Решение № 138823451, 03.08.2026, Великобагачанський районний суд Полтавської області

Справа № 525/414/26

Номер провадження 2/525/364/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

03 серпня 2026 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Ячала Ю.І.,

за участю секретаря Лопатки О.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

У квітні 2026 представник позивача АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" Провоторов Ю.В. звернувся до суду через систему "Електронний суд" з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

В направленому на адресу суду позові представник позивача зазначив, що 02 вересня 2020 відповідач ОСОБА_1 підписав власноручно заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив наступні умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювальна кредитна лінія до 50000,00 грн.; тип кредитної карти: Картка "Універсальна"; строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією; процентна ставка, відсотків річних: 42%; Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту; Розмір мінімального обов`язкового платежу: 5 % від заборгованості, але не менше ніж 100,00 грн., щомісячно, або 10 % від заборгованості, але не менше 100,00 грн., щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення; Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00 %. Заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписана власноруч на планшеті. Отже, на підставі договору відповідач ОСОБА_1 отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 07/24, тип - Універсальна. В подальшому до кредитного договору від 02.09.2020 неодноразово було перевипущено кредитну картку. Перевипуск платіжних карток у подальшому, у тому числі з оформленням платіжної картки іншого класу, не свідчить про укладення іншого кредитного договору. Відповідач користувався кредитним лімітом, отже він є власником рахунку та держателем платіжного інструменту для здійснення операції за рахунком. Відповідач користувався кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. В процесі підготовки позовної заяви було встановлено, що відповідач перестав вносити кошти посилаючись на "спірні" операції які були проведені по його картці № НОМЕР_1 в період 30.10.2024, а саме операції: 2024-10-30 12:02:36, картка: 5*32, сума: 24689,84, "ссу":"UAH; 2024-10-30 12:04:25, картка 5*32, сума: 23872,77, "ссу":"UAH; 2024-10-30 12:08:29, картка: 5*32, сума: 21674,84, "ссу":"UAH; 2024-10-30 12:10:20, картка 5*32, сума: 16150,00, "ссу":"UAH. В ході перевірки зазначеної інформації встановлено, що 31.10.2024 о 17:01 банком було зафіксоване повідомлення клієнта на гарячу лінію 3700 про шахрайські дії. З метою повного та об`єктивного з`ясування обставин справи службою безпеки ПриватБанку було проведено перевірку. В процесі якої було виявлено, що ОСОБА_1 звертався до банку зі свого фінансового номера телефону з приводу зникнення коштів з рахунку. В ході розмови з оператором було виявлено чотири транзакції котрі клієнт не проводив. За словами клієнта жодних даних він не передавав, а списанню коштів передував дзвінок з номера НОМЕР_2 , під час якого 3-тя особа повідомила про можливість отримання фінансової допомоги, для її оформлення клієнту необхідно було виконати налаштування телефону, що в подальшому ОСОБА_1 і зробив. Також відповідач зауважив, що після даних маніпуляцій телефон перестав коректно функціонувати. Зміна логіна та паролю входу не проводилась. Платежі були проведені через ПК Приватбанк під час авторизації з типового пристрою клієнта SМ-A107F/SAMSUNG. Вина банку в проведених операціях по картці - відсутня, на підтвердження цього АТ КБ "ПриватБанк" долучає до позовної заяви звукозапис розмови з оператором 3700 від 31.10.2024, із звукозапису вбачається, що клієнт передав кодифікаційну інформацію невідомим особам. Звертаємо увагу суду, що на звукозапису клієнт ОСОБА_1 особисто підтвердив передачу даних з обмеженим доступом невідомій особі (пароль від Приват24, код підтвердження, пін код) на 01:25 хв. підтвердження, що проводив дії під вказівку шахраїв, з 02:20 хв. - клієнт підтвердив розголошення пароля від Приват24. Отже, АТ КБ "ПриватБанк" вважає, що в даному випадку списання коштів з рахунку клієнта відбувалося, у зв`язку із халатною поведінкою з персональною інформацією ОСОБА_1 . Без розголошення з боку ОСОБА_1 інформації, інша особи не змогла б, ні зняти чи переказати кошти. Відповідач звернувся до АТ КБ "ПриватБанк" лише на наступний день після того як дізнався про переведення коштів. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, відповідач станом на 08.03.2026 має заборгованість 117437,79 грн., яка складається з наступного: 94408,23 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 23029,56 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором в розмірі 117437,79 грн. та 2662,40 грн. судових витрат.

27 квітня 2026 відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач зазначив, що 02.09.2020 він дійсно підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та отримав платіжний інструмент АТ КБ "ПриватБанк" - кредитну картку № НОМЕР_1 типу "Універсальна", яка неодноразово перевипускалась, внаслідок чого було отримано кредитні картки з поновленими строками дії. Кредитною карткою він користувався добросовісно, виконував всі умови договору з банком, а 30.10.2024 в період з 12:03:36 до 12:11:24 по кредитній картці НОМЕР_1 чотири рази було невідомою особою проведено операції та отримано кошти та картці НОМЕР_6 проведено операції, всього на загальну суму 88022,58 грн. Дані операції ним було виявлено 31.10.2024, про що негайно було повідомлено позивачу. Посилання позивача в позовній заяві на те, що відповідач тільки на наступний день повідомив про переведення вищевказаних коштів, а не негайно не заслуговують уваги і не є підставою для задоволення позову, тому що він виявив незаконні операції по своїх карткових рахунках тільки 31.10.2024. У своєму позові позивач зазначає, що він особисто передав дані з обмеженим доступом невідомій особі, що не відповідає дійсності. При зверненні до позивача про здійснення шахрайських дій по його картковим рахункам повідомив, що до цього у мережі Фейсбук переходив за посиланням, де розміщена інформація про надання фінансової допомоги від влади та натиснув "Згода", а відповіді на заявку про фінансову допомогу не отримав. При цьому ні паролю від Приват24, ні коду підтвердження, ні пін коду він в будь-якій формі не повідомляв і не друкував. Крім того, він ніколи нікому і в телефонному режимі цих даних нікому не надавав. Про факт вчинення шахрайський дій та зняття коштів з його карткових рахунків звернувся в правоохоронні органи, у зв`язку з чим слідчими Миргородського РВП ГУНП Полтавської області 02.11.2024 на підставі заяви було відкрито виконавче провадження № 12024170550001166 по факту кримінального правопорушення, за ч. 4 ст. 190 КК України. Враховуючи вищезазначене, відповідач просив відмовити у задоволенні позову (а.с. 22-24).

В судове засідання представник позивача не з`явився, при зверненні до суду в резолютивній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити без участі представника банку, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення (зворотній а.с. 7).

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні просив в задоволенні позовних вимог відмовити, в своїх поясненнях посилався на обставини викладені у змісті відзиву на позову заяву.

Суд, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 02 вересня 2020 року ОСОБА_1 підписав Заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" щодо надання кредиту, відповідно до умов Заяви ОСОБА_1 отримав кредит: тип відновлювальна кредитна лінія; сума кредиту: 50000,00 грн. для карт "Універсальна", 75000,00 грн. для карт "Універсальна Gold"; строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією; мета: споживчі цілі; безготівковим зарахуванням; процентна ставка: фіксована 42,0 % для карт "Універсальна", 40,8 % для карт "Універсальна Gold" (а.с. 62-69).

Також, відповідач ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту від 02 вересня 2020 року (а.с. 70-74). На підставі цього відповідачу було видано кредитну картку "Універсальна" № НОМЕР_1 , якою останній користувався, що не заперечується сторонами.

Підписавши заяву ОСОБА_1 підтвердив свою згоду, що така заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, складає між ним та банком Кредитний договір. Також, підтверджує той факт, що він був ознайомлений та згідний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку.

Відповідно до виписки по картці/рахунку № НОМЕР_3 за період з 02.09.2020 по 01.09.2025, із вказаної картки 30 жовтня 2024 року на іншу картку відбулося перерахування коштів чотирма платежами: перший платіж на суму 24689,84 грн., другий платіж на суму 23872,77 грн., третій платіж на суму 21674,84 грн., четвертий платіж на картку відповідача *4669 на суму 16150 грн (а.с. 75-76, 79-81). Даний факт не заперечується сторонами по справі.

01.11.2024 відповідач ОСОБА_1 звернувся до Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області з письмовою заявою, щодо вчинення шахрайських дій, за якою відкрито кримінальне провадження № 12024170550001166 від 02.11.2024, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.11.2024 (а.с. 25).

02 вересня 2020 відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено кредитний ліміт в розмірі 1000,00 грн., (а.с. 77).

Відповідач використовував банківські картки, термін дії останньої по квітень 2029 (а.с. 78).

Відповідачем ОСОБА_1 порушено умови договору, внаслідок чого він має прострочену заборгованість станом на 08.03.2026 в сумі 117437,79 грн., яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту в сумі 94408,23 грн., заборгованість за простроченими відсотками в сумі 23029,56 грн., що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с. 75-76).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із пунктом 37.2 статті 37 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення № 223 банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) вказано, що: "користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.

Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Стороною позивача, як на підтвердження обставин, що саме користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, подано до суду доказ, а саме аудіо запис розмови відповідача з оператором 3700 від 31.10.2024, який досліджено в судовому засіданні, з якого вбачається, що відповідач передав конфіденційну інформацію невідомими особам. Відповідач особисто підтвердив передачу даних з обмеженим доступом невідомій особі (пароль від Приват24, код підтвердження, пін код), під вказівку шахраїв та підтвердив розголошення пароля від Приват24. Тобто позивач в порушення вимоги Умов та правил надання банківських послуг, повідомив інформацію щодо свої картки третім особам.

Судом прослуханий вказаний аудіо запис, яких долучений до матеріалів справ в електронному вигляді, що надійшов разом із позовною заявою від 02.04.2026 (а.с. 8), і розглядається судом, як належний і допустимий доказ по справі.

Даний факт не заперечується сторонами по справі.

Посилання сторони відповідача на ту обставину, що він звернувся до відповідного відділення поліції з письмовою заявою про те, що невідома особа заволоділа його грошовими коштами, суд приймає до уваги, але по даній заяві на час розгляду справи в суді питання щодо незаконного заволодіння грошовими коштами не вирішено, винуватих не знайдено, кримінальне провадження перебуває на розгляді.

Стороною відповідача на спростування обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, суду не надано жодного належного доказу.

Проаналізувавши матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем надано суду належні докази та доведено, що відповідач, як володілець та користувач картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяв у доступі до його карткового рахунку чи надав інформацію третім особам, що дало змогу ініціювати платіжні операції. Зняття готівки з карткового рахунку відповідача хоча і відбулося не за його вказівкою, проте він сприяв у доступі до його карткового рахунку надавши інформацію третім особам, зокрема невідомій особі.

Інші досліджені в судовому засіданні докази не спростовують висновків суду.

Таким чином, позов АТ КБ "ПРИВАТБАНК" щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № б/н від 02.09.2020, яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту в сумі 94408,23 грн. та заборгованість за простроченими процентами в сумі 23029,56 грн. підлягає до задоволення.

Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє повністю, в загальній сумі 117437,79 гривень, тобто 100,00 %, то з відповідача у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судові витрати в сумі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 282, 284 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК", місцезнаходження юридичної адреси: вулиця Грушевського, будинок 1Д, місто Київ, 01001, ідентифікаційний номер юридичної особи 14360570, до ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК", ідентифікаційний номер юридичної особи НОМЕР_5 , заборгованість за кредитним договором № без номера від 02 вересня 2020 року в сумі 117437,79 (сто сімнадцять тисяч чотириста тридцять сім гривень 79 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК", ідентифікаційний номер юридичної особи НОМЕР_5 , судові витрати в сумі 2662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 07.08.2026 року.

Суддя Ю.І. Ячало