Решение № 138824367, 07.08.2026, Піщанський районний суд Вінницької області

Єдиний унікальний номер 142/683/25

Номер провадження 2/142/109/26

РІШЕННЯ

іменем України

07 серпня 2026 року с-ще Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

В складі:

Головуючого судді Нестерука В.В.,

за участю секретаря судового засідання Яворської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в с-щі Піщанка Вінницької області цивільну справу

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Студенянської сільської ради Вінницької області, про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

02 вересня 2025 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшла позовна заяваОСОБА_1 до Студенянської сільської ради Вінницької області, про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності на спадкове майно, в якій позивач просить суд встановити факт належності правовстановлюючих документів технічного паспорта на житловий будинок АДРЕСА_1 та Свідоцтва на право особистої власності на будинок від 26 липня 1989 року, видані на ім`я ОСОБА_2 , виправлені на Елена, матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , і яка до дня смерті мешкала за адресою: АДРЕСА_1 та визнати право власності ОСОБА_1 на майно та майнові права, які входять до складу спадщини, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до складу якої входить житловий будинок АДРЕСА_1 , вартістю 82900,00 грн., внаслідок спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на даний час має намір звернутись до реєстраційної служби з приводу реєстрації речового права на вказаний будинок. Позивач звернулася до Піщанської районної державної нотаріальної контори з заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину 21 вересня 1998 року, але отримала відмову в оформленні спадщини, за якою її повідомили, що видати Свідоцтво про право на спадщину за законом не вбачається можливим, оскільки нею пропущено строк на прийняття спадщини, передбачений ст.. 1270 Цивільного кодексу України. Рішенням Піщанського районного суду від 7 жовтня 2014 року в цивільній справі № 142/1843/14-ц ОСОБА_1 визнано спадкоємцем першої черги за законом на спадкове майно, яке залишилось після смерті матері ОСОБА_3 , та визнано право власності на спадкове майно, а саме на земельну частку (пай) площею 1,90 умовних кадастрових гектарів та майновий пай в КСП ім.. Кірова в розмірі 2132 грн. Про те, на житловий будинок як на такий, що теж входив до складу спадщини, право власності не визнавалось. Нещодавно позивач повторно звернулась до Піщанської районної державної нотаріальної контори з заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину, зокрема на зазначений будинок, про те отримала відмову. Як зазначено в роз`ясненні, в технічному паспорті на будинок та Свідоцтві на право особистої власності на будинок власник зазначений як ОСОБА_4 , та містяться незавірені виправлення на ОСОБА_5 , що не дає змоги достеменно встановити особу власника. Таким чином, позивач не може провести державну реєстрацію нерухомого майна, яким користується, та яке прийняла як спадкоємець. Іншим чином, крім як в порядку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, захистити своє право на спадщину, позивач не може.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 вересня 2025 року дану позовну заяву було передано для розгляду судді Нестеруку В.В.

Ухвалою суду від 05 вересня 2025 року було прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній цивільній справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали, проведення підготовчого засідання призначено на 14 годину 00 хвилин 03 жовтня 2025 року.

Ухвалою суду від 03 жовтня 2025 року було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Близнюка Віктора Васильовича про витребування доказів, витребувано з архіву Піщанського районного суду Вінницької області для огляду в судовому засіданні матеріали цивільної справи ЄУН 142/1843/14-ц за позовом ОСОБА_1 до Студенянської сільської ради Піщанського району Вінницької про визнання права власності на майно внаслідок успадкування, та витребувано у державного нотаріуса Піщанської державної нотаріальної контори Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шигиди І.В. копію спадкової справи, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та Витяг (інформаційну довідку) зі Спадкового реєстру про наявність (відсутність) посвідченого заповіту, спадкового договору, заведеної спадкової справи та виданого свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Вінниця.

07 січня 2026 року на адресу суду від державного нотаріуса Піщанської державної нотаріальної контори Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шигиди І.В. на виконання ухвали суду надійшов лист № 1/01-16 від 07.01.2026 року відповідно якого спадкової справи, заведена до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 передана до Вінницького обласного державного нотаріального архіву.

Ухвалою суду від 07 січня 2026 року було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Близнюка Віктора Васильовича про витребування доказів, витребувано у Вінницького обласного державного нотаріального архівукопію спадкової справи, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

03 лютого 2026 року на адресу суду від Державного нотаріального архіву Вінницької області надійшла відповідь, відповідно до якої на виконання ухвали Піщанського районного суду Вінницької області від 07 січня 2026 року повідомлено, що згідно з даними Алфавітних книг обліку спадкових справ Тульчинської державної нотаріальної контори Вінницької області за 19972013 роки, які перебувають на зберіганні в Державному нотаріальному архіві Вінницької області, спадкову справу після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 за фондом Тульчинської державної нотаріальної контори Вінницької області не виявлено.

Ухвалою суду від 10 березня 2026 року було закрито підготовче провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Студенянської сільської ради Вінницької області, про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності на спадкове майно, та призначено справу до судового розгляду по суті, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 14 годину 00 хвилин 06 квітня 2026 року.

В подальшому судове засідання в даній цивільній справі відкладалося судом неодноразово, в тому числі, через неявку в судове засідання сторін по справі, за клопотаннями представників сторін, а також дана цивільна справа знімалася з розгляду у зв`язку з перебуванням судді у відпустці та зайнятістю судді в іншому провадженні.

Позивач ОСОБА_1 та її представнк адвокат Близнюк В.В. в судове засідання, призначене на 07 серпня 2026 року не з`явилися, проте від представника позивача на адресу суду надійшла заява, відповідно до якої він просить суд розгляд даної цивільної справи здійснювати без їхньої з позивачем участі, позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити.

Відповідач Студенянська сільська рада Вінницької області в судове засідання 07 серпня 2026 року повноважного представника не направив, проте в матеріалах справи міститься заява сільського голови Кирнасівського О.П. про розгляд справи без участі, в якій він просить розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як передбачено ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Пунктом 27 Постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» передбачено, що, виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін, та, враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Вінниця померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.8).

Як слідує з копії свідоцтва про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , її матір`ю зазначено ОСОБА_3 (а.с.6)

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00009252588 від 19 липня 2011 року, 14 листопада 1976 року було зареєстрвоано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , після чого дошлюбне прізвище ОСОБА_6 було змінено з " ОСОБА_8 " на " ОСОБА_9 " (а.с.7)

Відповідно до рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 07 жовтня 2014 року встановлено, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Студенянської сільської ради Піщанського району Вінницької про визнання права власності на майно внаслідок успадкування були задоволені, поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з вимогою про визнання її спадкоємцем першої черги за законом та визнання права власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті її матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано ОСОБА_1 спадкоємцем першої черги за законом на спадкове майно яке залишилося після смерті її матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнано за ОСОБА_1 право на право власності на спадкове майно спадкодавця ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: земельну частку (пай) на території Студенянської сільської ради у КСП ім. Кірова Піщанського району Вінницької області, площею 1,90 в умовних кадастрових гектарах, вартістю 57134,49 грн., відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0468239 виданого головою Піщанської райдержадміністрації 4 листопада 1997 року на підставі рішення Піщанської райдержадміністрації від 04.08.1997 року №209 на ім`я ОСОБА_3 ; майновий пай в КСП ім. Кірова с. Студене в розмірі 2132 грн., відповідно до свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП серії ВІ XVI № 005720 виданого Студенянською сільською радою 24.09.2012 року на ім`я ОСОБА_3 (а.с.11)

З копії витягу з Державного реєстру речових прва на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх отяжень № 31269972 від 19 грудня 2014 року, 17 грудня 2014 року на підставі рішення суду № 142/1843/14-ц виданого 07 жовтня 2014 року Піщанським районним судом Вінницької області було зареєстровано право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку розташовану на території Студенянської сільської ради Піщанського району Вінницької області, кадастровий номер 0523283000:01:001:1043, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,9489 га (а.с.12-13)

19 грудня 2014 року ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 , а саме на земельну ділянку розташовану на території Студенянської сільської ради Піщанського району Вінницької області, кадастровий номер 0523283000:01:001:1043, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,9489 га (а.с.11)

26 липня 1989 року було складено технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду в с. Студена Піщанського району Вінницької області ім`я голови колгоспного двору ОСОБА_2 з виправленням імені на російській мові на " ОСОБА_5 " (а.с.13-15)

26 липня 1989 року виконавчим комітетом Студенянської сільської ради народних депутатів Піщанського району Вінницької області на підставі рішення виконкомоу Піщанської районної ради народних депутатів від 29 березня 1988 року № 55 та рішення виконкому Студенянської сільської ради народних депутатів № 19 від грудня 1988 року було видано свідоцтво № НОМЕР_3 про право особистої власності на цілий жилий будинок по АДРЕСА_1 , головою колгоспного двору якого є ОСОБА_2 , з виправленням імені на російській мові на " ОСОБА_5 " (а.с.15-16)

Відповідно до висновку про ринкову вартість житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , складеного 11 вересня 2024 року оцінювачем ОСОБА_10 , який має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача № 529/2024, видане Фондом державного майна України 15 травня 2024 року, об`єктом оцінки є житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за вказаною адресою та т за результатами проведеної оцінки ринкова вартість житлового будинку з надвірними будівлями, що є об`єктом оцінки, становить 110120 (сто десять тисяч сто двадцять) гривень 00 копійок. (а.с.17)

Судом досліджено довідку, видану 01 вересня 1990 року виконавчим комітетом Студенянської сільської Ради народних депутатів Піщанського району Вінницької області, відповідно до якої ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є однією і тією ж особою (а.с.17)

Відповідно до довідки № 251 від 28.09.2009 року, виданої виконавчим комітетом Студенянської сільської ради, згідно з даними погосподарської книги № 7, особовий рахунок № НОМЕР_4 , житловий будинок АДРЕСА_1 відносився до категорії колгоспних дворів та станом на 15 квітня 1991 року до складу зазначеного двору входила ОСОБА_3 (а.с.18)

Судом встановлено, що відповідно до виписки з погосподарської книги Студенянської сільської ради Піщанського району Вінницької області, виданої громадянці ОСОБА_11 , згідно із записами у погосподарських книгах сільської ради за 19562012 роки до складу сім`ї входили: ОСОБА_12 , 1930 року народження, голова двору, українець, мав середню загальну освіту, помер у 1982 році; ОСОБА_2 , 1937 року народження, дружина голови двору, українка, мала неповну середню освіту, померла у 1997 році; ОСОБА_11 , 1956 року народження, дочка голови двору, українка, має середню загальну освіту (а.с18)

З копії рішення виконавчого комітету Студенянської сільської ради № 2 від 19 лютого 2004 року «Про оформлення права приватної власності на кожного члена колишнього колгоспного двору по АДРЕСА_1 » встанволено, що розглянуто заяву члена колишнього колгоспного двору ОСОБА_1 про оформлення права приватної власності (спільної часткової) на житловий будинок. Із зазначеного рішення вбачається, що, у зв`язку з припиненням існування колгоспного двору та керуючись статтею 120 ЦК УРСР, Законом України «Про власність» та роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, виконавчим комітетом вирішено оформити право приватної (спільної часткової) власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 в рівних частках за ОСОБА_3 , а також видати їй свідоцтво про право приватної власності та доручити Тульчинському бюро технічної інвентаризації провести відповідну державну реєстрацію права власності (а.с.19)

Судом встановлено, що згідно з листом Піщанської державної нотаріальної контори, адресованим КП «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», у зв`язку з оформленням спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , нотаріус звернувся з проханням видати витяг з Реєстру прав власності на житловий будинок у цілому, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який просив видати спадкоємцю ОСОБА_1 для оформлення спадкових прав (а.с.19)

Судом встановлено, що відповідно до Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 77637390 від 12 липня 2024 року, виданого приватним нотаріусом Дорошенко Ніною Іванівною, у Спадковому реєстрі містяться відомості про спадкодавця ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті якої 18 лютого 1998 року Піщанською державною нотаріальною конторою Вінницької області заведено спадкову справу № 39, якій у Спадковому реєстрі присвоєно номер 356934, статус спадкової справи визначено як «архівний до 01.12.2000», стан «чинний», а місцем її зберігання є Піщанська державна нотаріальна контора, до якої 13 квітня 2001 року передано зазначену спадкову справу на зберігання (а.с.19)

Відповідно до роз`яснення про відмову у вчиненні нотаріальної дії, наданого державним нотаріусом Піщанської державної нотаріальної контори Шигидою Інною Володимирівною від 29 серпня 2025 року, ОСОБА_1 звернулася до Піщанської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її матері ОСОБА_3 , до складу спадкового майна якої входить житловий будинок АДРЕСА_1 , однак у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом було відмовлено з підстав того, що в технічному паспорті на житловий будинок містяться незавірені виправлення імені власника будинку, а саме ім`я « ОСОБА_4 » виправлено на « ОСОБА_13 », що не дає можливості достовірно встановити особу власника нерухомого майна, у зв`язку з чим заявниці було роз`яснено право на звернення до суду для захисту свого права шляхом подання позову про визнання права власності на спадкове майно або поновлення строку на прийняття спадщини.(а.с.20)

Відповідно до листа Піщанської державної нотаріальної контори Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 1/01-16 від 07 січня 2026 року, наданого на виконання ухвали Піщанського районного суду Вінницької області від 03 жовтня 2025 року у справі № 142/683/25 (провадження № 2/142/459/25), спадкова справа до майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , передана на зберігання до Вінницького обласного державного нотаріального архіву(а.с.67)

Згідно листа Державного нотаріального архіву Вінницької області № 111/01-17 від 28 січня 2026 року наданогоу на виконання ухвали Піщанського районного суду Вінницької області від 07 січня 2026 року повідомлено, що згідно з даними Алфавітних книг обліку спадкових справ Тульчинської державної нотаріальної контори Вінницької області за 19972013 роки, які перебувають на зберіганні в Державному нотаріальному архіві Вінницької області, спадкову справу після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 за фондом Тульчинської державної нотаріальної контори Вінницької області не виявлено (а.с.81)

В пункті 1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, зазначено, що при розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати місце відкриття спадщини; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, які виникли з моменту набрання ним чинності.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилась до набуття чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

При цьому, слід враховувати, що норми пункту 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, згідно з якими цей ЦК України застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, слід розуміти таким чином, що правила книги шостої ЦК України може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 01 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529-531 ЦК УРСР.

При вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 01 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК України 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.

Верховний Суд України у постанові від 18 грудня 2013 року по справі №6-138цс13 також зробив правовий висновок про те, що відповідно до частин 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відносини спадкування регулюються нормами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 1 січня 2004 року) або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, то до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК УРСР 1963 року.

Оскільки ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України на спадкові правовідносини, які виникли після її смерті поширюється дія ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Аналіз положень Розділу VІІ «Спадкове право» ЦК УРСР в редакції 1963 року свідчить, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі статтею 524 ЦК УРСР передбачено, що спадкування здійснюється за законом і за заповітом.

Так, відповідно до статей 529, 530 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю. При відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

Таким чином, на підставі досліджених судом доказів встановлено, що спадкомцем першої черги відповідно до ст. 529 ЦК УРСР на майно ОСОБА_3 після її смерті є її дочка ОСОБА_1 .

Як вказав Верховний Суд у постанові від 25 березня 2020 року по справі № 305/235/17, відповідно до статей 524, 529 ЦК УРСР, чинного на час відкриття та оформлення спадщини після смерті особи, спадкоємство здійснюється за законом і заповітом. За статтею 548 ЦК УРСР визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Згідно зі статтями 549 та 554 ЦК УРСР спадкоємець фактично прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління та володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до положень п. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 при розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: місце відкриття спадщини; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини у випадку, якщо спадщина відкрилась до 1 січня 2004 року або ж спадкодавець проживав в іншій державі, спадкоємець є іноземним громадянином та проживає в іншій державі, а спадкове майно знаходиться на території України. Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця. Слід звернути увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Тобто, до предмету доказування за даним позовом налажать і обставини прийняття чи неприйняття спадщини позивачем після смерті свого матірі.

Відповідно до ст.ст. 548, 549 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Таким чином, Цивільний кодекс УРСР 1963 року передбачав фактичне прийняття спадщини. Відповідно до статті 549 ЦК УРСР спадщина вважалася прийнятою, якщо спадкоємець фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном. Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, слід мати на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо. Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась.

Аналіз вказаних норм та судової практики дає підстави вважати, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути зокрема наявність у спадкоємця протягом шестимісячного терміну після смерті спадкодавця оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно чи права на нього.

Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Міністерства юстиції України N18/5 від 14.06.1994 р., яка діяла на час відкриття спадщини, передбачала, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу; копія рішення суду, що, набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.

Під час судового розгляду встановлено, що рішенням Піщанського районного суду Вінницької області від 07 жовтня 2014 року було визнано ОСОБА_1 спадкоємцем першої черги за законом на спадкове майно яке залишилося після смерті її матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнано за ОСОБА_1 право на право власності на спадкове майно спадкодавця ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: земельну частку (пай) та майновий пай.

Зокрема у вказаному рішенні зазначено, що після смерті матері позивач прийняла вищезазначену спадщину та правомірно користувалася нею з вересня 1997 року, вважаючи, що вступила в правомірне управління спадковим майном.

Відповідно до ч. 3 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 є такою, що прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_3 .

Інших спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 у встановлені законом порядку та в строк судом не встановлено.

Згідно роз`яснень, викладених у п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування №7 від 30.05.2008, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Пункт 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», передбачає, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення,зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно роз`яснень, викладених у п.п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування №7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів.

В пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказано, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємному зв`язку, суд дійшов висновку, що при оформленні правовстановлюючих документів на спірний житловий будинок було допущено помилку у написанні імені власника, а саме у Свідоцтві про право особистої власності на будинок від 26 липня 1989 року та технічному паспорті на житловий будинок АДРЕСА_1 ім`я власника зазначено як « ОСОБА_4 », яке в подальшому виправлено на « ОСОБА_13 ». Водночас дослідженими судом доказами, зокрема довідками органу місцевого самоврядування, виписками з погосподарських книг, документами, що підтверджують склад сім`ї та родинні відносини, а також роз`ясненням нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, достовірно підтверджується, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є однією і тією ж особою, яка проживала у житловому будинку АДРЕСА_1 та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для встановлення факту належності технічного паспорта на житловий будинок АДРЕСА_1 та Свідоцтва про право особистої власності на будинок від 26 липня 1989 року, виданих на ім`я ОСОБА_2 (з подальшим виправленням імені на « ОСОБА_13 »), ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Аналіз положень Розділу VІІ «Спадкове право» ЦК УРСР в редакції 1963 року свідчить, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як встановлено судом на підставі письмових доказів до складу спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_3 входило також право власності на житловий будинок АДРЕСА_1

Відповідно до п. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Враховуючи встановлені судом обставини, а саме те, що житловий будинок АДРЕСА_1 належав ОСОБА_3 на праві власності та входив до складу спадщини, яка відкрилася після її смерті., беручи до уваги, що спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 у встановленому законом порядку прийняла її дочка ОСОБА_1 , та інших спадкоємців, що прийняли спадщину, у тому числі тих, які мають право на обов`язкову частку, судом не встановлено, суд приходить до висновку, що позовні вимоги у частині визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , підлягають задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141, 206, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, Прикінцевими та перехідними положеннями ЦК України, ст. ст.529, 530, 531, 549, 554 ЦК Української РСР, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Студенянської сільської ради Вінницької області, про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності на спадкове майно, задовольнити частково.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт належності правовстановлюючих документів, а саме технічного паспорта на житловий будинок АДРЕСА_1 та Свідоцтва про право особистої власності на будинок від 26 липня 1989 року, виданих на ім`я ОСОБА_2 (з подальшим виправленням імені на « ОСОБА_13 »), ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , яка проживає в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ;

Відповідач: Студенянська сільська рада Вінницької області, що знаходиться в с. Студена Тульчинського району Вінницької області, вул. Соборна, 42, код ЄДРПОУ 04327554.

Суддя: