Постановление суда № 138818052, 07.08.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №274/7028/25

1-і/295/2/26

УХВАЛА

07.08.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира

у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового

засідання ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі клопотання прокурора Житомирської обласної прокуратури про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, -

з участю:

прокурора ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_7

в с т а н о в и в :

Прокурор звернувся з клопотанням про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 . В обгрунтування зазначив, що ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав. Зазначив, що інший більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Просить продовжити строк дії запобіжного заходу, без визначення розміру застави.

Обвинувачений та його захисник заперечили, просили визначити розмір застави.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши надані документи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.

Згідно ч.3 ст. 199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 05.08.2026, в порядку ст. 34 КПК України, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 передано на розгляд Богунському районному суду м. Житомира.

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні документів на розгляді Корольовського районного суду м. Житомира перебуває судове провадження № 274/7028/25 про обвинувачення ОСОБА_5 та інших за ст.ст.114-1 ч.1, 194 ч.2, 113 ч.2 КК України. Судовий розгляд вказаного кримінального провадження триває.

Обвинуваченому ставиться у провину вчинення ряду тяжких та особливо тяжких злочинів диверсія, перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, умисне знищення чужого майна, вчинене шляхом підпалу. Санкція частини 2 статті 113 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, не є особою призовного віку. Постановою КМУ від 28.08.2025 обмеження перетину кордону не поширюється на громадян України чоловічої статі віком від 18 до 22 років, що дає йому змогу безперешкодно перетнути державний кордон України.

Усвідомлення того, що санкція інкримінованих кримінальних правопорушень передбачає відповідальність у вигляді виключно позбавлення волі на тривалі строки та можливість бути засудженим до реальної міри покарання, з метою уникнення покарання та відповідальності ОСОБА_5 може переховуватись від суду. Таким чином існує ризик, перебачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.

В обґрунтування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор зазначив, що не виключається незаконний вплив з боку обвинуваченого на недопитаного безпосередньо судом свідка, з якою він перебував у близьких відносинах, будь-яким шляхом для зміни (відмови) від показів останньою.

Суд вважає доведеним вказаний ризик. Про неможливість запобігти такому ризику свідчить і той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) така ще судом не допитана та надані нею під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно нього.

Незважаючи на те, що ОСОБА_5 раніше не судимий, враховуючи кількість інкримінованих йому кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку, що ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, вчинити інше кримінальне правопорушення, не зменшився та продовжує існувати.

ОСОБА_5 офіційно не працює, немає утриманців або осіб, які потребують догляду, нетривалий строк проживає в Україні після переїзду з Республіки Польща.

Наявність у обвинуваченого постійного місця проживання неможливо на даний час віднести до тих стримуючих чинників, які б були у повному обсязі здатні мінімізувати ймовірність вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на ухилення від можливого покарання.

Згідно з частиною 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, зокрема передбаченого статтями 109-114-2 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме: тримання під вартою.

Оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, зокрема, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України, та приписи вищевказаної статті не передбачають обрання альтернативного запобіжного заходу, тому відсутні підстави для застосування до обвинуваченого інших більш м`яких запобіжних заходів.

Таким чином, з урахуванням доводів сторін кримінального провадження, суд дійшов до переконання про доведеність чинників, які передбачені ч.1 ст. 194 КПК України і є достатніми для прийняття судом рішення про подальше застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З огляду на наведене, враховуючи також обставини справи та обстановку за якою обвинуваченому інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, суд вважає доцільним продовження тримання обвинуваченого під вартою, без визначення розміру застави, оскільки підстав для зміни виду запобіжного заходу не вбачається.

Керуючись ст. 331 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів - до 05.10.2026 року (включно).

Відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту про визначення розміру застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Головуючий-суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3