Постановление суда № 138837673, 08.07.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/30180/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЗИНО.ЮА», про скасування арешту майна,

УСТАНОВИВ:

Короткий виклад вимог клопотання

До провадження слідчого судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «КАЗИНО.ЮА» (ідентифікаційний код юридичної особи 45397781), про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.11.2025 у справі № 757/59256/25-к у кримінальному провадженні № 62025000000000876 від 26.08.2025 на грошові кошти у безготівковому вигляді, що знаходяться на банківських рахунках Товариства, а також про скасування передачі цього майна в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА).

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що ТОВ «КАЗИНО.ЮА» є юридичною особою, створеною та діючою відповідно до законодавства України, основним видом діяльності якої є діяльність у сфері організування азартних ігор, є великим платником податків та перебуває на податковому обліку в Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків, сумлінно виконує податкові обов`язки, а джерела походження належних йому грошових коштів мають виключно законний характер. За твердженням адвоката, за весь час функціонування з моменту державної реєстрації Товариством сплачено більше ніж 440 млн грн податків і зборів.

Адвокат зазначає, що на теперішній час Товариство зобов`язане сплатити податок з доходу, отриманого від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, за 4 квартал 2025 року у сумі 23 232 074,00 грн, податок на прибуток підприємств за 2025 рік у сумі 7 400 022,00 грн, а також податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та єдиний соціальний внесок, які утримуються при виплаті заробітної плати, у сумі 1 030 000,00 грн, а всього - 31 662 096,00 грн.

За твердженням адвоката, попри те, що ухвалою про арешт передбачено виняток щодо видаткових операцій зі сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету, жодна фінансова операція за платіжними інструкціями Товариства банками фактично не проводиться. Арешт грошових коштів та передача їх в управління АРМА, на думку адвоката, призводять до блокування сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів, виплати заробітної плати працівникам і фактично блокують законну діяльність ліцензованого оператора. При цьому загальна сума арештованих грошових коштів станом на 28.11.2025 становить 146 068 265,18 грн.

Адвокат також зазначає, що подальше застосування арешту є непропорційним, не відповідає вимогам ст. ст. 170-174 КПК України щодо розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження і може призвести лише до негативних наслідків для національних інтересів та Державного бюджету України, а відтак потреба у застосуванні цього заходу відпала. Товариство зобов`язується у разі скасування арешту здійснити сплату зазначених сум у повному обсязі.

Враховуючи викладене, адвокат просить: скасувати арешт майна в частині грошових коштів на загальну суму 31 662 096,00 грн; скасувати повністю встановлені ухвалою слідчого судді від 26.11.2025 у справі № 757/59256/25-к заборони та обмеження щодо грошових коштів на банківських рахунках Товариства; скасувати передачу арештованого майна в управління АРМА; зобов`язати АРМА перерахувати разом з основною сумою коштів нараховані відсотки.

Позиція учасника кримінального провадження

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «КАЗИНО.ЮА», на розгляд клопотання не з`явився, про місце, день та час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Заяв або клопотань до суду не надходило.

Прокурор на розгляд клопотання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд за його відсутності та письмові заперечення на клопотання адвоката.

У запереченнях прокурор зазначив, що грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках Товариства, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, є об`єктом кримінально протиправних дій та можуть підлягати спеціальній конфіскації, а тому арешт накладено обґрунтовано. Заявником не наведено жодних відомостей про те, що потреба у подальшому застосуванні арешту відпала або що арешт накладено необґрунтовано. Єдиний довід клопотання - необхідність сплати податків та інших обов`язкових платежів - не може бути підставою для скасування арешту, оскільки чинна ухвала слідчого судді прямо дозволяє видаткові операції з такою метою. Прокурор також указав, що досудове розслідування триває, у тому числі не завершено проведення судових економічних експертиз, а скасування арешту створить реальні ризики відчуження та приховування грошових коштів і унеможливить досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України. З огляду на викладене прокурор просив відмовити у задоволенні клопотання.

Відповідно до положень ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав за можливе прийняти рішення по суті клопотання у відсутність осіб, які не з`явились, на підставі наданих доказів.

Згідно з нормами ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.

Обставини, встановлені слідчим суддею

У кримінальному провадженні № 62025000000000876 від 26.08.2025 слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. ч. 2, 3 ст. 209, ч. 1 ст. 111-2, ч. 1 ст. 365-3, ч. 2 ст. 364 КК України, у тому числі за фактами ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) та легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.

Постановою слідчого від 25.11.2025 грошові кошти, розміщені на банківських рахунках, зокрема ТОВ «КАЗИНО.ЮА», визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.11.2025 у справі № 757/59256/25-к задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на грошові кошти у безготівковому вигляді, що знаходяться на рахунках ТОВ «КАЗИНО.ЮА» та інших осіб, а також на грошові кошти, які в подальшому надходитимуть на ці рахунки, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, у тому числі заборонено проводити будь-які фінансові операції за вказаними рахунками, за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету. Цією ж ухвалою арештоване майно передано в управління АРМА.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.02.2026 у справі № 757/60961/25-к відмовлено в задоволенні клопотання адвоката в інтересах ТОВ «КАЗИНО.ЮА» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді від 26.11.2025 у справі № 757/59256/25-к. Ухвалою слідчого судді від 04.02.2026 у справі № 757/60949/25-к відмовлено в задоволенні аналогічного клопотання в інтересах ТОВ «БУКМЕКЕРСЬКА КОМПАНІЯ «ФАВБЕТ».

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.03.2026 у справі № 757/59256/25-к відмовлено в задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення з тих підстав, що резолютивна частина ухвали про арешт містить чітке зазначення видів вжитих заборон, а також відповідних винятків, якими є сплата податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету.

Ухвала слідчого судді від 26.11.2025 у справі № 757/59256/25-к оскаржувалася в апеляційному порядку; апеляційне провадження закрито 18.05.2026 у зв`язку з відмовою апелянта від апеляційних скарг.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.

Норми права, які підлягають до застосування, та мотиви слідчого судді

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Пунктами 1, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Аналізуючи доводи клопотання адвоката, слідчий суддя виходить з наступного.

За змістом абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України обов`язок доведення обставин, які є підставою для скасування арешту майна, а саме того, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, покладається на особу, яка звертається із відповідним клопотанням.

Ухвалою слідчого судді від 26.11.2025 у справі № 757/59256/25-к арешт накладено з підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, - з метою забезпечення збереження речових доказів та можливої спеціальної конфіскації. При постановленні зазначеної ухвали слідчий суддя врахував вимоги ст. 173 КПК України, встановив, що грошові кошти визнані речовими доказами постановою слідчого від 25.11.2025 та відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а обмеження права власності є розумним і співмірним завданням кримінального провадження.

Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту, слідчий суддя приходить до висновку, що означені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що в подальшому у застосуванні арешту відпала потреба, з наступних міркувань.

Стосовно основного доводу адвоката про необхідність скасування арешту для сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів до державного бюджету слідчий суддя зазначає, що ухвалою слідчого судді від 26.11.2025 у справі № 757/59256/25-к видаткові операції по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету прямо виключено зі сфери дії накладених заборон. Отже, мета, з якою заявник просить скасувати арешт, забезпечена самою ухвалою про арешт, а тому наведений довід не свідчить ані про необґрунтованість арешту, ані про відпадання потреби в ньому. Крім того, питання змісту та обсягу встановлених заборон уже було предметом судового розгляду: ухвалою слідчого судді від 12.03.2026 у справі № 757/59256/25-к відмовлено в роз`ясненні судового рішення саме з тих підстав, що його резолютивна частина є чіткою та містить відповідні винятки.

Доводи адвоката про те, що жодна фінансова операція за платіжними інструкціями Товариства банками фактично не проводиться, стосуються питань виконання ухвали слідчого судді від 26.11.2025 та порядку здійснення управління активами, а не підстав застосування самого заходу забезпечення кримінального провадження. Ускладнення, що виникають на стадії виконання судового рішення, підлягають усуненню у визначений законом спосіб у взаємодії з органом досудового розслідування, прокурором, АРМА та банківськими установами і не є обставинами, з якими абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України пов`язує можливість скасування арешту майна. До клопотання не долучено доказів звернення Товариства з відповідними платіжними інструкціями та відмови банківських установ у їх виконанні.

Слідчий суддя також звертає увагу, що заявлена до скасування сума грошових зобов`язань - 31 662 096,00 грн - є істотно меншою за загальний обсяг арештованих коштів Товариства, що додатково свідчить про відсутність об`єктивних перешкод для здійснення відповідних платежів у межах винятку, встановленого ухвалою про арешт, та про непов`язаність заявленої мети з вимогою про скасування арешту в цілому.

Стосовно доводів адвоката про виключно законний характер походження грошових коштів, про сумлінне виконання Товариством податкових обов`язків та про непропорційність втручання слідчий суддя зазначає, що ці доводи фактично зводяться до незгоди з ухвалою слідчого судді від 26.11.2025 у справі № 757/59256/25-к, законність та обґрунтованість якої встановлена на день її постановлення. Оцінка обґрунтованості ухвали про накладення арешту здійснюється в порядку апеляційного оскарження, встановленому ст. 309 КПК України, а не в порядку розгляду клопотання про скасування арешту за ст. 174 КПК України, який спрямований на встановлення нових обставин, що виникли після постановлення ухвали про накладення арешту. При цьому слідчий суддя враховує, що апеляційне провадження за скаргами на ухвалу від 26.11.2025 закрито 18.05.2026 у зв`язку з відмовою апелянта від апеляційних скарг, а з`ясування джерел походження грошових коштів є предметом перевірки органу досудового розслідування в межах кримінального провадження № 62025000000000876.

Слідчий суддя також зазначає, що продовження заходів забезпечення кримінального провадження ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження. Однак жодних обставин, які виникли після постановлення ухвали слідчого судді від 26.11.2025 та які б свідчили про зникнення потреби у збереженні арештованих грошових коштів як речових доказів, адвокатом у клопотанні не наведено та слідчим суддею не встановлено. Досудове розслідування триває, необхідні слідчі (розшукові) та процесуальні дії, у тому числі призначені судові економічні експертизи, не завершені. Крім того, аналогічне за змістом клопотання в інтересах Товариства вже було предметом судового розгляду та залишено без задоволення ухвалою слідчого судді від 04.02.2026 у справі № 757/60961/25-к, а нових обставин порівняно з тими, що оцінювалися раніше, у цьому клопотанні не наведено.

Стосовно вимог адвоката про скасування передачі арештованого майна в управління АРМА та про зобов`язання АРМА перерахувати нараховані відсотки слідчий суддя зазначає, що ці вимоги є похідними від вимоги про скасування арешту майна. Передача арештованих грошових коштів в управління АРМА визначена ухвалою слідчого судді від 26.11.2025 у справі № 757/59256/25-к, а положення ст. 174 КПК України не наділяють слідчого суддю повноваженнями змінювати таку ухвалу в частині управління активами поза межами вирішення питання про скасування арешту. Оскільки підстав для скасування арешту майна не встановлено, відсутні й підстави для задоволення похідних вимог клопотання.

Крім цього, слідчий суддя враховує, що особі, за клопотанням якої здійснюється судове провадження, процесуальним законодавством надаються не лише права, а й покладаються обов`язки. Адвокат, будучи належно повідомленим про розгляд клопотання, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання або заяв до суду не надходило, що свідчить про непідтримання заявлених вимог на час розгляду клопотання.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для того щоб втручання у право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, повинна бути розумна співмірність (рішення у справі «АГОСІ» проти Сполученого Королівства» (AGOSI v. the United Kingdom) від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). У даному випадку арешт грошових коштів, спрямований на збереження речових доказів та забезпечення можливої спеціальної конфіскації у кримінальному провадженні щодо тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності, є розумним та співмірним із завданнями кримінального провадження, визначеними ст. 2 КПК України. Наявність у резолютивній частині ухвали про арешт винятку щодо видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету додатково свідчить про те, що застосований захід не покладає на заявника індивідуального та надмірного тягаря.

Слідчий суддя вважає, що адвокатом на цій стадії кримінального провадження в силу принципу змагальності сторін не доведено необґрунтованості накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби у продовженні дії такого заходу, а відтак наявні підстави для подальшого втручання у права особи, у тому числі щодо обмеження права власності.

За таких обставин, розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на його розгляд, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «КАЗИНО.ЮА», про скасування арешту майна.

Керуючись ст. 138, 174 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_4