Решение № 138853441, 07.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.08.2026Справа № 910/6363/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша»

про стягнення 28 566,81 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» про стягнення 28 566,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу шкоду, завдану страхувальником відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк та спосіб усунення недоліків.

Позивачем 03.06.2026 сформовано у системі «Електронний суд» документи на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2026 відкрито провадження у справі; визнано справу малозначною та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; визначено сторонам строки для подачі своїх заяв по суті спору; зобов`язано Моторне (транспортне) страхове бюро України надати інформацію у справі.

До Господарського суду міста Києва 15.06.2026 від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь.

Відповідач 24.06.2026 сформував у системі «Електронний суд» відзив, яким повністю заперечив позовні вимоги.

Позивач 29.06.2026 сформував у системі «Електронний суд» відповідь на відзив.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та ОСОБА_1 28.08.2023 укладено договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків № FA 296048, відповідно до якого позивач зобов`язався компенсувати пошкодження автомобіля марки «VOLKSWAGEN GOLF» реєстраційний номер НОМЕР_1 .

За участі застрахованого транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN GOLF» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу марки «BMW» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , 15.11.2023 сталася дорожньо-транспортна пригода.

Відповідно до пункту 33.2 статті 33 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.

Вищезазначена дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення правил дорожнього руху водієм марки «BMW» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 , що підтверджується повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) про визнання у діях водія автомобіля вини у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди.

На час дорожньо-транспортної пригоди автомобіль винної особи було забезпечено страховим покриттям відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ЕР № 212609109 (ліміт відповідальності за шкоду майну - 160 000,00 грн., франшиза - 0 грн.), укладеного з відповідачем.

Страховим актом від 30.11.2023 № 24119/02/923 позивач визнав пошкодження автомобіля «VOLKSWAGEN GOLF» реєстраційний номер НОМЕР_1 страховим випадком та визначив розмір страхового відшкодування - 14 839,73 грн.

Позивачем перераховано потерпілій особі 14 839,73 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжною інструкцією від 04.12.2023 № 379227.

Позивач заявою від 27.12.2023 № 05342/9223 просив відповідача здійснити виплату страхового відшкодування у розмірі 14 839,73 грн. Дану заяву направлено поштою 12.01.2024, що підтверджується фіскальним чеком ПАТ «Укрпошта» та списком згрупованих листів (номер відправлення 0505143867573). Судом враховано, що номер, зазначений в «особливих відмітках - 05342/9223 є номером вихідної заяви позивача).

Відповідачем вимогу не виконано, страхове відшкодування не сплачено.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення унормовано, що особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористались правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно з пунктом 33.2 статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції станом на дату ДТП), у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи МВС України про її настання.

У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів МВС України розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2.11 Правил дорожнього руху України, який узгоджується із пунктом 33.2 статті 33 зазначеного вище Закону України, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за умови досягнення згоди водіїв таких транспортних засобів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та у разі складення такими водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка. У такому випадку водії згаданих транспортних засобів після складення ними зазначеного в цьому пункті повідомлення звільняються від обов`язків, передбачених підпунктами «д» - «є» пункту 2.10 цих Правил.

Оформлене учасниками дорожньо-транспортної пригоди повідомлення в силу положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є, відповідно, підставою для прийняття страховиком рішення щодо здійснення страхового відшкодування.

При цьому, при оформленні дорожньо-транспортної пригоди у такий спосіб (складення її учасниками європротоколу без виклику відповідного підрозділу МВС України) не складається постанова про адміністративне правопорушення та не направляються матеріали дорожньо-транспортної пригоди до суду для притягнення відповідальної за вчинення такої пригоди особи до відповідальності.

Тобто, унеможливлюється існування відповідних судових рішень (про притягнення особи до адміністративної чи кримінальної відповідальності), які б встановлювали вину учасника дорожньо-транспортної пригоди.

Судом прийнято до уваги, що цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду настає у разі наявності вини особи, незалежно від того чи є у діях цієї особи склад адміністративного проступку/злочину.

Таким чином, при вирішенні спорів, які виникають з правовідносин по виплаті страхового відшкодування за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у випадку оформлення учасниками ДТП повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду без інформування відповідного підрозділу МВС України про її настання, суд повинен самостійно, на підставі визначених в такому повідомленні даних, визначити особу, відповідальну за заподіяння шкоди.

Судом враховано, що позивач прийняв Європротокол від 15.11.2023, як належний доказ настання страхового випадку і виплатив за ним відшкодування, звернувшись з даним позовом про відшкодування здійсненої виплати.

У матеріалах справи наявна копія повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 15.11.2023 (Європротокол), яка надана позивачем з позовною заявою.

У пункті 14 європротоколу розділу траспортного засобу А зазначено, що водій ОСОБА_3 визнав свою вину у дорожньо-транспортній пригоді.

Таким чином, позивач набув на момент звернення з даним позовом право страхувальника на отримання від відповідача 14 839,73 грн. страхового відшкодування за полісом серії ЕР № 212609109.

Відповідно до пунктів 34.1 та 34.2 статті 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов`язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Пунктом 36.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Доказів виконання відповідачем, визначених Законом, обов`язків матеріали справи не містять.

При цьому, судом враховані заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву. Разом із тим, судом останні відхиляються, як такі, що не спростовують позовних вимог, з огляду на наступне.

Пунктом 9 частини 2 статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що проведення оцінки майна є обов`язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Таким чином, суд вважає, що проведення оцінки завданої шкоди суб`єктом оціночної діяльності є необхідним лише у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнта фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092).

Відповідно до пункту 7.38 вказаної Методики значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років з - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Згідно з пунктом 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 року № 142/5/2092, строк експлуатації - період часу від дати виготовлення КТЗ до дати його оцінки.

Позивачем долучено до матеріалів справи акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість) та ремонтну калькуляцію від 23.11.2023 № 23457_02, якою визначено суму ремонту у сумі 14 839,73 грн. (18 529,00 грн. сума ремонту - 3 689,27 грн. вирахування зношення запчастин).

Твердження відповідача про відсутність обов`язку здійснювати виплату у зв`язку із пропуском позивачем річного строку на звернення спростовуються встановленим судом фактом звернення позивача до відповідача 02.01.2024.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи, що позивачем доведено суду поза розумним сумнівом наявність у нього права на отримання 14 839,73 грн. страхового відшкодування та кореспондованого зобов`язання відповідача його сплатити, суд задовольняє заявлену позовну вимогу щодо суми основного боргу повністю.

Також, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 9 274,20 грн.

Відповідно до статті 36.5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Згідно з статтею 36.2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його, або у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.

Позивачем здійснено нарахування пені з 02.04.2024 (через 90 днів з моменту направлення відповідачу заяви).

Відповідно до пунктів 1 - 2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку):

1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;

2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2;

3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3;

4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4,

де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

З огляду на відсутність можливості встановити вид поштового відправлення № 0505143867573 (проста письмова кореспонденція чи рекомендована письмова кореспонденція), з метою справедливого та неупередженого розгляду справи, суд застосовує наступну формулу для обрахунку дати здійснення пересилання повідомлення про розірвання договору - Д+3.

Суд звертає увагу, що у разі направлення позивачем поштового відправлення простою письмовою кореспонденцією, час фактичного отримання його відповідачем, починаючи з моменту доставки поштовою установою відправлення до поштової скриньки відповідача не залежить від позивача, а є виключно результатом дій відповідача.

При цьому, відповідачем не надано доказів, які підтверджують порушення поштовою установою нормативних строків під час здійснення відправлення поштової кореспонденції за № 0505143867573.

Таким чином, більш вірогідною датою надходження поштового відправлення на адресу відповідача є 05.01.2024.

Отже, останнім днем, в який відповідач був зобов`язаний здійснити страхове відшкодування, є 05.04.2024, прострочення почалось 06.04.2024.

Здійснивши власний перерахунок пені, у межах періоду розрахунку позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги, у зазначеній частині підлягають частковому задоволенню у розмірі 9 231,66 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 495,88 грн. інфляційних втрат та 957,00 грн. трьох процентів річних, нарахованих за період часу з 02.04.2024 по 27.05.2026.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або Законом.

Позивачем так само здійснено нарахування 3 % річних та інфляційних втрат через 90 днів з моменту направлення відповідачу заяви.

Здійснивши власний перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з врахуваннм встановленої судом дати прострочення, в межах періоду розрахунку позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають повному задоволенню, а про стягнення 3 % річних - частково, у розмірі 952,91 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» (03150, місто Київ, вулиця Фізкультури, будинок 30; ідентифікаційний номер 31681672) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 65; ідентифікаційний номер 30115243) 14 839,73 грн. основного боргу, 9 231,66 грн. пені, 952,91 трьох процентів річних, 3 495,88 грн. інфляційних втрат та 2 658,07 грн. витрат зі сплати судового збору.

3. В іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Т.Ю. Кирилюк