Решение № 138812643, 08.07.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/4657/26

Провадження № 2-о/185/192/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Садової К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» про встановлення факту, що має юридичне значення, суд

В С Т А Н О В И В:

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту припинення трудових відносин.

В обґрунтування своїх вимог представник заявника посилався на те, що з 22.01.2001 року заявниця працювала машиністом компресорних установ на державному підприємстві «Донецька вугільна енергетична компанія» Міністерства палива та енергетики України, яке станом за останнім її місцем роботи змінило назву на ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» Міністерства енергетики та довкілля України, що підтверджується випискою з трудової книжки заявника та формою ОК-5 Пенсійного фонду України. Весною 2022 року у зв`язку з воєнним станом та окупацією міста Вугледар вона вимушена була залишити роботу, евакуюватися з міста без звільнення з роботи у встановленому законом порядку. 30.03.2022 року вона набула статус внутрішньо переміщеної особи з обліком постійного місця проживання в селі Межиріч Павлоградського району тому вважає, що саме з цієї дати вона припинила трудові відносини з роботодавцем у зв`язку з переїздом на інше місце проживання, що передбачено ст. 38 КЗпП України. З огляду на зазначене, враховуючи, що заявниця, з незалежних від неї причин, позбавлена можливості підтвердити факт припинення трудових відносин у порядку передбаченому чинним законодавством і зазначене перешкоджає реалізації її права на працю, загальнообов`язкове державне соціальне страхування, представник заявника просить суд встановити факт припинення трудових відносин між ОСОБА_1 та Державним підприємством «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» Міністерства енергетики та захисту довкілля України на підставі ст. 38 КЗпП України, у зв`язку з переїздом на інше місце проживання.

Ухвалою від 24 квітня 2026 року у справі було відкрито провадження та призначено до судового розгляду.

Заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, подали заяви про розгляд справи без їхньої участі. Заяву підтримали просили її задовольнити.

Заінтересована особа Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1», належним чином повідомлене про день, час та місце розгляду заяви, в судове засідання свого представника не направило, причину неявки суду не повідомили.

Суд, з`ясувавши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (стаття 315 ЦПК України).

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. У відповідності до п. 7 вказаної вище Постанови, суд вправі розглядати справи про встановлення факту, що має юридичне значення, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Судом встановлено, що згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 20.07.1989 ОСОБА_1 22.01.2001 року наказ 14к2 від 22.01.2001 року переведена на посаду машиніста компресорних установ на державному підприємстві «Донецька вугільна енергетична компанія» Міністерства палива та енергетики України, яке змінило назву на ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» Міністерства енергетики України.

Згідно довідки Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України про трудову діяльність ОСОБА_1 останнє місце роботи ОСОБА_1 ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1».

Відповідно до довідки від 30.03.2022 року № 1225-7000041311 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 .

За повідомленням № 137 від 10.02.2026 року Павлоградської фідії Дніпропетровського обласного центру зайнятості ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю і соціальних послуг за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття необхідно припинити трудовий договір.

Наказом Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» № 222 від 20.05.2022 року на підставі Указу Президента від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" призупинено дію трудових договорів з працівниками в зв`язку з відсутністю можливості надання та виконання роботи працівникам підприємства за адресою виробництва.

Таким чином, заявник не може у встановленому законом порядку припинити трудові відносини з ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1», а тому наявні усі підстави визнання припиненими трудові відносини між сторонами у судовому порядку.

Відповідно до норм ст.46 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Аналогічні положення містяться в Європейській соціальній хартії (переглянута) від 03.05.1996 (ратифікована Україною 14.09.2006).

Так, ст. 1 Хартії визначає що з метою забезпечення ефективного здійснення права на працю сторони зобов`язуються: визнати однією зі своїх найголовніших цілей і одним зі своїх найголовніших обов`язків досягнення та, підтримання якомога високого і стабільного рівня зайнятості, маючи на меті досягнення повної зайнятості; ефективно захищати право працівника заробляти собі на життя професією, яку він вільно обирає; створювати безкоштовні служби працевлаштування для всіх працівників або забезпечувати їхнє функціонування; забезпечувати належну професійну орієнтацію, підготовку та перекваліфікацію або сприяти їм.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується викопувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи передбачені законодавством про працю, колективним договором, або угодою сторін.

Отже, трудовий договір - це юридично оформлені відносини між працівником і роботодавцем. Змістом трудових відносин є взаємні права та обов`язки сторін, а предметом таких відносин є робота, яку працівник зобов`язується виконувати за плату. При цьому, невиконання протягом тривалого часу працівником з тих або інших причин своїх трудових обов`язків свідчить про відсутність реальних трудових відносин між роботодавцем та працівником. Належні трудові відносини існують одразу у двох площинах - фактичній та юридичній. Відсутність роботи, яка фактично виконується працівником на умовах, передбачених трудовим договором, при юридично оформлених трудових відносинах не відповідає нормам чинного законодавства та є підставою для розірвання трудового договору на вимогу працівника.

У законодавстві про працю встановлено вичерпний перелік підстав розірвання трудового договору з метою охорони трудових прав громадян. Так, підстави припинення трудового договору окреслені у ст. 36 та інших статтях КЗпП Україний залежно від того, хто є ініціатором припинення трудового договору, підстави поділяються на такі групи: - припинення трудового договору за спільною (взаємною) ініціативою сторін трудового договору (наприклад, угода сторін, закінчення строку); - розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38.39 КЗпП України); - розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (статті 40,41 КЗпП України); - розірвання трудового договору з ініціативи осіб, які не є його стороною (третіх осіб) (пункти 3,7 ст.36, ст.45КЗпП України та ін.).

Таким чином, розірвання трудового договору стосується лише випадків, коли трудовий договір припиняється з ініціативи будь-якої з його сторін.

Припинення трудового договору є правомірним за одночасної наявності таких умов: 1) передбаченої законодавством підстави припинення трудового договору: 2) дотримання порядку звільнення; 3) юридичного факту припинення трудового договору (наказу чи розпорядження роботодавця, заяви працівника, відповідного документа особи, уповноваженої вимагати розірвання договору).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, підставою припинення трудового договору є, зокрема, розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39).

За ч.1 ст. 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Відповідно до п. 2.2, 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, до трудової книжки вносяться відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Отже, чинне трудове законодавство передбачає можливість звільнення працівника за його ініціативою. При цьому, роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник та внести відповідні записи до трудової книжки працівника.

Заявниця, яка бажає звільнитися з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1», не може цього зробити через знаходження ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1 на тимчасово окупованій території, а також відсутність будь-яких засобів зв`язку з його керівництвом, тобто заявник позбавлена можливості розірвати трудові відносини у спосіб, передбачений КЗпП України.

Враховуючи викладене, права заявника підлягають захисту шляхом визнання трудових відносин з відповідачем припиненими за рішенням суду.

Судом встановлено, що підтвердити факт припинення трудових відносин у спосіб, передбачений трудовим законодавством в даному випадку неможливо і від встановлення цього факту залежить виникнення особистих немайнових та майнових прав заявника.

Отже, встановлення факту припинення трудових відносин в судовому порядку із Державним підприємством «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» є єдиним способом підтвердження факту припинення трудових відносин заявника зі вказаною установою, та реалізації права на соціальне забезпечення та в подальшому отримання пенсії. За таких обставин, оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що заявником доведено перебування у трудових відносинах та їх припинення із заінтересованою особою, тому заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 76-81, 258, 259, 263-265, 293-294, 315-319 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт припинення трудових відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНКОПП: НОМЕР_2 , та Державним підприємством «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» Міністерства енергетики та захисту довкілля України, код ЄДРПОУ: 34032208, з 30 березня 2022 року на підставі ст. 38 КЗпП України, у зв`язку з переїздом на інше місце проживання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя С. Г. Юдіна