Решение № 138828477, 06.08.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/48534/25

Провадження № 2/761/14982/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Романишеної І.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості.

Відповідно до позовних вимог представник позивача просив суд: стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором №22039000529441 від 30.08.2021 р. у розмірі 65 619,05 грн. У порядку розподілу судових витрат стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2422,4 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

Короткий зміст та узагальнені доводи позовної заяви.

Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтовувала тим, що 30.08.2021 року між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» (далі - АТ «Банк Кредит Дніпро») та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 22034000165769 (далі - кредитний договір), у відповідності до якого остання отримала кредитні кошти із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами зі строком кредитування до 30.08.2023 року (п. 1.2 Кредитного договору). Після підписання кредитного договору відповідач власним підписом засвідчив факт взяття на себе відповідного зобов`язання, а саме: повернути надані в тимчасове користування кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитними коштами та комісію, що передбачена кредитним договором. Відповідно до виписки по особистому рахунку відповідача, вбачається, що АТ «Банк Кредит Дніпро» було перераховано кредитні кошти на особистий рахунок Боржника як це передбачено умовами кредитного договору. Виходячи з вищезазначеного, при укладанні кредитного договору АТ «Банк Кредит Дніпро» виконав всі передбаченні умови договору, а саме ознайомив Відповідача з умовами договору, надав в тимчасове користування кредитні кошти в зазначеному розмірі. 28.05.2025 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (далі - ТОВ «Цикл Фінанс») було укладено Договір факторингу №28/05/25, відповідно до якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором. На момент подання позовної заяви зобов`язання з приводу повернення кредитних коштів за кредитним договором відповідачем не виконано ні первісному кредитору, ні новому, в зв`язку з чим, наявна заборгованість за Кредитним договором в сумі 65 619,05 гривень.

Провадження у суді та позиція сторін щодо предмету спору.

Рішенням суду від 09.02.2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором №22039000529441 від 30.08.2021 р. у розмірі 65 619,05 грн., а також витрати по оплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Ухвалою суду від 08.04.2026 року заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення, - задоволено. Скасовано заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09.02.2026 року. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Так, з матеріалів справи вбачається, що копію ухвали від 08.04.2026 відповідачу направлено рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням, проте на адресу суду повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

У постанові Верховного Суду від 10.05.2023р. у справі №755/17944/18 зазначено, що посилання касаційної скарги на те, що ОСОБА_4 належним чином не було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, що позбавило його можливості реалізувати належні йому процесуальні права, є безпідставними, так як наявна на а. с. 143 т. 3 довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відзив на адресу суду не надходив.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Фактичні обставини спірних правовідносин сторін, встановлені судом.

30.08.2021 року між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 22039000529441, у відповідності до якого остання отримала кредитні кошти із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами зі строком кредитування до 30.08.2023 року.

Відповідно до 1.1. кредитного договору за цим договором банк зобов`язується надати клієнту грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування, а клієнт зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити плату за кредит (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов`язання у порядку, встановленому Договором.

Відповідно до п.1.2. кредитного договору за цим договором банк надає клієнту грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту 37 200 грн., строк кредитування - 24місяці; кінцева дата повернення кредиту: 30.08.2023р.

З виписки по особистому рахунку відповідача, вбачається, що АТ «Банк Кредит Дніпро» було перераховано кредитні кошти на особистий рахунок Боржника як це передбачено умовами кредитного договору.

Проте, відповідач неналежним чином виконувала свої зобов`язання за вказаним кредитним договором, що призвело до утворення заборгованості.

28.05.2025 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (далі - ТОВ «Цикл Фінанс») було укладено Договір факторингу №28/05/2025, відповідно до якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право Нового кредитора до відповідача за даним кредитним договором.

На дату звернення ТОВ «Цикл Фінанс» до суду борг за кредитним договором становить: 65619,05 грн., із яких: заборгованість по тілу кредиту: 43644,93 грн.; заборгованість по відсотках: 0,74 грн.; заборгованість по комісії: 21973,38 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом статей 205,207 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтею 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частиною 1статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем надано суду належні, достатні, достовірні та допустимі докази видачі ОСОБА_1 кредитних коштів за договором №22039000529441 від 30.08.2021 року.

Відповідно до статті 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до частини 1статті 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина 1 статті 519 ЦК України).

Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Відповідно до статті 1077 ЦК України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (стаття 1078 ЦК України).

На підтвердження набуття своїх прав за правочином, новий кредитор має подати відповідні первинні документи, що засвідчують дійсність переданої вимоги та їх розмір, зокрема, відповідні кредитні та забезпечувальні договори, також платіжні документи (подібна правова позиція наводилася Верховним Судом, зокрема, у постановах від 19 вересня 2023 року в справі № 910/14130/16 та від 30 листопада 2023 року в справі № 916/3711/20).

З матеріалів справи вбачається, що перехід прав вимоги ТОВ "Цикл Фінанс" до ОСОБА_1 підтверджується витягом із Реєстру прав вимоги до договору факторингу № 28/05/25 від 28.05.2025 та платіжною інструкцією № 10837 від 28.05.2025 року.

Договір факторингу, укладений між АТ «Банк Кредит Дніпро» і ТОВ «Цикл Фінанс» у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності вказаних правочинів.

Позивач ТОВ «Цикл Фінанс» надав суду належні та допустимі докази, які підтверджують факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора АТ «Банк Кредит Дніпро» до нового кредитора ТОВ «Цикл Фінанс» відносно боржника ОСОБА_1 .

Отже, встановивши, що ТОВ «Цикл Фінанс» у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги по кредитному договору, а ОСОБА_1 прийняла умови та правила надання банківських послуг шляхом його підписання, однак остання у порушення умов вказаного договору не виконала своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення суми непогашеного тіла кредиту та прострочених відсотків.

Проте, суд не погоджується із визначеним розміром заборгованості стосовно стягнення з відповідача 0 грн. 74 коп. заборгованості за відсотками.

Згідно умов договору №22039000529441 від 30.08.2021 строк кредитування складає 24 місяців до 30.08.2023.

Тому, у позикодавця виникло право нарахування процентів за Договором тільки у межах строку його дії - до 30.08.2023.

Таких же висновків дійшов Верховний Суд у правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, де зазначив, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові від 05 квітня 2023 року, справа №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Враховуючи наведене, підстави для нарахування та сплати відсотків за період з 31.08.2023 по 27.05.2025 відсутні. Отже, заборгованість за відсотками в межах строку кредитування за період з 30.08.2021 по 30.08.2023 становить 0 грн. 34 коп.

Також, суд вважає безпідставними вимоги про стягнення з відповідача комісії у розмірі 21 973,38 грн, з огляду на таке.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» статтю 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Вказане узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Разом з тим, відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на дату укладення договору в цій справі) продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Згідно з частиною 6 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит.

До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Так, в розділі 1.2 Кредитного договору № 22039000529441 від 30.08.2021 встановлена комісія за обслуговування кредиту: з 30.08.2021 по 29.03.2022 року 7% від суми кредиту; з 30.03.2022 по 29.09.2022 року 5,5% від суми кредиту; з 30.09.2022 року по 29.03.2023 року - 4 % від суми кредиту; з 30.03.2023 року по 30.08.2023 року 2,25% від суми кредиту.

Необхідність внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, пов`язанні з розрахунково-касовим обслуговуванням, передбачена в розділі 4 «Графік платежів/розрахунок загальної вартості кредиту для клієнта та орієнтовної реальної річної процентної ставки» кредитного договору №22039000529441 від 30.08.2021. Загальний розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості з 30.08.2021 по 30.08.2023 сукупно складає 41 850,00 грн.

Встановивши у Кредитному договорі № 22039000529441 від 30.08.2021 сплату комісійної винагороди за обслуговування кредиту щомісячними платежами, що у загальному розмірі складає 41 850 грн., банк не повідомив, які саме послуги за вказану плату надаються позичальнику. Розмір такої комісійної винагороди, з огляду на обставини справи (зокрема, розмір кредиту), вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу, що в сукупності свідчить про те, що оспорювані умови кредитного договору є несправедливими.

Таким чином, встановивши, що банк не повідомив позичальника, які саме послуги за вказану плату йому надаються, розмір комісійної винагороди вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу, тобто положення розділу 1.2. Кредитного договору №22039000529441 від 30.08.2021 щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 30 листопада 2023 року в справі № 216/7637/21, від 09 лютого 2024 року в справі № 337/3703/22, постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада2023 року в справі № 204/224/21.

Відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що вимоги банку у частині стягнення заборгованості за комісією у сумі 21 973,38 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Крім того, оскільки з наданого позивачем розрахунку заборгованості встановлено, що відповідачем за період користування кредитними коштами за Кредитним договором №22039000529441 від 30.08.2021 було сплачено комісію у сумі 31 871,86 грн., необхідно здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором.

З огляду на вищевказане, сплачену відповідачем комісію у сумі 31 871,86 грн. необхідно вирахувати із суми заборгованості за тілом кредиту у результаті чого тіло кредиту зменшиться до 11 773,07 грн (43 644,93-31 871,86).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позову пропорційно задоволених позовних вимог 434, 62 грн.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

При визначені розміру компенсації позивачу витрат на правничу допомогу, суд враховує, категорію справи, яка не відноситься до категорії важких, обсяг фактичних витрат, понесених стороною позивача, їх необхідність та доцільність, керуючись принципом законності, співмірності та справедливості, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 3000, 00 грн., що буде відповідати принципу справедливості та розумності.

Отже, з урахуванням пропорційності задоволених вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 538,26 грн. та судовий збір 434, 62 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись 4, 12, 13, 76- 81,89, 95, 141, 258,259, 263-265, 280-283, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 512, 516, 526, 527, 530, 610, 611, 615, 625, 639, 1050, 1054 ЦК України, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором №22039000529441 від 30.08.2021 р. у розмірі 11 773,41 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл Фінанс» витрати по оплаті судового збору у розмірі 434,62 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 538,26 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського,8, код ЄДРПОУ 43453613;

ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .

Повний текст рішення суду складений 06.08.2026 року.

СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА