Єдиний державний реєстр судових рішень
133/3035/26
1-кс/133/397/26
КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
05.08.26 м. Козятин
Слідчий суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 , з участю: секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Козятинського відділу Хмільницької окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026025230000087 від 02.08.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
03.08.2026 року до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області надійшло дане клопотання. Клопотання мотивоване наступним. 02.08.2026 до чергової частини ВП № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області надійшло повідомлення з спецлінії «102» про те, що працівниками СФГ «ШАР» здійснено збирання сільськогосподарської культури - пшениці на земельних ділянках з кадастровими номерами: 0521481000:03:001:0165, 0521481000:03:001:0169, 0521481000:03:001:0166, 0521481000:03:001:0167, 0521481000:03:001:0168, 0521481000:03:001:0178, загальною площею близько 14 га., які розташовані на території Махнівської ОТГ та перебувають в державній власності та договори оренди на які відсутні та не передані у приватну власність. В ході проведення огляду місця події на полі було виявлено та зупинено три комбайни трактори «Джон Дір», трактор колісний «MASSEY FERGUSON MF 7726S», д.н.з. НОМЕР_1 , трактор колісний «JOHN DEERE 8R 370», д.н.з. НОМЕР_2 , трактор колісний «JOHN DEERE 8410», д.н.з. НОМЕР_3 , один автомобіль марки «Камаз-5511», д.н.з. НОМЕР_4 , автомобіль марки «KRASZ C4DCOS» д.н.з. НОМЕР_5 , а також пшеницю загальною вагою, приблизно 60510 кг.
02 серпня 2026 року відомості про дану подію було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026025230000087, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України КК України.
02 серпня 2026 року було проведено огляд місця події, а саме земельних ділянок розташованих за межами с. Вовчинець Хмільницького району Вінницької області, з кадастровими номерами 0521481000:03:001:0165, 0521481000:03:001:0169, 0521481000:03:001:0166, 0521481000:03:001:0167, 0521481000:03:001:0168, 0521481000:03:001:0178. Під час огляду земельних ділянок було виявлено та вилучено:
- комбайн зернозбиральний «JOHN DEERE W650» д.н.з. НОМЕР_6 ;
- комбайн зернозбиральний «JOHN DEERE 9640 WTS»
д.н.з. НОМЕР_7 ;
- комбайн зернозбиральний «JOHN DEERE ST700» д.н.з. НОМЕР_8 ;
- автомобіль марки «KRASZ C4DCOS» д.н.з. НОМЕР_5 ;
- трактор колісний «JOHN DEERE 8410» д.н.з. НОМЕР_3 ;
- автомобіль марки «Камаз-5511», д.н.з. НОМЕР_4 ;
- трактор колісний «JOHN DEERE 8R 370» д.н.з. НОМЕР_2 ;
- трактор колісний «MASSEY FERGUSON MF7726S» д.н.з. НОМЕР_1 ;
- зерно сільськогосподарської культури «пшениця» загальною вагою 60510 кг.
В ході досудового розслідування встановлено, що обробку землі здійснювали працівники СФГ «ШАР» (юридична адреса: Вінницька область Хмільницький район с. Вовчинець вул. Радгоспна, 14, код ЄДРПОУ 32215671) та власниками вилученого майна являється СФГ «ШАР».
03.08.2026 року комбайн зернозбиральний «JOHN DEERE W650» д.н.з. НОМЕР_6 , комбайн зернозбиральний «JOHN DEERE 9640 WTS» д.н.з. НОМЕР_7 , комбайн зернозбиральний «JOHN DEERE ST700» д.н.з. НОМЕР_8 , автомобіль марки «KRASZ C4DCOS» д.н.з. НОМЕР_5 , трактор колісний «JOHN DEERE 8410» д.н.з. НОМЕР_3 , автомобіль марки «Камаз-5511», д.н.з. НОМЕР_4 , трактор колісний «JOHN DEERE 8R 370» д.н.з. НОМЕР_2 , трактор колісний «MASSEY FERGUSON MF7726S» д.н.з. НОМЕР_1 , зерно сільськогосподарської культури «пшениця» загальною вагою 60510 кг. на підставі ст. ст. 98, 110 КПК України в рамках вказаного кримінального провадження визнані в якості речового доказу, а тому виникла необхідність у накладанні на нього арешту.
Просить слідчого суддю накласти арешт на комбайн зернозбиральний «JOHN DEERE W650» д.н.з. НОМЕР_6 , комбайн зернозбиральний «JOHN DEERE 9640 WTS» д.н.з. НОМЕР_7 , комбайн зернозбиральний «JOHN DEERE ST700» д.н.з. НОМЕР_8 , автомобіль марки «KRASZ C4DCOS» д.н.з. НОМЕР_5 , трактор колісний «JOHN DEERE 8410» д.н.з. НОМЕР_3 , автомобіль марки «Камаз-5511», д.н.з. НОМЕР_4 , трактор колісний «JOHN DEERE 8R 370» д.н.з. НОМЕР_2 , трактор колісний «MASSEY FERGUSON MF7726S» д.н.з. НОМЕР_1 , зерно сільськогосподарської культури «пшениця» загальною вагою 60510 кг. власником якого являється СФГ «ШАР» (юридична адреса: Вінницька область Хмільницький район с. Вовчинець вул. Радгоспна, 14, код ЄДРПОУ 32215671), з метою забезпечення заборони права на відчуження, розпорядження майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Після проведення всіх необхідних слідчих дій та експертних досліджень, комбайн зернозбиральний «JOHN DEERE W650» д.н.з. НОМЕР_6 , комбайн зернозбиральний «JOHN DEERE 9640 WTS» д.н.з. НОМЕР_7 , комбайн зернозбиральний «JOHN DEERE ST700» д.н.з. НОМЕР_8 , автомобіль марки «KRASZ C4DCOS» д.н.з. НОМЕР_5 , трактор колісний «JOHN DEERE 8410» д.н.з. НОМЕР_3 , автомобіль марки «Камаз-5511», д.н.з. НОМЕР_4 , трактор колісний «JOHN DEERE 8R 370» д.н.з. НОМЕР_2 , трактор колісний «MASSEY FERGUSON MF7726S» д.н.з. НОМЕР_1 , зерно сільськогосподарської культури «пшениця» загальною вагою 60510 кг., передати СФГ «ШАР» (код ЄДРПОУ 32215671) на відповідальне зберігання..
В судовому засіданні прокурор підтримав доводи клопотання, надав пояснення, аналогічні викладеним в клопотанні. Додатково долучив до матеріалів провадження цивільний позов Махнівської сільської ради та відповідь від 03.08.2026 р. № 155 Махнівської сільської ради на запит слідчого.
Власник майна в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, клопотання про відкладення відсутні. З урахуванням думки сторони обвинувачення, слідчим суддею ухвалено розгляд клопотання проводити за їх відсутності.
Вислухавши позицію прокурора, перевіривши надані матеріали та дослідивши докази по цих матеріалах, встановив наступне.
02.08.2026 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026025230000087 внесено відомості вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.
02 серпня 2026 року було проведено огляд місця події, а саме земельних ділянок розташованих за межами с. Вовчинець Хмільницького району Вінницької області, з кадастровими номерами 0521481000:03:001:0165, 0521481000:03:001:0169, 0521481000:03:001:0166, 0521481000:03:001:0167, 0521481000:03:001:0168, 0521481000:03:001:0178. Під час огляду земельних ділянок було виявлено та вилучено:
- комбайн зернозбиральний «JOHN DEERE W650» д.н.з. НОМЕР_6 ;
- комбайн зернозбиральний «JOHN DEERE 9640 WTS»
д.н.з. НОМЕР_7 ;
- комбайн зернозбиральний «JOHN DEERE ST700» д.н.з. НОМЕР_8 ;
- автомобіль марки «KRASZ C4DCOS» д.н.з. НОМЕР_5 ;
- трактор колісний «JOHN DEERE 8410» д.н.з. НОМЕР_3 ;
- автомобіль марки «Камаз-5511», д.н.з. НОМЕР_4 ;
- трактор колісний «JOHN DEERE 8R 370» д.н.з. НОМЕР_2 ;
- трактор колісний «MASSEY FERGUSON MF7726S» д.н.з. НОМЕР_1 ;
- зерно сільськогосподарської культури «пшениця» загальною вагою 60510 кг.
В ході досудового розслідування встановлено, що обробку землі здійснювали працівники СФГ «ШАР» (юридична адреса: Вінницька область Хмільницький район с. Вовчинець вул. Радгоспна, 14, код ЄДРПОУ 32215671) та власниками вилученого майна являється СФГ «ШАР».
03.08.2026 року комбайн зернозбиральний «JOHN DEERE W650» д.н.з. НОМЕР_6 , комбайн зернозбиральний «JOHN DEERE 9640 WTS» д.н.з. НОМЕР_7 , комбайн зернозбиральний «JOHN DEERE ST700» д.н.з. НОМЕР_8 , автомобіль марки «KRASZ C4DCOS» д.н.з. НОМЕР_5 , трактор колісний «JOHN DEERE 8410» д.н.з. НОМЕР_3 , автомобіль марки «Камаз-5511», д.н.з. НОМЕР_4 , трактор колісний «JOHN DEERE 8R 370» д.н.з. НОМЕР_2 , трактор колісний «MASSEY FERGUSON MF7726S» д.н.з. НОМЕР_1 , зерно сільськогосподарської культури «пшениця» загальною вагою 60510 кг. на підставі ст. ст. 98, 110 КПК України в рамках вказаного кримінального провадження визнані в якості речового доказу постановою дізнавача ОСОБА_5 від 03.08.2026 р.
Під час дослідження доказів по даному провадженню, слідчий суддя звернув увагу, що даних щодо власника земельної ділянки кадастровий номер 0521481000:03:001:0169 матеріали провадження не містять та дізнавачем вказана інформація не витребовувалась в межах даного кримінального провадження, натомість вказана земельна ділянка заявлена як предмет кримінального провадження, з огляду на подане клопотання. Крім того, матеріали провадження не містять даних щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок, вказаних в клопотанні СФГ «ШАР» або іншими особами.
Вказане, у сукупності з іншим обґрунтуванням, викладеним нижче, викликає обґрунтований сумнів слідчого судді щодо вчинення кримінального правопорушення щодо вказаної земельної ділянки.
Так, правова кваліфікація кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні здійснена за ч. 1 ст. 197-1 КК України самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику.
Слідчому судді надано позовну заяву Махнівської сільської ради до СФГ «ШАР», ціна позову 50000 грн. Дані щодо обгрунування розміру матеріальної шкоди відсутні.
На момент розгляду клопотання про арешт майна жодній особі про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення не повідомлено.
Слідчим суддею перевірено повноваження прокурора на звернення до суду з даним клопотанням.
Вирішуючи питання про накладення арешту на майно, слідчий суддя виходить із завдань кримінального провадження, визначених статтями 2, 7 КПК України, відповідно до яких зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального процесу, зокрема принципам верховенства права, недоторканності права власності, забезпечення права на захист, доступу до правосуддя та забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання держави у право особи на мирне володіння майном повинно бути законним, переслідувати легітимну мету та відповідати принципу пропорційності. Верховенство права є одним із фундаментальних принципів демократичного суспільства, який пронизує всі положення Конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції»).
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених статтею 131 КПК України, є арешт майна, метою застосування якого є забезпечення дієвості кримінального провадження.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому законом порядку, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави або розумні підозри вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації, конфіскації як виду покарання, необхідне для забезпечення цивільного позову чи стягнення неправомірної вигоди.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження.
Згідно з частиною другою статті 170 КПК України арешт майна допускається виключно з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або стягнення неправомірної вигоди.
Водночас статтею 171 КПК України встановлено вимоги до змісту клопотання про арешт майна. Таке клопотання повинно містити правові підстави та мету арешту, належне обґрунтування його необхідності, перелік майна, яке підлягає арешту, документи або інші докази, що підтверджують право власності чи фактичне володіння майном, а також інші матеріали, якими обґрунтовуються доводи сторони обвинувачення.
При вирішенні питання про накладення арешту на майно слідчий суддя відповідно до вимог статті 173 КПК України зобов`язаний перевірити наявність правових підстав для арешту, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність передбачених законом ризиків, розумність і співрозмірність втручання у право власності, а також наслідки такого втручання для власника майна та інших осіб.
Дослідивши клопотання прокурора та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що наведені у ньому доводи не підтверджують наявності передбачених законом підстав для накладення арешту на майно.
Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, що можуть бути використані як доказ обставин кримінального провадження, а також предмети, що були об`єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, при вирішенні питання про накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів слідчий суддя зобов`язаний перевірити, чи існують достатні підстави вважати, що відповідне майно відповідає критеріям речового доказу, визначеним статтею 98 КПК України.
Слідчий суддя звертає увагу, що сам по собі факт винесення дізнавачем постанови про визнання майна речовим доказом не є безумовною підставою для накладення арешту. Така постанова не звільняє сторону обвинувачення від обов`язку довести існування правових підстав для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження.
Формальне посилання прокурора на положення статті 98 КПК України без наведення конкретних фактичних обставин та належних доказів не може вважатися достатнім обґрунтуванням необхідності обмеження права власності.
Заявлений цивільний позов містить лише зазначення його ціни, без жодного її обґрунтування, проведення розрахунку, тощо. Таким чином, вказане виключає можливість визначити співмірність заявлених позовних вимог заходу забезпечення кримінального провадження, про який просить сторона обвинувачення.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що під час вирішення питання про арешт або вилучення майна національні суди повинні оцінювати, чи є наведені державою підстави достатніми та належними, а також чи відповідає таке втручання принципу пропорційності. У кожному випадку має бути забезпечений справедливий баланс між суспільним інтересом та правом особи на мирне володіння своїм майном (рішення у справі «Новоселецький проти України»).
Оцінюючи матеріали клопотання у їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у право власності.
Крім того, клопотання прокурора не відповідає вимогам частини другої статті 171 КПК України, оскільки не містить належного обґрунтування підстав та мети арешту майна, не підтверджує необхідності застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження та не містить достатніх доказів, які б підтверджували наведені у ньому доводи.
При цьому зазначені обставини повинні бути не лише викладені у клопотанні, а й доведені стороною обвинувачення під час його судового розгляду, що прямо випливає із положень статей 132, 170, 171 та 173 КПК України.
Всупереч положенням ст. 132 КПК України прокурором не доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення, що може бути підставою для накладення арешту на майно, не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який зазначено у клопотанні, а також те, що може бути виконане завдання, для виконання якого дізнавач звертається із клопотанням.
Таким чином, досліджені матеріали не дають слідчому судді достатніх підстав для висновку про наявність передбачених законом умов, за яких можливе накладення арешту на майно.
Так, об`єктивна сторона кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки.
Самовільне зайняття земельної ділянки це фактичне заволодіння або користування земельною ділянкою чи її частиною, вчинене особою, якій така земельна ділянка у встановленому законом порядку не надавалася у володіння чи користування.
Кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 197-1 КК України настає лише у разі, якщо самовільним зайняттям земельної ділянки завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику. Відповідно до примітки до зазначеної статті значною визнається шкода, яка у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Разом із тим прокурором до клопотання не додано жодних доказів на підтвердження завдання значної шкоди законному володільцю або власнику земельної ділянки, що є обов`язковою ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.
При цьому транспортні засоби, зерно на які прокурор просить накласти арешт, не є предметом чи об`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, оскільки безпосереднім предметом кримінально-протиправного посягання є земельна ділянка. Разом із тим транспортні засоби, залежно від фактичних обставин кримінального провадження, можуть використовуватися як знаряддя вчинення зазначеного кримінального правопорушення та, за умови доведення стороною обвинувачення відповідних обставин, відповідати критеріям речових доказів, визначеним статтею 98 КПК України. Насіння сільськогосподарської культури «пшениця» фактично можу бути майном. набутим внаслідок вчинення кримінального правопорушення. в разі підтвердження його складу.
Однак сама лише можливість використання транспортних засобів як знаряддя кримінального правопорушення або наявність насіння сільськогосподарської культури, на спірній земельній ділянці, не є достатньою підставою для накладення арешту.
Прокурором не наведено належного обґрунтування можливості застосування до зазначених транспортних засобів спеціальної конфіскації, а також не наведено доказів, які б свідчили про існування передбачених законом підстав для такого обмеження права власності. Сільськогосподарська культура, яка вирощена на певній земельній ділянці, не можуть бути ні об`єктом, ні предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, виходячи із диспозиції цієї норми Кримінального Кодексу, а отже не відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.
З огляду на викладене, слідчий суддя звертає увагу, що врожай сільськогосподарської культури "пшениця", із забороною розпоряджатися майном та використовувати його, не зможе бути використаний як доказ у кримінальному проваджені, також зі спливом незначного часу стане непридатним для використання, тобто не дотримується мета накладення арешту.
Крім того, слідчим суддею встановлено, що вартість майна, на яке прокурор просить накласти арешт, матеріалами клопотання не підтверджена.
За таких обставин слідчий суддя позбавлений можливості перевірити дотримання вимог п. 5 ч. 2 ст. 173 КПК України щодо розумності та співмірності втручання у право власності із завданнями кримінального провадження.
Також слідчим суддею враховується, що жодній особі повідомлення про підозру не вручено, а заявлений цивільний позов формально містить ціну позову, без жодного розрахунку такої.
За відсутності повідомлення про підозру відсутні підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, спеціальної конфіскації, а за відсутності обґрунтування ціни позову, вартості майна, на яке просить прокурор накласти арешт, неможливо вирішити питання забезпечення цивільного позову, головним чином відповідність даного заходу забезпечення кримінального провадження критерію співмірності.
Докази, що власником майна є ТОВ СФГ «ШАР», матеріали клопотання не містять, у тому числі, матеріали клопотання не містять достатніх даних, які б свідчили про обізнаність власника майна щодо можливого використання транспортних засобів при обробці земельних ділянок, зазначених у клопотанні, при цьому згідно пояснень представника власника майна, в ході досудового розслідування не встановлено в повній мірі, ким саме використовуються вказані в клопотанні земельні ділянки та у чий власності перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 0521481000:03:001:0169.
Крім того, за змістом статті 100 КПК України сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Аналіз клопотання про накладення арешту на майно та долучених до нього матеріалів кримінального провадження дають підстави для висновку, що клопотання прокурора про накладення арешту не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, прокурором не було надано доказів, які б в достатній мірі підтверджували існування підстав для накладення арешту на це майно,.
Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.
Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання прокурора Козятинського відділу Хмільницької окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026025230000087 від 02.08.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173, 369, 376 КПК України, слідчий суддя Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173, 369, 376 КПК України, слідчий суддя
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання прокурора Козятинського відділу Хмільницької окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026025230000087 від 02.08.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особами, які не викликались до суду протягом п`яти днів з дня її отримання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Судебное решение № 138854608, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області было принято 05.08.2026. Форма судопроизводства - Уголовное, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти полезные сведения об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить полезные сведения.
то решение относится к делу № 133/3035/26. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: