Постановление суда № 138853552, 10.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

10.08.2026Справа № 910/7014/26

за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про забезпечення позову у справі № 910/9380/26

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до Фізичної особи-підприємця Івановського Олександра Болеславовича

про стягнення 1673440,04 грн.

Суддя: Людмила ШКУРДОВА.

Представники: без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Івановського Олександра Болеславовича про стягнення 1673440,04 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором № 2486005031-КД-1 від 13.10.2025 р. в частині повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами у встановлений договором строк, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 1590200,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 52919,22 грн. заборгованості за процентами та 30320,82 грн. штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2026 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/7014/26 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

07.08.2026 р. до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" надійшла заява про забезпечення позову у справі № 910/7014/26, в якій позивач просить суд забезпечити позов шляхом:

- накладення арешту на грошові кошти, цінні папери, а також майно та грошові кошти, що знаходяться в індивідуальних банківських сейфах (скриньках), які належать ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та знаходяться/обліковуються на всіх поточних, депозитних та інших рахунках і в сейфових сховищах в усіх банківських установах, депозитарних установах та інших фінансових установах України, окрім Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код 14360570), в межах суми позовних вимог - 1665490,04 грн.;

- накладення арешту на рухоме майно, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а саме - на зареєстрований за ним транспортний засіб: легковий автомобіль марка: MAZDA, модель: 3, рік випуску: 2010, колір: чорний, VIN-код: НОМЕР_2 , в межах суми позовних вимог - 1665490,04 грн.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд зазначає наступне.

У вказаній заяві позивач зазначає, що:

- відповідач не лише припинив обслуговування кредиту та допустив значну заборгованість у розмірі 1665490,04 грн., а й вчинив істотне порушення умов кредитування - нецільове використання кредитних коштів (виведення коштів на особисті потреби, перекази власних коштів та погашення боргів в інших банках, що встановлено перевіркою від 17.11.2025 р. та вбачається з пояснень позичальника від 27.01.2026 р.);

- позивачем на адресу відповідача направлялися офіційні письмові повідомлення-вимоги про дострокове повернення кредиту та усунення порушень (№ 51013K9U0S060 від 10.02.2026 р.), однак відповідач вимоги банку проігнорував, обов`язок із повернення коштів у повному обсязі не виконав, що вказує на відсутність наміру добровільно розраховуватися за своїми зобов`язаннями;

- за відповідачем на праві власності зареєстровано легковий автомобіль MAZDA 3 (2010 р.в., VIN: НОМЕР_2 ), який не перебуває під заставою, проте орієнтовна ринкова вартість вказаного автомобіля становить лише близько 245000,00- 265000,00 грн., що покриває менше 16% від загальної суми позовних вимог.

На переконання позивача, оскільки відповідач володіє нічим не обмеженим правом розпорядження своїми грошовими коштами, цінними паперами та рухомим майном, існує реальна та очевидна небезпека, що під час судового розгляду він може здійснити виведення грошових коштів з рахунків у банківських та фінансових установах, відчуження цінних паперів або продаж чи приховання автомобіля на користь пов`язаних чи третіх осіб. Це призведе до безповоротної втрати активів та зробить виконання майбутнього рішення суду неможливим. У випадку реалізації майна в подальшому, реалізоване майно неможливо буде повернути, так як новий власник за таких умов буде добросовісним набувачем. Саме тому невжиття заходів забезпечення позову призведе до безповоротної втрати майна та може завдати непоправної шкоди інтересам позивача. Заходи забезпечення позову, зокрема унеможливлять зареєструвати право власності на автомобіль за третіми особами, в тому числі пов`язаними з боржником, тим самим у позивача відпаде необхідність у докладанні значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів у разі невжиття цих заходів, звернення з новими позовами до суду. Тобто, це заходи з припинення дій, які можуть утруднити виконання у майбутньому рішення суду чи зробити його виконання неможливим.

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як встановлено ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір щодо відповідного, зазначеного в заяві предмета та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, обов`язок доказування наведеного покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до вимог ст.ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Поряд з цим, слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

До того ж, заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (правовий висновок Верховного Суду у постанові від 15.09.2023 р. у справі № 917/453/23).

З матеріалів справи слідує, що позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, заборгованості за процентами та штрафу, оскільки останнім порушено умови кредитного договору № 2486005031-КД-1 від 13.10.2025 р. в частині повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами.

Заява про вжиття заходів забезпечення позову мотивована тим, що оскільки відповідач володіє нічим не обмеженим правом розпорядження своїми грошовими коштами, цінними паперами та рухомим майном, існує реальна та очевидна небезпека, що під час судового розгляду він може здійснити виведення грошових коштів з рахунків у банківських та фінансових установах, відчуження цінних паперів або продаж чи приховання автомобіля на користь пов`язаних чи третіх осіб.

Суд зазначає, що за своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх.

Арешт коштів на рахунках означає, що гроші залишаються у власності боржника і знерухомлюються з метою недопущення виведення грошових коштів з рахунків боржника й уникнення виконання судового рішення у майбутньому, такий захід може бути скасований у випадку ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову. Немає підстав вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження прав відповідача чи третіх осіб, оскільки грошові кошти залишаються у володінні та користуванні відповідача, а можливість ними розпоряджатися обмежується на певний час лише в межах ціни позову.

У даному випадку, у цій справі між сторонами існує спір щодо наявності у відповідача обов`язку з повернення коштів за кредитним договором. Виконання в майбутньому судового рішення у даній справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у відповідача, присудженої до стягнення суми заборгованості.

З наданих заявником доказів (витяг з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ від 06.08.2026 р., довідка № req2#001360750153 від 06.08.2026р.) вбачається, що станом на 10.08.2026 р. за відповідачем зареєстрований транспортний засіб: легковий автомобіль марка: MAZDA, модель: 3, рік випуску: 2010, колір: чорний, VIN-код: НОМЕР_2 . Доказів існування у відповідача будь-якого іншого рухомого/нерухомого майна матеріали справи не містять.

Дослідивши викладені заявником доводи та надані на підтвердження цих доводів докази, врахувавши наявність зв`язку між заявленими позивачем заходами забезпечення позову і предметом спору, співмірність і адекватність, суд дійшов висновку про наявність підстав вжиття заходів забезпечення позову у даній справі.

При цьому, суд зауважує, що за обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (постанова Верховного Суду від 06.10.2022 р. у справі № 905/446/22).

У даному випадку обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно та грошові кошти фактично залишаються у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ними. Вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи унеможливлення виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу, які мають суто процесуальний забезпечувальний характер, і їх вчинення жодним чином не впливає на вирішення справи по суті.

До того ж, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

За приписами ч. 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 136, 137, 140, 144, 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про забезпечення позову у справі № 910/9380/26 - задовольнити.

2. Вжити наступні заходи забезпечення позову у даній справі:

- накласти арешт на грошові кошти, цінні папери, а також майно та грошові кошти, що знаходяться в індивідуальних банківських сейфах (скриньках), які належать ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та знаходяться/обліковуються на всіх поточних, депозитних та інших рахунках і в сейфових сховищах в усіх банківських установах, депозитарних установах та інших фінансових установах України, окрім Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код 14360570), в межах суми позовних вимог - 1665490 (один мільйон шістсот шістдесят п`ять тисяч чотириста дев`яносто) грн. 04 коп.;

- накласти арешт на рухоме майно, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а саме - на зареєстрований за ним транспортний засіб: легковий автомобіль марка: MAZDA, модель: 3, рік випуску: 2010, колір: чорний, VIN-код: НОМЕР_2 , в межах суми позовних вимог - 1665490 (один мільйон шістсот шістдесят п`ять тисяч чотириста дев`яносто) грн. 04 коп.

3. Стягувачем за даною ухвалою є Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код 14360570).

4. Боржником за даною ухвалою є Фізична особа-підприємець Івановський Олександр Болеславович ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

5. Дана ухвала відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом, набирає чинності з моменту її підписання (10.08.2026 р.), та може бути пред`явлена до виконання до 10.08.2029 р.

Дана ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Людмила ШКУРДОВА