Решение № 138845895, 10.08.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11586/26

провадження № 2/753/11758/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач посилається на те, що 12.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 199550078, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредитні кошти у розмірі 5 000,00 грн.

Кредитний договір укладено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора MNV38VM4, що відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію». Позивач зазначає, що відповідач самостійно зареєструвався в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора, подав заявку на отримання кредиту, вказав свої персональні дані, номер телефону, електронну адресу та реквізити банківської картки, після чого підтвердив укладення договору шляхом використання одноразового ідентифікатора.

У подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума отриманих кредитних коштів становить 11 800,00 грн.

Позивач зазначає, що первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу кредитні кошти, однак відповідач належним чином зобов`язання за договором не виконав, кредит та проценти у встановлені строки не повернув.

Згідно з розрахунком позивача заборгованість відповідача за кредитним договором № 199550078 від 12.02.2022 становить 20 398,66 грн., з яких: 11 800,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 8 598,66 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 0,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями.

Право вимоги за кредитним договором неодноразово відступалося. 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, за яким, зокрема на підставі реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача.

30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 30/1023-01, за яким право вимоги за кредитним договором відповідача було відступлено ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».

11.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 11/07/25-Е. Відповідно до витягу з реєстру боржників від 14.07.2025 до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 199550078 на суму 20 398,66 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 17.06.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Цією ж ухвалою витребувано докази в АТ «Універсал Банк» щодо належності платіжної картки відповідачу та факту зарахування кредитних коштів.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, доказів повернення кредитних коштів, сплати процентів або заперечень щодо розміру заборгованості суду не надав.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані позивачем письмові докази, зміст кредитного договору, розрахунок заборгованості, документи щодо переходу права вимоги та докази, отримані на виконання ухвали суду про витребування доказів, приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Із матеріалів справи вбачається, що 12.02.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 199550078. Договір укладено в електронній формі шляхом заповнення відповідачем заявки в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора та підписання договору одноразовим ідентифікатором MNV38VM4.

Такий спосіб укладення договору відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію», оскільки електронний договір, підписаний одноразовим ідентифікатором, прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного у письмовій формі. Відповідач, використовуючи власні ідентифікаційні дані, номер телефону та банківську картку, вчинив дії, спрямовані на укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів.

Первісним кредитором на виконання умов договору було надано відповідачу кредитні кошти. З матеріалів справи вбачається, що початково відповідачу надано кредит у розмірі 5 000,00 грн., у подальшому суму кредиту було збільшено, у зв`язку з чим загальна сума отриманих відповідачем кредитних коштів становить 11 800,00 грн. Зазначені обставини підтверджуються кредитним договором, заявкою відповідача, довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора, платіжними документами, розрахунком заборгованості та іншими матеріалами справи.

Суд враховує, що відповідачем не надано доказів того, що кредитний договір ним не укладався, кредитні кошти ним не отримувалися або що доступ до його персональних даних, номера телефону чи банківської картки був використаний іншою особою без його волі. Також відповідач не надав доказів звернення до правоохоронних органів, банківської установи чи первісного кредитора щодо несанкціонованого оформлення кредиту або використання його платіжних даних.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти та проценти за користування кредитом у встановлені договором строки не повернув, унаслідок чого виникла заборгованість.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором № 199550078 від 12.02.2022 становить 20 398,66 грн., з яких: 11 800,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 8 598,66 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 0,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями. Суд приймає вказаний розрахунок як належний доказ, оскільки він узгоджується з умовами договору та іншими письмовими доказами, а відповідачем не спростований.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Судом також встановлено належність позивачу права вимоги за вказаним кредитним договором. Так, право вимоги за кредитним договором № 199550078 від 12.02.2022 було відступлено від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу № 28/1118-01 та реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022. Надалі право вимоги перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на підставі договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023, а в подальшому - до ТОВ «ФК «ЕЙС» на підставі договору факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025 та реєстру боржників від 14.07.2025.

Отже, ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 199550078 від 12.02.2022 у межах наявної заборгованості, що підтверджується договорами факторингу, витягами з реєстрів прав вимоги та реєстру боржників, актами приймання-передачі і платіжними документами щодо виконання договорів факторингу.

Відповідач належних і допустимих доказів погашення заборгованості, неправильності розрахунку позивача, припинення зобов`язання або відсутності у позивача права вимоги суду не надав.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Оскільки позивачем надано докази на підтвердження укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, невиконання відповідачем зобов`язання та переходу права вимоги до позивача, а відповідачем ці обставини не спростовані, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відтак з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 20398,66 грн.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., що підтверджується матеріалами справи та який покладається на відповідача.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. На підтвердження таких витрат до матеріалів справи долучено договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду, акт приймання-передачі наданих послуг та детальний опис виконаних робіт.

Враховуючи характер спору, обсяг підготовлених документів, ціну позову, значення справи для позивача, а також відсутність заперечень відповідача щодо розміру таких витрат, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. є підтвердженими та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, що відповідатимуть принципу розумності та пропорційності.

Керуючись ст. ст. 12, 76, 81, 141, 263-265, 274-279 ЦПК України, ст. ст. 512, 514, 526, 610, 625, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ЄДРПОУ 42986956, заборгованість за кредитним договором № 199550078 від 12.02.2022 у розмірі 20 398 грн. 66 коп. (двадцять тисяч триста дев`яносто вісім гривень 66 копійок), 2 662 грн. 40 коп. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок), 5 000 грн. 00 коп. (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 10.08.2026

Суддя: Комаревцева Л.В.