Решение № 138870536, 07.08.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/2800/26

провадження у справі № 2/0285/2087/26

07 серпня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді………………..........Літвин О. О.,

секретаря…………………………......Клечковської М. М.,

розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження

без повідомлення сторін

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі по тексту ТОВ «ЄАПБ») через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, у якому зазначало, що протягом 2025 року між ОСОБА_1 було укладено чотири договори з різними фінансовими установами, відповідно до умов яких він отримав грошові кошти умовах строковості, зворотності та платності, які у строк не повернув. У зв`язку з ухиленням відповідача від виконання своїх зобов`язань загальна заборгованість склала 80431,62 грн, яка включає в себе прострочені суму кредиту, відсотки, пеню та комісію.

Відповідно до укладених в подальшому договорів факторингу позивач набув статусу нового кредитора по відношенню до кредитної заборгованості ОСОБА_1 .

Внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредитних коштів утворилася заборгованість, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Ухвалою суду від 21.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін, заперечення проти чого від них не надійшло.

У відзиві від 15.06.2026 відповідач зазначив, що позовні вимоги визнає частково, не заперечує факт укладення кредитних договорів з різними фінансовими установами, однак не погоджується з розміром нарахованої заборгованості в частині комісій за надання кредитів, комісій за обслуговування кредитів, пені, штрафів та інших додаткових нарахувань. Вважає, що позивачем безпідставно включено до складу заборгованості значні суми комісій та штрафних санкцій, які не відповідають принципам справедливості, добросовісності та розумності, передбаченим ст.3 ЦК.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить такого висновку.

За змістом ст.ст.629, 1046, 1048, 1049, 1054 ЦК України укладений договір є обов`язковим для сторін, а позичальник зобов`язаний повернути одержані кошти та сплатити проценти на умовах договору.

Відповідно до ст.ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений і підписаний у встановленому законом порядку, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Встановлено, що відповідач уклав в електронній формі договори:

25.10.2025 з ТОВ «Сіроко фінанс» договір позики №7834826 на суму 4100 грн строком на 30 днів, зі сплатою процентів у розмірі 1% від суми кредиту за кожен день користування та разової комісії в розмірі 1218,11 грн;

29.09.2025 з ТОВ «Мілоан» кредитний договір №7221584 на суму 10000 грн строком на 360 днів, зі сплатою процентів у розмірі 0,97% від суми кредиту за кожен день користування та разової комісії в розмірі 2700 грн, яка нараховується за ставкою 27% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту та комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості), що нараховується за ставкою 14,60 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період.

15.10.2025 з ТОВ «Мілоан» кредитний договір №103747130 на суму 3000 грн строком на 360 днів, зі сплатою процентів у розмірі 0,98% від суми кредиту за кожен день користування , разової комісії в розмірі 675 грн, яка нараховується за ставкою 22,5% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту, та комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) , що нараховується за ставкою 7,4 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період;

03.10.2025 з ТОВ «ФК «Незалежні фінанси»» кредитний договір №2998694 на суму 8000 грн строком на 360 днів, зі сплатою процентів у розмірі 0,97% від суми кредиту за кожен день користування, разової комісії в розмірі 1890 грн, яка нараховується за ставкою 27% відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту, та комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості), що нараховується за ставкою 14,6% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду).

Кошти за вказаними договорами перераховано на платіжні картки, зазначені відповідачем під час їх укладення. Перерахування коштів підтверджується квитанцією ТОВ «Профіт» №46141-30118-01063 від 25.10.2025 та платіжними дорученнями №163093357 від 29.09.2025, №103747130 від 15.10.2025 і №46676770 від 03.10.2025.

Договори та додатки до них містять суму кредиту, строк кредитування, процентну ставку, порядок повернення коштів і відповідальність за порушення зобов`язань та підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Наведені докази у сукупності підтверджують укладення відповідачем зазначених договорів та одержання кредитних коштів.

