Постановление суда № 138833489, 29.05.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4609/26

1-кс/308/3032/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідння ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіднні в залі суду в м.Ужороді, клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні відомості щодо якого внесено до ЄРДР за №12026070000000134 від 25.03.2026 року за кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15 -ч.5 ст.190 КК України, про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із даним клопотанням, яке обґрунтовує тим, що не пізніше 23 жовтня 2025 року, у ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 виник умисел, спрямований на заволодіння нерухомим майном потерпілої - громадянки Республіки Азербайджан ОСОБА_10 та подальшого його продажу з метою власного збагачення, а саме: квартирою загальною площею 87,1 м.кв., розташованою за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ 1138274321101), вартістю, згідно висновку експерта станом на 16.03.2026, 6 225 191,00 грн.; нежитловим приміщенням (паркомісцем) загальною площею 20,6 м.кв., розташованим за адресою: АДРЕСА_2 (РНОНМ 1824765621101), вартістю, згідно висновку експерта станом на 16.03.2026, 704 961,00 грн.; квартирою загальною площею 113,6 м.кв., житлова площа 66,2 м.кв., розташованою за адресою: АДРЕСА_3 (РНОНМ 239020180000), вартістю, згідно висновку експерта станом на 16.03.2026, 14 417 709,00 грн.

На виконання вказаного протиправного плану, у невстановлений час та місці, але не пізніше 13 листопада 2025 року, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, зазначені особи виготовили підроблену довіреність від 01 липня 2025 року, засвідчену та апостильовану нотаріусом ОСОБА_11 ) в Королівстві Монако на ім`я ОСОБА_8 , якою потерпіла ОСОБА_10 нібито уповноважила ОСОБА_8 представляти її інтереси у всіх державних установах України та виконувати будь-які дії від її імені з метою здійснення продажу її нерухомого майна, а також з питань, пов`язаних з купівлею на її ім`я корпоративних прав, а саме - частки статутного капіталу ТзОВ «НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР «МАЙСТЕР КОУЧ», код ЄДРПОУ 41257413.

13 листопада 2025 року перекладачем ТОВ «Чернігівське Регіональне Бюро Перекладів» ОСОБА_12 здійснено переклад вказаної довіреності з французької мови на українську, а справжність підпису перекладача засвідчено приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_13 .

Використовуючи даний переклад, ОСОБА_8 , який діяв з єдиним умислом та за попередньою змовою з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , на виконання вказівок ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_14 , яка не була обізнана про злочинні наміри ОСОБА_8 та яка 25.11.2025, на підставі поданих останнім доручення та нотаріально засвідченого перекладу, видала та засвідчила «Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі (корпоративних прав) ТзОВ «НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР «МАЙСТЕР КОУЧ», код ЄДРПОУ 41257413 від попереднього володільця статутного капіталу Товариства ОСОБА_15 до ОСОБА_10 , від імені якої діяв ОСОБА_8 на підставі підробленого доручення, виданого в Князівстві Монако, про що ОСОБА_10 нічого не знала, в результаті чого остання стала одноосібним власником (засновником) вказаного товариства.

Продовжуючи злочинний умисел, спрямований на шахрайське заволодіння нерухомим майном потерпілої ОСОБА_10 , у невстановлений час та місці, але не пізніше 17 грудня 2025 року, вказана група осіб виготовила ще одну підроблену довіреність, датовану 01 грудня 2025 року, засвідчену та апостильовану нотаріусом ОСОБА_11 ) в Королівстві Монако на ім`я ОСОБА_8 , якою потерпіла ОСОБА_10 нібито уповноважила ОСОБА_8 представляти її інтереси у всіх державних установах України та виконувати будь-які дії від її імені, що стосуються її прав, як учасника (засновника) ТзОВ «НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР «МАЙСТЕР КОУЧ», код ЄДРПОУ 41257413.

17 грудня 2025 року перекладачем ОСОБА_16 здійснено переклад вказаної довіреності з французької мови на українську, а справжність підпису перекладача засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_17 .

Таким чином, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , отримавши вказані завірені переклади двох підроблених доручень, здійснили підготовку до подальшого відчуження нерухомого майна потерпілої ОСОБА_10 на користь ТзОВ «НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР «МАЙСТЕР КОУЧ», код ЄДРПОУ 41257413, підставним директором якого зробили ОСОБА_9 , та подальший його продаж третім особам.

12.03.2026 ОСОБА_8 , як фіктивний представник потерпілої ОСОБА_10 , та ОСОБА_9 , як підставний керівник ТзОВ «НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР «МАЙСТЕР КОУЧ», в супроводі ОСОБА_6 , звернулись до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_18 , яка не була обізнана про злочинні наміри вказаних осіб, для посвідчення актів прийому-передачі вищевказаного нерухомого майна потерпілої до статутного капіталу Товариства. У той же день нотаріус ОСОБА_18 посвідчила та зареєструвала: заяву ОСОБА_8 про підтвердження факту, що ОСОБА_10 не перебуває в шлюбі та про належність їй майна; рішення № 1 та № 2 Єдиного учасника ТзОВ «НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР «МАЙСТЕР КОУЧ» про збільшення статутного капіталу Товариства; акти прийому-передачі громадянкою ОСОБА_10 вказаних трьох об`єктів нерухомого майна до статутного капіталу Товариства.

16.03.2026 ОСОБА_9 , діючи спільно з іншими учасниками групи, звернулась до державного реєстратора Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району ОСОБА_19 для внесення відомостей про перереєстрацію вищевказаного нерухомого майна. ОСОБА_19 , яка не була обізнана про злочинні наміри ОСОБА_9 , прийняла рішення про державну реєстрацію прав щодо квартири площею 87,1 м.кв. та нежитлового приміщення (паркомісця) площею 20,6 м.кв. за ТзОВ «НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР «МАЙСТЕР КОУЧ» в особі директора ОСОБА_9 . У перереєстрації квартири за адресою: АДРЕСА_3 , державний реєстратор відмовила у зв`язку з відсутністю територіальної юрисдикції.

Однак злочинний умисел ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , спрямований на заволодіння всім вищевказаним нерухомим майном потерпілої ОСОБА_10 шляхом його подальшого продажу третім особам, не був доведений до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки ухвалами Ужгородського міськрайонного суду від 27.03.2026 та 03.04.2026 накладено арешт на зазначені дві квартири та паркомісце в рамках кримінального провадження, чим могли спричинити потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 21 347 861 грн.

18.05.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 5 ст. 190 КК України. Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих їй злочинів підтверджується комплексом зібраних в рамках кримінального провадження доказів, зокрема: протоколами проведених обшуків, протоколами допиту свідків та іншими зібраними в ході досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.

Санкція ч. 5 ст. 190 КК України, за якою ОСОБА_7 повідомлено про підозру, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №478226977 від 21.05.2026 року, за ОСОБА_7 зареєстровано наступне нерухоме майно, а саме: садовий будинок, загальною площею 164,5 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_4 (РНОНМ 2920396732080); земельна ділянка з кадастровим номером 3222480400:04:002:0016, площею 0,0997 га, розташована за адресою: Київська область, Бучанський район, тг Білогородська, «Автомобіліст-2» (РНОНМ 2916027332224).

Слідчий, з метою конфіскації майна як виду покарання, вважає за доцільне накласти арешт на майно підозрюваної ОСОБА_7 ..

У судове засідання слідчий ОСОБА_3 не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду клопотання, однак подав заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримує, просить задовольнити.

Власник майна ОСОБА_7 у судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце розгляду клопотання повідомлялася вчасно та належним чином, будь яких заяви чи клопотань до суду не надходило.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. За змістом ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, щодо якого ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Частиною 11 ст. 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні ГУНП в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 5 ст. 190 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026070000000134 від 25.03.2026, в ході якого досліджуються обставини шахрайського заволодіння нерухомим майном.

18.05.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 5 ст. 190 КК України. Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №478226977 від 21.05.2026 року, за ОСОБА_7 зареєстровано наступне нерухоме майно, а саме: садовий будинок, загальною площею 164,5 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_4 (РНОНМ 2920396732080); земельна ділянка з кадастровим номером 3222480400:04:002:0016, площею 0,0997 га, розташована за адресою: Київська область, Бучанський район, тг Білогородська, «Автомобіліст-2» (РНОНМ 2916027332224).

Санкцією ч. 5 ст. 190 КК України передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна.

З урахуванням наведеного слідчий суддя приходить до переконання, що на виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий довів необхідність накладення арешту на вищевказане нерухоме майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній, дає підстави вважати, що вона може вдатися до дій з метою відчуження належного їй нерухомого майна, з метою унеможливлення застосування до неї такого виду покарання, як конфіскація майна.

Враховуючи, що предметом інкримінованого підозрюваній кримінального правопорушення є незаконне заволодіння нерухомим майном шляхом його подальшого відчуження, існують достатні підстави вважати, що за відсутності арешту вона може аналогічним чином розпорядитися належним їй майном з метою уникнення його можливої конфіскації як виду покарання. Такий висновок ґрунтується не лише на тяжкості санкції кримінального закону, а й на способі вчинення інкримінованого злочину та характері дій, які вчинялися підозрюваною.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення клопотання та арешту майна з метою забезпечення конфіскації його як виду покарання, шляхом заборони відчуження та розпорядження таким майном.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40, 131, 132, 167, 170-174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на майно належне підозрюваній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на праві власності а саме на :

- садовий будинок загальною площею 164.5 кв.м , розтшований за адресою: АДРЕСА_4 (РНОНМ 2920396732080) ;

-земельну ділянку з кадастровим номером 3222480400:04:002:0016 , площею 0,0997 га розташованої за адресою : Київська область, Бучанський район, територіальна громада Білогородська (РНОНМ 2916027332224 ) , шляхом заборони розпорядження, відчудження вказаного нерухомого майна.

Роз`яснити, що у відповідності до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала слідчого судді не набрала законної сили.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копію ухвали вручити слідчому, а іншим учасникам направити не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 01.06.2026 року о 13 год. 25 хв..

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1