Решение № 138818552, 07.08.2026, Вишгородський районний суд Київської області

07.08.2026 Справа № 363/1826/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лукач О.П.

за участю секретаря Ставиченка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Вишгороді у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Вишгородської міської ради, Житлово-будівельного кооперативу «ЗРАЗКОВИЙ», третя особа: Вишгородська державна нотаріальна контора про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

23.03.2026 представником позивачів адвокатом Коломійцем І.О. подано до Вишгородського районного суду Київської області вказану вище позовну заяву, у якій просить:

визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку квартири, загальною площею 53,5 кв.м., житловою площею 29,8 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частку квартири, загальною площею 53,5 кв.м., житловою площею 29.8 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частку квартири, загальною площею 53,5 кв.м., житловою площею 29.8 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 23.01.1973 виконавчим комітетом Києво-Святошинської ради депутатів трудящих ОСОБА_4 разом із родиною був виданий ордер № 006288 на користування квартирою АДРЕСА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Відповідно до довідки №03/26-2 від 05.03.2026 голови правління ЖБК «Зразковий», ОСОБА_4 був членом ЖБК «50-років Жовтня», який наразі перейменований у ЖБК «Зразковий», пайові внески виплатив повністю, був власником двокімнатної квартири АДРЕСА_3 . У цій же довідці зазначено, що під забороною та арештом вказана квартира не перебуває. Згідно з довідкою КП «Вишгородське БТІ» № 62 від 08.01.2026 право власності на квартиру АДРЕСА_2 , станом на 31.12.2012 не зареєстровано. Відповідно до технічного паспорта від 05.01.2026 вказана квартира має загальну площу 53,5 кв. м та житлову площу 29,8 кв. м. Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина за законом на належне йому майно, у тому числі на квартиру

АДРЕСА_2 . Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняли позивачі: дружина - ОСОБА_3 , сини - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . У встановлений законом строк та порядок позивачі звернулися до Вишгородської районної державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 . Державним нотаріусом після смерті ОСОБА_4 відкрито спадкову справу №428/2002, що підтверджується довідкою №155/02-14 від 20.02.2026 та витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 84241729 від 20.02.2026. Позивачам державним нотаріусом було видано свідоцтво про право на спадщину за законом у рівних частках по 1/3 на спадкове майно - грошовий внесок. Водночас у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану квартиру позивачам відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів та реєстрації права власності на зазначене майно, про що державним нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії

№300/02-31 від 18.03.2026. Представник позивачів, посилаючись на положення статей 319321, 328, 355, 356, 368, 370, 372, 392, 12161218, 1261, 1267, 1268, 1296 ЦК України, статті 384 ЦК України, частини другої статті 19-1 Закону України «Про кооперацію», а також на роз`яснення, викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 18.09.1987 «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи», постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», пункті 3.3 листа ВССУ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», а також на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, вважає, що юридичним фактом, з яким закон пов`язує виникнення права власності члена житлово-будівельного кооперативу на квартиру, є повна сплата пайового внеску. Відсутність у спадкодавця правовстановлюючого документа на квартиру та державної реєстрації права власності на неї не свідчить про відсутність у нього речового права на це майно, оскільки державна реєстрація є не способом набуття права власності, а лише офіційним визнанням і підтвердженням державою вже набутого права. Квартира АДРЕСА_2 , увійшла до складу спадщини після смерті ОСОБА_4 , оскільки належала йому на праві приватної власності як члену ЖБК, який повністю сплатив пайовий внесок. Подальші зміни законодавства, на їх переконання, не припинили та не обмежили набутого спадкодавцем права власності. Оскільки позивачі є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 та прийняли спадщину, вони вважають, що мають рівне право на спадкування спірної квартири - по 1/3 частці кожен. У зв`язку з відмовою державного нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючих документів на квартиру, позивачі просять суд визнати за кожним із них право власності на 1/3 частку спірної квартири в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Разом із позовною заявою подано клопотання про витребування доказів, а саме: витребувати у Київського обласного державного нотаріального архіву матеріали спадкової справи №428/2002, після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 02.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання на 04.05.2026 о 10:00, про що повідомлено учасників провадження.

Крім цього, вказаним судовим рішення, за клопотання позивача, у порядку статті 84 ЦПК України, витребувано від Київського обласного державного нотаріального архіву належним чином засвідчену копію спадкової справи №428/2002, після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Витребувані матеріали надійшли до суду 01.05.2026.

На стадії підготовчого провадження брали участь позивач ОСОБА_2 та представник позивачів адвокат Коломієць І.О. Інші учасники провадження не з`явилися, при цьому, представники відповідачів та третьої особи надіслали до суду клопотання/заяву про розгляд справи у їх відсутності, а представник відповідача ЖБК «Зразковий» додатково зазначив, що позовні вимоги визнаються у повному обсязі, а також підтверджено, що ОСОБА_4 був членом кооперативу, повністю сплатив пайовий внесок і був власником квартири АДРЕСА_4 .

Ухвалою суду, внесеною до протоколу судового засідання 04.05.2026 закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду.

На стадії судового розгляду до суду надійшли заяви від представників сторін та третьої особи про розгляд справи у їх відсутності, при цьому представник позивачів зазначив, що позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити, а представник відповідача ЖБК «Зразковий» повторно зазначив про визнання позовних вимог, як і в заяві, поданій на стадії підготовчого провадження..

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи у відсутності учасників провадження, суд враховує наявність у матеріалах справи клопотань/заяв позивача, представників відповідачів та третьої особи, а також положення статті 223 ЦПК України.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явилися, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до статті 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову, з таких підстав.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статей 76, 77, 79, 80, 81 ЦПК України доказами є дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи; належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; достовірними докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи; достатніми докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодний доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом установлено, що 17.08.1969 між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено шлюб, після реєстрації якого дружині присвоєно прізвище ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 (а.с. 36).

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . Із копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 вбачається, що їх батьком є ОСОБА_4 , а матір`ю - ОСОБА_3 (а.с. 37, 38).

23.01.1973 виконавчим комітетом Києво-Святошинської ради депутатів трудящих ОСОБА_4 разом із сім`єю видано ордер №006288 на право зайняття квартири АДРЕСА_4 (а.с. 25).

З копії рішення виконавчого комітету Києво-Святошинської районної ради депутатів трудящих №636/2, долученої до позову, вбачається прийняття в експлуатацію житлового будинку житлово-будівельного кооперативу «50 років Жовтня» у м. Вишгороді (а.с. 23).

З копії рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради №215 від 09.09.1987 вбачається перереєстрація статуту житлово-будівельного кооперативу «50 років Жовтня» у

м. Вишгороді та реєстрація кооперативу з назвою «Зразковий» (а.с. 22).

Відповідно до довідки ЖБК «Зразковий» №03/26-2 від 05.03.2026, ОСОБА_4 був членом житлово-будівельного кооперативу «50 років Жовтня», який наразі перейменований у ЖБК «Зразковий», з 23.01.1973 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . У довідці зазначено, що він проживав у квартирі АДРЕСА_2 , разом зі своєю сім`єю на підставі ордера №006288 від 23.01.1973, повністю сплатив пайовий внесок і був власником цієї квартири. Також у довідці зазначено, що квартира не перебуває під забороною чи арештом (а.с 28).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 (а.с. 27).

З довідки Вишгородської міської ради №102 від 11.02.2026 вбачається, що відповідно до рішення сесії Вишгородської міської ради народних депутатів №3/5 від 20.04.1995 АДРЕСА_5 (а.с. 24).

З довідки КП «Вишгородське БТІ» №62 від 08.01.2026 вбачається, що право власності на квартиру

АДРЕСА_2 , станом на 31.12.2012 у КП «Вишгородське БТІ» не зареєстровано (а.с. 29).

Відповідно до технічного паспорта, виготовленого КП «Вишгородське БТІ» 05.01.2026, об`єктом нерухомого майна є квартира

АДРЕСА_2 . З експлікації приміщень вбачається, що квартира розташована на першому поверсі, має загальну площу 53,5 кв.м., житлову площу 29,8 кв.м., складається з коридору площею 6,5 кв.м., вбиральні площею 1,0 кв.м., ванної площею 2,1 кв.м., кухні

площею 6,8 кв.м., двох житлових кімнат по 14,9 кв.м. кожна та балкону площею 7,3 кв.м.

(а.с. 30-32).

З витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічну інвентаризацію вбачається, що реєстраційний номер документа технічної інвентаризації -

ТІ01:3328-3746-8058-6059, статус документа - діючий, об`єктом інвентаризації є квартира за адресою: АДРЕСА_1 , із загальною площею 53,5 кв.м. та житловою площею 29,8 кв.м.

(а.с. 33-34).

Відповідно до експертного висновку про оціночну (ринкову) вартість житлової квартири, складеного 11.03.2026, оціночна вартість квартири за адресою:

АДРЕСА_1 , становить 437095,00 грн. (а.с. 13).

З довідки Вишгородської державної нотаріальної контори №155/02-14 від 20.02.2026 про коло спадкоємців вбачається, що у провадженні цієї нотаріальної контори перебуває спадкова справа до спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , а спадкоємцями є його дружина - ОСОБА_3 , син - ОСОБА_2 та син - ОСОБА_1 (а.с. 39).

З витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №84241729 від 20.02.2026 вбачається, що після смерті ОСОБА_4 заведено спадкову справу №428, дата заведення - 05.07.2002, місце заведення - Вишгородська районна державна нотаріальна контора (а.с. 40).

З постанови державного нотаріуса Вишгородської державної нотаріальної контори №300/02-31 від 18.03.2026 вбачається, що ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом по 1/3 частці кожному на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . Підставою відмови зазначено ненадання документів, що підтверджують право власності спадкодавця на квартиру (а.с. 42).

Окремо судом досліджено витребувані матеріали спадкової справи №428/2002, заведеної 05.07.2002 Вишгородською державною нотаріальною конторою після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (а.с. 69-86), з яких, без повторного викладення документів, уже долучених до позову, додатково встановлено таке.

05.07.2002 до Вишгородської державної нотаріальної контори із заявою звернулися ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . У цій заяві вони повідомили про смерть батька та чоловіка - ОСОБА_4 , зазначили про наявність спадкового майна у вигляді 63 іменних акцій та грошового внеску в ощадному банку, спадщину прийняли та просили видати свідоцтво про право на спадщину за законом. У заяві також зазначено, що інших спадкоємців, передбачених законом, немає, а особи заявників і справжність їх підписів перевірені нотаріусом.

Згідно довідки, виданою ЖБК «Зразковий», ОСОБА_3 проживала за однією адресою зі спадкодавцем у квартирі АДРЕСА_2 з 23.01.1973 і по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як убачається із витягу з Єдиного реєстру заповітів та спадкових справ від 09.07.2002, відсутні відомості про заповіти ОСОБА_4 .

05.07.2002 державним нотаріусом Вишгородської державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого спадкоємцями майна ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у рівних частках є його дружина ОСОБА_3 та сини ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . Спадкове майно, на яке було видано це свідоцтво, складалося з грошового внеску та 63 іменних акцій ВАТ «Вишгороденергобудтранс».

Згідно відповіді Вишгородської міської ради, наданої на запит нотаріуса, станом на 06.11.1994 за адресою: АДРЕСА_1 , були зареєстровані чотири особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . При цьому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані за цією адресою з 1973 року по теперішній час, а ОСОБА_1 був зареєстрований за цією адресою з 1991 року по 2019 рік.

18.03.2026 ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до Вишгородської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру

АДРЕСА_6 . У заяві вони зазначили, що після смерті ОСОБА_4 залишилася спадщина, яка складається з цієї квартири, інших спадкоємців, передбачених законом, немає, а вони прийняли спадщину за законом.

На запит нотаріуса 18.03.2026 сформовано інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з яких убачається, що за параметрами пошуку щодо ОСОБА_4 , а також щодо адреси спірної квартири, відомості про зареєстроване право власності, інші речові права, іпотеки, заборони відчуження чи обтяження відсутні.

За результатами розгляду заяви спадкоємців, державним нотаріусом 18.03.2026 винесено постанову №300/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у якій зазначено, що спадкоємцями не подано документів, які підтверджують право власності спадкодавця на квартиру, у зв`язку з чим видати свідоцтво про право на спадщину у нотаріальному порядку неможливо.

Матеріали спадкової справи та постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії підтверджують наявність перешкод для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Згідно з пунктами 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, а правила книги шостої цього Кодексу застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом. Оскільки спадщина після смерті ОСОБА_4 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та була прийнята спадкоємцями до 01.01.2004, питання кола спадкоємців і факту прийняття спадщини підлягають вирішенню за законодавством, чинним на час відкриття спадщини, тобто за нормами Цивільного кодексу Української РСР 1963 року. Водночас спосіб судового захисту, з яким позивачі звернулися до суду у 2026 році, оцінюється з урахуванням чинних положень ЦК України щодо захисту цивільного права та визнання права власності.

Відповідно до статей 524, 525 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом, а часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Згідно зі статтею 529 ЦК Української РСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках діти, дружина і батьки померлого.

За змістом статей 548, 549 ЦК Української РСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 як дружина спадкодавця, а ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як його сини є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 . Факт прийняття ними спадщини підтверджується матеріалами спадкової справи №428/2002, виданим 05.07.2002 свідоцтвом про право на спадщину за законом, а також відомостями про їх проживання та реєстрацію за адресою спадкового майна на час смерті спадкодавця.

З огляду на те, що у спадковій справі відсутні відомості про заповіт та інших спадкоємців, а свідоцтвом про право на спадщину за законом від 05.07.2002 вже було посвідчено право цих самих осіб на інше спадкове майно після смерті ОСОБА_4 , суд дійшов висновку, що позивачі належним чином прийняли спадщину після смерті спадкодавця.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про власність», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває права власності на це майно.

Аналогічний підхід щодо правового режиму майна члена житлово-будівельного кооперативу закріплений у статті 384 ЦК України та частині другій статті 19-1 Закону України «Про кооперацію», за змістом яких член житлово-будівельного кооперативу має право володіння і користування квартирою, яку він займає у будинку кооперативу, а у разі викупу такої квартири стає її власником.

Пунктом 5-1 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 18.09.1987 «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» роз`яснено, що член ЖБК, який повністю вніс пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатися нею на свій розсуд.

Відповідно до пункту 8 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, до складу спадщини включається квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.

Отже, вирішальним юридичним фактом для встановлення належності спірної квартири спадкодавцю є не наявність державної реєстрації права власності, а факт повної сплати ним пайового внеску як членом житлово-будівельного кооперативу. Такий факт підтверджено довідкою ЖБК «Зразковий» №03/26-2 від 05.03.2026, матеріалами щодо надання квартири спадкодавцю на підставі ордера, а також відсутністю доказів, які б спростовували належність квартири спадкодавцю чи підтверджували право іншої особи на це майно.

Суд також враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц, згідно з яким державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є офіційним визнанням і підтвердженням державою вже набутого особою речового права та сама по собі не є способом набуття права власності.

Тому, відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про зареєстроване право власності ОСОБА_4 на квартиру, а також відсутність оформленого за його життя правовстановлюючого документа не спростовують набуття ним права власності на спірну квартиру за умови повної сплати пайового внеску.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу, у тому числі шляхом звернення до суду. Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оскільки постановою державного нотаріуса від 18.03.2026 позивачам відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірну квартиру через відсутність правовстановлюючих документів на ім`я спадкодавця, позивачі позбавлені можливості оформити спадкові права у нотаріальному порядку. За таких обставин звернення до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно є належним способом захисту.

Суд бере до уваги, що відповідач ЖБК «Зразковий» визнав позовні вимоги у повному обсязі, підтвердивши членство ОСОБА_4 у кооперативі, повну сплату ним пайового внеску та належність йому квартири АДРЕСА_4 . Таке визнання позову узгоджується з письмовими доказами у справі, не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Вишгородська міська рада заперечень проти позову та доказів на спростування заявлених вимог не подала.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що квартира АДРЕСА_3 , входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_4 , а позивачі як спадкоємці першої черги, які прийняли спадщину, мають право на спадкування цього майна у рівних частках - по 1/3 частці кожен.

Таким чином, позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 41, 55 Конституції України, статтями 15, 16, 328, 384, 392 ЦК України, статтею 15 Закону України «Про власність», частиною другою статті 19-1 Закону України «Про кооперацію», статтями 524, 525, 529, 548, 549 ЦК Української РСР, статтями 2, 4, 5, 12, 13, 7689, 223, 247, 258, 259, 263265, 268, 272, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Вишгородської міської ради, Житлово-будівельного кооперативу «ЗРАЗКОВИЙ», третя особа: Вишгородська державна нотаріальна контора про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку квартири, загальною площею 53,5 кв.м., житловою площею 29,8 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частку квартири, загальною площею 53,5 кв.м., житловою площею 29.8 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частку квартири, загальною площею 53,5 кв.м., житловою площею 29.8 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса:

АДРЕСА_7 ;

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса:

АДРЕСА_8 ;

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса:

АДРЕСА_8 ;

Відповідач: Вишгородська міська рада, код ЄДРПОУ 04054866, адреса: 07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1;

Відповідач: Житлово-будівельний кооператив «ЗРАЗКОВИЙ», код ЄДРПОУ 24890613, адреса: 07301, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород,

вул. Б. Хмельницького, буд. 8;

Третя особа: Вишгородська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02884405, адреса: 07301, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, пл. Шевченка, буд. 1.

Суддя О.П. Лукач