Відповідач зобов`язань щодо повернення кредитних коштів і сплати передбачених договорами платежів належним чином не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Згідно розрахунків заборгованості, зроблених первісними кредиторами/позикодавцем, за відповідачем рахується така заборгованість:

за договором позики №7834826 на суму 13530 грн, яка включає в себе 4100 грн заборгованості за основною сумою боргу; 11,89 грн заборгованості за відсотками; 8200 заборгованості за пенею; 1218,11 грн заборгованості за комісією;

за кредитним договором №7221584 на суму 28880 грн, яка включає в себе 10000 грн заборгованості за основним зобов`язанням; 2200 грн заборгованості по комісії за надання кредиту; 11680,00 грн заборгованості по комісії за обслуговування кредиту;

за кредитним договором №103747130 на суму 12955,62 грн, яка включає в себе 3000 грн заборгованості за основним зобов`язанням; 1726,62 грн заборгованості по процентам за користування кредитом; 675 грн заборгованості по комісії за надання кредиту; 1554 грн заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 6000 заборгованості за неустойкою (штраф, пеня);

за кредитним договором №2998694 на суму 25066 грн, яка включає в себе 7000 грн заборгованості за основним зобов`язанням; 1890 грн заборгованість по комісії за надання кредиту; 8176 заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 8000 грн заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Згідно зі ст.ст.12, 78, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи заперечення відповідача щодо нарахування процентів і комісії, суд виходить із того, що обов`язок зі сплати цих платежів має підтверджуватися умовами договору, їх відповідністю вимогам закону та належним розрахунком заборгованості.

Спірними договорами прямо визначено розмір і порядок нарахування процентів та комісії. Зазначені платежі включено до загальних витрат за кредитом/позикою і враховано під час обчислення денної процентної ставки, яка не перевищує встановленого законом граничного розміру. Проценти нараховано у межах погодженого строку кредитування.

Надані позивачем розрахунок узгоджується з умовами договорів, а відповідач не навів конкретних заперечень щодо порядку нарахування відповідних сум та не подав доказів їх сплати. Тому визнання відповідачем лише основної суми заборгованості саме по собі не спростовує його обов`язку сплатити передбачені договорами проценти та комісію.

Цивільне законодавство передбачає заміну кредитора в будь-якому зобов`язанні.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (ст.512 ЦК України). Відступлення права вимоги відбувається на підставі правочину, зокрема, внаслідок укладення договору купівлі-продажу чи міни; дарування; факторингу.

20.02.2026 між ТОВ «Сіроко» та ТОВ «ЄАПБ» укладено договір факторингу №20022026, за яким позивач набув право грошової вимоги до боржників ТОВ «Сіроко», зокрема і до ОСОБА_1 за договором №7834826. Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу загальна сума заборгованості за договором ОСОБА_1 №7834826 становить 13530 грн.

24.02.2026 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ЄАПБ» укладено договір факторингу №24022026, за яким позивач набув право грошової вимоги до боржників ТОВ «Мілоан», зокрема і до ОСОБА_1 за договорами №№7221584, 103747130. Відповідно до витягу з Реєстрів боржників до договору факторингу загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за договором №7221584 становить 28880 грн, за договором №103747130 становить 12955,62 грн.

24.02.2026 між ТОВ «ФК НФ» та ТОВ «ЄАПБ» укладено договір факторингу №26002026, за яким позивач набув право грошової вимоги до боржників ТОВ «ФК НФ», зокрема і до ОСОБА_1 за договором №2998694. Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу загальна сума заборгованості за договором ОСОБА_1 №2998694 становить 25066 грн.

Отже, позивач набув статусу нового кредитора та право вимоги до відповідача за спірними договорами.

У погоджений сторонами строк повернення кредиту/позики грошові кошти повернуто не було.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК). За правилами ст.ст.525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов`язання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог закону.

Позивачем доведено факт надання грошових коштів відповідачу за договорами позики та кредитів і правові підстави набуття права вимоги за ними відповідно до договорів факторингу.

Ураховуючи те, що позичальником взяті на себе зобов`язання належним чином не виконано, грошові кошти у погоджений строк не повернуто, внаслідок чого виникла заборгованість, суд дійшов висновку, що наданими позивачем доказами підтверджується обґрунтованість заявлених вимог в частині стягнення суми позики та процентів, а також комісії за видачу коштів за договором №7834826.

Водночас з приводу комісій за обслуговування кредиту, а саме: за договором №7221584 від 29.09.2025 в розмірі 11680 грн, за договором №103747130 в розмірі 1554 грн та за договором №2998694 в розмірі 8176 грн, і неустойки (пені), то слід зазначити таке.

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2019 року в справі № 638/2304/17).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19, Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 у справі №204/224/21 та Верховного Суду від 10.01.2024 у справі №727/5461/23 сформульовано єдиний правовий висновок, відповідно до якого комісія за обслуговування споживчого кредиту може стягуватися лише за фактично надані додаткові чи супутні послуги, визначені кредитним договором. Якщо договором не передбачено перелік таких послуг або кредитодавець не довів їх існування, погодження зі споживачем і фактичного надання, а комісія фактично стягується за надання інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач має право безоплатно отримувати один раз на місяць, відповідна умова договору є нікчемною згідно з ч.ч.1,2 ст.11 та ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Судом установлено, що умовами договорів №7221584, №103747130 та №2998694 передбачено сплату позичальником двох видів комісій: за видачу кредитних коштів та за обслуговування кредиту. При цьому в спірних договорах не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням і поверненням коштів, що надаються відповідачу та за які встановлена саме щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

На підставі викладеного, суд приходить висновку, що позивач не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договорів №7221584 від 29.09.2025, №103747130 від 15.10.2025 та №2998694 від 03.10.2025, а тому позовні вимоги про стягнення цієї комісії задоволенню не підлягають.

Окрім того, судом не встановлено обов`язку відповідача сплачувати позивачу пеню та неустойку, оскільки вказане прямо суперечить вимогам п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо заборони стягнення неустойки (штрафу, пені) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Верховний Суд у постанові від 21.04.2025 у справі №727/1788/23 зазначав, що законодавцем звільнено позичальників від відповідальності, визначеної ст.625 ЦК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов?язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану.

Таким чином, відповідач в силу закону звільнений від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання, а тому вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

Встановлення судом обставин неналежного виконання відповідачем зобов`язань та відсутності доведеності зворотного, дає підстави дійти висновку про часткове задоволення позовних вимог на загальну суму 31821,62 грн. А саме: за договором позики №7834826 в розмірі 5330 грн (з яких 4100 грн основна сума боргу, 11,89 грн відсотків та 1218,11 грн комісії); за кредитним договором №7221584 в розмірі 12200 грн (з яких 10000 грн основне зобов`язання, 2200 грн комісії); за кредитним договором №103747130 в розмірі 5401,62 грн (з яких 3000 грн основне зобов`язання, 1726,62 грн процентів та 675 грн комісії); за кредитним договором №2998694 в розмірі 8890 грн (з яких 7000 грн основну зобов`язання та 1890 грн комісії).

У силу приписів ст.141 ЦПК України судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 10649,6 грн за кожен з усіх чотирьох договорів по 2662,40 грн за кожен. Оскільки судом задоволено позовні вимоги частково, тому пропорційно задоволених вимог слід стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 4213 грн.

Керуючись статтями 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РКНОПП НОМЕР_1 ),

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за загальну суму 31821,62, а саме:

за договором позики №7834826 від 25.10.2025 в розмірі 5330 грн,

за кредитним договором №7221584 від 29.09.2025 в розмірі 12200 грн,

за кредитним договором №103747130 від 15.10.2025 в розмірі 5401,62 грн,

за кредитним договором №2998694 в розмірі 8890 грн,

та 4213 судового збору.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку оскарження, рішення набирає законної сили за результатом апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги на нього безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення або з дня його складення.

Головуюча суддя О. О. Літвин