Решение № 138858849, 10.08.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Маркосян М. В.

Справа № 644/9062/25

Провадження № 2/644/230/26

10.08.2026

Рішення

Іменем України

10 серпня 2026 року.

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

Головуючої судді - Маркосян М.В.,

за участю секретаря судового засідання - Скорик Ю.С.,

представника позивача ОСОБА_26

представника відповідачки ОСОБА_27.

розглянувши в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою та просить:

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітніх дітей - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ОСОБА_2 відносно малолітніх дітей - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Хоч позовна вимога сформульована в позові як одна, позбавити батьківських прав відповідачів стосовно малолітніх дітей, однак фактично заявлено дві позовні вимоги про позбавлення батьківських прав кожного з відповідачів стосовно їх дітей, а саме просить позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітніх дітей - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ОСОБА_2 відносно малолітніх дітей - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Хоч позовна вимога сформульована в позові як одна, позбавити батьківських прав відповідачів стосовно малолітніх дітей, однак фактично заявлено дві позовні вимоги про позбавлення батьківських прав кожного з відповідачів стосовно їх дітей.

Ухвалою суду від 01.10.2025 позовна заява була залишена без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позову.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 08.10.2025 було відкрито провадження у справі, у загальному позовному провадженні з викликом сторін.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова від 05.03.2026 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідачі у судові засідання не з`явилися, відзив або пояснення у справу не надали, повідомлялися про судовий розгляд шляхом направлення повісток.

У судове засідання з`явилась представник позивача надала суду пояснення, підтримала позовні вимоги. Також, у судових засіданнях 09.06.2026, 30.07.2026 був присутній представник відповідачки ОСОБА_3 та надав усні пояснення щодо позовних вимог. Також, від імені відповідачки у судовому засіданні представник заявляв клопотання про зупинення провадження у справі, яке було розглянуто судом у судовому засіданні та залишено без задоволення. Після закінчення судових дебатів 30.07.2026 у відповідності до статті 244 ЦПК України, суд суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення 10.08.2026, оголосивши дату та час його проголошення.

Отже, суд розглянув справу за відсутності відповідача ОСОБА_4 , але за наявності представника відповідачки ОСОБА_3 та представника позивача, на підставі наданих суду документів.

Провівши повний та всебічний розгляд справи, заслухавши учасників провадження та дослідивши надані сторонами докази, суд встановив таке.

Батьками малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , згідно зі свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданого Третім відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 07.05.2025.

Батьками малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , згідно зі свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , виданого Третім відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 07.05.2025.

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька, державна реєстрація народження дітей здійснена відповідно до ст. 126 Сімейного кодексу України.

ОСОБА_3 уклала шлюб зі ОСОБА_2 (згідно з поясненнями представника відповідачки) та змінила прізвище на ОСОБА_6 , що підтверджено судом відповіддю №2674296 від 30.04.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру.

Малолітні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з 13.03.2025 перебувають на обліку Служби у справах дітей по Індустріальному району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради (далі - ССД по Індустріальному району), як діти, позбавлені батьківського піклування.

Підставами взяття на облік малолітніх дітей були такі обставини.

До ССД по Індустріальному району 23.01.2025 надійшло повідомлення адміністрації комунального некомерційного підприємства «Міський клінічний пологовий будинок № 6» Харківської міської ради про необхідність вжити заходів у межах повноважень, за можливості надання допомоги і підтримки на етапі виписки породіллі ОСОБА_9 , яка, 20 січня 2025 року, шляхом сьомих фізіологічних пологів двійнею, народила живих доношених хлопчиків у закладі. Було повідомлено, що під спостереженням по вагітності жінка не перебувала, не обстежена, про багатоплідну вагітність не знала. Шестеро дітей від попередніх пологів з матір?ю не проживають, бо відносно них жінка була позбавлена батьківських прав. Зі слів ОСОБА_9 у м. Харкові вона перебуває близько 4 місяців, мешкає у цивільного чоловіка, військовослужбовця, за адресою: АДРЕСА_1 , де планує перебувати із дітьми після виписки з пологового будинку. Не забезпечена будь-якою допомогою і підтримкою, адже родичів і друзів не має.

На підставі отриманої інформації ССД по Індустріальному району було підготовлено та направлено лист до Відділу соціальної роботи по Індустріальному району Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» (далі - ВСР по Індустріальному району) щодо вжиття необхідних заходів та запити до структур причетних до роботи з дітьми для з`ясування інформації стосовно батьків дітей.

ССД по Індустріальному району було з`ясовано, що мати дітей, ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , не працює. Жінка є матір`ю ще сімох дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Діти мешкають в сім?ях родичів у Чернігівській області, Карюковського району, с. Данилівка. Відповідно до рішення Менського районного суду Чернігівської області від 30.04.2024 № 738/106/24 ОСОБА_3 позбавлена батьківських прав відносно шістьох дітей з прізвищем « ОСОБА_3».

Батько новонароджених дітей, ОСОБА_2 , зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . Військовослужбовець ЗСУ.

Адміністрація КНП «МКПБ № 6», не чекаючи відповіді від ССД по Індустріальному району, 25.01.2025 здійснила виписку породіллі з дітьми з пологового будинку за адресою зареєстрованого місця проживання цивільного чоловіка - батька дітей, ОСОБА_2 .

У подальшому 29.01.2025 до ССД по Індустріальному району від адміністрації КНП «Міський перинатальний центр» ХМР (далі - КНП «МПЦ» ХМР) надійшла інформація про те, що 28.01.2025 у відділення постнатального догляду та реабілітації новонароджених, за направленням КНП «Міської дитячої поліклініки № 16» ХМР (надалі - МДП№16), на лікування поступили новонароджені діти, двійня, ОСОБА_17 .

Лікар-педіатр та медична сестра МДП№16, під час проведення медичного патронажу 27.01.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , виявили, що новонароджені діти перебувають у неналежних антисанітарних умовах. Стан житла незадовільний: внаслідок влучання снаряду у будівлю, квартира пошкоджена від пожежі, вікна замінені на пластикові, стіни та підлога без покриття. Мати з дітьми мешкає в одній кімнаті трикімнатної квартири. У квартирі відсутнє газопостачання та водопостачання у кухні. У квартирі неприємний запах, брудно, на підлозі сміття, відсутній холодильник, є дитячі ліжка. Діти знаходяться на штучному вигодовуванні, молочною сумішшю забезпеченні. Хлопчики одягнені в чисті речі, які в достатній кількості. Батько палить цигарки у квартирі. Вдома лікарем-педіатром дітям був проведений медичний огляд, встановлено респіраторне захворювання органів дихання.

На підставі повідомлення КНП «МПЦ» ХМР, заходами ССД по Індустріальному району було проведено відповідну роботу з родиною, для з`ясування можливості забезпечення батьками необхідних умов для життя та розвитку новонароджених дітей та у подальшому спроможності належним чином виконувати обов`язки з їх виховання та утримання.

Зокрема, співробітником ССД по Індустріальному району спільно із фахівцем ВСР по Індустріальному району 05.02.2025 було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами відвідування складено акт обстеження умов проживання та зафіксовано, що житло зазнало пошкоджень під час обстрілів, умови для проживання новонароджених дітей відсутні. Жодних дій на покращення житлових умов батьками не виконано.

З матір`ю новонароджених дітей, ОСОБА_3 , проведено роз`яснювальну та профілактичну бесіди щодо необхідності вирішення питання організації належних умов для проживання малюків та обумовлено термін для цього до 15.02.2025.

14.02.2025 до ССД по Індустріальному району надійшла додаткова інформація від КНП «МПЦ» ХМР про те, що ОСОБА_3 залишила лікувальний заклад ще 03.02.2025, у зв`язку із захворюванням на ГРВІ і до цього часу не повернулась. Телефонного зв`язку з медичним персоналом не підтримує, станом здоров`я дітей не цікавиться. Причини відсутності догляду за дітьми ОСОБА_6 , з боку матері на даний час невідомі, бо телефонувала вона лише 1 раз 04.02.2025. Батько дітей, ОСОБА_2 , військовослужбовець, також жодного разу до лікувального закладу не з`явився, не телефонував та станом здоров`я дітей не цікавився. Також від медичного персоналу надійшла інформація про неналежний догляд за дітьми збоку матері під час її перебування у лікувальному закладі. А саме: жінка не дотримувалась режиму харчування дітей, не вчасно їх годувала, діти їли з пляшечки без її догляду, бо мати спала, мати не дотримувалась правил безпечної для дітей поведінки, оскільки спала з двома дітьми на ліжку, що могло загрожувати їх життю та здоров`ю дітей у випадку їх падіння з висоти ліжка. У зв`язку з цим новонароджені діти, ОСОБА_6 , двійня, хлопчики, перейшли під нагляд медичного персоналу закладу.

Також, батьки не вирішили питання підготовки пакету документів для повернення дітей.

12.03.2025 було складено Акт закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я від 12.03.2025.

На підставі складеного Акту, керуючись Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866 (далі-Порядок № 866) ОСОБА_2 та ОСОБА_18 було поставлено на облік, як дітей, позбавлених батьківського піклування.

Рішенням Департаменту служб у справах дітей № 109 від 26.03.2025, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

З метою соціального захисту дітей, відповідно до розпорядження Чугуївської районної військової адміністрації Харківської області від 07.05.2025 № 77, хлопчиків було влаштовано до прийомної сім`ї на базі родини ОСОБА_21 , ОСОБА_22 на виховання, де діти наразі продовжують перебувати.

Також ССД по Індустріальному району додатково було зроблено запити до структур причетних до роботи з дітьми, відносно наявності/розгляду звернень ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , як батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_18 .

Відповідно до інформації наданої ВСР по Індустріальному району було з`ясовано, що після вилучення дітей, родині надавались соціальні послуги, зокрема, послуга соціального супроводу з метою підвищення виховного потенціалу батьків та повернення новонароджених дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у сім`ю. Але батьки не виконували рекомендації фахівців щодо подолання складних життєвих обставин та повернення дітей у сім?ю. З початку травня 2025 року зв?язку з ОСОБА_3 не має, за допомогою та соціальними послугами до відділу вона не зверталась. ОСОБА_2 жодного разу до відділу не телефонував і за допомогою та соціальними послугами не звертався.

Відповідно до інформації наданої Службою у справах дітей Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області з`ясовано, що станом на 03.09.2025 жодних звернень з питань повернення дітей на виховання та спільне проживання, відвідування, тощо, від вищевказаних громадян, їх родичів чи знайомих до Служби не надходило.

Додатково було повідомлено, що відповідно до листа КУ «Центр надання соціальних послуг» Слобожанської міської ради, під час соціального супроводження в період з 09.05.2025 по теперішній час звернень від громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не надходило. Відповідно до заяви прийомної матері ОСОБА_23 , до родини якої влаштовано ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , їх рідні та знайомі до прийомної родини не зверталися, не цікавилися життям та здоров`ям дітей, ніяких спроб встановити контакт з дітьми не здійснювали.

Таким чином, позивач вважає, що за час перебування малолітніх дітей у лікарні та прийомній родині, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не здійснювали дій та не вирішили питання повернення дітей на виховання та спільне проживання, не зважаючи на наявний життєвий досвід щодо наслідків неналежного виконання батьківських обов`язків у матері дітей. Тобто батьки свідомо самоусунулася від виконання батьківських обов`язків по відношенню до своїх дітей.

Зазначені обставини підтверджені позивачем письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи - копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 ; копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до частини першої статті 126 Сімейного кодексу України; копією свідоцтва про народження ОСОБА_5 ; копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до частини першої статті 126 Сімейного кодексу України; копією листа КНП «Міський клінічний пологовий будинок» Харківської міської ради № 38 від 23.01.2025; копією листа КНП «Міський перинатальний центр» Харківської міської ради № 61/0/730-25 від 28.01.2025; копією листа КНП «Міська дитяча поліклініка № 16» Харківської міської ради № 67/0/545-25 від 28.01.2025; копією акту обстеження умов проживання від 05.02.2025; копією пояснення ОСОБА_3 від 05.02.2025; копією листа ССД по Індустріальному району від 06.02.2025 № 02-22/194/25; копією листа відділу соціальної роботи по Індустріальному району м. Харків Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» від 06.02.2025 № 32; копією листа КНП «Міський перинатальний центр» Харківської міської ради № 98/0/730-25 від 14.02.2025; копією пояснення ОСОБА_3 від 18.02.2025; копією пояснення ОСОБА_2 від 18.02.2025; копією ССД по Індустріальному району від 28.02.2025 № 02-22/343/25; копією листа ССД по Індустріальному району від 11.03.2025 № 02-22/38/25; копією листа КНП «Міський перинатальний центр» Харківської міської ради №157/0/730-25 від 12.03.2025; копією акту закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я від 12.03.2025; копією рішення Департаменту служб у справах дітей ХМР від 26.03.2025; копією рішення Департаменту служб у справах дітей ХМР від 26.03.2025 № 109; копією розпорядження Чугуївської районної військової адміністрації ХО від 07.05.2025 № 77; копією пояснення ОСОБА_3 від 08.05.2025; копією листа відділу соціальної роботи по Індустріальному району м. Харків Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» від 04.09.2025 № 307; копією листа Служби у справах дітей Слобожанської міської ради з додатками від 03.09.2025 № 232/01-39; копією інформації ВП № 1 Харківського районного управління поліції № 2 Головного управління національної поліції в Харківській області № 3533/119-66/01/14 від 13.03.2025; копією інформації Харківського районного управління поліції № 2 Головного управління національної поліції в Харківській області № 1006-2025 від 28.04.2025; копією запрошення ССД по Індустріальному району до ОСОБА_3 про засідання Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради; копією запрошення ССД по Індустріальному району до ОСОБА_2 про засідання Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради; копією висновку Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради щодо доцільності позбавлення батьківських прав батьків відносно дітей;

Судом, окрім зазначених документів, також, враховані пояснення представника відповідачки про те, що відповідачка ОСОБА_3 виховувала дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в складних умовах, після виписки з пологового діти захворіли, також, захворіла і сама відповідачка на запалення легень, відповідачку виписали додому для амбулаторного лікування, а діти залишились в пренатальному центрі. Житлових умов для того, щоб забрати немовлят додому у ОСОБА_3 не було, оскільки квартира, в якій вона мешкала до пологів, постраждала від обстрілу. ОСОБА_3 після залишення пренатального центру намагалась знайти житло і знайшла його, зараз винаймає квартиру за адресою АДРЕСА_3 . ОСОБА_3 надавала Службі у справах дітей копію договору оренди житла та просила службу оглянути житлові умови та повернути їй дітей, однак представники Служби у справах дітей не надали ОСОБА_3 належного та доступного для неї пояснення щодо того, який саме пакет документів необхідно зібрати для того, щоб було вирішено питання повернення дітей, а її житлові умови так і не були оглянуті представниками служби.

Також, представник відповідачки зазначив, що Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради не повідомляв відповідачці де саме знаходяться її діти, навіть в якому районі, щоб вона могла звернутись для спілкування з дітьми та побачити їх.

Отже, судом встановлено, що дійсно, малолітні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чиїми батьками є відповідачі з 13.03.2025 перебувають на обліку Служби у справах дітей по Індустріальному району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради (далі - ССД по Індустріальному району), як діти, позбавлені батьківського піклування., наразі перебувають у прийомній сім`ї.

Однак, письмовими матеріалами, наданими у справу позивачем, також, підтверджується і те, що мати та батько не самоусунулись від їх виховання, а знаходяться в таких обставинах, які заважають їм виховувати своїх дітей.

Щодо батька - ОСОБА_2 , судом встановлено, що згідно з Наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 02.04.2024 року він був призваний на військову службу та проходить її на цей час. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України» з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) в Україні настає особливий період. Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в Україні особливий період настав з дня набрання чинності Указу в.о. Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» на території України, продовжено його Указом Президента України від 14.01.2015 № 15/2015 «Про часткову мобілізацію» та Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» і триває він по даний час.

У зв`язку з військовою агресією РФ указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан з 05 год 30 хв 24.02.2022, який після продовжень діє по теперішній час.

Отже, проходження військовослужбовцем військової служби в період дії воєнного стану явно унеможливлює встановлення судом факту ухилення від виконання цим же військовослужбовцем своїх батьківських обов`язків. Такі обставини не можуть бути встановлені, адже військовослужбовець перебуває поза межами свого місця проживання, не може розпоряджатись своїм часом на власний розсуд та покидати місце дислокації свого підрозділу без дозволу командира, що є загальновідомими обставинами.

Крім того, в матеріалах справи наявне пояснення ОСОБА_2 від 18.02.2025, в якому він зазначав про те, що зробить в найкоротші терміни все що можливо для поліпшення житлових умов ОСОБА_3 та своїх дітей.

Отже, судом не встановлено обставин ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які б були достатніми для висновку про позбавлення його батьківських прав.

Стосовно відповідачки, ОСОБА_1 суд встановив таке. З матеріалів справи вбачається, що відповідачка неодноразово з`являлась до Служби у справах дітей по Індустріальному району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради та надавала пояснення щодо обставин за яких залишилась без житла, і про те, що саме це завадило їй забрати дітей з лікарні. Також, зазначала про те, що намагається поліпшити свої житлові умови.

Суд погоджується з доводами представника відповідачки щодо того, що не може вважатись ухиленням від виховання дітей те, що відповідачка не відвідує дітей протягом всього часу, коли вони знаходяться під опікою та в прийомній родині, адже дійсно, і це було підтверджено представником позивача в судовому засіданні, відповідачці взагалі не надавали інформацію про те, де саме перебувають її діти.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Відповідно до основних сформованих принципів суспільства, задекларованих у міжнародному праві та національному законодавстві, діти мають право на особливе піклування і допомогу, внаслідок своєї фізичної і розумової незрілості, потребують спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 150 СК України передбачені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Зокрема, частинами 2-5 статті 150 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Згідно зі статтею 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно із ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Процедура, підстави та правові наслідки позбавлення батьківських прав передбачені нормами Сімейного кодексу України (статті 164-167).

Пунктом 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Ілля Ляпін проти Росії» від 30 червня 2020 року, якщо з моменту проживання дитини з одним із батьків пройшов значний період часу, інтереси дитини в такому разі можуть превалювати над інтересом того з батьків, який бажає відновити сімейні відносини зі своєю дитиною.

Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 N 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Крім того, в пункті 16 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїх обов`язків.

Європейський суд з прав людини зауважив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України»).

Зважаючи на пріоритетність інтересів дитини над інтересами батька, саме батько повинен довести наявність об`єктивних перешкод для належного виконання ним обов`язків по вихованню дитини. Проте суду не надано доказів існування будь-яких поважних причин, які б перешкоджали відповідачу належним чином виконувати свої обов`язки по вихованню дитини. Також не встановлено обставин, які б свідчили про те, що будь-які особи чинили відповідачам перешкоди у спілкуванні з дитиною та її вихованні.

Як вже зазначалось, відповідно до статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

За встановлених судом обставин, дійсно, вбачається винна поведінка відповідачів в тому, що вони не виконують батьківських обов`язків. Зокрема, мати дітей ОСОБА_1 досить пасивно ставиться до питання повернення дітей собі для їх подальшого виховання. Так, вона дійсно з`являється на виклики до Служби у справах дітей, надає певні пояснення, однак протягом більше ніж року, поки діти перебувають в прийомній родині, не зібрала пакет документів, необхідний для їх повернення, не звернулась до Служби у справах дітей з жодною письмовою заявою про те, щоб їй надали інформацію про місце перебування дітей. Суд зазначає, що саме бездіяльність відповідачки веде до того, що її малолітні діти наразі виховуються у прийомній сім`ї та втрачають зв`язок зі своїми біологічними батьками.

Також, суд вбачає і винну поведінку відповідача ОСОБА_2 , який, згідно наданих їм пояснень від 18.02.2025 перебував на службі в місті Харкові, та, при цьому не забезпечив своїм дітям належних житлових та побутових умов., і також, протягом більше ніж року не звертався до Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради з жодною заявою про повернення дітей у родину або ж про надання інформації про їх місце перебування.

Разом з тим, незважаючи на винну поведінку та особисті якості батьків, суд вважає, що всі обставини свідчать на користь остаточного висновку про те, що у даному випадку заради найкращих інтересів дітей слід зберегти між ними родинний зв`язок та надати батькам шанс проявити себе в цій якості, оскільки для дитини важливо отримати гармонійне виховання з боку рідних як батька, так і матері, підтримуючи з ними сталий зв`язок.

Частиною 1 ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом та допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо.

Відповідно ч.5,6 ст.19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком (в даному випадку з вимогами) органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дітей.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах: від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18 (провадження № 61-4014св20), від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18 (провадження № 61-8883св19), від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17 (провадження № 61-13752св19), від 23 грудня 2020 року у справі № 522/21914/14 (провадження № 61-8179св19).

Отже, позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Такі висновки суду повністю узгоджуються з позицією, викладеною Верховним Судом в постанові від 13 березня 2019 року, прийнятій по справі №631/2406/15-ц.

У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява №10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100). Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин.

Подібні правові висновки викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема від 08 квітня 2020 року у справі № 645/731/18,від 29 січня 2020 року у справі № 127/31288/18, від 29 січня 2020 року у справі № 643/5393/17, від 17 січня 2020 року у справі №712/14772/17, від 25 листопада 2019 року у справі № 640/15049/17, від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 331/5427/17.

Судова практика щодо застосування положень статті 164 СК України є усталеною.

З огляду на відсутність даних про те, що збереження родинного зв`язку дітей з батьками є недоцільним, - суд вважає за потрібне відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України врахувати правовий висновок, який був висловлений у постанові КЦС ВС від 20 березня 2024 року у справі № 204/2097/22 про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, та що суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька й матері, а також інших конкретних обставин справи може відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька та матір спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України»).

В даному випадку суд дійшов висновку про те, що достатні підстави, передбачені частиною першою статті 164 СК України для позбавлення відповідачів батьківських прав, відсутні, і також, з урахуванням обставин цієї справи в інтересах дітей є необхідність спонукати відповідачів до виконання ними батьківських обов`язків та попередити їх про необхідність змінити ставлення до виховання дітей, поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 12 - 19, 141, 265 - 268, 354 ЦПК України, ст. ст. 188, 273, 150, 164, 166, 167, 185 Сімейного кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно їх малолітніх синів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити повністю.

Попередити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання дітей, поклавши на Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Департамент служб дітей Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 26489104, вул. Чернишевська, буд. 55, м. Харків),

Відповідачі: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Повне рішення суду складено 10.08.2026.

Суддя Марина МАРКОСЯН