнен.обл./Рівнен.обл./21081300, код за ЄДРПОУ 38012494, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету21081300 з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ч.1 ст. 307, ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати ОСОБА_1 штрафу пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження такої постанови - пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 підлягає стягненню подвійний розмір штрафу - 81600 (вісімдесят одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістесят п`ять) грн. 60 коп. на рахунок № UA478999980313171206000017521, отримувач коштів ГУК у Рівн.обл/Корецька м.тг/22030101, код за ЄДРПОУ 38012494, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету- 22030101.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Корецький районний суд Рівненської області.
Суддя:
Судебное решение № 138872129, Корецький районний суд Рівненської області было принято 10.08.2026. Форма судопроизводства - Про адмінправопорушення, форма решения – . На этой странице вы сможете найти полезные сведения об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить полезные сведения.
то решение относится к делу № 563/1130/26. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: