Постановление суда № 138844738, 08.08.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 08.08.2026

Справа № 334/7683/26

Провадження № 1-кс/334/2028/26

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

8 серпня 2026 року слідчий суддя Дніпровського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12026082050001477, внесеному 06.08.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною другою статті 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 ,

за участю: прокурора ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_6 ,

встановив:

слідчому судді надійшло клопотання слідчого ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_5 , в якому слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор» строком на 60 днів.

Клопотання обґрунтовує тим, що слідчим відділом Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області проводиться досудове розслідування даного кримінального провадження. У вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 307 КК України, обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1-3, 5 частини першої статті 177 КПК України. ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна. Усвідомлюючи тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та реальну можливість призначення покарання у виді позбавлення волі, підозрюваний може вживати заходів, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності, шляхом переховування від органів досудового розслідування та суду. Крім того, ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, не має постійного законного джерела доходу, не одружений, не має міцних соціальних зв`язків, що свідчить про відсутність обставин, які б об`єктивно стримували його від зміни місця проживання, переховування від органів досудового розслідування та суду, у тому числі шляхом виїзду до інших регіонів України, на тимчасово окуповані території або за межі держави у разі наявності такої можливості. На даний час досудове розслідування триває, не встановлено усіх обставин кримінального правопорушення, а також усіх осіб, причетних до його вчинення. Перебуваючи на волі, ОСОБА_4 матиме реальну можливість приховати, знищити або спотворити предмети, документи, електронні носії інформації, мобільні телефони, листування у месенджерах, відомості щодо джерел придбання наркотичних засобів та психотропних речовин, каналів їх збуту, а також інформацію щодо отримання грошових коштів від незаконної діяльності, що може істотно ускладнити встановлення всіх обставин кримінального правопорушення та збирання доказів у кримінальному провадженні. Крім того, володіючи інформацією про місце знаходження предметів, документів та інших доказів, що мають значення для кримінального провадження, підозрюваний може вжити заходів щодо їх приховування, знищення або спотворення, чим перешкоджатиме повному, всебічному та неупередженому досудовому розслідуванню. Підозрюваному відомі особи, які брали участь у проведенні слідчих (розшукових) дій, зокрема поняті, а також інші особи, які можуть бути допитані як свідки у цьому кримінальному провадженні. Перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може шляхом особистого спілкування, телефонних переговорів, листування за допомогою електронних засобів зв`язку, умовлянь, погроз чи в інший незаконний спосіб впливати на свідків або інших учасників кримінального провадження з метою зміни їх показань, відмови від надання правдивих показань або ухилення від участі у процесуальних діях. ОСОБА_4 не має офіційного місця роботи і законного джерела доходу. Є достатні підстави вважати, що у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний може продовжити протиправну діяльність, пов`язану з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, або вчинити інше кримінальне правопорушення з метою отримання незаконного прибутку чи приховування слідів уже вчиненого злочину. Фактичне припинення протиправної діяльності ОСОБА_4 стало можливим лише внаслідок втручання правоохоронних органів, що також свідчить про існування зазначеного ризику. Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не усуне встановлених ризиків.

Прокурор ОСОБА_5 клопотання та обставини, якими воно обґрунтоване, підтримав.

Захисник адвокат ОСОБА_6 просив застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід. Зазначив, що після затримання підозрюваний добровільно співпрацює зі слідством. Він надав слідчому доступ до свого телефону з інформацією, яка має важливе значення для розслідування злочину. Показав на місці інші «закладки». До кримінальної відповідальності підозрюваний раніше не притягувався. Є власником квартири. Має матір, яка відвідує його за місцем проживання та надає йому грошові кошти. Вказані обставини свідчать про його стійкі соціальні зв`язки та відсутність ризику переховування від слідства. Просив врахувати те, що підозрюваному ледве виповнилось 18 років та тримання під вартою може погіршити його подальшу долю.

Підозрюваний ОСОБА_4 пояснив, що він жалкує про свій вчинок. Він добровільно співпрацює зі слідством та розповів про всіх учасників збуту наркотичних засобів та психотропних речовин. Бажає повернутись до нормального життя. Збутом займався близько двох тижнів. Він особисто вживає наркотичні засоби та бажає пройти відповідне лікування від наркотичної залежності..

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши клопотання та документи, якими воно обґрунтоване, дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною другою статті 131 КПК України одними із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до вимог статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчими СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12026082050001477, внесеного 06.08.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною другою статті 307 КК України,. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюють прокурори Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя.

Досудовим розслідуванням встановлено, що не пізніше 06.08.2026, більш точної дати не встановлено, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено 4-ММС (4-метилметкатинон), особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - MDMB-4en-PINACA та наркотичного засобу, обіг якого обмежено канабіс, з метою подальшого збуту. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою подальшого збуту психотропної речовини та наркотичного засобу, діючи умисно, з корисливих мотивів, при невстановлених слідством обставинах, незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 4-ММС (4-метилметкатинон), особливо небезпечну психотропну речовини, обіг якої заборонено - MDMB-4en-PINACA та наркотичний засіб, обіг якого обмежено канабіс, які став незаконно зберігати при собі з метою подальшого збуту. 06.08.2026 ОСОБА_4 був зупинений працівниками УПП в Запорізькій області ДПП та при проведенні огляду місця події поблизу будинку № 24 по просп. Металургів у м. Запоріжжі в період часу з 17.43 години по 18.30 години слідчим у нього виявлено 3 (три) зіп-пакети з кристалічною речовиною білого кольору, яка відповідно до висновку експерта Запорізького НДЕКЦ № СЕ-19/108-26/15079 НЗПРАП від 07.08.2026 містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 4-ММС (4-метилметкатинон), загальною масою 1,6818 г, що є відповідно до Таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу, яка затверджена Наказом Міністерства охорони здоров`я України 01.08.2000 № 188, є великим розміром, зіп-пакет в якому 3 (три) полімерні ємності з рідиною фіолетового кольору, яка відповідно до висновку експерта Запорізького НДЕКЦ № СЕ-19/108-26/15078 НЗПРАП від 07.08.2026 містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовини, обіг якої заборонено - MDMB-4en-PINACA, загальною масою 0,1106 г та 2 (два) зіп-пакети з рослинним матеріалом зеленого кольору, який відповідно до висновку експерта Запорізького НДЕКЦ № СЕ-19/108-26/15076 НЗПРАП від 07.08.2026 є наркотичним засобом, обіг якого обмежено канабіс, загальною масою в перерахунку на суху речовину 3,245 г, які ОСОБА_4 незаконно придбав і зберігав при собі з метою подальшого збуту.

06.08.2026 о 15.45 годині ОСОБА_4 був затриманий у порядку статті 208 КПК України.

07.08.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного злочину, передбаченого частиною другою статті 307 КК України, який кваліфіковано як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу та особливо небезпечної психотропної речовини у великих розмірах з метою збуту.

Ухвалюючи судове рішення слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, які могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин.

Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 307 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме протоколами допитів свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ; протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку статті 208 КПК України від 06.08.2026; протоколом оглядів місця події від 06.05.2026 та 07.08.2026; висновками експертів від 07.08.2026; протоколом огляду від 07.08.2026.

За таких умов, слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 307 КК України, оскільки об`єктивно зв`язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити даний злочин.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених статтею 176 КПК України.

Відповідно до положень статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно зі статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

При вирішенні питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

У клопотанні необхідність застосування запобіжного заходу обґрунтовується наявністю ризиків, передбачених пунктами 1-3, 5 частини першої статті 177 КПК України, а саме підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

В контексті практики Європейського суду з прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (рішення у справі «Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення у справі «Бекчиєв проти Молдови»).

Крім цього, у рішенні у справі «Ноймайстер проти Австрії» викладена позиція відповідно до якої позбавлення волі особи (тримання під вартою) не повинно перетворюватися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого у майбутньому вироку про позбавлення волі.

Таким чином запобіжний захід не може бути виправданий очікуваним покаранням у виді позбавлення волі.

Проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків повторного вчинення злочинів або переховування від слідства та суду».

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 307 КК України, який відповідно до статті 12 КК України є тяжким злочином, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна. Також підозрюваний не має стійких соціальних зв`язків, оскільки у шлюбі не перебуває та на утриманні дітей не має. Не має офіційних джерел доходів.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, враховуючи тяжкість покарання, підозру у вчиненні тяжкого злочину, відсутність джерел доходів, та стійких соціальних зв`язків, існує певна ймовірність того, що ОСОБА_4 , з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину, може вдатися до відповідних дій, що свідчить про наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України.

Ризик, передбачений пунктом 2 частини першої статті 177 КПК України, прокурором не доведений прокурором, оскільки підозрюваний активно співпрацює за слідством, що підтвердив прокурор, добровільно вказав місцезнаходження речових доказів у даному кримінальному провадженні та надав доступ до свого мобільного телефону, який містить інформацію, яка має велике значення для кримінального провадження. При цьому посилання прокурора на те, що на даний час у рамках досудового розслідування кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування та не встановлені всі особи, які причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення без належного обґрунтування не можуть свідчити про наявність зазначеного ризику. Про цьому слідчий суддя зауважує, що зібрані слідчим докази у даному кримінальному провадженні стали достатніми для повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні злочину.

Ризик, передбачений пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України також знайшов своє підтвердження, оскільки підозрюваному можуть бути відомі місця проживання свідків. Отже підозрюваний має можливість незаконного впливати на вказаних осіб з метою надання ними органу досудового розслідування показань, вигідних підозрюваному.

ОСОБА_4 є раніше не судимою особою. Проте він не працює, не має офіційних джерел доходів, обвинувачується у вчиненні корисливого злочину. Вказані обставини свідчать про те, що для забезпечення свого існування може вчинити інші кримінальні правопорушення, що свідчить про існування ризику, передбаченого пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином є обґрунтовані підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені статтею 176 КПК України можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що випливають із частини п`ятої статті 194 КПК України, зокрема, його належну поведінку.

Аргументи сторони захисту не здатні спростувати висновок слідчого судді про недоцільність застосування іншого запобіжного заходу.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 06.08.2026 ОСОБА_4 був затриманий 06.08.2026 о 15.45 годині. Відповідно до частини другої статті 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту затримання підозрюваного.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 182, частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, у тому числі юний вік підозрюваного та добровільну співпрацю зі слідством, визначає заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 176 - 178, 183, 186, 193, 194, 196, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів в межах строку досудового розслідування з утриманням в Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор».

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання ОСОБА_4 , а саме з 15.45 години 6 серпня 2026 року.

Заставу визначити в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у сумі 60 560 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Дніпровського районного суду міста Запоріжжя (отримувач платежу - ТУ ДСАУ в Запорізькій області, код ЄДРПОУ - 26316700, розрахунковий рахунок - UA928201720355289002015001205, банк отримувача - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО - 820172, призначення платежу: Застава за ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 1-кс/334/2028/26 (справа № 334/7683/26), Дніпровський районний суд міста Запоріжжя). Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки: не відлучатися із м. Запоріжжя без дозволу слідчого або прокурора; повідомляти слідчого або прокурора про зміну свого місця проживання, роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Термін дії покладених судом обов`язків, у разі внесення застави, визначити до 4 жовтня 2026 року.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Дніпровського районного суду міста Запоріжжя коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово суддю Дніпровського районного суду міста Запоріжжя. У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Термін дії ухвали закінчується 4 жовтня 2026 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Повна ухвала складена 10 серпня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1