Решение № 138845021, 05.08.2026, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/1836/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Струс Т. В. ,

за участю секретаря Синевської Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з викликом сторін в м.Сокалі, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмен» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд та просить стягнути з відповідача 14640,9грн. заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

Свої вимоги мотивує наступним.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, 05.11.2013 року між АТ «ОТП Банк» і відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 2006572083. Договір є змішаним і позичальнику надано декілька різних послуг кредитування та видача і обслуговування картки. На підставі договору банк відкрив поточний (картковий) рахунок та надав електронний платіжний засіб, відповідач отримав та активував емітовану банком картку 18.03.2014 року.

24.03.2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено договір факторингу № 24/03/23, відповідно до умов якого, позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками в розмірі Портфеля заборгованості, зазначених у Реєстрі боржників, зокрема за кредитним договором №2006572083 від 05.11.2013 року, укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 .

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредитні кошти, активував кредитну картку. В свою чергу, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості, яка становить 14640,90грн., що складається з: 12219,30грн.- заборгованості за тілом кредиту; 2421,60грн. - заборгованість за відсотками.

25.11.2025 року позивачем було направлено вимогу про погашення кредитної заборгованості за кредитним договором та по карті адресу боржника, вказану при оформленні договору. Дана вимога була особисто отримана відповідачем, однак так і не була виконана.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надав суду клопотання, у якому просив розгляд справи проводити у його відсутності, позов підтримує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, відзиву на позов суду не подав.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Із паспорту споживчого кредиту про укладення кредитного договору, заявки та квитанції встановлено, що відповідачу надано кредит.

05.11.2013 року між АТ «ОТП Банк» і відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 2006572083. Договір є змішаним і позичальнику надано декілька різних послуг кредитування та видача і обслуговування картки. На підставі договору банк відкрив поточний (картковий) рахунок та надав електронний платіжний засіб, відповідач отримав та активував емітовану банком картку 18.03.2014 року. Строк кредиту 9 місяців. За користування кредитною лінією, в тому числі простроченим кредитом та овердрафтом, банк нараховує проценти в розмірі 2,49% на місяць по операціях розрахунків картою за товари, послуги та в мережі Інтернет, та 3,49% на місяць по операціях зняття готівки в банкоматах та пунктах видачі готівки.

24.03.2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено договір факторингу № 24/03/23, відповідно до умов якого, позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками в розмірі Портфеля заборгованості, зазначених у Реєстрі боржників, зокрема за кредитним договором №2006572083 від 05.11.2013 року, укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 .

Відповідачем кредитні кошти отримувались та деякий час здійснювалось погашення кредитної заборгованості. Так останній платіж Відповідачем було внесено 07.04.2021 року.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредитні кошти, активував кредитну картку. В свою чергу, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості, яка становить 14640,90грн., що складається з: тіла кредиту 12219,30грн., заборгованість за відсотками 2421,60грн.

25.11.2025 року позивачем було направлено вимогу про погашення кредитної заборгованості за кредитним договором та по карті адресу боржника, вказану при оформленні договору. Дана вимога була особисто отримана відповідачем, однак так і не була виконана.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України, порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином відповідач зобов`язаний повернути борг позивачу, а останній вправі вимагати його стягнення.

Судом встановлено, що відповідач порушив умови договору, не погасив заборгованість в добровільному порядку, а тому позов підлягає до задоволення в межах заявлених позивачем вимог.

Також, з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі, пропорційному до задоволених позовних вимог.

Крім цього, згідно статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №607/14338/19-ц від 01.12.2021.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Верховний Суд у постанові від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19 роз`яснив, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

З урахуванням викладеного вище, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Отже, зміст наведених норм законодавства вказує на те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду № 810/3213/16 від 04.08.2020, № 640/15803/19 від 05.08.2020.

У постанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивач надав Договір про надання професійної правничої допомоги №02/01-26 від 02.01.2026р., додаток №1 до договору про надання правничої допомоги від 02.01.2026р., акт про надання юридичної допомоги №АКТ-20260501145219-7851, згідно якого клієнт зобов`язаний сплатити адвокату винагороду в розмірі 5000грн.

Таким чином, відповідно до ст. 137 ЦПК України, із врахуванням обсягу виконаних адвокатом робіт, часу їх виконання, складності справи, співмірності часу розгляду справи та участі адвоката у її розгляді, зокрема розгляду справи у спрощеному провадженні, суд приходить до висновку про доцільність стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000грн.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмен» заборгованість за кредитним договором №2006572083 від 05.11.2013 року у розмірі 14640,90грн., що складається з: 12219,30грн.- заборгованості за тілом кредиту; 2421,60грн. - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмен» 2662,40грн. судового збору та 3000грн. витрат на правничу допомогу.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення воно може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», ЄДРПОУ: 43115064, місцезнаходження:49001, м.Дніпро, вул.Січових Стрільців, 9.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий: Т. В. Струс