Решение № 138863552, 10.08.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/3702/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області), у якій позивач просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову у проведенні перерахунку пенсії, оформлене листом (відповіддю) від 13.03.2026;

2) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області щодо неврахування статусу інвалідності першої групи довічно з потребою постійного догляду померлої особи при призначенні та перерахунку пенсії по втраті годувальника позивачу;

3) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок пенсії позивачу по втраті годувальника відповідно до вимог законодавства з урахуванням статусу інвалідності І групи довічно з потребою постійного догляду померлої особи, починаючи з 29.05.2025, та здійснити виплату недоотриманих сум пенсії;

4) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області застосувати мінімальний розмір пенсії, встановлений постановою Кабінету Міністрів України №236 від 25.02.2026, у розмірі 3725 грн., починаючи з 01.03.2026;

5) встановити, що перерахунок підлягає здійсненню за такі періоди: з 29.05.2025 по 28.02.2026 з урахуванням статусу інвалідності першої групи; з 01.03.2026 із застосуванням мінімального розміру пенсії 3725 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Позивачем було подано до органу Пенсійного фонду України заяву №1083 від 05.03.2026 про проведення перерахунку пенсії в разі втрати годувальника, яка мала першу групу інвалідності, у зв`язку з тим, що орган Пенсійного фонду України не врахував статус годувальника при нарахуванні та виплаті позивачу пенсії. За результатами розгляду вказаної заяви рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 13.03.2026 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії. Позивач вважає це рішення протиправним, посилаючись на те, що відповідно до матеріалів пенсійної справи №163750033879, відкритої 29.05.2025, здійснено розрахунок пенсії: пенсія по втраті годувальника призначена для позивача (як сина померлої особи), яка мала встановлену інвалідність першої групи довічно з потребою постійного догляду. Пенсія за віком: 4744,79* 0,33333 = 1581,58 грн.; доплата до прожиткового мінімуму: 1013,42 грн.; доплата за понаднормовий стаж (3 роки): 47,45 грн.; загальний розмір: 2642,45 грн.; фактично базовий розмір пенсійного забезпечення становить 2595 грн. Разом з тим, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №236 від 25.02.2026 особам з інвалідністю першої групи незалежно від віку та страхового стажу, у яких розмір пенсії менший за 3725 грн., встановлюється доплата до цього мінімального рівня з 01.03.2026, у зв`язку з чим вважає, що розмір пенсійного забезпечення повинен становити не менше 3725 грн., а різниця між фактичною пенсією та гарантованим державою рівнем становить 1082,55 грн. щомісячно.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2026 року клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору у справі №440/3702/26 - задоволено. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору у справі №440/3702/26. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/3702/26. Залучено до участі у справі як другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовлено.

04 травня 2026 року до суду надійшов відзив відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на позовну заяву /а.с. 79-82/, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що ОСОБА_1 , який є особою з інвалідністю з дитинства третьої групи, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області, як отримувач пенсії в разі втрати годувальника за померлих годувальників: батька ОСОБА_2 та матері ОСОБА_3 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 29.05.2025. З урахуванням заяв про допризначення та перерахунків пенсії, розрахунок пенсії з 01.03.2026 проведено за наявності страхового стажу годувальників: батька - 41 рік 10 місяців 5 днів, коефіцієнт стажу склав 0,41833; матері 33 роки 4 місяці 19 днів, коефіцієнт стажу - 0,33333. Заробітну плату батька враховано з 01.08.1981 по 31.07.1986, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 1,5941. Заробітну плату матері враховано з 01.11.1974 по 31.01.1980, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 0,47484. Застосовано показник середньої заробітної плати у розмірі 9992,40 грн. Розмір пенсії по втраті годувальника по 1-му годувальнику ( ОСОБА_2 ) склав 3409,64 грн. Розмір пенсії по втраті годувальника по 2-му годувальнику склав 1321,23 грн. Розмір пенсії в разі втрати годувальника з 01.04.2026 з урахуванням доплати до пенсії круглим сиротам склав 4760,87 грн. ОСОБА_1 звернувся через веб портал Пенсійного фонду України із заявою від 05.03.2026, до якої додав заяву довільної форми від 05.03.2026 про перерахунок пенсії по втраті годувальника із врахуванням статусу померлої матері, як особи з інвалідністю першої групи, та просив застосувати розмір пенсії 2-го годувальника (матері) - 3725,00 грн. До заяви було надано довідку про визнання ОСОБА_3 інвалідом першої групи з 19.04.1993 серії 2-18 АД №046932 від 19.04.1993, пенсійне посвідченні матері про отримання пенсії по втраті годувальника з 01.11.1988 по 01.06.1990 на неповнолітню дитину - ОСОБА_4 1982 р.н., копію свідоцтва про смерть матері НОМЕР_1 від 05.05.1993, трудову книжку матері від 15.10.1958. Вказану заяву ОСОБА_1 від 05.03.2026 та додані до неї документи розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області та за результатами розгляду прийнято рішення від 13.03.2026 №15176/03-16 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що неможливо визначити вид перерахунку.

15 травня 2026 року до суду надійшов відзив відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на позовну заяву /а.с. 188-190/, в якому представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що ОСОБА_1 отримує пенсію в разі втрати годувальника згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Позивачем подано заяву через веб портал №1083 від 05.03.2026, яка не відповідає вимогам Порядку подання документів, затвердженому Пенсійним фондом України, та з якої неможливо встановити правові підстави для перерахунку згідно із ст.42-44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". У зв`язку з тим, що неможливо визначити вид перерахунку, ОСОБА_1 було відмовлено в проведенні перерахунку.

Частиною 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) передбачено, що у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

В силу наведеної вище норми права заявами по суті справи є позов та відзив та законом не встановлено сторонам справи права на подання до суду інших заяв по суті.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Гр. ОСОБА_2 , який є батьком позивача згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 /а.с. 143/, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Комсомольським міськвідділом РАГС Полтавської області 14 листопада 1988 року, копія якого наявна у матеріалах справи /зворот а.с. 143/.

ОСОБА_3 , яка є матір`ю позивача згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 /а.с. 143/, отримувала пенсію у разі втрати годувальника з 01.11.1988, що підтверджується пенсійним посвідченням, виданим 20.02.1989, копія якого наявна у матеріалах справи /зворот а.с. 136/.

Із 15 квітня 1993 року ОСОБА_3 встановлено первинно першу групу інвалідності безтерміново, що підтверджується довідкою серії 2-18 АД Сер. МСЕ №046932, виданою 19.04.1993 /а.с. 133/.

ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 05 травня 1993 року, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 144/.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 03.04.2026 №1600-0304-6/27281підтверджено, що згідно з матеріалами архівної пенсійної справи, гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було призначено пенсію по другій групі інвалідності згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 26.06.1993 на підставі витягу із акту огляду у МСЕК серії 2-18 АД №046713 в сумі 6627,00, з 27.03.1993 по інвалідності в розмірі пенсії за віком в сумі 11227,00 грн., з 15 квітня 1993 року по першій групі інвалідності на підставі витягу із акту огляду у МСЕК серії 2-18 АД №046932 в сумі 16100,00, яка виплачувалася по 31.05.1993 /а.с. 172/.

Із 20.09.2004 ОСОБА_1 , як круглому сироті, призначено пенсію по втраті годувальника, що підтверджено розпорядженням №327 від 30.09.2004 /а.с. 142/.

Із 01.03.2026 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії в разі втрати годувальника згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з індексацією; вид перерахунку: індексація заробітку (масовий); розрахунок пенсії по першому годувальнику: ОСОБА_2 ; коефіцієнт стажу без урахування кратності: 0,41833; коефіцієнт стажу з урахуванням кратності (502/100*12)*1 - 0,41833; з 01.03.2026 - довічно; розмір пенсії за віком (ст.27) (15928,98*0,41833) - 6663,57 грн., доплата за понаднормовий стаж (ст. 28 ч.1. абз. 2) (за 6 років) - 155,70 грн., загальний розмір пенсії - 6819,27 грн., % для обчислення пенсії у разі втрати годувальника - 50%, розмір пенсії по втраті годувальника - 3409,64 грн.; розрахунок пенсії по другому годувальнику: ОСОБА_3 ; коефіцієнт стажу без урахування кратності: 0,33333; коефіцієнт стажу з урахуванням кратності (400/100*12)*1 - 0,33333; з 01.03.2026 - довічно; розмір пенсії за віком (ст.27) (4744,79*0,33333) - 1581,58 грн., доплата до прожиткового мінімуму (ст. 28 ч.1. абз. 1) (2595) - 1013,42 грн., доплата за понаднормовий стаж (ст. 28 ч.1. абз. 2) (за 3 роки) - 47,45 грн., загальний розмір пенсії - 2642,45 грн., % для обчислення пенсії у разі втрати годувальника - 50%, розмір пенсії по втраті годувальника - 1321,23 грн.; загальний розмір пенсії утриманця - 4670,87 грн., у тому числі, доплата круглим сиротам - 30,00 грн. /а.с. 137-141/.

05.03.2026 позивач ОСОБА_1 звернувся через веб портал до органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії у разі втраті годувальника /а.с. 107-109/, у якій просив: 1) врахувати на момент смерті матері її статус особи з першою групою інвалідності, встановленої довічно з потребою постійного догляду, а також статус пенсіонера по втраті годувальника (вдови); 2) змінити вид пенсійного забезпечення матері на пенсію за інвалідністю першої групи довічно з постійним доглядом та застосувати мінімальний розмір пенсії 3725 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №236 від 25.02.2026; 3) провести перерахунок пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 , як сина, з урахуванням зазначеного статусу матері; 4) зарахувати 33 роки трудового стажу, підтверджені матеріалами пенсійної справи; 5) здійснити перерахунок у строки, передбачені законодавством для проведення перерахунку пенсій /а.с. 107-109/.

В обґрунтування вказаної заяви ОСОБА_1 зазначив, що ОСОБА_3 на час смерті була встановлена перша група інвалідності довічно та вона потребувала постійного догляду, що підтверджено довідкою МСЕК №046932 від 19.04.1993, прожила після присвоєння першої групи інвалідності 15 днів. ОСОБА_3 отримувала пенсію по втраті годувальника (як вдова), що підтверджується посвідченням Міністерства соціального забезпечення НОМЕР_4 від 20.02.1989, її загальний трудовий стаж складає 33 роки, що підтверджено матеріалами пенсійної справи та актом КРУ про перевірку документів. Однак, орган Пенсійного фонду України нараховує їй пенсію за віком 1581 грн. та доплату до прожиткового мінімуму 2595 грн., хоча вона фактично мала право на пенсію за інвалідністю І групи довічно з постійним доглядом.

Відповідно до положень пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 в редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1 (далі - Порядок №22-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

З урахуванням принципу екстериторіальності заява позивача про перерахунок пенсії від 05.03.2026 в електронному вигляді була передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

За результатом розгляду цієї заяви рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №15176/03-16 від 13.03.2026 відмовлено ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії у зв`язку з неможливістю визначити вид перерахунку та невідповідністю заяви вимогам Порядку подання документів, затвердженому Пенсійним фондом України, оскільки неможливо встановити правові підстави для перерахунку згідно із ст. 42-44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" /а.с. 88/.

Не погодившись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №15176/03-16 від 13.03.2026 про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №15176/03-16 від 13.03.2026, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

При цьому, частиною 1 статті 8 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Отже, Законом №1058-IV передбачено різні види пенсійних виплат: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з частиною 1 статті 36 Закону №1058-IV (у редакції чинній на час призначення позивачу пенсії у зв`язку з втратою годувальника з 20.09.2004) пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Статтею 37 Закону №1058-IV (у редакції чинній на час призначення позивачу пенсії у зв`язку з втратою годувальника з 20.09.2004) встановлено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Дітям-сиротам пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірах, визначених частиною першою цієї статті, виходячи з розміру пенсії за віком кожного з батьків.

Отже, в силу наведеної норми права дітям-сиротам пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначалася в розмірах, визначених частиною першою цієї статті, виходячи саме з розміру пенсії за віком кожного з батьків.

Як встановлено судом, із 20.09.2004 ОСОБА_1 , як круглому сироті, призначено пенсію по втраті годувальника, в розмірі 50 відсотків виходячи з розміру пенсії за віком кожного з батьків, що підтверджено розпорядженням №327 від 30.09.2004 /а.с. 142/.

Частиною 1 статті 43 Закону №1058-IV встановлено, що перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Індексація та перерахунок пенсії визначені статтею 42 Закону №1058-IV.

Відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058-IV (у редакції чинній станом на 01.03.2026) для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено, що у 2026 році застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, зокрема, частина друга та абзац п`ятий частини четвертої статті 42, третє речення абзацу першого пункту 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 49-51, ст. 376 із наступними змінами).

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 р. № 236 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році" (далі по тексту - Постанова №236) установлено, що з 1 березня 2026 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,121 з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

Відповідно до пункту 2 Постанови №236 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968), пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475), підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році (Офіційний вісник України, 2024 р., № 24, ст. 1525) і підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 р. № 209 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році (Офіційний вісник України, 2025 р., № 25, ст. 1669) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2025 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

Із 01.03.2026 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії у разі втрати годувальника згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з індексацією; вид перерахунку: індексація заробітку (масовий); розрахунок пенсії по першому годувальнику: ОСОБА_2 ; коефіцієнт стажу без урахування кратності: 0,41833; коефіцієнт стажу з урахуванням кратності (502/100*12)*1 - 0,41833; з 01.03.2026 - довічно; розмір пенсії за віком (ст.27) (15928,98*0,41833) - 6663,57 грн., доплата за понаднормовий стаж (ст. 28 ч.1. абз. 2) (за 6 років) - 155,70 грн., загальний розмір пенсії - 6819,27 грн., % для обчислення пенсії у разі втрати годувальника - 50%, розмір пенсії по втраті годувальника - 3409,64 грн.; розрахунок пенсії по другому годувальнику: ОСОБА_3 ; коефіцієнт стажу без урахування кратності: 0,33333; коефіцієнт стажу з урахуванням кратності (400/100*12)*1 - 0,33333; з 01.03.2026 - довічно; розмір пенсії за віком (ст.27) (4744,79*0,33333) - 1581,58 грн., доплата до прожиткового мінімуму (ст. 28 ч.1. абз. 1) (2595) - 1013,42 грн., доплата за понаднормовий стаж (ст. 28 ч.1. абз. 2) (за 3 роки) - 47,45 грн., загальний розмір пенсії - 2642,45 грн., % для обчислення пенсії у разі втрати годувальника - 50%, розмір пенсії по втраті годувальника - 1321,23 грн.; загальний розмір пенсії утриманця ОСОБА_1 - 4670,87 грн., у тому числі, доплата круглим сиротам - 30,00 грн. /а.с. 137-141/.

При здійсненні індексації пенсії позивача у разі втрати годувальника застосовано коефіцієнти збільшення у розмірі 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та за 2026 - коефіцієнт збільшення 1,121 /зворот а.с. 139, а.с. 141/.

Розмір показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховано для обчислення пенсії позивача з 01.03.2026, не є предметом оскарження у цій справі.

Натомість, позивач вважає, що оскільки його померлій матері ОСОБА_3 було встановлено з 15.04.1993 першу групу інвалідності та вона отримувала пенсію по інвалідності, тому при розрахунку пенсії позивача у зв`язку з втратою годувальника необхідно врахувати по другому годувальнику ОСОБА_3 саме пенсію по інвалідності у проіндексованому розмірі згідно з Постановою №236, що має становити 3725 грн.

За приписами пункту 7 Постанови №236 особам, яким не виповнилося 70 років (крім осіб, передбачених в абзаці першому цього підпункту), страховий стаж яких становить не менше ніж 35 років у чоловіків і не менше ніж 30 років у жінок, які отримують пенсію, призначену відповідно до Закону, а також особам з інвалідністю I групи незалежно від віку та тривалості страхового стажу, які отримують пенсію, призначену відповідно до Закону, у яких щомісячний розмір пенсійних виплат з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації, щомісячної компенсації у разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших доплат до пенсій, встановлених законодавством (крім пенсій за особливі заслуги перед Україною, доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, в розмірі, передбаченому статтею 29 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік), не досягає 3725 гривень, надається щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсій.

Разом з тим, за приписами частини 2 статті 37 Закону №1058-IV дітям-сиротам пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірах, визначених частиною першою цієї статті, виходячи з розміру пенсії за віком кожного з батьків.

Отже, в силу статті 37 Закону №1058-IV, як станом на час призначення позивачу пенсії у разі втрати годувальника, так і станом 01.03.2026, дітям-сиротам пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірах, визначених частиною першою цієї статті, виходячи саме з розміру пенсії за віком кожного з батьків.

Тому відсутні правові підстави для обрахунку пенсії позивача у зв`язку з втратою годувальника з врахуванням по другому годувальнику ОСОБА_3 пенсії по інвалідності у проіндексованому розмірі згідно з Постановою №236 в сумі 3725 грн.

Як слідує з матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 органом Пенсійного фонду України було враховано страховий стаж матері позивача - ОСОБА_3 33 роки 4 місяці 19 днів /а.с. 138/, що відповідає розміру страхового стажу, який просить врахувати позивач у своїй заяві від 05.03.2026 (33 роки), а отже в цій частині право позивача при перерахунку пенсії не порушено.

Разом з тим, підставою відмови у перерахунку пенсії позивача у оскаржуваному рішенні Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №15176/03-16 від 13.03.2026 вказано виключно неможливість визначити вид перерахунку та невідповідність заяви вимогам Порядку подання документів, затвердженому Пенсійним фондом України, оскільки неможливо встановити правові підстави для перерахунку згідно із ст. 42-44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" /а.с. 88/.

Оцінюючи такі доводи Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, суд зазначає наступне.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) (далі по тексту - Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення, продовження пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4); заява про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном (додаток 9) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Пунктом 4.3 розділу ІV Порядку №22-1 передбачено, що рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Суд вважає безпідставними доводи відповідача, покладені в основу рішення про відмову у перерахунку пенсії з приводу невідповідності наданої позивачем заяви встановленій формі, оскільки зміст заяви позивача очевидно дає змогу оцінити намір заявника.

У постанові від 27.11.2019 по справі № 748/696/17 Верховний Суд зазначив, що у випадку коли заява очевидно дає змогу оцінити намір заявника (пенсіонера), відмова у її розгляді по суті з огляду на невідповідність встановленій формі вважатиметься надмірним формалізмом, наслідком чого є порушення прав та інтересів позивача як пенсіонера (верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій).

Зміст заяви від 05.03.2026 /а.с. 107-109/ свідчить про те, що відповідач однозначно був обізнаний із наміром позивача домогтися перерахунку пенсії у разі втрати годувальника з урахуванням при розрахунку пенсії позивача ОСОБА_1 по другому годувальнику ОСОБА_3 пенсії по інвалідності у проіндексованому розмірі згідно з Постановою №236 в сумі 3725 грн. та з урахуванням 33 років трудового (страхового) стажу ОСОБА_3 , чому правову оцінку суд надав вище.

Відтак, аргументи відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про невідповідність заяви позивача встановленій формі, оцінюються судом критично.

Фактично відповідач Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, приймаючи оскаржуване рішення про відмову у перерахунку пенсії позивача, ухилилося від перевірки та оцінки аргументів позивача, обмежившись формальною констатацією невідповідності заяви ОСОБА_1 від 05 березня 2026 року встановленій формі.

Відповідно до приписів частин 1-3 статті 8 Закону України "Про адміністративну процедуру" адміністративний орган забезпечує належність та повноту з`ясування обставин справи, безпосередньо досліджує докази та інші матеріали справи. Адміністративний орган під час здійснення адміністративного провадження враховує всі обставини, що мають значення для вирішення справи. Адміністративний орган зобов`язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону.

Усупереч наведеним вище нормам права, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області при прийнятті оскаржуваного рішення №15176/03-16 від 13 березня 2026 року неповністю з`ясувало обставини справи, не дослідило матеріали справи, обмежившись лише твердженням про невідповідність заяви встановленій формі, та не обґрунтувало належним чином прийнятий ним адміністративний акт - рішення №15176/03-16 від 13 березня 2026 року.

Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки питання перерахунку пенсії віднесено до виключної органу Пенсійного фонду України, у даному випадку ефективним способом захисту прав та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин з урахуванням частини 2 статті 9 КАС України є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №15176/03-16 від 13 березня 2026 року про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05 березня 2026 року про перерахунок пенсії з урахуванням висновків суду.

Обраний судом спосіб захисту порушеного права повністю відповідає вимогам справедливості та забезпечить ефективне поновлення позивача в праві на належний розгляд заяви по перерахунок пенсії.

Отже, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2-9, 77, 90, 229, 243-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 13967927), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Саєнка Андрія, 10, м. Фастів, Київська область, 08500, ідентифікаційний код 22933548) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №15176/03-16 від 13 березня 2026 року про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05 березня 2026 року про перерахунок пенсії з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Сич