Решение № 138860352, 03.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 рокуСправа №160/5125/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Фермерського господарства "ЛІЯ" про стягнення 26325,44 грн., -

УСТАНОВИВ:

04.03.2026р. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося з адміністративним позовом до Фермерського господарства "ЛІЯ" та просить:

- стягнути податковий борг з відповідача до бюджету у розмірі 26325,44 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач перебуває на обліку як платник податків в ГУ ДПС у Дніпропетровській області та має незаявлений до суду податковий борг у загальному розмірі 26325,44 грн., а саме: 1) по орендній платі з юридичних осіб, який виник в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 24866,29 грн. згідно податковим деклараціям, податкового повідомлення-рішення та пені; 2) по податку на прибуток підприємств який сплачують інші підприємства, який виник в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 1459,15 грн. згідно податковим деклараціям, податкового повідомлення-рішення та пені. Як зазначає позивач, інформація щодо оскарження вищенаведених податкових повідомлень-рішень у контролюючого органу відсутня. У зв`язку з несплатою відповідачем у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу з урахуванням вимог ст. 56, 57 ПК України. Також позивач зазначає, що контролюючим органом відповідно до ст.59 Податкового кодексу України було сформовано податкову вимогу №0083530-1305-0417 від 24.05.2021р., яка була направлена на адресу платника податків. За викладеного, позивач зазначає, що він, як контролюючий орган, набув права звернутися до суду з адміністративним позовом про стягнення суми податкового боргу з платника податків відповідача у загальному розмірі 26325,44 грн. у відповідності до вимог ст.ст.19,20,95 Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 02.04.2026р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ч.5ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано, зокрема, відповідача надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст.162,261 Кодексу адміністративного судочинства України; надати суду докази правомірності не сплати спірного податкового боргу та оскарження зазначених у позові ППР у встановленому законодавством порядку, з урахуванням вимог ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач, у строки встановлені ухвалою суду від 02.04.2026р., відзиву на позов суду не надав, як і не надав доказів сплати суми податкового боргу або доказів оскарження зазначених у позові ППР у встановленому законодавством порядку.

У відповідності до положень ч.6 ст.18 Кодексу адміністративного судочинства України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

При цьому, як встановлено судом у Фермерського господарства "ЛІЯ" відсутній електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), тому останнього про відкриття провадження у даній справі було повідомлено засобами поштового зв`язку відповідно до вимог ст.ст. 124, 126, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується поштовим конвертом, наявним в матеріалах справи.

Надіслана судом ухвала про відкриття провадження на адресу відповідача: 52060, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, с. Миколаївка, вул. Янтарна, буд. 4 була повернута за зворотньою адресою суду 24.04.2026р. з відміткою «адресат відсутній».

У разі повернення поштового відправлення із відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою» або «за закінченням терміну зберігання» учасник справи вважається повідомленим належним чином з урахуванням ч.11 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначена правова позиція щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи у зв`язку із поверненням конверту з незалежних від суду причин узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеній у його постанові від 16.12.2020р. у справі №120/4080/19-а.

У відповідності до положень ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно до ч.5ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно дост.258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 03.08.2026р. було продовжено строк розгляду даної справи до 03.08.2026р.

Враховуючи викладене, рішення у даній справі приймається судом 03.08.2026р., тобто, у межах строку, визначеногост.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до вимог ч.8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши норми чинного законодавства України, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору у сукупності з наданими доказами, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю, виходячи з наступного.

Пунктом 7 ч. 1ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб`єктом владних повноважень - є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно п. 8 ч. 1ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Частиною 3ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п. 5 ч. 1ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Відповідно до пп.20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Тобто, позивач - контролюючий орган є суб`єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Із наявних в матеріалах справи документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.

Фермерське господарство "ЛІЯ" з 21.03.2019р. зареєстроване як юридична особа за адресою: 52060, Дніпропетровська область, Дніпровський р-н, с. Миколаївка, вул. Янтарна, буд.4, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно наданих загального розрахунку податкового боргу станом на 05.02.2026р., інтегрованих карток платника, довідок-розрахунків пені, відповідач має податковий борг у загальному розмірі 26325,44 грн.

Вказаний податковий борг виник внаслідок несплати у встановлені строки суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом та платником самостійно, а саме:

- згідно податкової декларації від 30.01.2025р. з податку на прибуток підприємств за 2024 рік нараховано платником самостійно грошове зобов`язання за платежем Податок на прибуток у сумі 6402,00 грн. (податковий борг за вказаною ПД становить 487,74 грн.), з граничним терміном сплати 11.03.2025р., датою виникнення податкового боргу є 12.03.2025р.;

- згідно уточненої податкової декларації від 04.04.2025р. з податку на прибуток підприємств за 2024 рік збільшено платником самостійно грошове зобов`язання за платежем Податок на прибуток у сумі 596,00 грн., з граничним терміном сплати 04.04.2025р., датою виникнення податкового боргу є 05.04.2025р.;

- згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2024 рік від 06.02.2024р. у загальній сумі 15692,10 грн. із розбивкою помісячної сплати з січня по грудень (податковий борг за вказаною ПД становить 6779,26 грн.), з граничними термінами сплати за липень 2024 року - у строк - 30.08.2024р., податковий борг виник - 02.09.2024р. (з урахуванням вихідних днів); за серпень 2024 року - у строк - 30.09.2024р., податковий борг виник - 01.10.2024р.; за вересень 2024 року - у строк - 30.10.2024р., податковий борг виник - 31.10.2024р.; за жовтень 2024 року - у строк - 02.12.2024р. (з урахуванням вихідних днів), податковий борг виник - 03.12.2024р.; за листопад 2024 року у строк 30.12.2024р., податковий борг виник 31.12.2024р.; за грудень 2024 року - у строк - 30.01.2025р., податковий борг виник 31.01.2025р.;

- згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2025 рік від 30.01.2025р. у загальній сумі 17575,15 грн. із розбивкою помісячної сплати з січня по грудень, з граничними термінами сплати за січень 2025 року - у строк - 03.03.2025, податковий борг виник 04.03.2025р., за лютий 2025 року - у строк - 31.03.2025р., податковий борг виник - 01.04.2025р.; за березень 2025 року - у строк - 30.04.2025р., податковий борг виник - 01.05.2025р.; за квітень 2025 року - у строк - 30.05.2025р., податковий борг виник - 02.06.2025р. (з урахуванням вихідних днів); за травень 2025 року - у строк - 30.06.2025р., податковий борг виник - 01.07.2025р.; за червень 2025 року - у строк - 30.07.2025р., податковий борг виник - 31.07.2025р.; за липень 2025 року - у строк - 01.09.2025р., податковий борг виник - 02.09.2025р.; за серпень 2025 року - у строк - 30.09.2025р., податковий борг виник - 01.10.2025р.; за вересень 2025 року - у строк - 30.10.2025р., податковий борг виник - 31.10.2025р.; за жовтень 2025 року - у строк - 01.12.2025р., податковий борг виник - 02.12.2025р.; за листопад 2025 року - у строк - 30.12.2025р., податковий борг виник - 31.12.2025р.; за грудень 2025 року - у строк - 30.01.2026р., податковий борг виник 02.02.2026р. (з урахуванням вихідних днів);

- згідно податкового повідомлення-рішення №0347730411 від 19.06.2025р. до відповідача за порушення, встановленого на підставі акту перевірки застосовано штраф у сумі 295,71 грн. за платежем Податок на прибуток підприємств який сплачують інші підприємства, яке було направлено на адресу відповідача засобами поштового зв`язку та отримано останнім 28.06.2025р., дата виникнення податкового боргу 14.07.2025р.;

- згідно податкового повідомлення-рішення №0402620411 від 11.07.2025р. до відповідача за порушення, встановленого на підставі акту перевірки застосовано штраф у сумі 300,01 грн. за платежем Орендна плата з юридичних осіб, яке було направлено на адресу відповідача засобами поштового зв`язку та отримано останнім 26.07.2025р., дата виникнення податкового боргу 11.08.2025р., що підтверджується копіями відповідних податкових декларацій, відповідних податкових повідомлень-рішень та поштових повідомлень.

Окрім того, за приписами п.п.129.1.1, п.п.129.1.2, п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України визначено, що нарахування пені розпочинається: 1) при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом; 2) при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); 3) при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Пунктом 129.4 ст.129 Податкового кодексу України передбачено, що на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На суми заниження податкового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.2 та 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті, нараховується пеня за кожний календарний день заниження податкового зобов`язання, включаючи день настання строку погашення податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Так, згідно наявних в матеріалах справи довідки-розрахунку пені з орендної плати з юридичних осіб, розрахунку пені на суму грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки вбачається, що контролюючим органом було нараховано пеню на загальну суму 291,57 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем у встановлені строки узгоджених податкових зобов`язань, контролюючим органом були вжиті заходи щодо примусового стягнення податкового боргу та на виконання вимогст.59 Податкового кодексу України була сформована податкова вимога форми «Ю» №0083530-1305-0417 від 24.12.2021р. на загальну суму податкового боргу платника податку станом на 23.05.2021р. у розмірі 5895,56 грн., яка була направлена на адресу відповідача засобами поштового зв`язку та отримана останнім, що підтверджується копіями відповідної вимоги та поштового повідомлення, наявними у справі.

Відповідно до вимог п.59.5 ст. 59 Податкового кодексу України(далі ПК України) у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 31.1 статті 31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків визначається календарною датою.

Згідно статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Як передбачено пунктом 54.5. статті 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

За ст. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3. статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пунктів 95.1-95.4 статті95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Відповідно до абзацу "е" пункту 176.1 статті 176 ПК України платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, оскільки за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 26325,44 грн., що виник на підставі вищезазначених податкових декларацій та податкових повідомлень-рішень, доказів оскарження вищенаведених податкових повідомлень-рішень у адміністративному або судовому порядку сторонами не надано, з урахуванням того, що відповідачем не надано доказів погашення такого податкового боргу, який вважається узгодженим, позовні вимоги про стягнення зазначеного податкового боргу у вказаному розмірі підлягають задоволенню.

Відповідна правова позиція також узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у його постанові від 19.05.2020р. у справі №809/12/17, яка є обов`язковою для застосування судом першої інстанції згідно до вимог ч.5ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, у спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.

У той час, слід відмітити, що в межах розгляду даної справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, що визначені (нараховані) платнику податковим повідомленням рішенням. Правомірність та правильність такого нарахування має здійснюватися судом також у провадженні саме за позовом платника податків про оскарження дій контролюючого органу з нарахування грошового зобов`язання, або у межах справи про стягнення податкового боргу, де заявлено зустрічний позов.

Вказана позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 15.06.2023 у справі №160/13436/22.

У відповідності до вимог ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, при цьому, суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач у встановлені строки відзиву на позов не подав, як і не надав жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про сплату податкового боргу в сумі 26325,44 грн. у встановлені законодавством строки.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивачем щодо стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 26325,44 грн., а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд не находить підстав для їх розподілу, оскільки, по-перше, відповідно до ч. 2ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз; по-друге, позивач звільнений від сплати судового збору за подання даного позову згідно п.27 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст.2-10, 11 ,12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Фермерського господарства "ЛІЯ" про стягнення 26325,44 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків Фермерського господарства "ЛІЯ" (52060, Дніпропетровська область, Дніпровський р-н, с. Миколаївка, вул. Янтарна, буд.4; код ЄДРПОУ 42900622) до бюджету податковий борг у розмірі 26325,44 грн. (двадцять шість тисяч триста двадцять п`ять грн. 44 коп.).

Розподіл судових витрат не здійснюється згідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва