Решение № 138823740, 04.08.2026, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 545/5968/25

Провадження № 2/535/343/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року селище Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Шолудько А.В., з участю секретаря судових засідань Кашуби Ю.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №545/5968/25 за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (надалі - АТ «ПУМБ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

30.12.2025 представник позивача АТ «ПУМБ» Донцова Євгенія Олександрівна, яка діє на підставі довіреності від 15.10.2025 (а.с. 52), через систему «Електронний суд» подала до Полтавського районного суду Полтавської області позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 14.10.2023 в розмірі 42068,55 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 29634,61 грн, заборгованість за відсотками - 12433,94 грн, мотивуючи тим, що відповідачкою порушено договірні зобов`язання в частині своєчасного повернення кредиту та відсотків у строки й на умовах, передбачених договором.

Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 16.03.2026 цивільну справу №545/5968/25 за позовом АТ «ПУМБ» до ОСОБА_1 передано за підсудністю до Котелевського районного суду Полтавської області (а.с. 12).

Справа №545/5968/25 надійшла до Котелевського районного суду Полтавської області 06.04.2026 (а.с. 17).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Котелевського районного суду Полтавської області від 06.04.2026, справа №545/5968/25 передана судді Шолудько А.В. (а.с. 19).

Ухвалою судді Котелевського районного суду Полтавської області від 07.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 59).

Копія ухвали Котелевського районного суду Полтавської області від 07.04.2026, надіслана відповідачці, повернулася до суду без вручення адресату з відміткою установи поштового зв`язку АТ «УКРПОШТА»: за закінченням встановленого терміну зберігання (а.с. 66-68).

04.05.2026 відповідачка подала до суду відзив на позовну заяву, в якому визнала факт укладання кредитного договору, однак не погоджується з розміром заявленої заборгованості й вважає її завищеною, та подала письмове клопотання про витребування у позивача детального розрахунку заборгованості (а.с. 69).

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 05.05.2026 клопотання відповідачки ОСОБА_1 про витребування доказів від 04.05.2026 залишено без задоволення (а.с. 70).

Представник відповідача адвокат Сідько Світлана Іванівна, яка діє на підставі ордера на надання правничої допомоги серії ВІ №1401086 від 29.05.2026 (а.с. 81), через систему «Електронний суд» подала до суду додаткові пояснення у справі, в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення відсотків за кредитним договором, та зазначила, що публічна пропозиція АТ «ПУМБ» на укладення комплексного банківського обслуговування фізичних осіб не містить підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 14.10.2023 шляхом підписання заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми. Відсутність наданих позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження нарахованої заборгованості та стягнення відсотків свідчить про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь АТ «ПУМБ» нарахованих позивачем відсотків у розмірі 12 433,94 грн (а.с. 90-93).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с. 107, 108), у позовній заяві просить розгляд справи провести без участі представника АТ «ПУМБ» (а.с. 21 на звороті).

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином (а.с. 110).

Представник відповідача адвокат Сідько С.І. у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином (а.с. 109), 04.08.2026 подала до суду заяву в якій просить розгляд справи провести без участі відповідача й його представника, та просить у задоволенні позовних вимог АТ «ПУМБ» в частині стягнення заборгованості за відсотками відмовити (а.с. 111).

На підставі ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2022 у справі №1519/2-5034/11 зазначено, що згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. З урахуванням розумності положення ч. 5 ст. 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, наявні у ній докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, з наступних підстав.

Як встановлено судом, 14 жовтня 2023 року АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , уклали договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, шляхом підписання заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі заява на приєднання до ДКБО) (ч. 1 ст. 634 ЦК України), відповідно до якої АТ «ПУМБ» відкрив поточний рахунок у гривнях НОМЕР_2 та надав кредитну картку миттєвого випуску НОМЕР_3 , встановив кредитний ліміт у розмірі 3000,00 грн, розрахунковий день 30 число місяця, платіжна дата 30 число місяця, стандартна процентна ставка складає 35,88% річних, реальна річна процентна ставка складає 42,36%, строк дії кредитного ліміту 12 місяців з дня надання кредитного ліміту. У випадку виникнення простроченої заборгованості за кредитом, застосовується процентна ставка на суму основного боргу 62 проценти річних. Зі спливом вказаного строку, дія кредитного ліміту продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої із сторін або підстав для його скорочення у порядку, визначеному Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі ДКБО).

Відповідно до заяви, ОСОБА_1 прийняла Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення ДКБО, яка розміщена на сайті AT «ПУМБ»: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані їй в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погодилася з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у Банку), а при обранні послуги з укладення Договору страхування, підписанням цієї заяви підтвердила свою згоду на укладення Договору страхування на зазначених в ній умовах (далі кредитний договір) (а.с. 24, 25).

Відповідачкою також було підписано додаток №1 до вищевказаної заяви - Графік платежів (а.с. 26).

До того ж відповідачка ознайомилась із інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, підписавши паспорт споживчого кредиту 14 жовтня 2023 року (а.с. 27).

Із виписки/особового рахунку з 14 жовтня 2023 року по 30 жовтня 2025 року вбачається, що відповідачка користувалась кредитними коштами (а.с. 41-43).

Згідно з довідкою про збільшення кредитного ліміту по договору №20121637857 від 14.10.2023, позивачем було встановлено кредитний ліміт клієнту ОСОБА_1 : 14.10.2023 на суму 3000,00 грн; збільшення кредитного ліміту 14.02.2024 на суму 15000,00 грн; збільшення кредитного ліміту 11.04.2024 на суму 30000,00 грн (а.с. 38).

Відповідно до п. 4.2.6. частини 4 Розділу І публічної пропозиції ДКБО, сторони дійшли згоди, що банк має право встановлювати щоденні ліміти/щомісячні ліміти/щоквартальні ліміти по картці або картковому рахунку, а саме: регламентувати кількість та суми операцій, що здійснюються по картковому рахунку або за допомогою картки та/або її реквізитів за визначений період, а також змінювати їх з розміщенням на сайті банку (без додаткового повідомлення клієнта).

Згідно з наданим розрахунком заборгованості відповідача перед АТ «ПУМБ» за кредитним договором №20121637857 від 14.10.2023 станом на 30 жовтня 2025 року (включно) становить 42068,55 грн, що складається із заборгованості за сумою кредиту в розмірі 29634,61 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 12433,94 грн. (а.с. 39, 40).

Пунктом п. 5.1.7. частини 5 Розділу І публічної пропозиції ДКБО передбачено, що клієнт зобов`язаний сплачувати заборгованість по договору, проценти за користування кредитними коштами, оплачувати комісії та неустойку, а також виконувати зобов`язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості, на умовах, в строки та в розмірі, що передбачені цим договором.

28 жовтня 2025 року позивачем сформовано письмову вимогу (повідомлення) вих. №КНО-44.2.2/1345 щодо виконання зобов`язання перед АТ «ПУМБ» за кредитним договором №20121637857, зокрема, щодо погашення заборгованості у загальному розмірі 42068,55 грн протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання листа. Дане вимога була надіслана відповідачці за місцем її зареєстрованого проживання (а.с. 34 на звороті - 37).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1047 Цивільного кодексу України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За правилом ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина 2 статті 639 Цивільного кодексу України).

Дослідивши зміст заяви на приєднання до ДКБО, суд встановив, що в ній зазначено загальні відомості про відповідачку, визначено умови надання кредиту, строк дії кредитного ліміту, стандартну процентну ставку, реальну річну процентну ставку, процентну ставку у разі виникнення простроченої заборгованості, орієнтовну загальну вартість кредиту, а також наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором. Заява на приєднання до ДКБО містить особистий підпис ОСОБА_1 . Крім того відповідачка не заперечує факту укладання між нею та АТ «ПУМБ» кредитного договору.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредиту, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

На час розгляду справи судом відповідачкою не надано альтернативного розрахунку заборгованості за кредитним договором, а також даних, що свідчать про погашення заборгованості у повному обсязі та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідачки від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до статті 617 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 3 ст. 12 ЦПК України, ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Належних та допустимих доказів, у розумінні ст. ст. 77, 78 ЦПК України на підтвердження виконання у повному обсязі взятих на себе за кредитним договором зобов`язань відповідачка не надала.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачка порушила умови кредитного договору, укладеного між нею та АТ «ПУМБ», та має прострочену заборгованість в розмірі 42068,55 грн, оскільки позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості підтверджуються належними та допустимими доказами, вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому виходячи із змісту вище зазначеної норми з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача АТ «ПУМБ» необхідно стягти судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн (подання до суду процесуальних документів в електронній формі) (а.с. 23).

Щодо клопотання представника відповідачки про розстрочення виконання судового рішення, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частин 1, 3, 4 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.2003 №14 визначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Отже, розстрочення виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні рішення або наявність яких робить його не можливим.

Розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Частина 5 ст. 435 ЦПК України містить імперативну вимогу про неможливість відстрочення виконання судового рішення більше ніж на один рік з дня його ухвалення.

Підстави для розстрочення виконання рішення повинні бути чітко встановлені та підтверджені відповідними доказами.

Узагальнюючи підстави наведені представником відповідачки у клопотанні про розстрочення виконання рішення суду, вбачається, що вони ґрунтуються на матеріальному становищі ОСОБА_1 та стану її здоров`я (інвалід 3 групи), яка потребує значних витрат на купівлю ліків для підтримки стану здоров`я, а також витрат на щоденні потреби: придбання продуктів харчування, сезонного одягу та засобів гігієни.

Відповідачкою не надано до суду належних та допустимих доказів її скрутного матеріального становища чи наявності інших істотних умов, які ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду, доказів відсутності рухомого та нерухомого майна, за рахунок якого можливо виконати рішення суду. Наявність у ОСОБА_1 інвалідності 3 групи не є безумовною підставою для розстрочення виконання рішення суду.

Верховним Судом у постановах від 18.02.2020 у справі №922/2191/19 та від 16.01.2020 у справі №910/1820/19 зазначено, що питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватись з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися і оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача.

Підставою для застосування статей 435 ЦПК України є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами (правовий висновок Верховного суду у справі №796/43/2018 від 27.02.2019).

Розстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання і впливати на фінансовий стан позивача.

Відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду є правом суду, яке може бути реалізоване у кожному конкретному випадку після оцінки обставин справи, наведених учасниками справи, наданих обґрунтувань та дослідження доказів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що представником відповідачки не надано суду належних доказів, які б могли підтвердити обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим. Крім того, суд звертає увагу, що представник відповідачки просить розстрочити виконання рішення строком на два роки, однак така вимога не відповідає вимогам ч. 5 ст. 435 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 89, 264, 435 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 611, 626, 634, 1054, 1056-1 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість по кредитному договору від 14.10.2023 на загальну суму 42068,55 гривень (сорок дві тисячі шістдесят вісім гривень 55 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.).

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Сідько Світлани Іванівни про розстрочення виконання рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 04.08.2026 у справі за №545/5968/25 за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», місцезнаходження: вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 14282829.

Відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 07.08.2026.

Суддя А.В. Шолудько